В Камчатській обласній науковій бібліотеці її українські вечори залишаються унікальним явищем культурного життя півострова
На землі багатонаціональної Камчатки проживає, за різними джерелами, близько 30 тисяч українців. Після росіян це найчисленніший етнічний прошарок населення півострова. На початку 90-х років минулого століття було вжито декілька спроб створити міцну громадську організацію, яка б об’єднала навколо себе українську громаду Камчатки. На жаль, наявні чвари та непомірні амбіції не дозволили цьому здійснитись. Місцеві «гетьмани», тонучи в інтригах, все більше залишаються наодинці зі своєю надуманою величчю.
А ті, кому дійсно дорога мова великого Кобзаря, а не поділ міфічної влади, тягнуться на українські вечори, які організовує і проводить в Культурному центрі Камчатської обласної наукової бібліотеки імені Степана Крашеніннікова скромна і водночас дуже талановита і самовіддана жінка-українка. Вона не рветься у вожді й не претендує на лаври. Ось уже більше 10 років Едіта Мирославівна Познякова керує тут на громадських засадах Клубом української культури імені Івана Франка.
У четвер 8 лютого, в день її 60-річного ювілею, у бібліотеці відбулось по-сімейному тепле вшанування іменинниці й одночасно – урочиста презентація зібраного і виданого Едітою Позняковою першого літературного альманаху «Україна на Камчатці». Цей вечір за традицією клубу був побудований на основі літературно-музичної композиції. І хоча в центрі уваги була, звичайно, ювілярка, але композиція ця на 90% присвячувалася всім, хто в різні роки брав активну участь в житті клубу. А в їхньому числі досить відомі на Камчатці люди.
Серед учасників Едітиних вечорів заслужений артист Росії Валерій Кравченко і заслужений працівник культури Росії Лев Зіневич, актор драматичного театру Валерій Поета та гітарист Микола Красильников, заслужений працівник культури Росії Галина Скрябіна та її колега по цеху культроботи Віктор Омельченко. Друзі її Клубу - літератори Валентина Могилевська, Геннадій Барков, Володимир Нечаєв та Віктор Кудлін, художники Віктор Трішкін, Володимир Соколов-Ширшов та Олександр Чипізубов, директор видавництва "Білий шаман" Артур Бєлашов, співачка Валентина Черкаська, барди Сергій Паламар й Анатолій Федоров та багато інших достойних, талановитих, людей, яких причарувала Едіта Мирославівна.
Далеко не всі в цьому неповному переліку є етнічними українцями. Неповторна атмосфера Едітиних вечорів залучає навіть людей, що не мають із Україною нічого спільного. Сюди приходять, щоб насолодитися чарівною мелодійністю мови Тараса Шевченка й Івана Франка, пізнати для себе щось нове з історії й культури слов'янства, послухати пісні, мова яких зрозуміла, як правило, усім.
Гостями клубу були і є нащадки роду Шевченка (по лінії одного із братів Тараса Григоровича), які мешкають на Камчатці, вдова легендарного керівника коряцького ансамблю "Менго" полтавчанина Олександра Гіля Катерина Гіль. Приїжджав з Києва нащадок захисника Камчатки знаменитого адмірала Завойка, виходця з Черкащини, Юрій Микитович Завойко.
Тут проходять презентації виданих Едітою (і, до речі, в основному на її гроші) книг камчатських українців. Тут відзначаються православні й українські національні свята. І трагічні дати в історії України (наприклад, в квітні минулого року - 20-річчя Чорнобильської трагедії). Невимушена атмосфера, високий естетичний рівень, музична насиченість, доброзичливість, повага до культури інших народів - все це незмінно притягує сюди різних людей.
Едіта Мирославівна народилась на Тернопільщині, у місті Зборів. В 1988 році, уже досить зрілою людиною, приїхала на Камчатку з чоловіком, який, на жаль, рано помер. Сина Василя їй довелося ростити одній. Освіту вона одержала фізико-математичну, пізніше освоїла програмування й стала викладачем цієї спеціальності у вищих навчальних закладах.
Культура далекої Батьківщини залишається великою любов'ю Едіти Мирославівни в нашому краї на самому східному узбережжі Євразії. Але як колега-журналіст, хочу підкреслити, що протягом тривалого часу вона не тільки керувала Клубом української культури при обласній науковій бібліотеці, але й була редактором єдиної на Далекому Сході Росії україномовної газети "Батьківщина".
Нашу Едіту в день її ювілею вітали численні друзі. Відомий камчатський музикант Валерій Кравченко виконував на піаніно прекрасні композиції, виступав український вокальний ансамбль "Ласкаво просимо", звучали пісні, вірші. З поздоровленнями виступили представники інших національних громад Петропавловська-Камчатського. Бездоганною українською мовою іменинницю привітав голова Петропавловськ-Камчатської міської Думи Іван Данкулинець, до речі, сам - уродженець Закарпаття.
Згаданий вище альманах "Україна на Камчатці" був виданий Едітою в основному на свої власні кошти, за підтримкою сестри Мирослави, подруги Світлани Кривуци, відомого подвижника православ'я на Камчатці протоієрея отця Ярослава та двох камчатських підприємців - Олександра Майданника та Андрія Прокопенка. Довідавшись про те, що збір коштів для цієї мети продовжується й зараз, голова Петропавловськ-Камчатської міської Думи виявив готовність внести в цю шляхетну справу й свій особистий внесок. Загальний бюджет видання альманаху - приблизно 100 тисяч рублів.
Подивіться, любі друзі, на той фоторепортаж, що мені вдалося зробити в Культурному центрі Камчатської обласної наукової бібліотеки імені Степана Крашеніннікова в день, коли вся українська Камчатка вшановувала свою Едіту.
На світлинах: Перше число альманаху Україна на Камчатці - як перемога пані Едіти. Численні друзі Едіти зібралися в залі Культурного центру бібліотеки з квітами і вітальними адресами. Для Едіти грає Валерій Кравченко. Для неї співає наш жіночий ансамбль «Ласкаво просимо». Зачитується черговий віршований адрес на честь ювілярки. Виступає співачка і поетеса Ліда Перевалова. Пан Іван Данкулинець вітає ювілярку від можновладців обласного центру. Відповідне слово ювілярки із дівочо-квіткового оточення. Голові міської Думи - перший номер камчатсько-українського альманаху. Жартівливі пісенні поздоровлення були прикрашені усмішками і теплими побажаннями.
Олександр КРИШТАЛЬ.
Фото автора.
P.S. А життя Едітиного клубу в обласній науковій бібліотеці - Клубу української культури імені Івана Франка триває й далі. У березні в обласній бібліотеці пройде вечір Тараса Шевченка (9 березня виповнюється 193 роки від дня його народження). Стежте за інформацією на нашому сайті.