Друк
Розділ: Земляцтва регіонів України

З Днем незалежності України!З великим національним святом нашої державності – Днем незалежності України!

Народ України святкує уже 17 річницю, відколи здійснилася споконвічна мрія наших предків - бути господарями на своїй найбагатшій, прекрасній і чарівній українській землі. Ще, з часів Київської Русі, українці прагнули вільно жити, сповідувати свої традиції та звичаї не зазнаючи при цьому поневірянь та утисків. Історичні умови складалися так, що на наших землях постійно панували інші народи-сусіди. Та по при все, наші співвітчизники, віками боролися за свою свободу і лише нинішнє покоління - наші сучасники у 1991 році вибороли її. Безумовно, ця визначна дата навічно увійшла в історію молодої держави, золотою сторінкою її біографії, започаткувала нову епоху в житті українського народу, законодавчо закріпила його вікові, демократичні прагнення, до національного відродження, духовної свободи, економічного зростання, культурного піднесення.

Перші кроки незалежності стали випробовуванням для всіх нас - тестуванням на зрілість, на терпіння, на толерантність, нарешті – на здоровий глузд. Нині уже ніхто не сумнівається у тому, що український народ в змозі поліпшити життя у своєму домі власної Батьківщини. Впевнений, що день прийдешній принесе нам світле почуття радості від усвідомлення власної причетності до розбудови наших: сіл, селищ, міст району, області та усієї України!

Від щирого серця й від усієї душі зичу землякам, рідним, друзям та колегам здоров’я, щастя, добра, достатку, миру, щедрої долі, сили і наснаги в усіх ваших справах і нехай мрія про краще майбутнє окриляє вас на нові звершення, на нові добрі починання, в ім’я соборної незалежної демократичної процвітаючої України, надійної запоруки добробуту й щасливого життя її народ.

Безталанна ненька – рідна Україна
Простягала руки до народу-Сина.
Терпеливо ждала, вірила – Дитина
Вже на ноги встала, що в муках родила!

Що відкрились очі - синії волошки,
Ще чуть-чуть і піде, зачекаю трошки...
Він збере в долоні срібні краплі-роси,
Окропить на щастя пшеничній коси!

А свободи вітер, що вирвавсь на волю,
Не наробить лиха і зла не накоїть!
Лагідно торкнеться кожної травинки
Та розгорне крила моєї Дитинки.

І злетів Соколик, крила розправляє,
Сильні груди мужньо вітру підставляє,
Озирає оком безкрайні простори,
Засіває Мрію, щоб зростила Долю!

Розцвіте, як маки, в душі добре слово,
Защебече пісню соловей в діброві,
Задзюркоче щастям чисте джерельце,
Я втамую спрагу, заспокою серце!

З повагою Степан КАРАЧКО,

голова координаційної ради зв’язків з буковинською діаспорою.

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.">Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Цвіт української землі