Друк
Розділ: Вісті (Єкатеринбург)
Стефан Паняк, професор, директор сайту 'Кобза -Українці Росії'
Стефан Паняк, професор, директор сайту 'Кобза -Українці Росії'

Святкові заходи з нагоди 290-річчя від дня народження великого філософа

Вже давно українська громада Єкатеринбургу не розходилась зі свого святкового зібрання з відчуттям такого душевного комфорту як в минулу неділю. На ці дні випадає важлива дата історії української культури - минає 290 років від дня народження великого філософа, письменника, богослова Г. Сковороди. Ми, пригадую, святкували і 280-річний ювілей Григорія Савича, бо, здається, не можливо пройти повз цю постать, якщо хочемо зрозуміти сучасну ментальність українця, витоки сучасної української культури. Гадаю, що його творчість мала вплив і на видатних послідовників - І. Котляревського і Т. Шевченка. Освіту отримав в Київській духовній академії, а пізніше здобув славу першого філософа Російської імперії. Мав значний вплив на формування філософської думки видатних істориків Російської імперії (В.О. Ключевського, Н.М. Карамзіна, В.С. Соловйова). Давно звертав увагу на те, що у загальному контексті історії Російської імперії історія України (Малоросії) найбільш об'єктивно подається саме у Соловйова, який відзначав високий рівень загальної освіти в малоросійських губерніях, а також великий вплив малоросійських вчених і духовенства на розвиток культури Росії взагалі. Виявляється, цей видатний російський історик по лінії матері був онуком Сковороди.

Як глибокий діалектик Сковорода не обмежувався християнською традицією в філософії, вивчав філософію древніх греків і римлян, їздив у європейські країни, пробував осягнути і осмислити Всесвіт. Був, таким чином, послідовником не тільки містицизму, але і реалізму. Особливо поважав давньоримського філософа Сенеку - засновника стоїцизму. Григорій Савич все життя провів і помер, врешті, як стоїк. Деякі сучасні російські філософи намагаються принизити духовну спадщину Сковороди, вважаючи його простим просвітителем, «байкарем». Забувають про те, що його творчі пошуки відбувалися майже триста років тому. А між тим, на початку 20-го сторіччя Сковороду вважали засновником російської філософії.

Про різні аспекти творчості Г.Сковороди вела розмову українська громада Єкатеринбургу в залі Обласної міжнаціональної бібліотеки, з якою підтримуємо дружбу вже 20 років. Святковий захід традиційно готуємо разом: бібліотека робить виставку книг і дає коротку біографічну інформацію, ми працюємо над ґрунтовними доповідями про творчість автора і актуальність його для сьогодення. Слово надаємо всім бажаючим, яких цього разу виявилося дуже багато. Основну доповідь традиційно мав професор М.Л. Кернесюк, творча душа нашого товариства, глибокий знавець української літератури.

Але на цей раз перше слово ми надали гостям, представникам Уральського федерального університету. Професор філософії Б.В. Ємельянов представив Сковороду в традиційному ракурсі як першого російського філософа-богослова, для якого світ складається з трьох складових частин - мікоро- і макрокосма, а також божественного начала, що пов'язує людину з всесвітом. Він підкреслив також, що спадщину Сковороди можна в однаковій мірі відносити як до російської так і української історії.

Промова професора М. Кернесюка була, як завжди, емоційною, він завжди прагне вникнути у внутрішній світ своїх талановитих земляків, зрозуміти мотивацію їх роздумів і поступків в конкретних історичних умовах. Можливо це йому вдається як досвідченому лектору і лікарю, але його своєрідний аналіз завжди стає зрозумілим навіть для непідготовленого слухача.

Досить цікавою була доповідь нашого ветерана Ю. Худенського, земляка Сковороди, який в молоді роки проходив екскурсією по місцях мандрівок Григорія Савича, побував на його могилі. Батько Худенського був відомим конструктором, але українська громада його більше знає як першого перекладача «Енеїди» І.П. Котляревського. Зацікавлено читали твори Сковороди і молоді, і старші представники громади. Активну участь в обговоренні взяли українські дипломати на чолі з Генеральним консулом України в Єкатеринбурзі В.І. Бондаренко. Як завжди багато зусиль для успіху заходу доклала Н.Г. Гречана, талановитий читець творів українських гумористів. Все активніше проявляє себе на творчих вечорах вчителька української літератури Лідія Худякова, зацікавлено і дружелюбно брали участь в заході бібліотекарі, господарі дому, - Єкатерина Кузнецова і Тетяна Шуранова, за що ми їм щиро вдячні. Приємно було бачити в громаді молоде покоління, серед якого активно проявляє себе недавній учень професора Кернесюка, а тепер молодий лікар Павло Лугінін.

Як ведучий зібрання я поінформував присутніх про установчий з'їзд російських українців, який пройшов днями у Москві і ухвалив рішення зареєструвати нову громадську організацію федерального рівня під назвою «Український Конгрес Росії - УКР». Нова організація має замінити нещодавно ліквідовані судовими рішеннями РФ українські громадські організації - Об'єднання Українців Росії (ОУР), а також Українську національно-культурну автономію «Українці Росії» (УНКА УР). Нову українську національно-культурну автономію зареєстрував відомий українофоб Безпалько, якому вдалося об'єднати тільки 4 місцевих автономії, сьогодні фундаторами УКР виступають 54 громади від більшості суб'єктів РФ. Заснована і в нашій області філія УКР, до юридичної реєстрації її очолює молодий активіст Павло Лугінін, який зумів долучити до нашої роботи групу молодих активістів. Йшла мова також про те, як нам працювати разом надалі. Мусимо довести людям що вміємо працювати злагоджено, а не тільки боротися за булаву… Щоб показати приклад, я сам принципово відходжу на другорядні ролі після 16 років головування в організації. В останні роки були дещо порушені наші традиції, які вироблялися майже 20 років. Але треба не тільки відродити традиції, необхідно підключати до роботи нових людей, використовуючи нові можливості, які відкрилися нам після переїзду в Єкатеринбург Генерального консульства України. Присутній на засіданні Генеральний консул підтвердив свою принципову підтримку наших планів.

На завершення мені залишилося тільки подякувати господарям, які як могли намагались сприяти успіху нашого заходу, групі українських дипломатів, а також всім присутнім, які мали можливість торкнутися однієї зі сторінок нашої культури.

Стефан ПАНЯК,

професор, директор сайту «Кобза -Українці Росії».

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Генконсул України В.Бондаренко
Генконсул України В.Бондаренко
Запрошення на свято Сковороди
Запрошення на свято Сковороди
П.Лугінін і Н.Гречана
П.Лугінін і Н.Гречана
Професор М.Кернесюк
Професор М.Кернесюк
Професор С.Паняк
Професор С.Паняк

На світлинах: Стефан Паняк, професор, директор сайту 'Кобза -Українці Росії'. Генконсул України В.Бондаренко. Запрошення на свято Сковороди. П.Лугінін і Н.Гречана. Професор М.Кернесюк. Професор С.Паняк.