Флаг ЕкатеринбургаУкраїнська національно-культурна автономія столиці Уралу отримала юридичні документи

Два літніх місяці - липень і серпень - для української громади традиційно є канікулярними, але життя організації не припиняється. Адже активісти народ невтомний. Важливі структурні зміни в громаді надали новий імпульс в її роботі. Ще з 1997 року активісти намагалися організувати в місті Єкатеринбург українську національно-культурну автономію (УНКА).

Два літніх місяці – липень і серпень – для української громади традиційно є канікулярними, але життя організації не припиняється. Адже активісти народ невтомний.

Важливі структурні зміни в громаді надали новий імпульс в її роботі. Ще з 1997 року активісти намагалися організувати в місті Єкатеринбург українську національно-культурну автономію (УНКА). Протягом семи років зробити це не вдавалося,  оскільки в законодавстві були статті, що дозволяли чиновнику ставити рогатки всім юридичним спробам  громади отримати офіційний статус згідно із законом «Про НКА».  Нарешті в кінці 2003 року Державна Дума Росії, під тиском національних громад,  прийняла необхідні  поправки до закону РФ „Про національно-культурну автономію” і наші намагання досягли результату – в кінці липня цього року ми отримали юридичні документи про регістрацію УНКА м. Єкатеринбург. Обрана Рада організації і Голова, яким став проф. Стефан Паняк, його заступники – проф. Микола Кернесюк, Ольга Голова і Наталка Царегородцева.

Трохи історії. З початку  1992 року  наша діаспора  об’єднувалася в Уральській регіональній  асоціації українців (УРАУ), яка в 1994 році була перереєстрована без слова „регіональна” і  стала  обласною УАУ. Крім цього, після попередніх безуспішних спроб створити національно-культурну автономію, в 2002 році в Єкатеринбурзі ми зареєстрували „Товариство української культури „Промінь”, але для зовнішнього світу  продовжували називати себе традиційною назвою – УАУ. Слід зазначити, що всі структурні перетворення проходили після загальних дискусій, за згодою більшості громади. Незважаючи на деякі внутрішні тертя, громада зберігає єдність і тому сьогодні постало питання, при наявності формально 3-х структур, як нам називатися  в майбутньому. Колективно прийшли до згоди - для  подальшого збереження єдності громади в майбутньому будемо заявляти себе Українською національно-культурною автономією Єкатеринбурга, що не виключає можливості того, що окремі заходи будуть проходити під „прапором” УАУ, або „Товариства української культури”Промінь”.

Відзначимо, що очолює всі організації одна особа, а в розширену  Раду УНКА увійшли, в більшості, члени Рад УАУ та „Променя”. В результаті перетворень ми досягли важливого результату – розширилося коло активістів, відповідальність за окремі ділянки роботи  взяла на себе значно більша група людей.

У вересні пройшла намічена раніше презентація УНКА - зустріч громади з представниками бізнес-еліти міста з метою фінансової підтримки культурних програм. Місцем зустрічі став великий і дуже гарний конференц-зал Уральського державного гірничого університету міста. Прийшло багато нових людей, з Тюмені приїхав Генеральний Консул України достойний Левицький Євген Вікторович, який не тільки привітав українську громаду, але і провів консультації, нагородив активістів УНКА.  Як завжди на висоті був професійний хор „Світанок”, який відкрив торжество піснею „Молитва” (текст проф. Миколи Кернесюка, а музика Вадима Косюка). Освятив все дійство отець Микола Ладюк. Це було дійсно величаве свято української громадскості міста.

Скільки теплих слів подяки прийшлось  вислухати мені в цей вечір! Слова  „Ми ніби побували в Україні!” звучали найчастіше. Привітали нас керівники інших національно-культурних товариств міста і області. Викладачі Університету, які затрималися на роботі, слухали наші пісні при відкритих дверях у вестибюлі. Кілька працівників Міжнаціональної бібліотеки  Єкатеринбурга, які також були нашими гостями, зробили виставку  українських книжок. Свято залишиться віхою нашого життя.

А влітку,  21-го липня в Єкатеринбург третій раз за літо приїздив Генеральний Консул України в Тюмені достойний Євген Левицький, який провів консульський прийом громадян України, що мешкають у Свердловській області. Цього разу, як і в минулому році, в  заході приймав участь і я. Набирався досвіду, бо з часом все частіше виникає потреба вникати в подібні проблеми. Приємно відзначити, що цього року гострота проблем українських громадян дещо знизилася, що пов’язано з  демократичними поправками до закону «Про громадянство РФ», прийнятими Державною Думою. Про ці проблеми сайт «Кобза» писав минулого року, і ось повідомляємо про позитивні зміни.

Новий Генеральний Консул справляє враження професійного, наполегливого і працелюбного дипломата, що вміє відстоювати інтереси України і її громадян. Він нав’язав  добрі й ділові контакти із українською громадою.

Бажаємо йому успіхів!

Професор Стефан Паняк

голова УНКА м. Єкатеринбург,

член УВКР

Головний редактор сайту «Кобза» - українці Росії»

Серпень 2004   

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка