Вісті (Єкатеринбург)

Стефан Паняк
Стефан Паняк

50 років щасливого сімейного життя відзначили днями Микола Леонтійович і Фаїна Данилівна Кернесюки - відомі активісти української громади Єкатеринбурга

Ювілей проходив скромно і без зайвої пишності, але пронизливо щиро і тепло. Коли діти і внуки говорили слова подяки своїм батькам, дідусеві і бабусі, сльози стояли в очах не тільки у них.

Згідно з законами діалектики, у людей мають бути не лише друзі. Проте, я не знаю нікого, хто в нашому місті міг би сказати про цю пару щось негативне. Сам Микола Леонтійович людина пряма і безкомпромісна, часто бере слово у найкритичніші моменти наших громадських дискусій, але ніхто не сміє йому суперечити. Його авторитет у громаді ніхто не ставить під сумнів. Бо всі знають про діапазон ерудиції професора. Фактично все культурне життя української громади пов'язане з Миколою Леонтійовичем. Він професор не тільки у галузі медицини: не кожен професор-літератор міг би зрівнятися з ним у сфері знаття української культури. Пригадую, протягом скількох літературних вечорів наш професор медицини знайомив нас з видатними представниками «розстріляного покоління», адже це були нові імена, які були відкриті тільки в новітні часи. З талантами Хвильового, Зерова, Грінченка та багатьох інших знайомив нас Микола Леонтійович. І читав їхні твори нерідко з пам'яті. Як творча особистість, сам він пише вірші, любить співати українських пісень, читає з пам'яті твори українських гумористів, бо й сам має талант веселої людини. Його заслуги перед українською громадою РФ важко переоцінити: сам я неодноразово звертався до МЗС України щодо необхідності відзначення його заслуг перед історичною батьківщиною. Не почули, а жаль…

Стефан Паняк, професор, директор сайту 'Кобза -Українці Росії'
Стефан Паняк, професор, директор сайту 'Кобза -Українці Росії'

На Уралі українці створили своєрідну маленьку батьківщину

Знайти будинок № 9 в Університетському провулку в Єкатеринбурзі виявилося доволі просто. Перехожі відразу вказали на приміщення гірничого університету - одного з провідних вишів міста і краю. Коли на дверях аудиторії побачив табличку «Паняк Стефан Григорович», переконався: не помилився. А вже за якусь хвилину-другу розмовляли із земляком рідною українською мовою в далекій від України російській глибинці.

Професор, науковець, активіст і патріот

Зі Стефаном Григоровичем спершу познайомилися заочно - через електронне листування. А коли випала нагода побувати на Уралі, домовилися про зустріч. Як запевнив земляк, буде не тільки про що погомоніти, а й багато чого побачити, відчути, зрештою - зрозуміти, наскільки міцне земляцьке братство. І в цьому твердженні не було жодного перебільшення. Бо справді, українська культурно-національна автономія на Уралі - одна з масових, потужних і активних. І завдяки насамперед її міцному організаційному ядру на чолі зі Стефаном Паняком.

Стефан Паняк, професор, директор сайту 'Кобза -Українці Росії'
Стефан Паняк, професор, директор сайту 'Кобза -Українці Росії'

Святкові заходи з нагоди 290-річчя від дня народження великого філософа

Вже давно українська громада Єкатеринбургу не розходилась зі свого святкового зібрання з відчуттям такого душевного комфорту як в минулу неділю. На ці дні випадає важлива дата історії української культури - минає 290 років від дня народження великого філософа, письменника, богослова Г. Сковороди. Ми, пригадую, святкували і 280-річний ювілей Григорія Савича, бо, здається, не можливо пройти повз цю постать, якщо хочемо зрозуміти сучасну ментальність українця, витоки сучасної української культури. Гадаю, що його творчість мала вплив і на видатних послідовників - І. Котляревського і Т. Шевченка. Освіту отримав в Київській духовній академії, а пізніше здобув славу першого філософа Російської імперії. Мав значний вплив на формування філософської думки видатних істориків Російської імперії (В.О. Ключевського, Н.М. Карамзіна, В.С. Соловйова). Давно звертав увагу на те, що у загальному контексті історії Російської імперії історія України (Малоросії) найбільш об'єктивно подається саме у Соловйова, який відзначав високий рівень загальної освіти в малоросійських губерніях, а також великий вплив малоросійських вчених і духовенства на розвиток культури Росії взагалі. Виявляється, цей видатний російський історик по лінії матері був онуком Сковороди.

Стефан Паняк, професор, директор сайту 'Кобза - Українці Росії'
Стефан Паняк, професор, директор сайту 'Кобза - Українці Росії'

Українські традиції на Уралі

З початком осені, як це бувало і раніше, творча активність української громади на Уралі пожвавилась. Хоч і з деяким запізненням (на початку вересня) відзначили День незалежності України, а недавно відбулась визначна подія, присвячена початку роботи в Єкатеринбурзі Генерального консульства України. Про це я писав на «Кобзі» окремо (читайте тут http://kobza.com.ua/visti-jekaterynburg/4261-heneralne-konsulstvo-ukrainy-teper-v-stolytsi-urfo.html ? прим.ред.).

Після тривалих дощів, в сонячний день 22 вересня в центральному парку Єкатеринбурга «Зелена роща» за участі української громади та ректорату УГГУ (Гірничого Університету) відбувся грандіозний Сорочинський ярмарок. З виставленими українськими художніми виробами, національними українськими стравами, піснями знайомилися студенти університету та жителі міста. Прийшов на свято і генеральний консул України Володимир Бондаренко. Вдягнені в національні костюми програму вели Наталка Мороз і Антон Лугінін. Але в центі всіх подій, починаючи від задумки і до втілення в реальність, була невтомна Наталка Царегородцева, про яку я згадую кожного разу, бо вже більше десяти років вона несе тягар всієї організаційної роботи. Вона ж і співає, і танцює, і веде концерти, і гостей пригощає. Сьогодні у черговий раз подякував їй за роботу. «Втомилася», - каже мені у відповідь. На жаль, така у нас українців традиція: стаємо активними, коли обираємо своїх отаманів, або ділимо нагороди, або сідаємо за стіл з горілкою і салом. На свята ходимо як гості… А підготовка свята потребує чимало зусиль та емоцій, тому за справу беруться тільки ентузіасти.

Стефан Паняк, професор, директор сайту 'Кобза - Українці Росії'
Стефан Паняк, професор, директор сайту 'Кобза - Українці Росії'

Генеральному консульству України в Єкатеринбурзі бажаємо плідної праці!

Майже 20 років дипломатичне представництво України перебувало в Тюмені. Пам'ятаю його перше приміщення на вул. Малигіна, з яким пов'язані наші найемоційніші враження. Це було тоді на рівні дива: синьо-жовтий прапор майорів на державній установі в Сибіру. На територію консульства приходили колишні політичні в`язні та переселенці з України і молилися на прапор, за який власне і були переслідуваними. Дехто з них міг сказати собі, що їх життя пройшло не дарма, дякували Богу що дожили до незалежної України. В ті часи працівники консульства були гостинними і ввічливими, для гостей у них завжди був борщ і вареники. Підкреслюю цю деталь бо з часом, на жаль, атмосфера почала змінюватися не на краще, деякі співробітники стали типовими чинушами. Хоч не можу цього сказати про генеральних консулів, їх дипломатичний вишкіл не дозволяв їм опускатися до такого рівня. У мене були теплі відносини з усіма керівниками дипломатичного представництва, але особливо хотів би відзначити добрими словами Павла Мисника - українського патріота, який у ці важкі часи опікувався не тільки громадянами України, але і нами - російськими українцями.

Стефан ПАНЯК, професор, директор сайту 'Кобза - Українці Росії'
Стефан ПАНЯК, професор, директор сайту 'Кобза - Українці Росії'

До 100-річчя Михайла Стельмаха і не тільки…

Незважаючи на організаційні бурі на федеральному рівні, робота в реґіональних українських організаціях на Уралі продовжується. Крім традиційних для цього місяця заходів, наша громада, дякуючи невтомній активістці Ніні Гречаній, не випустила з уваги 100-літній ювілей видатного українського письменника, поета і драматурга Михайла Панасовича Стельмаха, що приходиться на 24 травня 2012 року по новому стилю. Такі літературні події зазвичай проводимо разом із працівниками обласної міжнаціональної бібліотеки, котрі традиційно готовлять книжкову виставку знаних творів письменника, цікаво й змістовно розповідають про життєвий і творчий шлях ювіляра.

-Наталка Царегородцева - керівник Центру підтримки національних культур  Уральського гірничого держуніверситету
-Наталка Царегородцева - керівник Центру підтримки національних культур Уральського гірничого держуніверситету

У Єкатеринбурзі святкували Різдво і Новий рік

Початок нового року для української громади Єкатеринбурга завжди насичений подіями: святкуємо Новий рік, на Різдво ходимо до церкви, до отця Миколая з Галичини, а під Новий рік (по старому стилю) завжди проводимо «Українські вечорниці», на які запрошуємо гостей з усього міста. Приходять і вітають нас представники адміністрації, засобів масової інформації, а також наші друзі з інших національних діаспор. У своєму святковому привітанні я пошанував громаду безліччю побажань, із тих, що надійшли від наших земляків з усіх куточків планети. Поздоровлень було стільки, що ледве встигав віддячити кореспондентам.

Свято ввійшло в традицію, але, скільки пам'ятаю, дійство проходило в різних приміщеннях: актових залах бібліотек, палаців культури, університетів. Цього року святкування відбулось у красивому актовому залі Уральського державного гірничого університету. Мені вже доводилося писати про те, що цей університет, де сам працюю більше 30 років, відіграє дуже важливу роль у підтримці національних культур міста й області. Саме тут створено спеціальний Центр підтримки національних культур, який очолює наша талановита і невтомна Наталка Царегородцева.

Стефан ПАНЯК, директор сайту
Стефан ПАНЯК, директор сайту

Микола Хвильовий: актуальний через 100 років

12 грудня в Міжнаціональній бібліотеці уральського міста Єкатеринбурга відбувся літературний вечір, присвячений творчості талановитого українського письменника Миколи Хвильового, із так званого «розстріляного відродження». Вперше ми познайомилися з цією трагічною постаттю багато років тому, на початку 90-х років, коли в бібліотеку поступила книга-мартиролог з бібліографічними даними на більше як 400 творчих особистостей Радянської України, знищених в сталінських таборах.

Пригадую як тоді, виступаючи перед громадою міста, я говорив про нищення сталінським режимом українського тіла і душі. Сьогодні ми вже багато знаємо як і чому нищилося Голодомором українське селянство, але менше знаємо про те, як витравлювалася душа народу - її творча інтелектуальна еліта. Привязаних до землі селян треба було відірвати від свого коріння, вивезти на Схід, перемішати так, щоб забули якого вони роду-племені, щоб заколосився «совок». Дещо від цього режиму проростає до сьогоднішнього дня, прикормлюючи електорат комуніста Симоненка, чи соціалістки Н.Вітренко. Творчу еліту України нищили довше, збирали таланти як колоски в полі. Хворого академіка А.Кримського, який знав дясятки мов, взяли з постелі і згноїли в дорозі. Але трагічна участь чекала, як це не дивно звучить, на заядлих комуністів, які були талановитими романтиками і свято повірили в райське майбуття. Пригадаймо - адже тоді, в кінці 19 і на початку 20 століть, соціалістичними ідеями рівності захоплювалися і І.Франко, і Л.Українка. Вони ще не мали досвіду трагічного втілення цих ідей на теренах радянської імперії.

Офіційний плакат до 10-ліття газети
Офіційний плакат до 10-ліття газети

Газеті «Голос України в Західному Сибіру» виповнилося 10 років

19-20 серпня стали для українців Урало-Сибірського регіону днями цілої низки святкових подій, присвячених Дню Незалежності України, а також 10-літньому ювілею газети «Голос України в Західному Сибіру». Готувалися до святкувань давно і серйозно. Кропітку роботу виконали голова тюменської діаспори Олександр Тирпак і головний редактор згаданої газети Микола Свінтицький. До роботи підключили Генеральне консульство України в Тюмені, яке сьогодні очолює Генеральний консул Михайло Колядін. Насичена програма заходів ледве вмістилася у два дні.  

Зранку 19-го серпня в центральній бібліотеці міста відбулася конференція з участю вчених і журналістів. Присутніми було відзначено велику роль газети в інформуванні громадян Росії про події в Україні, а також той факт, що «Голос України в Західному Сибіру» фактично є єдиною українською газетою Росії, що має відповідний масовий наклад і виходить регулярно. На загальному позитивному фоні конференції запам’яталися в’їдливі  виступи одного із російських журналістів, який вимагав, щоб у газеті «Голос України в Західному Сибіру» було більше матеріалів російською мовою. Така позиція викликала загальне здивування, оскільки газета і так третину матеріалів розміщує російською. Крім того, багато читачів діаспори читають і перечитують газету саме для того щоб торкнутися рідної мови, щоб відчути сам колорит мови свого дитинства. Про це ми дійсно почули пізніше із виступів читачів газети.

Голова УНКА Єкатеринбурга Петро Щербина
Голова УНКА Єкатеринбурга Петро Щербина

Свято України на Уралі 

Збирати людей у серпні завжди важко: хто у своїх родичів в Україні, хто на відпочинку, а хто на дачі збирає врожай. Дотелефонуватися майже неможливо. Але для багатьох із нас це свято вже стало традицією, ми чекаємо його і проводимо щороку. Новообране правління Української національно-культурної автономії міста (УНКА) зробило все можливе щоб провести це святкування на належному рівні: приміщення для святкування вибрала одне із самих красивих у місті - великий зал засідань Вченої ради Уральської державного гірничого університету. Його тепер називають «Царським залом» на честь російського Імператора Миколи II, який у 1914 році підписав указ про створення Гірничого інституту на Уралі. Тут у цьому залі приймають самих почесних гостей міста і області. В організаційних заходах максимальну активність, на мій погляд, проявив талановитий менеджер і голова Фонду підтримки україно-російських ініціатив Олександр Пахольчук.

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка


Уфимський філіал МДГУ ім. М.О. Шолохова

Уфимський  філіал МДГУ ім. М.О. Шолохова