Друк
Розділ: Вісник (Краснодар)
11 жовтня 2003 р. пішла з життя Ганна Іванівна Іванова (Погоріла) - найстаріший член Товариства української культури Кубані. Для нас вона була тією останньою ланкою, що з'єднувала нове покоління українців, розбуджених перебудовою, з епохою розстріляного українського відродження на Кубані 20-х - початку 30-х років.

11 жовтня 2003 р. пішла з життя Ганна Іванівна Іванова (Погоріла) - найстаріший член Товариства української культури Кубані. Для нас вона була тією останньою ланкою, що з’єднувала нове покоління українців, розбуджених перебудовою, з епохою розстріляного українського відродження на Кубані 20-х - початку 30-х років.

У далекому 1927 році дочка сільського вчителя приїхала з рідної станиці Гривенської до крайового центру, щоб продовжити навчання рідною мовою в знаменитій Краснодарській українській школі-дев’ятирічці. Через два роки в числі кращих випускників вона поступила на українське відділення Краснодарського педагогічного інституту ім. Миколи Скрипника, мріяла, одержавши вищу освіту, навчати кубанських дітей українській мові і літературі.

Але її заповітна мрія здійснилася лише частково. Закінчення навчання у вузі збіглося з розгромом української культури на Кубані і геноцидом проти козацтва. І все ж-таки вона стала педагогом, перекваліфікувавшись на викладача історії, віддала самозабутній роботі в школі велику частину свого довгого життя. У нагороду їй дісталися любов і повага учнів, для яких завжди були відкриті двері її гостинного будинку.

Ганна Іванівна пішла з життя, але на землі залишилося так багато людей, що будуть її пам’ятати. А це означає, що вона як і раніше з нами, міцна духом, життєлюбна, прагнуча справедливості й завжди готова прийти на допомогу.

 

“Вісник Товариства української культури Кубані”

№ 4 (35) – 2003

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.