Вісник (Краснодар)
- Деталі
- Розділ: Вісник (Краснодар)
На початку зими сповнилося 95 років з дня народження цього кубанського видатного шевченкознавця, протестанта-євангелика.
Ще один забутий кубанський шевченкознавець Михайло Васильович Фесенко народився 1 грудня 1900 року у станиці Ключевської в родині військового старшини. Його батько Василь Васильович Фесенко в майбутньому стане членом Кубанської крайової Ради. Спочатку Михайло закінчив Александровське реальне училище у Катеринодарі. У роки громадянської війни вступив добровольцем у партизанський загін полковника Лесевицкого, у складі якого брав участь у Першому Кубанському «крижаному» поході. Важко пораненого Михайла товариші залишили в станиці Дядьковській, де місцеві козаки укрили юнака від більшовицької розправи.
- Деталі
- Розділ: Вісник (Краснодар)
Науковий семінар у Кубанському державному університеті
У Кубанському державному університеті 11 червня 2005 р. відбувся семінар, присвячений перспективам стійкості російської держави в умовах українського і турецького впливу на територію Краснодарського краю. Керували семінаром Сергій Козлов і Антон Зудін. Вони ж виступили з основними доповідями, Козлов – про український фактор, а Зудін – про турецький. Були присутні і взяли участь в обговоренні проблеми: професор КубДУ Валерій Ратушняк, доценти КубДУ Олег Матвєєв, Анатолій Авраменко, Анатолій Щербаков і Вадим Кумпан, голова російської громади Кубані Вадим Євдокимов, Юрій Торгашов, Борис Фролов, аспіранти Петро Осюшкин і Ігор Васильєв, викладачка Медичної академії Ірина Скибицька та інші.
- Деталі
- Розділ: Вісник (Краснодар)
Товариство Української культури Кубані і Наукове товариство ім. Шевченка (Кубань) з глибоким жалем повідомляють, що 13 квітня на 81 році життя закінчився земний шлях народного поета Кубані, співака козацтва Івана Федоровича Варавви.
- Деталі
- Розділ: Вісник (Краснодар)
Інтерв'ю з ученим секретарем Товариства української культури Кубані, професором
Віктором Кириловичем ЧУМАЧЕНКОМ
– Віктор Кирилович, у 1993 році Ви виступили на сторінках київського літературознавчого журналу «Слово і час» зі статтею “Товариство української культури Кубані”. Вона закінчувалася оптимістичними словами, що кубанські українці, нарешті відчули: «за ними стоїть могутня суверенна Українська держава». Чи відчуваєте Ви те ж саме зараз, через дванадцять років? Чи витримало воно перевірку часом?
- Деталі
- Розділ: Вісник (Краснодар)
У Літературному музеї Кубані
Відбулася презентація нової книги про життя і сучасників першого кубанського письменника отамана Кубанського війська Якова Герасимовича Кухаренка
В будиночку Якова Герасимовича Кухаренка (Літературний музей Кубані) відбулося справжнє свято, присвячене колишньому хазяїнові будинку, - презентація книги кандидата наук, доцента Кубанського соціально-економічного інституту А. І. Федіної «Отаман Я. Г. Кухаренко в колі сучасників». Книга вийшла наприкінці минулого року й присвячена петербурзьким сторінкам життя першого кубанського письменника.
- Деталі
- Розділ: Вісник (Краснодар)
В журналі «Рідна Кубань» опубліковано п'єсу «Старе гніздо і молоді птахи» цього видатного поета, прозаїка і драматурга Кубані
Українська література на Кубані до своєї заборони за часів Сталіна успішно розвивалася 140 років. Найвищим її досягненням у XIX сторіччі є творчість поета, прозаїка і драматурга Василя Мови (Лиманського). Серед написаного ним особливо виділяється великий драматичний етюд «Старе гніздо і молоді птахи». У цьому доробку цілком й у безлічі яскравих фарб і пам’ятних деталей відбилася переломна епоха в житті Кубані 60-х років, коли на зміну патріархальним відносинам панської Чорноморії, на зміну козацькій старовині приходили нові, буржуазні за своїм характером порядки й повсюдно затверджувалися більш співзвучні їм герої й відносини.
- Деталі
- Розділ: Вісник (Краснодар)
Велике спасибі, пане Григорію! Низький уклін Вам, друзі Кубані!
У нашого “Вісника” є в Сімферополі давній і добрий друг – відомий кримський журналіст і краєзнавець Григорій Андрійович Рудницький. Кілька років підряд, працюючи в республіканській газеті «Кримська світлиця», він постійно передруковував кращі матеріали з малотиражного кубанського видання, тим самим збільшуючи його читацьку аудиторію в десятки разів.
- Деталі
- Розділ: Вісник (Краснодар)
(До 100-ліття з дня народження Дмитра Нитченка (Чуба)
Якось в нашій "Червоній газеті" з'явилося повідомлення, що в Краснодарі, на Кубані, при робітфаку відкривається український відділ. Нас це зацікавило, і ми вирішили їхати і продовжувати навчання. Взявши з виробництва довідки про стаж нашої праці та характеристику, вирушили в дорогу. До Краснодару з'їхалось тоді багато української молоді з Кубані та Терщини. Ми склали іспити, але мене не прийняли. Причиною було те, що я вже закінчив дворічну Індустріяльно–технічну школу в Зінькові. Я був цим дуже пригнічений. Мусив повертатися назад.
- Деталі
- Розділ: Вісник (Краснодар)
В Краснодарі відбулася Міжнародна науково-практична конференція, присвячена науково-творчій спадщини Федора Андрійовича Щербини
25 лютого в меморіальному залі Краснодарської академії маркетингу і соціально-інформаційних технологій відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Науково-творча спадщина Федора Андрійовича Щербини й сучасність». Відбулася вона за традицією в день народження видатного козачого історика, російського й українського суспільного діяча, ректора Української Вільної Академії в Празі.
- Деталі
- Розділ: Вісник (Краснодар)
(З колекції Катеринодарської картинної галереї ім. Ф. А. Коваленка)
Напередодні відкриття V періодичної виставки художників при Катеринодарської картинній галереї у 1908 році газета "Нова зоря" піднесла своїм читачам сенсацію:
"...Днями отриманий лист від молодого київського художника, родича українського поета Т. Г. Шевченка Ф. С. Красицького (батько художника, Степан Антонович, був сином рідної сестри Тараса Григоровича Катерини. - Авт.) [1].