Друк
Розділ: УВКР
Учасники конференції - вітчизняні науковці та представники діаспори, - обговоривши актуальні проблеми розвитку світового українства в умовах творення громадського суспільства, незалежної держави в Україні та посилення глобалізаційних процесів визначили для себе головні орієнтири в сферах соціально-політичній, культурній і духовній.

м. Київ

20-21 січня 2005 р.

 

Учасники конференції - вітчизняні науковці та представники діаспори, - обговоривши актуальні проблеми розвитку світового українства в умовах творення громадського суспільства, незалежної держави в Україні та посилення глобалізаційних процесів визначили для себе головні орієнтири в сферах соціально-політичній, культурній і духовній.

 

У виступах учасників конференції були висвітлені важливі й актуальні проблеми становлення українства в умовах сьогодення, означені стратегічні орієнтири відродження духовності народу, його етнічної самобутності й культури; формування української політичної нації; формування сучасних підходів до осмислення явища національної ідеї; становлення й самоствердження світового українства.

 

Зокрема було наголошено, що в центрі уваги світового українства, як і раніше, має стояти двоєдине завдання - формування і консолідації української нації та побудови національної держави в Україні. Оскільки, те, що зроблено в Україні за роки незалежності, особливо в мовній, культурній, інформаційній, видавничій сферах робилося далеко не завжди з урахуванням інтересів українського народу. Це переконливо засвідчили і події листопада-грудня 2004 р., коли народ твердо й однозначно сказав, якою він хоче бачити свою державу, владу і їх політику.

У доповідях і виступах учасників конференції підкреслювалося, що національна ідея має стати основою вироблення державної політики в усіх сферах суспільного життя України, а в гуманітарній сфері особливу увагу необхідно приділити розвитку українознавства як основи формування свідомості, моралі і культури громадянина України і, зокрема, розробленню й реалізації державних програм розвитку української мови і мов національних меншин, науки, освіти, культури,  в галузях видавничій, інформаційної безпеки, еміграційної та міграційної політики і політики щодо закордонного українства.

Сьогодні особливо гостро постає питання налагодження широких гуманітарних та інформаційних зв'язків між українськими громадами світу, а також між громадським сектором і державою, здійснення ефективного контролю над дотриманням національно-культурних, релігійних, економічних прав і свобод наших співвітчизників за кордоном. Прикладом такої турботи може слугувати діяльність урядів і парламентів розвинутих країн, зокрема, наших найближчих сусідів - Росії, Польщі, Румунії, Словаччини, Угорщини. Для більшості з них зв'язки із співвітчизниками за кордоном належать до числа пріоритетних напрямів державної політики. Питання закордонного українства повинні увійти в число пріоритетних напрямів державної політики, їх вирішення має отримати гарантовану законодавчу, фінансову та організаційну підтримку з боку українського парламенту й уряду.

Водночас важливо усвідомити, що в умовах глобалізації й розвитку інформаційного суспільства суттєво зростає значення і роль громадських структур.

 

У своїх висновках і рекомендаціях учасники конференції наголошують на таких головних моментах:

1. Необхідність розробки і послідовного впровадження на державному рівні національної гуманітарної політики, що включає в себе політико-правову підтримку українства в світі та у власній державі, гарантію прав та захист інтересів українців за кордоном, збереження та розвиток національної ідентичності в її культурних, господарських, морально-психологічних аспектах.

2. Широка участь у процесах консолідації світового українства громадських організацій, самоврядних спільнот та громад, налагодження координації зусиль державних, наукових та громадських установ та залучення широкої громадськості України до обговорення насущних питань національного розвитку.

 

 

З метою реалізації цих завдань учасники конференції вирішили наступне:

 

У сфері державної гуманітарної та етнокультурної політики

1. Визначити збереження і всебічний розвиток української національної ідентичності як одне з головних завдання держави, умову повноцінної участі України в міжнародному співтоваристві.

2. Визначити європейську інтеграцію України як провідний і стратегічний орієнтир національно-державного розвитку на найближчі 10 років.

3. Визначити розбудову інститутів громадянського суспільства, створення передумов для вільного волевиявлення громадян та реалізації їхнього творчого, інтелектуального потенціалу як головну передумову консолідації української нації та успішного завершення національно-державного будівництва в Україні.

4. Запропонувати новому Президенту і Уряду України найширшу підтримку і участь у розробленні державних гуманітарних програм:

- з українознавства;

- розвитку української мови;

- освіти;

- культури.

5. Спрямувати державну політику, інтелект нації та творчі можливості кожного громадянина на розвиток передових, високотехнологічних галузей вітчизняного господарства, широке застосування сучасних методів управління та комунікації в ключових сферах національного розвитку - освіті, науці, соціальних відносинах, функціонуванні органів державної влади в Україні.

6. З метою утвердження престижу української мови та зміцнення національної самосвідомості українців усього світу рекомендувати новообраному Президенту України та новпризначеним урядовцям користуватись державною українською мовою у всіх без винятку міжнародних зустрічах та офіційних візитах до інших країн.

 

У сфері підтримки закордонного українства

1. Розробити і затвердити Національну програму з підтримки закордонного українства, створити відповідний орган у складі Кабінету міністрів України та передбачити на фінансування національно-культурних, освітніх та інших потреб українців за кордоном суми коштів, співставні з масштабами і значенням української діаспори, що, за приблизними розрахунками, складає сьогодні третину українського етносу.

2. Розробити законодавчу базу підтримки й розвитку закордонного українства і забезпечення прав та інтересів громадян України, які перебувають за кордоном. Створити нормативні та організаційні умови для реалізації положень Закону "Про статус закордонного українця". Сприяти вдосконаленню виборчого законодавства у частині, що стосується організації голосування за кордоном.

3. Залучити до вивчення історії та сьогоднішнього стану світового українства провідні наукові, дослідницькі та аналітичні інституції України.

4. Налагодити систематичний науковий обмін між центрами української освіти і науки всього світу, передбачити проведення українознавчих конференцій, семінарів, просвітницьких заходів у всіх країнах, де мешкають великі групи українців.

5. Визначити повернення українців, які з соціально-економічних причин залишили свою батьківщину, одним з пріоритетів державної політики у сфері міжнародних відносин, збереження інтелектуального і кадрового потенціалу, соціального захисту та регулювання міграції.

6. Підтримати ідею проведення Всесвітнього З'їзду громадських організацій четвертої хвилі української еміграції з метою створення всесвітнього об'єднання відповідних організацій. Залучити новостворену асоціацію до числа колективних членів УВКР.

7. Розгорнути практичну діяльність щодо налагодження інформаційного обміну між українськими громадами світу й забезпечення інформаційних потреб українських громадян, які перебувають за кордоном, та їхніх об'єднань.

8. Передбачити державну підтримку громадським організаціям, які працюють із закордонним українством та громадянами України, що тимчасово перебувають за межами держави, в обсягах, що відповідають масштабам і значенню української діаспори в житті нації.

 

www.uvkr.com.ua