- Пане Михайло, як керівник органу, що займається координацією діяльності українських громад в діаспорі, що нового Ви можете зараз виділити в житті світового українства?

- Пане Михайло, як керівник органу, що займається координацією діяльності українських громад в діаспорі, що нового Ви можете зараз виділити в житті світового українства?

 

- Я - голова Української Всесвітньої Координаційної Ради. Це організація, яка займається координацією діяльності українських громад, розкиданих по всіх континентах світу. На сьогодні вже нема континенту, де б не було української громади. До недавнього часу у нас не було хоча б однієї громади в Африці. Тепер ми можемо сказати, що українці утвердилася своєю громадою і на цьому континенті.

 

- Оцініть, будь ласка, і прокоментуйте ті події, що відбулися за останній час в Україні - події, що зв’язані з перемогою на президентських виборах Віктора Ющенка.

 

- Те, що сталося в Україні в 2004 році, власне в кінці цього року – це видатна подія в історії українського народу, в історії української нації, в історії української держави. Я не випадково розрізняю ці три поняття, оскільки кожне із них має своє значення. Рух, події, які почалися у листопаді на Україні, це події, які не випадково охрещені українським народом як українська революція. Власне зводилася ця революція для того, щоб зламати старий лад, який в Україні існує. І в своїй основі був певною мірою орієнтований далеко поза межами України на Схід. Орієнтація на Схід, промосковська орієнтація була основною особливістю закордонної політики. І якщо Президент України Леонід Кучма говорив, що ми ідемо в Європу, то одночасно, через день чи через два говорив, що ми орієнтовані на євроазіатський простір. І не випадково його обрали головою Співдружності Незалежних Держав. Отакий двоїстий підхід не визначав нашої політичної позиції і не давав нам можливості утвердитися в якомусь певному напрямі.

Без сумніву, ми не проти того, щоб жити в дружніх контактах із Росією. Ми не проти того, щоб в дружніх контактах жити і з Європою, бо жодна держава не хоче мати якихось колізій зі своїми сусідами незалежно від того чи вони на Сході, чи вони на Заході. Але є певна орієнтація. Ми ідемо в Європу не випадково, бо хочемо включитися у всі європейські міжнародні об’єднання. І в тому числі, і я б вважав, що я не перебільшую, - і в НАТО. Саме там ми бачимо Україну, як велику європейську державу, підкреслюю – велику державу, оскільки реально Європа не має більшої держави, ніж Україна. Бо ні Франція, ні Англія, ні інші держави територіально не є більшими. Тобто перше наше завдання - ми ідемо в Європу...

В Україні сталося щось незвичне. Я би вважав, що на виборах президента України сталась якась містична подія. Бо кандидат в президенти Віктор Ющенко став людиною настільки впливовою, що коли мова зайшла про те, щоб люди зібралися і підтвердили своє ставлення до подій, які відбувалися в Україні, на заклик Ющенка зібралися багатосоттисячна громада у Києві. І київська громада під час виступів Ющенка на площі Незалежності скандувала: “Так Ющенко! Так Ющенко!”

Це була незвична, може перша в історії ХХІ століття подія, коли лідер політичної структури, кандидат у президенти набув такого авторитету, якого не набув жоден український політичний діяч, починаючи з 2001 року. Це визначна подія в історії України. І вона зводиться до того, що це не просто авторитет харизматичної натури, це не просто харизматична особистість. Це людина, яка за спиною має цілий мішок ідей по реконструкції економіки, соціального життя нашого народу, покращення життя нашого народу, по піднесенню авторитета нашого народу. Це людина, яка зуміла показати обличчя українського народу, української нації під таким кутом зору, що сьогодні жодна країна світу не обійшла увагою те, що відбувається останні місяці в Україні. Про Україну пишуть японці, про Україну пишуть французи, про Україну пишуть американці.... Тобто пишуть всі. Українські події стали подіями міжнародного значення. І це те, про що ми можемо сказати: в Україну прийшов президент, який своїм авторитетом підняв авторитет української держави.

Коли ми переглядаємо пресу, то ми кажемо: представник Франції заявляє, що треба переглянути своє ставлення, ОБСЕ звертає увагу, що їм треба переглянути своє ставлення до України. Тобто під впливом подій Помаранчевої революції міняється ставлення політичних і міжнародних діячів до української держави. В тому унікальна заслуга Ющенка. І я думаю, що буде дуже багато роботи мати той чоловік. Буде дуже багато працювати над вдосконаленням політики і економіки. Але він має дуже велику довіру народу, він має дуже велику симпатію країн, які оточують Україну. І є впевненість, що ці люди будуть його підтримкою. А не стануть йому на перешкоді. Помаранчева революція показала Україну під таким кутом зору, під яким не дивилися на неї на протязі десятиріч державні діячі, мистецькі діячі і всякі інші діячі країн світу. І в тому велика заслуга Ющенка.

 

- А тепер будь ласка прокоментуйте російсько орієнтовану позицію частини українського суспільства, що підтримали на президентських виборах другого Віктора – Януковича. Це ж майже 13 мільйонів виборців, громадян України...

 

-            Я вважаю, що прихід до влади Януковича – це був ще один хід президента України і того оточення довкола нього, який був повинен забезпечити йому такого прем’єр-міністра, що був би абсолютно згідний з його поглядами президентськими і був би готовий виконати ті рішення, які буде приймати президент. То був президенто-послушний прем’єр-міністр. І той прем’єр-міністр мав ту особливість, що він подібно до президента був орієнтований теж на Схід. І в своїй програмі він не побоявся, не попав у стид, коли заявив, що він буде вимагати другої державної – офіційної російської мови. Таким чином цей прем’єр-міністр виступив проти 10-ї статті Конституції України, де ідеться про те, що державною мовою в Україні є українська. Значить, Янукович починав свою президентську акцію власне с порушення 10-ї статті Конституції. Унікальний підхід, який не міг йому гарантувати перемоги! І коли в першому і другому турі йому вдавалося якоюсь мірою забезпечити собі більшість при фальсифікації, то після повторення другого туру, він програв ці президентські гонки. І програв заслужено. Бо виступив представником тих політичних сил, для яких українська держава не була найбільшою цінністю. А для президента Ющенка українська держава є найбільшою цінністю, для реалізації якої він готовий працювати до упаду, він готовий захищати Україну, він готовий підняти Україну на належний рівень. В тому як раз і є між ними велика різниця.

 

- Скажіть, пане Михайле, які ви бачити перспективи для української діаспори в Росії при новій владі в Україні після приходу Віктора Андрійовича Ющенка у президенти?

 

-            Хочу вам сказати, що я був вражений, коли почалася наша “Помаранчева революція” і ми отримали інформацію про те, як висловлюється українська громада Омська, як висловлюється українська громада Москви, як висловлюються українські громади різних регіонів Російської Федерації. Українські громади всеціло підтримували кандидатуру Ющенка. Це найкращий доказ того, що рівень політичної свідомості українських громад Російської Федерації нічим не відрізнявся від рівня політичної свідомості у метрополії України. Ми були у цьому відношенні єдиними. Українці діаспори і українці в Україні утворили таке поняття, яке я вживаю вже досить часто – “світове українство”. За Ющенка проголосували не просто діаспора, не просто українці матірної України, а за Ющенка проголосувало світове українство!

 

- Чи бачити ви якісь перспективи покращення в діяльності УВКР і її взаємин з українською державою при новообраному президенті України Віктору Ющенкові порівняльно зі старою владою президента Кучми?

 

-            Так. Я вважаю, що це буде саме так. Я вважаю, що у президента Ющенка буде дуже багато праці. Але він має одну особливість. Він має всезагальну підтримку українського народу. Він має великий авторитет. І ці два фактори будуть допомагати йому вирішувати цю програму дій. Яку він собі зараз готує і яку він буде реалізовувати.

 

- Михайле Миколайовичу, кілька слів у зв’язку з новорічними і різдвяними святами...

 

- Сьогодні я б звернувся до українських громад Російської Федерації, до українських громад світу, оскільки ми будемо найближчими днями святкувати Новий, 2005-й рік і Різдво Христове. Я звертаюсь до українців від імені української Всесвітньої Координаційної Ради і хочу звернути вашу увагу на те, що перемога наприкінці 2004 року – то є дар Божий. І дай Боже вам, шановні друзі, розкидані по всьому світу, аби ті свята, які грядуть, були для вас найсвітлішими в історії України святами! Аби святкуючи Новий рік і Різдво Христе, ви святкували велику, національну, всеукраїнську перемогу в боротьбі за справедливість, добро і українську незалежну державу. Дай вам Боже здоров’я, особистих успіхів! Дай вам Боже злагоди в вашій сім’ї! Дай вам Боже, аби ваші діти і онуки завжди відчували ваше тепло і слідували тим ідеям, яким ви їх навчаєте! Ми всі щасливі від того, що кінець 2004 року приніс нам всім велику радість! Дай нам Боже щастя!

 

- Від імені редакції незалежного сайту української діаспори “Кобза”-українці Росії” і його читачів щиро дякую вам, Михайло Миколайовичу, за цю бесіду і бажаю Вам доброго здоров’я і усіляких гараздів в Новому році!

 

Записав Андрій БОНДАРЕНКО,

30 грудня 2004 року,

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка