Друк
Розділ: УВКР

10-13 листопада 2004 р. на базі Ніжинського педагогічного університету ім.М.Гоголя відбувся ІІ Міжнародний музичний фестиваль аматорських колективів української діаспори “Калинові грона”. Організатори цього фестивалю – Українська Всесвітня Координаційна Рада та Центр співпраці з українською діаспорою Ніжинського університету – висловили подяку учасникам і гостям за щиру підтримку в проведенні свята. Вітаючи в стінах навчального закладу нових друзів – танцювальний колектив “Крок” (м. Свидниця, Польща), ансамбль “Водограй” (м. Сілламяе, Естонія), ансамбль “Черемшина” (м. Усть-Ілімськ, Іркутська обл.., Росія), ансамбль домристів (м. Тюмень, Росія) – Василь Яковець, ректор Ніжинського педагогічного університету, висловив надію на подальші дружні зустрічі українських земляцтв та зарубіжних гостей на гостинній ніжинській землі.

Минулого, 2003 року, на І Міжнародному фестивалі “Калинові грона”, який відбувся у тому ж Ніжинському педагогічному університеті, вітали першу фестивальну ластівку – український колектив “Вербиченька” з м. Нижнє камська республіки Татарстан, який привіз із собою цікаву театралізовану виставу на мотиви “Сорочинського ярмарку”. З того часу зміцніли контакти між Ніжином та українською громадою Нижнє камська.

Ці зв’язки сприяли тому, що в Татарстані за останній рік з’явилася перша в Республіці українська школа, почали виходити збірники українських поетів-аматорів, навіть проводитися наукові дослідження в галузі українознавства.

Дружні стосунки з Татарстаном поклали в основу Ніжинського Міжнародного фестивалю “Калинові грона” єдину та важливу для сучасної України ідею – зміцнення зв’язків із українськими земляцтвами по всьому світові.

Фестиваль відкрив молодий колектив, який вже зарекомендував себе зразковим у педагогічному університеті ім. М.Гоголя, - оркестр народних інструментів під керівництвом заслуженого артиста України Миколи Шумського. Своїм виступом ніжинський колектив задав гарний тон усьому концерту, прикрасивши його всіма барвами української пісні.

Крім українських, глядачі мали змогу почути й кубанські пісні у виконанні Марини Лінеєнко, студентки ІІ курсу музичного факультету Ніжинського університету. Наразі вона здобуває вищу музичну освіту в Україні за рекомендацією Товариства українців Кубані. Центр української культури Кубані в м. Сочі-Лазарівському – відомий осередок розвитку українського мистецтва на теренах Російської Федерації. Центр очолює пані Ганна Гніденко, яка, як справжній професіонал своєї справи, намагається прищепити своїм вихованцям любов та повагу до українського слова, пісні.

Свої творчі напрацювання представив гостям фестивалю і танцювальний колектив “Крок”, який приїхав у Ніжин із воєводства Нижньої Сілезії, найзахіднішого району Польщі. Не зважаючи на юний вік учасників, гурт вже заявив про себе в багатьох країнах світу, зокрема, Німеччині, Великобританії, Італії, звідки “крокарі” нещодавно повернулись. Молода енергія та творче завзяття, що виявились у стилізованих танцях колективу, мали бурхливий відгук у всієї аудиторії, яка була присутня на фестивалі. Польські та українські національні танці, а також змішання усіх танцювальних стилів у виконанні “Кроку” не залишили байдужим жодного з гостей концерту. На думку художніх керівників танцювального колективу Марії та Войтеха Скислевичів, Божени Кузьми, виступ їх вихованців є представленням українського культурного образу, сформованого польськими талантами, а також є відгуком на запити популярності, що панують у сучасному світовому просторі.

Теплом батьківського дому огорнув гостей фестивалю виступ ансамблю української пісні “Водограй”, який приїхав до Ніжина з м. Сілламяе. Українське земляцтво “Водограй” утворилося в Естонії 1999 р. І на сьогоднішній день має вже низку власних досягнень на ниві ствердження української культури. Земляцтво придбало собі приміщення, зорганізувало музей, недільну школу, налагодило випуски інформаційного листа “Водограй”; а також стало ініціатором створення гуртка народних майстрів. Однак гордістю громади міста Сілламяе є ансамбль “Водограй”, який став популяризатором народної пісенної творчості не лише в Естонії, а й в усьому Балтійському регіоні. Пісенний колектив та українське товариство в Естонії в особі свого керівника й голови Лариси Житник вітали учасників міжнародного фестивалю, представляючи власний творчий доробок на ніжинській землі.

Візитною карткою самого Ніжина названо молодіжний фольклорно-сценічний ансамбль “Народна криниця”. Виплеканий Ніжинським училищем культури і мистецтв ім. М.Заньковецької, колектив став головною ініціативою міста. Керівники ансамблю, Ольга та Іван Синиці, музиканти високого класу і справжні знавці музичного фольклору, вперше представили свій колектив на сцені фестивалю “Калинові грона” і, як виявилось, досить вдало.

Найтривалішою виявилася дорога до Ніжина для гостей із Іркутського краю, вокального ансамблю “Черемшина”. Хоча пісенний колектив із м. Усть-Ілімська й невеличкий – заступниця голови українського товариства “Черемшина” Людмила Плясун, випускники музичного факультету Ніжинського університету Лариса та Юрій Бобошко, а також найменша учасниця Юлія Плясун – все ж та відстань, яку вони подолали, та радість від участі у фестивалі засвідчили силу та міць українського духу, проявлені у виступі ансамблю.

Наймолодшими учасниками фестивалю “Калинові грона” стали ансамбль домристок “Ліра” із м. Тюмень. Його учасниці навчаються у спеціалізованій школі мистецтв “Ліра” під керівництвом Василя Хімея. Юні музикантки вже встигли стати відомими у Сибірському регіоні; їхні виступи під керівництвом викладача Ольги Техтенберг та концертмейстера Олени П’яткової стали окрасами багатьох інструментальних конкурсів і виступів; солістка ансамблю Дар’я Вахрушева є лауреатом всеросійських та міжнародних конкурсів. Виступ інструментального колективу, частина якого присвячена російському поету Сергію Єсеніну, був сповнений дівочою лірикою та поетичною зачарованістю, а також відзначений за високу майстерність виконання.

Завершував святковий концерт хор Ніжинського музичного училища. Його виступ став чудовим епілогом ІІ фестивалю “Калинові грона” та спільним сподіванням організаторів і гостей на продовження традиції у ІІІ міжнародному фестивалі, де знову збереться велика громада не лише українців, але й у сіх бажаючих долучитись до української духовності.

Кожний творчий колектив чи то український, чи то польський, чи то російський, який брав участь у фестивалі, ніби в яскраву мозаїку складав створений з любов’ю різнобарвний образ України. Тому з усією впевненістю можна стверджувати, що не зважаючи на велику відстань географічну, учасники фестивалю засвідчили відсутність відстані духовної між українцями всього світу.

 

     

 

Олеся Горгота,

прес-секретар УВКР