Друк
Розділ: УВКР

(Репортаж сайту "Кобза")

Голова Української всесвітньої координаційної ради (УВКР) Михайло Горинь нещодавно повернувся із Владивостока і Камчатки, де знайомився із життям місцевих українців. Колишній політв'язень тепер захищає права національних меншин. Вже другий рік він їздить у Російську Федерацію в місця компактного проживання етнічних українців. Горинь переконаний, що за останній рік їх становище в Росії не стало кращим. Під час поїздок члени делегації не побачили жодного україномовного видання, яке б виходило регулярно. Немає в Росії жодної державної школи з українською мовою навчання і діє лише одна українська бібліотека (відділ бібліотеки 147 у Москві). "Процес асиміляції українців триває. Російська Федерація не забезпечує адекватного розвитку своїх громадян українського походження" - переконаний Горинь. Він звертає увагу на результати останнього перепису населення в Росії. Згідно його попередніх результатів, кількість етнічних українців в РФ з часу попереднього перепису 1989 року скоротилася майже на півтора мільйони. В 2002 р. українцями себе назвали лише 2,9 млн громадян Росії.

Горинь показує листа, якого щойно отримав від Митрополита Дніпропетровсько-Криворіжського та Московсько-Богородського УПЦ КП Адріана (Старіна). Той повідомляє, що російська влада почала новий наступ на парафії Української православної церкви у Ногінську, Московської області. Адріан твердить, що у громади можуть відібрати будівлю Свято-Троїцького храму в Ногінську лише через те, що вона належить Київському Патріархату. Проблеми з реєстрацією доводиться мати також парафіям українських церков в інших містах РФ. Керівник УВКР називає дискримінаційним закон «Про свободу совісті в Російській Федерації». Він фактично визначає монополію РПЦ, впевенений Михайло Горинь.

Голова парламентського комітету з прав людини, національних меншин та міжетнічних відносин Генадій Удовенко вважає, що Україна повністю забезпечує національно-культурний розвиткок етнічних росіян. А тому має всі підстави вимагати цього від уряду В.Путіна. "Є Договір про дружбу, співробітництво і партнерство із Російською Федерацією і там чітко зазначено, що обидві держави будуть приділяти увагу діяльності меншин. Російської в Україні та української в Росії" - каже Удовенко. "І треба виконувати положення цього договору. В Україні досить потужна законодавча база щодо забезпечення прав національних меншин, якої немає сьогодні в Росії. У них багато законів про права росіян, які живуть за кордоном. А щодо національних меншин немає".

Михайло Горинь вважає, що український уряд має не тільки вимагати від Росії дотримання прав етнічних українців, а й сам допомагати створеним ними громадським організаціям."Росія фінансує російську діаспору в Україні. Україна не підтримує української діаспори у Росії. З цим треба закінчувати, бо це наші громадські посольства. Дуже важливим є аби наш уряд це усвідомив і зробив все щоб українські громади функціонували і відчували підтримку українського уряду. Без цього їм буде дуже тяжко". На думку Гориня, в першу чергу співвітчизникам у Росії треба допомогти створити українські бібліотеки та мас-медіа.

Правозахисники також лобіювали прийняття Верховною Радою закону про особливий статус закордонних українців, який би посилив зв'язки діаспори із історичною батьківщиною. Парламент вже ухвалив цей закон. Хоча, за словами Генадія Удовенка, не всі побажання закордонних українців були враховані. "На мене представники діаспори досить сильно тиснули, щоб було введено подвійне громадянство. Але це протирічить нашій конституції, нашій філософії та менталітету. В "Законі про закордонного українця", який ми прийняли, там багато конкретних заходів, як послаблення візового режиму, надання дітям [українців діаспори права] вчитися у навчальних закладах. Однак, за даними Удовенка, президент ветував ухвалений депутатами закон "Про правовий статус закордонних українців". Парламентарі очікують на зауваження Леоніда Кучми і прогнозують, що до його повторного розгляду повернуться не скоро. Адже попереду боротьба за президентське крісло.

Втім в житті українських організацій в Росії є інший момент, який заважає відстоювати свої права. В Об"єднанні українців Росії (ОУР) декілька років тому стався розкол. На черговому Конгресі українців Росії частина делегатів зажадала відставки багатолітнього голови Олександра Руденка-Десняка. Йому закидали нездатність налагодити роботу ОУР. Натомість пропонували обрати головою професора Єкатеринбургзького університету Стефана Паняка. Сторони так і не змогли порозумітися і протистояння між ними триває. Але Михайло Горинь не схильний драматизувати ситуацію і вважає, що ніякого розколу в організованому українському русі в РФ немає. "Між ними іде боротьба за утвердження оптимальних тактики і стратегії у організованому русі Російської Федерації" - пояснює своє розуміння ситуації голова УВКР. "Це боротьба між двома групами. Але ж крім них є близько сотні українських організацій, які існують поза цим конфліктом. Вони займаються своєю діяльністю і розбудовують свої невеличкі товариства. Тому я би не робив з того великої проблеми. Я думаю, на наступному Конгресі ця проблема буде вирішена. Незадоволення Руденко-Десняком дуже поширене. Наскільки мають авторитет його опоненти на чолі із професором Стефаном Паняком, покаже наступний Конгрес. В мене таке враження, що Паняк має більше підстав".

РУСЛАН ДЕЙНИЧЕНКО для "Кобзи", Київ.

Від Редакції: Руслан Дейниченко надіслав даний репортаж, відвідавши Конференцію УВКР «Українська діаспора в Росії: стан, проблеми, перспективи» (22.12.2003, Київ). Читайте також матеріал УВКР, присвячений згаданій Конференції, виставлений у розділі "УВКР".