Член Правління Українського Конгресу Росії, член Ревізійної комісії УВКР, Віктор Гіржовпро роль і значення української діаспори та її медіа-ресурсів у підтримці України на шляху боротьби за Незалежність
Під час VI Всеукраїнського Форуму Українців, який проходив у Києві 21-22 серпня нинішнього року, працювало 11 робочих секцій, які мали сформувати конкретні пропозиції та рекомендації до різних інституцій українського суспільства – насамперед, до владних структур – з метою об’єднання зусиль закордонного українства і українців в Україні задля подальшого розвитку нашої держави та захисту її незалежності. Роботу однієї із секцій – а саме секції інформаційної політики – очолював член Правління Українського Конгресу Росії Віктор Гіржов. Пропонуємо читачам «Кобзи» ознайомитися з напрацьованими відповідно матеріалами.
Дві світові діаспорні надбудови: Українська Всесвітня Координаційна Рада (УВКР) та Світовий Конгрес Українців (СКУ) координують роботу громад за межами України. До речі, обидві організації увійшли до списку небажаних на теренах Росії. Мають власні офіційні сайти в мережі Інтернет. Крім того, створюються веб-сайти загального характеру, такі, як VIDIA та інші. Велику роботу проводить МІОК (Львів), новини розміщуються на сайті.
Практично кожна українська громада за кордоном має свої медіаресурси: сайти, друковані видання, радіо. Значна частина з них розміщена на сайті «Українці світу», створеному в 2011 році, а також на сайті СКУ. Серед відомих ресурсів: «Українська газета» (Італія, редактор Маріанна Сороневич), газета «Наше слово» (Польща), «Хлібороб» (Бразилія»), сайт «Лелеки» (Італія), Спілка українців Португалії, Конгрес українців Канади, «Кобза» (Канада), Українці Угорщини, Українці Великої Британії, «Українці в Ірландії»… В УКРІНФОРМІ створено розділ «Діаспора», є Всесвітня служба українського радіо та інші ресурси.
На жаль, є й неприємні факти. Через відсутність фінансування (в т.ч. підтримки з боку СКУ) в минулому році закрився портал «Українці Росії», створений мною в 2009 році. І найбільша в світі українська громада (близько 2 млн.), яка працює в надзвичайно важких умовах, залишилась без будь-яких інформаційних ресурсів. Щоправда, тепер виручає Фейсбук і ми створили сторінки: «Українці Росії» та офіційну сторінку РГО «Українці Москви». Сторінку в Фейсбук, наприклад, мають і українці Нью-Йорка, інші громади. Отже, дітище Марка Цукерберга необхідно активніше використовувати всім, хто не має коштів на власний домен, хостинг та розробку і ведення сайту.
Які актуальні завдання стоять сьогодні перед світовим українством? Як і раніше, під час нелегкої боротьби за самостійність і соборність України, Батьківщина чекає моральної та матеріальної підтримки в боротьбі за право бути Незалежною державою. І сьогодні, як вже було не раз, українській нації протистоїть могутній і підступний ворог – Росія. Тому українським громадам у країнах перебування необхідно активізувати свою роботу: виходити з пікетами, тиснути на уряди цих країн, аби вони підтримували Україну і здійснювали тиск на агресора, що вкотре порушив міжнародне право (зокрема Будапештський меморандум) і анексував Крим та захопив частину української території на Донбасі. Адже Україна захищає від агресора не лише свою країну, але й не дозволяє поширити його дії на Захід.
Фашизм не можна перемогти зсередини, тільки ззовні. Тому, що ця антилюдська ідеологія тримається на потужній пропаганді. Соціуму вбивається в голову ідея про те, що народ цієї країни особливий, обраний, кращий за інших, а навкруги – «вороги» й «нікчеми». Крім того, оголошується право захищати «своїх» будь-де, на території будь-якої держави, і це породжує ілюзорне відчуття справедливості, адже захищати своїх – свята справа (навіть коли їм нічого не загрожує). Тому фашизм і нацизм, а також їх особливу форму – рашизм можна побороти лише спільними зусиллями цивілізованих країн світу, де існує демократія, поважаються права людини, шануються закони.
Медіаресурси повинні сприяти цій роботі, висвітлювати заходи, які проводяться, ділитись досвідом і проблемами. Тезу про значення інформації і роль ЗМІ в сучасному світі можна сформулювати наступним чином: якщо та чи інша подія не з’явилася в ЗМІ – це означає, що її просто не було…
У Європі російська пропаганда, на яку витрачаються сотні мільйонів доларів, має великий вплив на місцеві суспільства. Ось як висловився про це один із делегатів Всесвітнього форуму українців Андрій Гевка (Любляна, Словенія): «Ситуація в Словенії є дуже тривожною. Країна «кишить» російськими агентами. Тут відбувається дуже серйозна комунікативна кампанія, видається словенською мовою кремлівська газета «Russia beyond the headlines», діє велика громада, є чимало шкіл, відбувається багато культурних подій, існує величезний культурний центр у самому центрі Любляни. До того ж російські спецслужби створюють політичні партії, які, граючи на емоціях населення та ностальгії декого за часами Югославії, вдало входять у політичне життя країни. Часто вживається риторика Другої світової війни, адже словенське суспільство ще й досі «не перетравило» деяких подій того часу, тож цим вдало користуються кремлівські агенти. Ці політичні новоутворення відкрито називають українську владу та українців фашистами. До речі, з їхньої риторики стає зрозумілим, що ці люди читають та дивляться винятково прокремлівські англомовні видання та канали, на кшталт «Russia Today» та «Sputnik».
І все ж під час нещодавнього візиту «архітектора гібридної війни» Путіна до Словенії біля посольства РФ в Любляні відбулася акція протесту, організована представниками української громади. Особливий акцент слід зробити на тому, що серед протестуючих, крім українців Словенії, були росіяни, білоруси, серби, а також представники української діаспори, що прибули з Італії.
Але прояви російського впливу помітні і в інших європейських країнах – тут яскравим прикладом є Сербія. Щойно глава цієї країни Томіслав Ніколіч поінформував віце-президента США Джозефа Байдена про відмову вводити санкції щодо Російської Федерації. Панують проросійські настрої і в Болгарії, яка завжди була зоною впливу Москви, а також у Чехії і навіть в Австрії, Німеччині, Ірландії.
Діаспоряни збирають волонтерську допомогу: надсилають гроші, медикаменти, автомобілі та інше обладнання, вкрай потрібне українським військовим у зоні АТО. Наприклад, українці Португалії придбали й передали бійцям на передову карету «швидкої медичної допомоги», а українці з Італії та Іспанії передали в зону АТО чотири «швидких». А те, що громадянка США Уляна Супрун, яка разом зі своїм чоловіком Марком працювала як медик-волонтер в Україні, нещодавно очолила Міністерство охорони здоров’я, свідчить про рівень підтримки етнічними українцями нашої країни в такий нелегкий час і оцінку державою цієї роботи.
Люди нарешті починають розуміти, що події в Україні – це не внутрішній конфлікт і не війна України з Росією, а війна Росії з демократичним світом. Потрібно спільними зусиллями переконувати світ у цьому. Таким чином це буде реальна допомога українцям захистити свої кордони.
Важливо, щоб допомога – чи гуманітарна, чи у вигляді реалізації якихось проектів в Україні – була скоординована. Це допоможе уникнути дублювання, втрати якихось суттєвих деталей. Треба подбати, щоб світова спільнота і надалі допомагала Україні в кризовий для неї час.
Медіа-ресурси діаспори мають сприяти цьому. Крім друкованих ЗМІ та веб-сайтів, високу інформаційну та комунікативну ефективність мають такі популярні соціальні мережі, як Facebook. Через нього українці з розвинених країн можуть транслювати потрібні Україні знання і досвід з різних галузей суспільної практики – політики, економіки, права.
На жаль, деякі нинішні українські чиновники, навіть високого рангу, не усвідомлюють ролі та значення світового українства для розвитку України. Саме тому з невідомих причин, прикриваючись нічого не пояснюючою формулою про «ефективність та раціональне використання бюджетних коштів», в останній момент, за кілька тижнів до VІ Всесвітнього форуму українців, Міністерство культури України, порушуючи Закон про Державний бюджет України, «перерозподілило» кошти, передбачені на його проведення, позбавивши УВКР державної фінансової підтримки.
Мільярди гривень розкрадаються з бюджету, а важливі заходи діаспора має влаштовувати за власні кошти. Таке відбувається вперше, адже всі попередні форуми світового українства хоч і не надто щедро, але фінансувались із держбюджету.
Що це означає? Лише те, що з огляду на подібне ставлення до неї діаспора може знизити свою активність, зменшити допомогу Україні. Власне, цей процес уже став помітним останнім часом.
Співпрацю держави із закордонним українством потрібно будувати за формулою: «Україна підтримує діаспору – діаспора допомагає Україні». І тоді ми спільно збудуємо по-справжньому незалежну, економічно самодостатню країну, якою можна буде пишатися.
Діаспора повинна допомогти впровадити європейський спосіб життя та європейські цінності в Україні.
Слід сказати, що ситуація в країнах перебування українських діаспор радикально змінилась після Майдану, який призвів до численних, а іноді й спонтанних політичних акцій українців – демонстрацій, мітингів, пікетів, інформаційних кампаній, ініціатив, проектів, спрямованих на надання допомоги пораненим у Києві, а згодом – українській армії. Дії української діаспори стали більш організованими та професійними. Майдан, анексія Криму, війна на Донбасі та російська пропаганда стали каталізаторами громадянської активності українців діаспори.
Інформаційна діяльність не обмежується лише роботою медіа. Це можуть бути науково-практичні конференції, вебінари, круглі столи за участі молоді з України та діаспори. Це і дослідження, одне з яких, наприклад, провели навесні нинішнього року спільно Берлінський Інститут європейської політики (IEP) та варшавський Інститут публічної політики (ISP) щодо вивчення діаспор у цих двох країнах.
Станом на літо 2016 року Україна досі не має своїх представників (послів) у 19 державах і двох міжнародних організаціях. Зокрема, це – Словаччина, Чехія, Алжир, Ангола, Білорусь, Куба, Вірменія, Грузія, Данія, Ефіопія, Ірландія, Казахстан, Швейцарія, Ліван, Росія, Румунія, Сирія, Туреччина, Чорногорія. Це ускладнює роботу місцевих українських громад.
Ми повинні прагнути жити за формулою: Україна підтримує діаспору, діаспора допомагає Україні.
Віктор Гіржов,
Голова Інформаційної секції на VI Всесвітньому форумі українців,
Член Контрольно-ревізійної комісії УВКР.
Додаток:
Резолюція
Секції інформаційної політики VI Всесвітнього форуму Українців
Ми, учасники інформаційної секції, проаналізувавши стан української інформаційної політики в Україні та діаспорі, дійшли висновку щодо необхідності
А. Досягнення наступних цілей:
1. Формування позитивного іміджу України у світовому інформаційному просторі та протистояння розповсюдженню брехні
2. Розвиток українства у світі задля збереження ідентичності українського народу та єднання розпорошених по світу українців у єдину світову націю
Б. Для досягнення визначений цілей пропонуємо реалізувати наступну програму:
1. Здійснювати постійний моніторинг (+/-) медіа активності ЗМІ щодо України у світовому інформаційному просторі для щомісячного виділення інформаційних загроз або виявлення негативних стереотипів щодо іміджу України чи українців. Особливу увагу в умовах агресії приділяти ЗМІ, які підтримуються чи/та фінансуються Російською Федерацією
2. Провести облік всіх зарубіжних медіаресурсів, де працюють українці та лояльні до України фахівці, з метою залучення їх до спільної інформаційної діяльності.
3. Розробити ефективну інформаційну стратегію, тактику та план реалізації програми моніторингу та поширення інформації.
В. Для виконання зазначеної Програми Дій вважаємо необхідним:
1. Створити оперативно робочу групу/комітет з експертів-практиків для детальної розробки програми, а в подальшому - для контролю за її виконанням у світовому інформаційному просторі
2. Передбачити та виділити необхідні фінансові ресурси задля ведення постійної системної роботи
Г. Окремими завданнями, які члени інформаційної секції вважають актуальними, є:
1. Реалізація вже укладеної міжурядової угоди про відкриття телеканалу в Білорусі.
2. Відкриття радіоканалів у країнах-партнерах України з безпеки - для поширення новин з України
3. Розширення мережі українських ЗМІ, передусім у країнах східної діаспори та з можливістю радіо чи телетрансляції на терени Російської Федерації.
4. Звернути пильну увагу на ОПЕРАТИВНЕ інформування учасників зони АТО новинами з України і світу, а також суміжних з Україною країн - різними засобами, в тому числі і за допомогою міжнародної газети. Рекомендувати українським громадам закордоном ширше використовувати соціальні мережі (Facebook). Створити групи для комунікацій українських діаспор.
5. В українських ЗМІ звести до мінімуму русифікований та депресивний контент.
6. У галузі інформаційної безпеки:
- Припинити функціонування в Україні вітчизняних інтернет-сайтів та унеможливити доступ до інтернет-ресурсів зарубіжних (насамперед російсько- та англомовних), що пропагують сепаратизм (федералізацію України), розпалюють міжнаціональну ворожнечу (зокрема, заперечують існування українців та української мови), поширюють іншу недостовірну інформацію (щодо анексії Криму Росією, російської збройної агресії проти України).
- Заборонити в’їзд на територію України іноземцям (незалежно від громадянства), що пропагують або толерують сепаратизм, міжнаціональну ворожнечу, поширюють іншу недостовірну інформацію в рамках російської пропаганди супроти України.
- Належно застосовувати чинні норми національного законодавства України у сфері телерадіомовлення, зокрема щодо заборони показу аудіовізуальних творів, які пропагують тоталітарний радянський режим, радянські органи державної безпеки, а також органи держави-агресора, або які у будь-який інший спосіб пропагують чи толерують сепаратизм, міжнаціональну ворожнечу, поширюють іншу недостовірну інформацію в рамках російської пропаганди супроти України; або фільми, учасники яких (насамперед актори, режисери) здійснюють таку пропаганду.
- Законодавчо врегулювати питання неприпустимості медійної співпраці українських та зарубіжних ЗМІ із окупаційною адміністрацією Криму і терористами окупованих районів Донбасу. Встановити кримінальну відповідальність за таку співпрацю без відома та (або) погодження з українською владою.
- Нормативно запобігти посиленню конфліктогенності й розколу українського суспільства через нетрансляцію аудіовізуальних творів і матеріалів, які пропагують та романтизують радянську мілітарну героїку, зокрема, окупацію України більшовицьким режимом у 1917 – 1941 і 1941 – 1990 рр.
8. Примірники всіх книг, газет та часописів, що видаються українцями закордоном, надсилати до Національної бібліотеки України ім. Вернадського, де функціонує відділ зарубіжної україніки та де мають бути зібрані всі друки українською мовою у світі.
9. Зробити переможну риторику - основою інформаційної політики в українських та діаспорних ЗМІ.
10. Відкрити в зоні “org” міжнародний незалежний український інтернет- портал про Україну в різних аспектах життя та історичної ідентичності з можливістю поширення новин українською, спеціально російською та англійською мовами
- з України - до всіх українських організацій у світі
- з окремих діаспор - до України та по всіх країнах проживання діаспори у світі
- з України та діаспори - до потужних інформаційних агентств світу.
Від редакції:
У наведеному вище матеріалі в переліку сайтів, які є медіа-ресурсами українських громад у конкретних країнах проживання, наша «Кобза» згадується з прив’язкою до Канади. З метою уникнення непорозумінь звертаємо увагу наших читачів на те, що «Кобза – українці Росії» (саме таку назву має наш сайт) була і залишається сайтом УКРАЇНЦІВ РОСІЇ, Канада ж є країною, де наразі проживає наш головний редактор, громадянин Росії Василь Коломацький. Серед чотирьох членів редакції троє мають громадянство Росії. За пропискою домену сайт є українським. Тому згадка про наш сайт як канадійський є спробою відірвати нас від Росії, що є цілком некоректним. Ми любимо Росію і гордимося своєю роботою саме на її теренах, нас добре знають в регіонах, що ще раз підтвердив Всесвітній Форум.
"Кобза – українці Росії " є незалежним правозахисним сайтом на тему "Українці у Росії".Мета сайту - надати максимально повну інформацію про життя українців у Росії, при цьому роблячи акцент на порушенні їхніх прав та боротьбі української діаспори за свої права. До складу редакції входять громадяни Росії: окрім Василя Коломацького – Наталя Литвиненко-Орлова (Мурманськ), Ігор Роздобудько (Москва) та Алла Акіменко (Суми). Ще двоє громадян Росії, під тиском властей, в минулому році вийшли із складу редакції, хоча ми їх вважаємо своїми колегами.
На сайті розміщені тематичні рубрики, серед яких «Українці в Росії», «Українська культура в РФ», «Російсько-українські відносини», «Посольство України в РФ» тощо. Окремі рубрики присвячені діяльності таких установ, як Бібліотека української літератури у Москві, Національний культурний центр України в Москві та ін. Наша редакція публікує правохахисні звернення і протести проти порушення національних прав українців у Росії. Ми реагуємо на політичні події у Росії.
Представлені також рубрики регіональних видань українських громад з різних куточків Російської Федерації. На жаль, з огляду на становище української діаспори, яка сьогодні в РФ перебуває під постійним тиском, дописувачів на «Кобзі» стало менше. Та й кількість регіональних видань у Росії скоротилася.
Ми сподіваємося, що УВКР в майбутньому буде більш об’єктивно ставитися нас, вірно вказуючи нашу географію.
- Віктор Гіржов виступає від секції інформаційної політики Віктор Гіржов виступає від секції інформаційної політики
- Форум викликав жвавий інтерес з боку ЗМІ Форум викликав жвавий інтерес з боку ЗМІ
https://kobza.com.ua/uvkr/5370-viktor-hirzhov-my-povynni-prahnuty-zhyty-za-formuloiu-ukraina-pidtrymuie-diasporu-diaspora-dopomahaie-ukraini.html?tmpl=component&print=1&layout=default&page#sigProGalleriab00f83aac8
На світлинах: Віктор Гіржов. Віктор Гіржов виступає від секції інформаційної політики. Форум викликав жвавий інтерес з боку ЗМІ.