Логотип Української Всесвітньої Координаційної Ради.Заява Української патріотичної асамблеї (УПА) з приводу фінансово-економічної кризи в Україні

17 березня 2009 року у Києві в Будинку вчителя за ініціативи Української Всесвітньої Координаційної Ради відбулися установчі збори Української Патріотичної Асамблеї.

Виступаючи перед учасниками наради представників української національної громади, голова УВКР Дмитро Павличко наголосив, що нагальна потреба координації зусиль української патріотичної громадськості з метою вирішення актуальних питань, які постають перед українським суспільством, робить необхідним створення Української Патріотичної Асамблеї при Українській Всесвітній Координаційній Раді.

Як зазначив Дмитро Павличко, Українська патріотична асамблея, скорочено УПА, – це той дискусійний майданчик, де кожен свідомий українець задля захисту національних інтересів може висловити власну думку або запропонувати свій план виходу з тієї чи тієї кризової ситуації, в яку час від часу з вини недосвідчених політиків  потрапляє Україна.

„УПА – це скоординовані зусилля найбільш відомих і найбільш авторитетних членів нашого суспільства;

УПА – це авторитетна експертна думка найдосвідченіших учених, діячів культури, мистецтва;

УПА – це спільне бажання перетворити нашу Україну в сучасну, високорозвинену, багату, демократичну державу, місце якої – серед наймогутніших країн  Європи” – наголосив голова УВКР.   

Громадська ініціатива Українська патріотична Асамблея (УПА) об’єднує громадян навколо завдання систематично висловлювати у відповідних заявах погляди щодо вирішення найважливіших питань в житті українського суспільства і Української держави.

До УПА можуть належати безпартійні, а також керівники і рядові члени громадських та політичних організацій України.

Прес-служба УВКР

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.">Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Заява Української патріотичної асамблеї з приводу фінансово-економічної кризи в Україні

Глибоку тривогу викликає той факт, що Україна опинилася на першому місці у світі за темпами падіння виробництва, за темпами зростання цін і за темпами падіння національної валюти. Як правило, буває щось одне: або падіння виробництва, або зростання цін. Коли ці два процеси відбуваються одночасно і плюс до цього відбувається обвал національної валюти, то виводити економіку з такого стрімкого піке надзвичайно важко: потрібен досвідчений пілот і консолідований екіпаж.

В Україні зустрілися світова фінансова криза і внутрішня фінансово-економічна і політична криза. Тому Україна виявилася такою вразливою для кризових явищ. Відбувається перманентне наростання ризиків, пов’язаних з поглибленням кризи. На цей процес впливають як стагнація економіки, так і макроекономічні та валютно-фінансові дисбаланси.

Існує достатньо підстав для висновку, що основні ризики, загрози і виклики для України зараз такі: загроза дефолту, наростання кризи ліквідності і втрати стабільності банківською системою, нестабільність курсу гривні у зв’язку з дисбалансом попиту і пропозиції на валютному ринку, утруднення фінансування бюджетних видатків у зв’язку із значним падінням макроекономічних показників, затягування боргового зашморгу на шиї економіки, наростання хвилі банкрутств, подальша депресія економіки у зв’язку з різким звуженням зовнішніх ринків збуту і падінням попиту на внутрішньому ринку, поглиблення інвестиційної кризи, зростання безробіття, зниження рівня добробуту і збільшення масштабів бідності.

Ймовірним стає наступний сценарій розвитку подій. У зв’язку з невпинним зниженням якості життя та зростанням соціальної напруженості, з одного боку, та перманентною втратою дієвості політики держави через глибоку політичну кризу та розбалансування діяльності гілок влади, можлива помітна делегітимізація влади. Неефективність заходів щодо подолання кризових явищ може дати поштовх процесу десинхронізації кризи в Україні із світовою кризою. Це означає, що тоді, коли світ почне виходити з кризи, Україна може і далі втягуватись у тривалу смугу економічної стагнації, наслідком чого може стати поетапна втрата економічного і політичного суверенітету – тобто зникнення України як держави.

Можливість розвитку подій за таким сценарієм піднімає питання про розробку та реалізацію адекватної, ефективної і перспективної політики виходу з кризи на рівень національної безпеки держави. Здатність усвідомити цей основоположний і фундаментальний факт та адекватно реагувати на нього, є критерієм українськості влади. Можливість втрати керованості національною економікою в контексті кризи дає підстави сформулювати питання по-гамлетовськи: бути чи не бути?

В той час, коли фактично відбувається процес руйнації економіки, влада не має навіть чітко розробленого плану дій і реагує на кризу імпульсивно і спорадично, допускаючи багато помилок і роблячи багато дурниць.

Основною причиною виникнення кризи і її поглиблення є дефолт відповідальності у комерційних банків, Національного банку і уряду. Криза є свідченням провалу державними регуляторами своєї роботи.

Великої шкоди Україні завдала бездумна доларизація. Кредитні ресурси, призначені для кредитування народного господарства, перетворені в долари, які знаходяться на руках у населення. В обігові України знаходиться близько 90 млрд. доларів. На таку суму Україна подарувала США емісійний доход. НБУ дозволив комерційним банкам надавати кредити в доларах, через які не лише автомобілісти, а й інші верстви населення не можуть вибратись з кредитної кабали.

Ми вимагаємо від влади ефективної антикризової політики, адекватних рішень і системних дій. Навіть деякі правильні, але несистемні і запізнілі заходи Національного банку та уряду не дають належного ефекту.

Відсутність узгодженості дій всіх гілок влади щодо протидії кризі є проявом того факту, що влада не виконує своїх обов’язків. Ми вимагаємо від всіх гілок влади розробити чітко окреслену програму антикризових дій і почати успішно її реалізовувати.

Це стане запорукою запобігання неконтрольованого розвитку ситуації в економіці і забезпечення адекватності економічної політики ситуації, можливостям та перспективам розвитку національної економіки.

Програма антикризових дій повинна, на наш погляд, містити наступні складові:

І. Макроекономічна стабілізація:

А) зміцнення національної грошової одиниці – гривні – через повну заборону ведення банківських операцій в іноземних валютах (кредити, депозити, страхування…) на території України. Згадані операції проводити лише в гривні, окрім зовнішньоекономічних операцій. Заборонити ведення господарсько-торгівельних розрахунків та операцій в іноземних валютах на території України. Згадані операції проводити лише в гривні, окрім зовнішньоекономічних операцій. Ліквідувати «обмінні пункти». Обмін валют проводити лише у відділеннях банків, в аеропортах, на вокзалах та в готелях.

Б) стабілізація банківської системи – через державне управління проблемними банками тимчасовими адміністраціями НБУ. Через націоналізацію де-факто збанкрутілих українських банків до державних Ощадбанку і Укрексімбанку. Через  укрупнення малих українських банків на 2-3 крупні;

В) оптимізація Державного бюджету – через скорочення витратної частини бюджету і зниження податкового навантаження та збільшення доходної частини завдяки децентралізації Зведеного бюджету та залучення до нього державних позик.

Г) утримання соціальних виплат – через неухильне дотримання соціальних статей Державного і місцевих бюджетів.

Д) мінімізація безробіття – через державне регулювання трудової міграції із проблемних галузей економіки у пріоритетні сектори державного виконання Антикризового Бюджету України.

ІІ. Акумулювання Антикризового Бюджету України:

А) виділення коштів із Державного бюджету – через виділення частини коштів із Спеціального та Загального фонду Державного бюджету України на «проведення антикризових заходів».

Б) залучення зовнішніх і внутрішніх позик – через процедуру державних зовнішніх і внутрішніх позик та позик на перспективні інвестиційні проекти під державні гарантії.

В) формування «Антикризового Фонду Олігархів» – через політико-правове стимулювання залучення коштів українських мільярдерів і мультимільйонерів на правах господарсько-правової співучасті у реалізації об’єктів Антикризового Бюджету України, з одночасною суспільною легітимізацією «набутих» за роки Незалежності капіталів найбагатшими людьми України.

ІІІ. Розподіл Антикризового Бюджету України за пріоритетними напрямками із забороною використання іноземних товарів і послуг при наявності вітчизняних:

А) аграрний сектор – не менше 50% Антикризового Бюджету України – як сектор, який виявився найбільш стійким у кризовий період, має найшвидшу економічну віддачу і найвищу вітчизняну конкурентноздатність на світовому ринку та водночас потребує великої кількості робочих рук у весняно-осінній період, який буде найкритичнішим у зростанні безробіття у промисловості.

Б) будівельний сектор – не менше 20 % Антикризового Бюджету України – як сектор (нежитлове, житлове, промислове, автодорожне і залізнодорожне будівництво…), що потребує великої кількості робочих місць різної кваліфікації. На 1 робоче місце забезпечує 7 робочих місць в інших галузях. Має досить швидку економічну віддачу та забезпечує виконання сучасних інфраструктурних потреб держави і виконання робіт з проведення Євро-2012. Водночас забезпечить замовлення для проблемних металургійної, хімічної, машинобудівної, енергетичної та ін. галузей національної економіки.

В) машинобудівний сектор – не менше 20% Антикризового Бюджету України – як сектор (приладо-, верстатобудування, кранобудування, тракторобудування, автомобілебудування, вагонобудування, суднобудування, літакобудування…), що потребує економічного порятунку та водночас забезпечить виконання робіт для перших двох пріоритетних секторів. Забезпечить замовлення для проблемних металургійної, хімічної, енергетичної, електротехнічної, електронної та ін. галузей національної економіки.

Г) інші сектори – не менше 10 % Антикризового Бюджету України – ті сектори, які є або суміжними з пріоритетними, або забезпечують розвиток інфраструктури та підвищення зайнятості в Україні.

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.">Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

http://www.uvkr.com.ua/ua/news/zayava_ukr_patriot_asamblei.html

2009-03-19

На світлині: Логотип Української Всесвітньої Координаційної Ради.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка