Логотип  Української Всесвітньої Координаційної РадиІз спільного інтерв’ю президента Світового Конгресу Українців Аскольда Лозинського і голови Української Всесвітньої Кординаційної Ради Дмитра Павличка

Президент Світового Конгресу Українців Аскольд Лозинський та Голова Української Всесвітньої Координаційної Ради Дмитро Павличко 24 квітня 2007 року зустрілися з представниками засобів масової інформації. На зустрічі обговорено політичну кризу в Україні, визначено можливі шляхи виходу з неї. Особливу увагу було приділено відзначенню роковин акції "Вісла" та ролі цього заходу для становлення польсько-українських відносин.

Пропонуємо вашій увазі одне зі спільних інтерв’ю п. Лозинського і п. Павличка.

– Як сприйняла українська діаспора Указ Президента України про розпуск Верховної Ради?

А. Лозинський:

– Ми цілком спокійно сприйняли Указ Віктора Ющенка. То є цілком нормальний процес, коли йде боротьба за владу на законних підставах, шляхом дискусії, через Конституційний Суд, а не кулаками. Наша колективна думка така: нинішня Верховна Рада недієздатна, тому нові вибори необхідні. Незалежно від того, яке рішення прийме Конституційний Суд, Рада все одно не працює, тому вибори неминучі. Окрім того, я вважаю, що саме ваш виборчий закон спричинив ситуацію, що склалася. Виборці не знайомі зі списками, народні обранці бігають з коаліції в коаліцію. Будь-який бандит платить гроші партії, входить до її списку і на 4-5 років отримує імунітет, може чинити що завгодно і не відповідати ні перед народом, що передав йому свої права, ні перед законом. Тому й маємо, що третина депутатів – це так звані політики, друга третина – водії, третя – люди, які забезпечують фізичний захист тих депутатів. По-моєму, це просто смішно.

Закономірно, що терпець Президента урвався. Він є надзвичайно ліберальною і толерантною людиною. Свідченням цього став Універсал національної єдності, який був покликаний владнати політичне протистояння демократичним шляхом. Та, на жаль, єдиним чесним підписувачем документа був лише Президент, інші і не збиралися його дотримуватися. Тому можу сказати, ми цілком на боці Віктора Ющенка.

– Яке Ваше бачення розв’язання політичної кризи?

Д. Павличко:

– Указ Президента про дострокові вибори до Верховної Ради – документ надзвичайно важливий і справедливий. Терпець Віктора Ющенка урвався. Конституційна реформа була проведена незаконно, депутати знехтували Універсалом, порушили всі домовленості і зруйнували рівновагу між владними гілками. Помилкою нашої політики є те, що лідери партій є водночас керівниками держави. Не повинен ні Президент, ні Прем’єр очолювати жодну політичну партію, вони мають бути вільними від певних політичних угрупувань. Ми повинні відредагувати нашу Конституцію так, щоб нарешті збалансувати повноваження всіх державних інституцій.

Я схвалюю рішення Парламентської Асамблеї Ради Європи, проте зауважу, що навіть його деякі політичні сили зуміли перекрутити на свою користь. На жаль, Конституційний Суд України, від якого всі чекають розв’язання кризи, повністю втратив довіру, оскільки чомусь у потрібний час був німим і лише після тривалого тиску та купівлі суддів заговорив. Це наша державна хвороба, що є наслідком багаторічної неволі. Національна ідея ще не вкорінилася в свідомості всієї нації. З блакитного Майдану крізь промосковські крики, наступи на Президента та його політику пробивається все-таки любов до України. Люди, нарешті, розуміють, що головне – зберегти цілісність держави. Я завжди говорив, що сила України – в територіях біля моря і в Донбасі, оскільки там промислове її ядро. Вважаю, тільки вибори можуть вирішити політичну кризу в Україні.

– Який вплив здійснює світове українство на розвиток Української держави?

Д. Павличко:

– Діаспорі ми завдячуємо тим, що вона в роки неволі зберегла в США, Канаді, Австралії наші духовні цінності. Закордонні українці довгі роки боролися за незалежність нашої держави. Ми сподівалися врешті об’єднати потенціал нації, запозичити досвід демократичного життя, отримати фінансову підтримку. Та українське законодавство не посприяло поверненню українців на Батьківщину. До сьогодні Україна ще не оцінила діаспору. Польща ж на свою "Полонію" – організацію, подібну до Української Всесвітньої Координаційної Ради, щороку виділяє 57 млн. доларів, щоб забезпечити потреби поляків за кордоном. На ці гроші будуються польські костели і школи, зокрема і на території України. Для УВКР держава ж виділила всього 428 тисяч гривень, і ті ми ще не отримали. УВКР не має ніякого авторитету, бо не має змоги допомогти громадам, профінансувати українські школи, засоби масової інформації та установи культури за кордоном.

Проте українці збираються на світові форуми, розвиваються такі міжнародні українські організації, як Світовий Конгрес Українців, Європейський Конгрес Українців. Це свідчить про те, що українство активне, воно продовжує боротися за свою українську Україну.

– Невдовзі відзначатимуться трагічні роковини акції "Вісла". Яку роль відіграє цей захід у польсько-українських відносинах?

Д. Павличко:

– Варто сказати, що Україна сьогодні не збирається шукати винних у цій кривавій акції. Необхідно оцінити причини і наслідки трагедії, ту шкоду, яку було вчинено нашому народові. Це був останній акт ворожнечі між нашими країнами. Поляки мстилися нам за Волинь, у концтаборі Явожно катували українців, які не хотіли лишати свою землю. Багато крові було пролито. Та після цього почалася принципово нова історія. Сьогодні український і польський народи – братні, ми встановили тісні державні, культурні, економічні, спортивні зв’язки, які є запорукою нашого європейського майбутнього. Обидві  сторони мають визнати свої помилки і зробити все, щоб не допустити їх повторення в майбутньому. Польща сьогодні є нашим найближчим другом і першим адвокатом на Заході.

– Які основні завдання Ви плануєте вирішити у Перемишлі під час відзначення роковин акції "Вісла"?

А. Лозинський

– Перше – гідно вшанувати пам’ять загиблих українців. І друге, не менш важливе: Світовий Конгрес Українців від імені всього українства має намір запропонувати Польській державі концепцію співпраці. Необхідно переконати поляків, що українсько-польські відносини є важливими і корисними для обох сторін. Вони повинні будуватися на засадничому принципі Правди. Минуло вже 60 років від зловісної акції "Вісла", та її наслідки ще й досі не виправленні. Прикро те, що Польща і не збирається їх виправляти. Ми повинні викорінити польський шовінізм стосовно наших земляків.

Окрім того, я планую порушити ще одне складне питання – конфлікт Польської Римо-Католицької та Української Греко-Католицької церков. Польська церква не повинна вмішуватися в українські справи, Українська Греко-Католицька церква в Перемишлі має підпорядковуватися українському патріархату.

Повторюю, тільки на Правді ми сьогодні повинні будувати відносини двох демократичних держав – України та Польщі.

Ярослав ПІДБРОДНИЙ, 

редактор газети світового українства "Україна"

Віта ТАРАН,

прес-секретар УВКР.

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.">Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка