УВКР

Михайло Ратушний, Голова УВКР
Михайло Ратушний, Голова УВКР

Виступ на парламентських слуханнях 11 січня 2012 р.

Шановний пане головуючий, члени уряду, дорогі співвітчизники!

Я виступаю від Української Всесвітньої Координаційної Ради, організації, що координує роботу українських громад більш ніж у 40 державах світу і представляє, за різними оцінками, до 20 мільйонів, а не як сказала одна з виступаючих, - 7млн., закордонних українців.

Українці, що проживають за кордоном, як ніхто інший, розуміє необхідність дотримання прав і свобод етнічних меншин у відповідності до норм міжнародного права, бо самі є національними меншинами в країнах свого перебування і щоденно стикаються з необхідністю задоволення своїх мовних, культурних, гуманітарних та релігійних потреб.

Українська Всесвітня Координаційна Рада в цілому підтримує проект рекомендацій, розданий учасникам цих слухань її організаторами й парламентським Комітетом. Водночас хочу висловити деякі міркування які, на мій погляд, повинні увійти до остаточної редакції документа.

Михайло Ратушний, Голова УВКР
Михайло Ратушний, Голова УВКР

Українська громадськість як в Україні, так і поза її межами безмежно стурбована намірами провладної більшості у Верховній Раді України узаконити подальше розбазарювання національної власності українського народу. Ще не вщухли гнівні голоси щодо здачі національних інтересів Харківськими угодами, як провладні сили планують нову провокацію - узаконення урядового рішення про приватизацію газотранспортної системи і підземних сховищ газу. Цим самим Росія отримає важливий економічний чинник впливу на українську владу, з одного боку, а з іншого - висмоктуватиме з українців свої надприбутки за рахунок підвищення тарифів з кожного газокористувача.

Така ситуація стає можливою тільки тому, що нинішня українська влада піддається лобістським устремлінням олігархів, які не закуповують газ напряму у Газпрому Росії за кошти власного, приватного бізнесу, як це робиться в усьому світі. Україна закуповує газ за рахунок бюджету, тобто, за кошти платників податків, а потім цей газ іде в розпорядження приватних власників, які, отримавши прибутки, виводять їх за межі України і штучно створюють заборгованість перед бюджетом і Нафтогазом України. Саме тому Нафтогаз України перебуває на межі банкрутства, а прості громадяни, по суті, своїми податками оплачують послуги олігархам у придбанні ними вілл, літаків-вертольотів, яхт, маєтків та інших знакових предметів розкошів та престижу.

Ольга Кобець
Ольга Кобець

Виступ на парламентських слуханнях 11 січня 2012 р.

Шановний пане Голово, народні депутати України, представники громадських організацій!

Етнонаціональна політика в Україні, якщо її розглядати як політику держави щодо національних меншин, - достатньо виважена і визнана у Європі і світі як одна з тих, що повністю забезпечує представникам інших націй, які мешкають в Україні, права на збереження їх культурної самобутності і національної самоідентифікації. На сторожі прав національних меншин стоять такі документи, як Конституція України, Закон України про національні меншини, Декларація прав національних меншин в Україні, Закон України про місцеве самоврядування та ін. Сюди ж долучаються і міжнародно-правові акти, визнані і ратифіковані Україною.

Однак етнонаціональна політика - поняття ширше, воно повинне включати і політику держави щодо титульної нації. І ось тут ми стикаємося з прогалинами законодавчого поля, яке, скажімо, не забезпечує прав українців, не тільки як титульної нації, а й навіть як якоїсь найменшої національної меншини щодо збереження своєї мови, культури, самоідентифікації громадян.

Емблема УВКР
Емблема УВКР

Інформаційне повідомлення

11 січня 2012 року у Сесійному Залі Верховної Ради України відбулися парламентські слухання на тему: «Етнонаціональна політика України:здобутки та перспективи». Слухання, ініційовані Комітетом з прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (голова О.Зарубінський), вперше на такому рівні розглянули проблеми націотворення в Україні та державної політики щодо національних меншин. З доповідями виступили міністр культури України Михайло Кулиняк та голова Комітету Олег Зарубінський. В обговоренні взяли участь відомі вчені, зокрема, Олександр Майборода і Володимир Трощинський, які відзначили провідну роль титульної нації у процесі націєтворення та проблеми, з якими стикаються українці при нерозумінні їх провідної ролі у побудові гармонійного громадянського суспільства в Україні. Виступили також голови найвідоміших громадських організацій етнічних меншин України, які поділилися своїм бачення процесу націєтворення в Україні, дехто з них засвідчив своє нерозуміння процесів гармонійного творення громадянського суспільства в Україні, продемонструвавши елементарне незнання державної мови (О.Проценко-Пічаджі, голова Федерації грецьких товариств, Т. Салістая-Григорян, вірменське товариство), а то й нехтування суспільної думки (М.Товт, почесний голова Демократичної спілки угорців України). Дивно, що російська меншина взагалі не виступала.

Михайло Ратушний, Голова УВКР
Михайло Ратушний, Голова УВКР

В Придністров'ї проживає 200 тисяч українців

28 - 30 жовтня цього року делегація Української Всесвітньої Координаційної Ради у складі Голови Михайла Ратушного та членів Президії УВКР, народного депутата України Івана Зайця, Алли Кензери, Валентина Пилипчука, та за участі представників Міністерства культури України й Міністерства закордонних справ, а також Героя України Івана Драча взяли участь в урочистостях, присвячених 20-тиріччю створення «Спілки Українців Придністров'я імені Олександра Бута».

В ході візиту відбулась зустріч з активістами українських громад Придністров'я, передача літератури та цінних подарунків для місцевих українських навчальних закладів, нагородження грамотами УВКР та урядовими відзнаками лідерів українських національних об'єднань Придністров'я. Особливо бурхливо місцеві українці зустрічали виступ артистів ансамблю хору ім. Вірьовки з Києва й української співачки Світлани Сасу, родом з міста Рибниця, Придністров'я, котрі прибули у складі делегації і виступили на святковому концерті присвяченому ювілею «Спілки Українців Придністров'я» в місті Тирасполь.

Голова секції Михайло Петруняк
Голова секції Михайло Петруняк

Правове поле та українці

Делегати V Всесвітнього форуму українців від громадських організацій з України й українського зарубіжжя, учасники правової секції V Всесвітнього Форуму українців разом із юристами-науковцями проаналізували складний комплекс проблем світового українства не тільки в правовому полі, але й в цілому стан взаємодії української держави не тільки із так званою «старою діаспорою», а й з новітньою українською трудовою міграцією. Як підсумок, учасниками правової секції V Всесвітнього форуму українців запропоновані шляхи розв'язання цих проблем на державному рівні з метою «подолання їх причин і наслідків через запровадження Національної стратегії українського поступу, як сказано в резолюції секції «Четверта хвиля міграції».

Учасники правової секції також вважають, що засадою стратегії внутрішньої й зовнішньої політики України мають стати національні пріоритети. «Україна зобов'язана нарешті створити таку міграційну правову базу, яка убезпечила б українське суспільство від потоків нелегальної міграції з третіх країн, українців - від транснаціональних кримінальних мереж, які торгують людьми, та гарантувала б своїм легальним мігрантам інтеграцію в цивілізовані суспільства на правовій основі, а найголовніше - сприяла б поверненню українців додому та мала програму їхньої підтримки на самих початках» - також йдеться в проекті однієї із резолюції секції, які працювали під час V Всесвітнього форуму українців.

Голова секції Михайло Сидоржевський
Голова секції Михайло Сидоржевський

ЗМІ та демократія

Вільна діяльність засобів масової інформації є надійною запорукою демократії у суспільстві.

Без вільної преси неможливий демократичний розвиток країни.

Без свободи слова, незалежних ЗМІ та системи протидії негативним інформаційним впливам незалежна Україна немислима.

Разом з тим, реалії сучасного політичного життя засвідчують, що в українській державі бракує системного підходу до проблем розвитку інформаційного простору, не існує зваженої інформаційної державної політики, яка покликана забезпечити висвітлення в ЗМІ реального стану справ.

Україна слабо представлена у світовому інформаційному просторі і програє інформаційну війну опонентам. Бракує державної інформаційної стратегії і для українців зарубіжжя. Не існує живого постійного зв'язку між українцями, які живуть за кордоном, та батьківщиною.

Голова секції Іван Крулько.
Голова секції Іван Крулько.

V Всесвітній Форум українців

Українство за останні півтора століття пережило 4 хвилі еміграції зі своїх автохтонних земель. Мільйони українських сімей були змушені шукати кращого життя на чужині. Це було зумовлено поєднанням як соціально-економічних, так і політичних чинників. Більшість тих українців, хто емігрував за кордон, доклали всіх зусиль, аби не втратити мовно-культурний зв'язок із Україною. В умовах бездержавності та тоталітарного гніту саме українська діаспора стала одним із ключових чинників збереження української мови, традицій, історичної свідомості. Ті люди робили все можливе, аби передати українську ідентичність своїм нащадкам.

Здобуття української Незалежності стало переломним моментом в житті нашої нації. Після віків поневірянь і кровопролитної боротьби було відновлено Українську державу. Українці всього світу відчули надію і віру в існування національної, демократичної, економічно потужної та соціально справедливої України.

На жаль, збереження позицій старої радянської номенклатури, утвердження олігархічного режиму, корупція, а також відсутність консенсусу щодо зовнішньополітичної стратегії не дають можливість розбудувати українську національну державу.

Михайло Ратушний, Голова УВКР
Михайло Ратушний, Голова УВКР

УВКР з проводу рішення районного суду

м. Москви про ліквідацію «Об'єднання Українців Росії»

05 жовтня 2011 р.

Українська Всесвітня Координаційна Рада розглядає ухвалу Замоскворецького суду

м. Москви, щодо ліквідації єдиної всеросійської федеральної організації українців - «Об'єднання Українців Росії» (ОУР) - як продовження політики порушення громадянських, культурних, духовних й мовних прав найбільшої української громади за межами України.

Рішення районного суду Москви є ланкою єдиної політики - тотального знищення українського громадського життя в Російській Федерації, що здійснює теперішнє керівництво Росії. Ця політика, всупереч взятих на себе Росією міжнародних зобов'язань, передбачає закриття протягом року вже другої української федеральної організації, брутальне поводження з колективом й читачами Бібліотеки української літератури в Москві, відсутність в Російській Федерації українських шкіл, церков, газет, тощо.

Дмитро Павличко, Голова УВКР з 2006 по 2011 роки
Дмитро Павличко, Голова УВКР з 2006 по 2011 роки

Слово Дмитра Павличка на відкритті V Всесвітнього Форуму українців

Пані й панове!

Помаранчева революція - найвидатніша подія часу після 24 серпня 1991 року - явила світові високий рівень національної свідомості і культури українського народу. Народ продемонстрував єдність різномовних - по-різному вихованих - регіонів України і вимагав від своїх провідників загальнонаціональні, державні інтереси поставити понад культами особистостей. Але зараза особистих амбіцій, яка вражала князів, гетьманів, націоналістичних вождів упродовж нашої історії, знищила єдність національних устремлінь, що нею відновлену державу зарядив Народний Рух, Президент Леонід Кравчук, а Президент Леонід Кучма сформулював її афоризмом: «Україна - не Росія». Президент Віктор Ющенко, хоч негативно сприймається за те, що змарнував здобуте на помаранчевій сцені довір'я народу, а на відході закликав голосувати «проти всіх», заслуговує все ж таки на вдячність за пам'ятник жертвам Голодомору, відбудову Батурина та підтримку грузинського народу в його боротьбі проти російської агресії.

А де ж ми, як народ, сьогодні? Століттями, за часів неволі, ми знали, що головною небезпекою для нашої держави є настроєні проти України чужинці-окупанти. А сьогодні ми перебуваємо в новому, найтяжчому періоді боротьби за свободу. Адже ми мусимо визволитися від призвичаєного до рабства брата-малороса, брата хахла, який намагається нав'язати нам другу державну мову, ненависть до наших світочів і героїв, прищепити нам покірну свідомість своєї меншовартості та національної безликості.

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка