Друк
Розділ: Український Історичний Клуб

В №1 за 1912 рік в рубриці "В Москве" дізнаємося, що на місці де в 1858 році декілька днів проживав український поет і художник Т.Г.Шевченко перебуваючи в гостях у М.С.Щепкіна "у Старого Пимена", сьогодні по дивному збігу обставин знаходиться "уголок московской Украины", де гуртуються на свої науково-освітні та культурні заходи українці.

Як наголошує "Украинская Жизнь", сьогодні в Москві функціонує досить значна колонія українців, яка задовільняє свої культурні національні та духовні потреби в Українській Секції при Товаристві Слов'янської культури (ТСК) і в Музично-драматичному Товаристві "Кобзар". Обидва Товариства розміщуються в домі 5 по Піменовському провулку.

Свою діяльність "Українська секція відкрила в кінці 1910 року. Тільки що вийшов перший річний звіт в якому так окреслено завдання Української секції ТСК:

1.Секція головним своїм завданням вважає доводити до російського суспільства українське національне питання в широкому його розумінні.

2.Шляхом лекцій, співбесід, видань наукових праць доводити до російського суспільства правду про українців, Україну.

3.Шляхом наукового пізнання доводити російському суспільству, що українці в історичному і етнографічному розумінні цілком самостійний народ, нація.

4.Секція буде доводити, що українці мають право на власну мову, культуру, історію.

5.Секція буде брати посильну участь в інтелектуальному житті України.

6.Підтримувати в своїх членах любов до свого рідного, українського.

За час занять на Українській Секції були такі доповіді:Ф.Є.Корш. "Украинский вопрос в России", В.Пичета."Возстание Богдана Хмельницкого". Пройшла дискусія з П.Б.Струве по його статті надрукованій в "Русской Мысли" -"О самостоятельности украинской культуры".

В музично-драматичному товаристві "Кобзар" - завдання одне - артистичними силами м.Москви організовувати українські пісенні прийоми, щоб розвитнути любов москвичів і українців до української пісенної та народної творчості/1.

В №3 за 1912 рік в рубриці "На Украине и вне её" зауважено, що 11 березня в Москві в Українській Секції ТСК відбулась лекція М.А.Славінського "Украинское культурное движение и его общегосударственное значение" в якій говорилося, що появляються в середовищі росіян нові національності, які бажають розвиватися, задовільняти свої культурні потреби і цьому процесу не треба мішати, як це робить П.Б.Струве, а навпаки помагати/2.

В рубриці "Шевченківсі поминки в Москві" наголошено, що 26 лютого в 51 річницю смерті Т.Г.Шевченка відбулось спільне засідання Української Секції ТСК і музично-драматичнного товариства "Кобзар". Від Української Секції з доповіддю " Неволя в творчості Т.Г.Шевченка" виступив В.І.Пічета. З другою доповіддю "Драма Т.Шевченка" виступив С.Петлюра. Зі сторони музично-драматичного товариства "Кобзар" були виконані твори на слова Тараса Шевченка/3.

В цьому ж номері в рубриці "Украинские книги в Москве" наголошено, що українська колонія в Москві до цього часу не мала українського книжкового магазину, тепер стараннями членів української колонії, один із найбільших книжкових магазинів пана Карбаснікова відгукнувся на прохання української колонії Москви і після Пасхи розпочинає продажу українських книг, про що сповіщає всю українську громадськість/ 4.

В №4 в рубриці "Из жизни украинской колонии в Москве" наголошено, що 14 квітня відбулося засідання українського музично-драматичного товариства "Кобзар". На засіданні були прийняті наступні постанови:

1.Асегновано на пам'ятник Т.Г.Шевченка 50 рублів.

2.Було постановлено, проводити щорічні в честь Т.Г.Шевченка.

3.Товариство "Кобзар" вирішив виконати свій національний обов'язок щодо Івана Франка, на що було виділено пожертву в розмірі 50 рублів.

4.В зв'язку з від'їздом І.П.Алчевського його обрано почесним головою товариства "Кобзар". 23 квітня пройшли його проводи. В його честь було дано вечерю/5. "

В №5 за 1912 рік в рубриці "Среди молодёжи" наголошено, що в Санкт-Петербузькім політехнікумі організована "Українська студентська громада", яка з великою енергією розвернула свою діяльність. Студентська громада обзавелась власною бібліотекою, яку купила на гроші від проведених двох вечорів. Українська студентська громада проводить наукові засідання на яких ставляться проблемні питання:1) Про економічні відносини на Україні, 2)Огляд українського життя в минулому році. На одному із засідань "Студенської громади" побував професор М.Грушевський де був обраний першим почесним членом "Української Студентської Громади" за його наукові і громадські заслуги/6.

В цей же час активно діючому в Москві "Українському земляцтву Демидівського ліцею" влада запропонувала самоліквідуватись, а все майно бібліотеку, гроші, гардероб передати Українській Секції ТСК м.Москви, допоки влада не надасть можливість цій організаці легально функціонувати/7.

В цьому ж №5 в рубриці "Из жизни Петербургской украинской колонии" наголошувалось:" Петербузький українець читаючи в газетах статті про живу діяльність близької до Петербурга московської української колонії повинен мати почуття певної зависті. Після оживлення українського життя в 1906-1907 роках в петербурзькій українській колонії наступив довгочасний антракт. Українське життя тут почало йти повільно, в'яло і петербузькому українцю приходиться заздрити другим українським колоніям, які живуть повнокровним українським громадським життям, зокрема українській московській колонії. Призупинення українського життя в Петербузі пов'язується з травлею зі сторони влади і зоктема Мельникова і К… На протязі останніх років під різними формами забороняються зустрічі української громади, танцювальних, музичних, літературних зустрічей. Українська громада не має власного приміщення, тому не може розвивати свою діяльність в будь-яких формах та маштабі. Навіть влаштувати Шевченківський вечір в Петербурзі неможливо. Таким чином українська організація "Громада" дуже в тяжкому становищі. Діяльність двох інших українських орагнізацій в Петербурзі 1.Благодійного товариства по виданню дешевих українських книг" , 2.Товариства допомоги тим, що вчаться з України ім. Т.Г.Шевченка" збирання не заборонені, однак ці організації займалися конкретною, згідно їхніх статутів справою і не робилять масових зборів чи святкувань. Слід наголосити, що недавно вони видали під редакціє С.Черкасенка хрестоматію "Рідна школа". Однак ці орагнізації об'єднують незначну кількість української петербурзької колонії і відіграють в її житті невелику роль.

Океремо від цих організацій протікає життя в "Українській молодіжній організаці". Студентськими громадами було влаштовано декілька вечорів, що дозволило поповнити власний бюджет, організувати бібліотеку, надати допомогу бідним українським студентам. Однак культуне життя цією орагнізацією ведеться слабо.

Оживлення українського громадського життя слід пов'язати із гастролями в Петербурзі трупи "Гайдамаки" на чолі М.К.Заньковецькою. Українська колонія вся святквавла 30-літній ювілей діяльності великої артистки, власне це задало тон в житті української колонії в Петербурзі, що вселяє оптимізм в її подальше активне життя/8.

В №7-8 за 1912 рік редакція в рубриці "На Украине и вне её" в статті "Среди потомков запорожцев" наголошується: "Кубань - це єдине місце в Росії де влада не бачить "українського сепаратизму", оскільки козачі військові оркестри і хори грають і співють українські пісні. Козаки навіть на військовій службі говорять по українськи, а не по російськи. Все це дає право відновлювати самосвідомість і кубанських козаків через українську пресу, книги по українській історії, де читаючи їх вони починають розуміти, що вони кубанські українці/9.

В цьому ж №7-8 розповідається про "Українців Далекого Сходу". У Владивостоці при Народному Домі існує "Українське товариство шанувальників сценічного мистецтва". Товариство дає українські спектаклі і тому користується великим успіхом, оскільки українські пісні прихиляють до себе багато народу. Товариство поставило п'єсу "Наливайко", що притягнуло на постанову всю українську владивостоцьку колонію . Під впливом діяльності Товавритсва українська колонія у Владивостоці добилась від влади дозволу на організаці при бібліотеці Народного Дому українського відділу. Сюди виписуються українські газети, журнали, книги/10.

В цьому ж №7-8 розповідається, що Українська колонія в Іркутську виробила статут українського музично-драматичного товаритсва "Громада" і подала його на реєстрацію. Згідно з положень Статуту, товаритсво має право мати українську бібліотеку, влаштовувати спектаклі, концерти/11.

В №9 за 1912 рік наголошено, що починаючи з вересня відкривається український книжковий магазин в Петербурзі. В магазині можна отримати всі українські книги, відкритки, портрети визначних українських діячів та вироби українського промислу. Завдання магазину української книги ясна - обслуговувати багаточисельну українську колонію. Це перший магазин української книги в Санкт-Петербурзі для потреб української колонії, адреса українського магазину:Василівський острів, 3, л., 24/12.

В №10 за 1912 рік в рубриці "Из жизни украинской колонии в Москве" наголошено, що після літньої перерви починають проявлятися ознаки організованого життя української колонії в Москві. Знову систематизується робота двох товаритсв:" Української Секції ТСК і українського музично-драматичного товариства "Кобзар". Перші збори обидвох товариств були присвячені виключно орагнізаційним зборам. На зборах 25 вересня були прочитані доповіді "Про минулу роботу Української Секції і зроблені вибори комітету до складу якого ввійшли: С.М.Хвостов, С.В.Петлюра, Г.Моргуліс, І.В.Лебединський, М.Є. Шмигельський, А.Ф.Хруцкій і А.Ф.Саліковський. Було піднято питання про організацію Українською Секцією власної бібліотеки.

16 жовтня на засідання Української Секції зробив доповідь на тему "Про положення української преси". Доповідь визвала дискусію в якій взяли участь Ф.Є.Корш, С.В.Петлюра.

30 вересня 1912 року пройшли перші збори музично-драматичного товариства "Кобзар" на якому були покладені завдання на наступний сезон. Було наголошено, на піготовці до вшанування Т.Г.Шевченка/13.

В №11 за 1912 рік в рубриці "Новое украинское общество" наголошенго, що 18 жовтня в Новоросійську зареєстрований статут "Літературно-драматичного товариства". Це перша українська орагнізація в Чорноморській губернії. Ось її засновники : Є.Тор, В.Гамалія, Л.Терт, Г.Лозовий, Л.Мельников, С.Єрастов/14.

В №11 в рубриці "Из жизни украинской колонии в Москве", наголошено, що в Українській Секції 9 листопада відбулась доповідь І.Я.Стеллецького на тему: "Подземная Украина" в якій говрилось, що в Лубнах розкопаний великий підземний хід, що залишився від монастиря ордену Бенедикта. Українська Секція висловилась, з цього приводу за охорону українських старожитностей і захисту їх від сучасного вандалізму. Було наголошено на необхідності улаштування музеїв в Україні, археологічних центрів. Українській молоді з Української Секції ТСК м. Москви, запропоновано, щоб вона взаяла шефство над українськими старожитностями, які знаходяться в різних закладах м.Москви/15.

В № 12 за 1912 рік в рубриці "Украинский студенческий орган" наголлошено, що на зборах "Української студентської громади" петербургського політехнікума 22 листорпада, правлінням, було засновано друкований орган українських студентів "Український Студент", який буде виходити для задоволення культурно-просвітницьких цілей українських студентів. В органі будуть відділи:1.Українське студентство і українське суспільство. 2.Українське студенство і національне питання. 3.Наукова робота українського студенства. 4.Інформація про життя українського студенства. Орган буде виходити два рази на рік. Перший номер вийде в кінці лютого. Організаційний комітет зробить все, щоб притягнути до матеріальної допомоги всіх українців Петербурга/16.

В №12 за 1912 рік в рубриці "Из жизни перербургской украинской колонии" наголшено, що після літа пройшло оживлення життя української колонії Санкт-Петербурга. Відновив свою діяльність "Украинский Клуб", "Украинская Громада", знову почались літературно-музичні танцювальні вечори по суботах, а по неділях виступи з доповідями на історико-літературні теми. В "Украинский Клуб" ходить більше молоді, а в "Укпаинскую Громаду" старше покоління українців. Особливо оживилася Українська студентська органзіція у якої відчувається притік нових членів. Особливо оживлені дебати в них проходять по формуванню "Українського студентського журналу"/17.

В №1 за 1913 рік з "Жизни украинской колонии в Москве" наголошено про непорозуміння між старшими і молодшими членами, однак спільні завдання культурної праці скоро примирили всіх членів.

"Украинская Жизннь" наголошує, що в Українській Секції ТСК відбулось засідання на якому була заслухана доповідь:"Два періоди творчості В.Винниченка".

В музично-драматичному товаристві "Кобзар" влаштовувались українські вечорниці.

В Українській Секції ТСК на наступному засіданні виступив з доповідю С.Петлюра "Іван Франко-поет національної честі і національного сорому"/18.

В №2 за 1913 рік наголошено, що в Єкатеринодарі організоване "Товариство шанувальників та вивчення Кубанської областві", яке має на меті вивчення історі Чорноморського козацтва/19.

В № 3 в рубриці "Из жизни украинской колонии в Москве" наголошено, що товариство "Кобзар" в приміщенні "Купеческого собрания" під керівництвом М.Дикого поставило на М.Лисенка "Noctutrno", яка пройшла з великим успіхом. 26 лютого "Кобзар" влаштував вшанування пам'яті Т.Г.Шевченка. На вечері був присутній С.В.Питлюра, який виглосив промову "Т.Шевченко- світоч національного відродження" в якій наголосив на вмінню Шевченка своїм світочем служити для національного відродження/20.

В №4 за 1913 рік наголошено про вихід І збірника "Украиснского Студента" в Петербурзі, який послуговуватиме відродженню української творчої молоді і відіграватиме велике значення для національного студентського руху/21.

В №1 за 1914 рік наголошується, що українська колонія в Москві активно готується до святкування ювілею Т.Г.Шевченка, для цього створений комітет і буде видана книга по життю і творчості. Для цього укладена програма, яка була подана на затвердження московського "градоначальника"/22.

В № 3-4 за 1915 рік "Украинская Жизнь" в рубриці "Панахида по Т.Г.Шевченко" наголошено, що 26 лютого в 54 річницю смерті Т.Г.Шевченка а Казанському соборі в Петрограді була відправлена панахида за покійним поетом, на якій були присутні представники української колонії в Петрограді, члени українського товариства "Громада" і товариства ім. Т.Г.Шевченка.

26 лютого в Москві в церкві "Великого Вознесіння" біля Нікітських воріт була проведена панахида по Т.Г.Шевченку, на якій були присутні члени редакці жкрналу "Украинская Жизнь", члени Української Секції ТСК та музично-драматичного товариства "Кобзар", українська студентська молодь і представники української колонії в Москві/23.

В №4-5 за 1915 рік наголошено, що українська колонія м.Москви вшанувала пам'ять академіка Ф.Є.Корша, росіянина, який сприяв розвитку української національної думки в Москві/24.

В №4-5 зв 1916 рік в рубриці "Шевченковский вечер в Иркутске" говориться, що 20 лютого цього року українська громада в Іркутську влаштувала Шевченківський вечір в домі першого іркутського зібрання. Була прочитана лекція "Т.Шевченко" зіграна п'єса "Назар Стодоля", а також українські пісні. Було виконано твори Т.Шевченка: "Гетьмани", "Заповіт", кантат "Б'ють пороги". Під час читання лекції були показані сцени: "Т.Шевченко солдатом". В кіоску продавались українські художні твори, посуда, портрети українських діячів. В залі було багато молоді в українських костюмах/25.

В №6 за 1916 рік наголошено, що 3 квітня в Саратові в актовому залі Саратовського комерційного училища відбулося засідання "Української студентської громади", яке було присвячене А.А.Русову. Присутні проаналізували житття А.А.Русова і зокрема участь в українському національному житті в Росії/26.

В №7-8 за 1916 рік, як зазачала "Украинскаяф Жизнь" в Москву приїхав М.С.Грушевський, який був висланий владою в Симбірськ, а потім в Казань. Його зустріли на Казанському вокзалі всі члени української колонії в Москві, редакція "Украинской Жизни" і вся українська молодь м.Москви/27.

В №7-8 за 1916 році отримав дозвіл на вихід в Москві український журнал "Промінь", який буде виходити українською мовою. В редакції журналу приймають участь: В.Винниченко, М.Грушевський, С.Єфремов, О.Білоусенко, О.Олесь, О.Саликовський, П.Смуток, Г.Чупринка, А.Бурчак. Першимй номер вийде в листопаді 1916 року. Адреса редакції: Ново-Слободская д.53,кв.11/28.

В останнє про діяльність української громадськості в Росії розповідалось на шпальтах "Украиской Жизни" в №9 за вересень-грудень 1916 роцу, зокрема оптимістично наголошувалось, що в Петрограді утворилось "Українське літературно-художнє товариство", яке почало об'єднувати українських художників, літераторв, артистів і композиторів/29.

На цьому завершується огляд діяльності української діаспори в Рсії за період виходу в Москві "Украинской Жизни", однак можемо наголосити, що не все українське громадське життя в Росії було зафіксоване на шпальтах "Украинской Жизни", ця проблема залишається відкритою і потребує подальшого дослідження.

Список використаної літератури:

1. "В Москве".Украинская Жизнь. М.1912, №1,с.124-125.

2. На Украине и вне её".Украинская Жизнь.М.1912№3,с.98-101.

3. "Шевчековские поминки в Москве". Украинская Жизнь. М.1912, №3, с.103.

4. "Украинские книги в Москве". Украинская Жизнь. М.1912, №3, с.104-105.

5. Из жизни украинской колонии в Москве". Украинская Жизнь. М.1912, №4, 98-99.

6. "Среди молодёжи".Украинская Жизнь.М.1912, №5,с.87.

7. Украинская Жизнь.М.1912,№5,с.87.

8. Из жизни петеррбугской украинской колонии. Украинская Жизнь.М.1912, №5,с.103-105.

9. "Среди потомков запорожцев". Украинская Жизнь.М.1912, №5,с.111-112.

10. "Украинцы Дальнего Востока". Украинская Жизнь.М.1912, №7-8,с.116.

11. "Украинская колония в Иркутску". Украинская Жизнь.М.1912, №7-8,с.117.

12. "Украинский книжный магазин в Сакнкт-Петербурге". Украинская Жизнь.М.1912, №9,с.90-91.

13. "Из жизни украинской колонии в Москве". Украинская Жизнь. М.1912, №10,с.101-102.

14. "Літературно-драматичного товариства". Украинская Жизнь. М.1912, №10,с.75.

15. "Из жизни украинской колонии в Москве". Украинская Жизнь.М.1912,№11,с.78-79.

16. "Украинский студенческий орган". Украинская Жизнь М.1912, №12,с.103.

17. "Из жизни перербургской украинской колонии". Украинская Жизнь.М.1912,№12,с108-109.

18. "Из жизни московской украинской колонии". Украинская Жизнь.М.1913,№1,с125-126.

19. Украинская Жизнь.М.1913, №2, с.103-104.

20. Украинская Жизнь. М.1913, №3, с.86.

21. Украинская Жизнь.М.1913, №4, с.79-80.

22. Украинская Жизнь.М.1914, №1, с.106-108, №2,с.155.

23. Украинская Жизнь. М.1915, №3-4, с.145.

24. Украинская Жизнь. М.1915, №3-4, с.158-161.

25. "Шевченковский вечер в Иркутске". Украинская Жизнь. М.1916 №4-5, с.126.

26. "Памяти А.А.Русова". "Украинская Жизнь. М.1916 №6, с.77.

27. "Украинская Жизнь." М.1916 №7-8, с.77.

28. "Украинская Жизнь." М.1916 №9, с.65.

29. "Украинская Жизнь." М.1916 №9, с.65.