Друк
Розділ: Український часопис (Саратов)
Докія Примакова, керівник українського фольклорно-етнографічного гурту 'Червона калина' =
Докія Примакова, керівник українського фольклорно-етнографічного гурту 'Червона калина' =

День дружби і єднання слов'ян

…. ми розсипані, наче намисто,

на вселенських просторах землі….

25 червня святкують міжнародний День дружби і єднання слов'ян. У всьому світі слов'ян близько 270 мільйонів. Серед слов'янських держав найбільш популярним це свято є у Росії, Україні та Білорусі. У рамках святкових урочистостей проводяться заходи, спрямовані на розвиток дружніх відносин між нашими країнами.

Зрозуміло, що аматорський фольклорно-етнографічний колектив «Червона калина» із міста Балаково не міг, не мав права, не відзначити таке свято. Втім, що ж його придумати? Чим приємно порадувати нашого глядача? Так, ми вже не раз проводили народні свята, і у нас є щирі шанувальники, себто «наш глядач». А все ж, репертуар «Червоної калини» відомий лише пені частині мешканців міста Балаково, що готується до свого 250-річного ювілею. Сіли. Подумали. Наші рушники й вишивки бачили тільки в Центрі національних культур, а що як вийти на більшу сцену? Домовилися із адміністрацією місцевої виставкової зали і влаштували там вернісаж наших вишиванок: рушників та сорочок. На відкриття експозиції творчості сучасних майстрів запросили балаківське телебачення.

І ось презентація! Відвідувачі вернісажу із величезним захопленням роздивлялись майстерно гаптовані рушники, цікавились технікою вишивок, а як прощались, то навперебій висловлювали нам щиру подяку, оскільки отримали неабияке задоволення від зустрічі із мистецтвом народної вишивки.

На презентацію завітали і учні місцевої школи №3. Саме школярикам учасниці нашого українського гурту «Червона калина» розповідали, як їхні бабусі й матері вишивали рушники. У ті часи електрики в хатах не було, тож вишивали при каганці. Рушники, яким уже більше віку, наші жіночки бережуть, як реліквію, і найпершу, як родинний оберіг. Відомо, рушник вишивають і дарують «на щастя і долю»… Річ, прикрашена вишивкою, дарує родині атмосферу спокою, затишку, миру та злагоди і прагнення до кращого гармонійного життя. Рушники буяли кольорами та квітами: пишні ружі й півонії, блакитноокі васильки і хрещатий барвінок. Подовгу малеча розглядала ту красу. Зацікавлених діток обов'язково запрошували прийти до нас на гостини, до Центру національних культур, щоб краще й детальніше познайомитись із техніками вишивки та багатющою культурою українського народу. Оскільки найважливіше, то передати молодому поколінню духовну спадщину наших предків.

Яке вишивання без красивої української пісні? Такої, що бере за душу, дарує чуття милої серцю України. Тож і ми, знайомлячи із творчістю наших українських майстринь, дарували відвідувачам пісні. «Рідна мати моя, ти ночей недоспала…», - «Пісня про рушник» поета Андрія Малишка давно стала народною класикою. Їй вторила пісня «Вишиванка» на слова Миколи Сома.

Діти - найбільше - уважно слухали мелодику й слова української пісні, а опісля говорили, що добре розуміють українську мову, адже ми всі слов'яни!

Мова зайшла про родину, про матусю, бабуню і доньку. Тож наша колежанка Наталка Чамишева запропонувала діткам відгадати загадки про різні корисні домашні речі, худобу та звірів. Загадки дітям дуже сподобались, жваво шукали відгадок.

А на закінчення презентації, дівчаткам запропонували надіти віночки й стати в коло на танок. Хлопчики ж під звуки пісні «Подоляночка» також із непідробним задоволенням ходили в колі. Один хлопчик повагом попросив віночок, а надівши його на голову, зауважив: «Я, мов той Лель».

Наші діти швидко опановують науку, із величезною увагою й пошаною слухають про сиву давнину, слов'янські народні обряди, костюми та вишивки. Дитячу допитливість треба підтримувати, аби не втратити зв'язок поколінь!

Докія ПРИМАКОВА

керівник українського фольклорно-етнографічного гурту «Червона калина»,

м. Балаково, Саратовської області, РФ

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Вишивальниці, зліва направо, Докія Примакова, Ніна Данилевич, Юлія Нудьга, Наталка Чамишева, Надія Калачева та художній і музичний керівник гурту 'Червона калина' Леонід Коваленко
Вишивальниці, зліва направо, Докія Примакова, Ніна Данилевич, Юлія Нудьга, Наталка Чамишева, Надія Калачева та художній і музичний керівник гурту 'Червона калина' Леонід Коваленко
Наша найкраща вишивальниця Ніна Данилевич та її рушники стали предметом жвавої зацікавленості кореспондентів Балаківського реґіонального телебачення
Наша найкраща вишивальниця Ніна Данилевич та її рушники стали предметом жвавої зацікавленості кореспондентів Балаківського реґіонального телебачення
'Рушник  символ  та оберіг роду', - розповідає присутнім Докія Примакова
'Рушник символ та оберіг роду', - розповідає присутнім Докія Примакова
Наталка Чамишева і школярики взялись у веселе коло
Наталка Чамишева і школярики взялись у веселе коло
Докія Примакова та Леонід Коваленко - організатори й керівники гурту 'Червона калина'
Докія Примакова та Леонід Коваленко - організатори й керівники гурту 'Червона калина'

На світлинах: Докія Примакова, керівник українського фольклорно-етнографічного гурту 'Червона калина'. Українки-вишивальниці (зліва направо): Докія Примакова, Ніна Данилевич, Юлія Нудьга, Наталка Чамишева, Надія Калачева та художній і музичний керівник гурту 'Червона калина' Леонід Коваленко. Наша найкраща вишивальниця Ніна Данилевич та її рушники стали предметом жвавої зацікавленості кореспондентів Балаківського реґіонального телебачення. 'Рушник символ та оберіг роду', - розповідає присутнім Докія Примакова. Наталка Чамишева і школярики взялись у веселе коло. Докія Примакова та Леонід Коваленко - організатори й керівники гурту 'Червона калина'.