Українські новини (Санкт-Петербург)

Ведучий вечора Валентин Іващенко

 

У Санкт-Петербурзі відзначили День української мови й писемності

Днями в Українській національно-культурній автономії Санкт-Петербурга відбулося святкування Дня української мови й писемності. Захід пройшов у Будинку дружби Ленінградської області.

Тут зібралися українські поети та композитори, учасниці ансамблю "Рось", завітали й гості – представники різних етнічних громад міста: башкири, мордва, росіяни, а також козаки.

На початку свята відбулася презентація інтерактивного українського музею-кімнати. Потім писали   український диктант − духовний гімн України "Боже великий єдиний" Олександра Кониського.

Бандуристка Ірина Радкевич

 

В Санкт-Петербурге удалось записать редкое звучание бандуры и отыграть потрясающий, хоть и прощальный, концерт.

Впервые за много лет существования в Украинской Санкт-Петербургской национально-культурной автономии, в деятельности которой активно участвовала практически во всех праздничных мероприятиях в качестве ведущей концертов и музыканта Ирина Радкевич, редкое звучание бандуры удалось записать на христианском радио «Мария». Этому событию предшествовали ставшие традиционными для украинцев и представителей культурной общественности Северной столицы дни памяти Тараса Шевченко и юбилейный концерт автора-исполнителя, художника и поэтессы Елены Захарченко, которые проводились в Доме национальностей на улице Моховой, 15. Как обычно, и в эти дни выступление Ирины Радкевич вызвало оживление у слушателей, которые от души аплодировали талантливой девушке, на творчество которой все предшествовавшие годы обращал особенное внимание Народный артист России Сергей Анатольевич Новожилов. Он и подсказал, что следует потрудиться над записью произведений, которые исполняет Ирина Радкевич, чтобы они остались у людей, которые любят и ценят её творчество.

Валентин Іващенко

Неймовірний концерт, на якому співали всі: і люди, і душі. А коли народ співає, то його ніщо не зломить!

Від редакції: Друзі, у робочій скрині «Кобзи» знайшовся різдвяний матеріал Валентина Іващенка. І хай часу від січня пройшло вже чимало, публікуємо його з великим задоволенням!

14 січня РСО УНКА (українська національно-культурна автономія Санкт-Петербургу) при підтримці ГК України, Будинку Національностей організувала і провела великий Різдвяний концерт.

Тут було все для успіху концерту: і яскрава Коляда, і професійний спів артистів СанктПетербурзьких театрів, і поринання в історію традицій зимових свят українського народу, читання віршів, привітання зі святами від президента автономії Василя Тегзи, віце-Консула Віктора Лавріненка. А ще були привітання від інших національностей (від Вірменської автономії — відома петербурзька співачка, Сюзана Аракелян; від Білоруської автономії — Ірина Рогова, голова фонду "Білі роси"), відома поетеса Люба Тарасова-Нікітіна, дует віолончелістів "Барок" (солісти Тетяна і Євгеній Дробишев), від Азербайджанської автономії — Тігрі Бажакін, соліст Мюзик-Холла, Лауреат міжнародних конкурсів, Російсько-німецький центр зустрічей при Петрокікхі — Лауреат міжнародних конкурсів Наталія Шмідт.

Валентин Іващенко
Валентин Іващенко

Українці Санкт-Петербургу відзначають ювілей геніального українського поета

Перш ніж перейти до наших проблем і тривог, хочу анонсувати для усіх українців світу - автономія українців Санкт-Петербургу жива, оновлюється і діє на радість усьому українському і російському люду: нещодавно відбулася звітна конференція. Незважаючи на всі негаразди, наша організація за звітній період ще більше зміцнила свої позиції, свій авторитет серед автономій міста.

По-перше, автономія розширилась і виросла за своїм статусом з місцевої до регіональної.

По-друге, голова автономії професор Військово-медичної академії Василь Тегза (за новим статусом Президент) очолив координаційну раду всіх національних меншин, котрі входять до складу Санкт-Петербурзького Будинку національностей.

По-третє, культурні заходи автономії, такі, як Фестиваль «Українська весна Санкт-Петербургу» (вже організований вісім разів!), конкурс сучасної української пісні «Українська ліра Санкт-Петербургу» ім. Георгія Кузовкова (тричі організований у місті) виросли до рівня міжнародних і посіли достойне місце в культурній палітрі міста.

Валентин Іващенко, постійний замісник голови автономії з питань культури
Валентин Іващенко, постійний замісник голови автономії з питань культури

Щирі друзі! Добрі сусіди! Будьте здорові, щасливі та багаті, бо ви того варті!

Протягом багатьох років петербурзька українська автономія спільно з вами проводить велику роботу зі збереження національних традицій та історичної пам'яті нашого народу за межами України. Ми-українці, відірвані заробітчанською долею та об'єднані любов?ю до України, робимо все можливе, щоб в душах людей не згас той вогник любові до всього українського, що зігріває наші серця. Спільними зусиллями добрих людей встановлено пам'ятник Тарасу Шевченку в Петербурзі та пам'ятний козацький хрест в горезвісному Сандормасі в Карелії і пететербурзькому Левашово. Проводимо наукові конференції, видаємо українські книжки, проводимо низку культурологічних акцій, концертів, конкурсів, фестивалів, своїми силами навчаємо чудові колективи. Чого тільки коштує всеукраїнсько та всеросійсько відомий ваш хор «Українська пісня»! Українці Санкт-Петербургу щиро вдячні вашим чудовим хоровикам за плідну співпрацю з нашими композиторами та поетами, за участь в наших фестивалях, популяризацію української пісні в Карелії. Браво беззмінному керівникові хору Кларі Стецько! Слава вашим керманичам: Віталію Фартушному, Ларисі Скрипниковій, Світлані Рукавишниковій, Андрію Литвину! Це дійсно лідери, що внесли достойний вклад у справу відродження української культури в Російській Федерації.

Таким Гоголя бачив Петербург (портрет роботи Веніціанова)
Таким Гоголя бачив Петербург (портрет роботи Веніціанова)

Філософські роздуми біля пам'ятника Миколі Гоголю в день 204 річниці від дня його народження

«Гоп зі смиком…»(слова з «блатної» пісеньки)

Слава Богу, що Микола Васильович не зміг побачити це дійство, яке нині пов'язують із його роковинами, а то, як кажуть в народі, перевернувся б у труні…

Але що ж навіяло такі невеселі думки в цей, по зимовому пасмурно-сніговий день початку квітня року 2013-го.? Адже ж нічого сумного не відбулося за цілий день. В піднятому настрої, не зважаючи на погоду, ми з товаришем маршем буквально перелетіли Двірцевий міст, усіяний, як жуками, автомобілями (а справа в тому, що, незважаючи й так на скрутне становище з проїздом в цьому куточку міста, добавився ще й ремонт самого мосту). Наш же шлях пішки із Василівського острову (від Пушкінського Дому) до Невського, зайняв всього-на-всього 5 хвилин, ну від сили 7.

Валентин Іващенко, постійний замісник голови автономії з питань культури
Валентин Іващенко, постійний замісник голови автономії з питань культури

«I мене в сім?ї великій, В сім?ї вольній, новій…»

23 березня 2012 року в Санкт-Петербурзі лунало слово Тараса Шевченка з уст дітей різних національностей : молдаван, татар, росіян, українців. Саме таку форму «Конкурсу художнього виконання творів Тараса Шевченка» вибрали організатори ? РСО УНКА Санкт-Петербургу, Молодіжний центр «Охта» за підтримки ДКЗ «Санкт-Петербурзький Будинок Національностей», що якнайвиразніше відповідає тепер вже державній програмі Росії «Толерантність», ініційованій в свій час владою Санкт-Петербургу. Великих організаційних зусиль доклали голова автономії Василь Тегза, секретар автономії Валентина Коваленко (ініціатор конкурсу), щоб конкурс відбувся. Учасники конкурсу ? студенти різних учбових закладів міста, та учні шкіл №531 та №515. Конкурс, авжеж, організовувався з думкою про майбутнє, адже наступного року в Санкт-Петербурзі відбудеться Міжнародний український молодіжний Форум. I найголовніша подія року наступного ? 200-річчя з дня народження великого Кобзаря. Санкт-Петербург - головне місто Генія українського народу. Сам Тарас Шевченко ? Великий Патріот України, але він і Великий Петербуржець, всесвітньовідомий поет, художник, гуманіст. Тут, у Санкт-Петербурзі, розцвів його талант, дякуючи якому, за словами Івана Франка, він «…зробив для Росії більше, ніж десятки завойовницьких армій».

Молода вчителька Феодосія Коваль
Молода вчителька Феодосія Коваль

Пам'яті Феодосії Коваль (1920-2005)

Так починались листи до моєї мами, Коваль Феодосії Михайлівни, від колишніх учнів. Все своє життя вона віддала дітям. Вчила і виховувала не одне покоління. Ми зберігаємо листи, бо в них мамине життя, спогади, цілі оповідання. А скільки слів вдячності від кожної дитини в тих листах! I взагалі в людях мама знаходила особливу іскорку, талант, красоту, всіх завжди старалась підтримати, допомогти. Люблю читати її листи. Вони написані такою рідною співучою українською мовою!

Народилась мама в селі Літки, що на Хмельниччині. В сім?ї була наймолодша, ще було дві сестри і брат. Батько був грамотний, а мама писала тільки букву «К» ? «Коваль».

Бабуся мені розповідала, що сварила маму, коли та на горищі ховалась і читала книги. Казала, що з тих книжок ніхто хліба їсти не буде. Але маму дуже тягнуло до знань. Особливо вона любила і знала математику. Були у неї і улюблені числа: всі кратні 5. До цих пір дивуюсь, як вона змогла змінювати дні народження. В документах стоять її улюблені цифри. Я народилась 22 грудня 1949 року, а записана 1 січня 1950 року, племінниця народилась 13 серпня (число 13 не подобалось) і в метриці стоїть 15 серпня. А собі мама вибрала 25 травня.

Валентин Іващенко, постійний замісник голови автономії з питань культури
Валентин Іващенко, постійний замісник голови автономії з питань культури

Положення про проведення конкурсу

1. Девіз, мета і задачі .

Девіз конкурсу:

«Ми не споживачі - ми творці української культури!»

Мета конкурсу:

? збереження кращих зразків пісенної творчості для майбутніх поколінь;

? популяризація та розвиток сучасної української пісні, як фактора збереження української мови;

? заохочення до творчості композиторів українського походження (авторів інших національностей, які пишуть українські пісні) і української молоді діаспори.

Задачі конкурсу:

? виявлення талановитих композиторів, поетів-піснярів;

? започаткування фонотеки сучасної пісенної творчості української діаспори (запис компакт-диску переможців та лауреатів конкурсу, видання збірника кращих пісень учасників конкурсу);

? видання буклету «ІІІ-й Міжнародний конкурс української пісні «Українська ліра Санкт-Петербургу» імені Георгія Кузовкова.

Валентин Іващенко, постійний замісник голови автономії з питань культури
Валентин Іващенко, постійний замісник голови автономії з питань культури

Небувале святкування

15 років. За цей час українська автономія Санкт-Петербургу досягла чималих успіхів та звершень, з чим редакція «Кобзи» щиро і вітає!

Українська громада Санкт-Петербургу ? одна з наших найактивніших дописувачів. Переглянувши опубліковані матеріали за останні роки, можна із впевненістю сказати: громада живе повноцінно, постійно розвивається, та чимраз збільшує масштаби своєї діяльності!

Якою бачить пітерську громаду читач «Кобзи»? Завдяки яскравим спалахам фотокамер та повноцінним репортажам, нарисам, роздумам кожен, хто гортає сторінки «Кобзи», ? чи то в Петрозаводську, чи то в Хабаровську, ? стає свідком справжнього виру подій у Санкт-Петербурзі: дізнатись можна і про щорічний Міжнародний конкурс сучасної української пісні, і про відродження видання «Основи», і про постійні конференції, круглі столи, що проводить громада, і про вшанування пам'яті великих Митців, і про їх гідних нащадків, сучасних українських діячів міста. У своїх публікаціях громада часто підіймає чималу кількість морально-етичних питань: пишуть не тільки про святкові заходи, урочисті вечори чи наради, але і про нелегку долю українця в Росії, про важку роботу з підтримки української мови та культури на теренах Російської Федерації і у Санкт-Петербурзі зокрема.

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка


Уфимський філіал МДГУ ім. М.О. Шолохова

Уфимський  філіал МДГУ ім. М.О. Шолохова