Українська родина (Сургут)

Квіти до пам'ятника Т. Шевченку на день його народження
Квіти до пам'ятника Т. Шевченку на день його народження

Українська громада відзначила день народження Великого Кобзаря

У березневі дні українство всього світу славить Кобзаря - духовного пастиря землі української.

Вже сім років душі моїх земляків зігріває це місце - на одній із центральних вулиць Сургуту, на гранітному постаменті, височить бюст Тарасові Шевченку. Сюди щонайменше двічі на рік, на день народження поета і на початку нового навчального року в Українській недільній школі, приходить наша громада, члени культурно-просвітницького товариства «Українська родина».

«Кожна нація, якій пощастило відкрити і висловити свою творчу ідентичність, своє глибинне самопізнання, базу національної культури, осягнула це могутнім словом свого національного пророка. Серед тих щасливих, вибраних народів, є і ми, українці. І ось чому. Поляки дістали Міцкевича, німці - Ґете, англійці мають Шекспіра, італійці - Данте. Росія пишається своїм Пушкіним, а ми, українці, - Тарасом Шевченком. Він, безсмертний Тарас, для нашого народу - явище унікальне, неординарне. Тому все, що з ним пов'язане, дороге нам і рідне» - сказав у привітному слові голова національно-культурної автономії «Українська родина», завідувач кафедри філологічної освіти та журналістики Сургутського державного педагогічного університету пан Микола Ганущак. Він розповів про підготовку до 200-річного ювілею Кобзаря в Україні і світі, а також про перспективний план підготовки «Шевченківських днів у Сургуті».

За роботою члени Ради НКА 'Українська родина' Ганна Литвин і Микола Дегодюк
За роботою члени Ради НКА 'Українська родина' Ганна Литвин і Микола Дегодюк

У Сургуті зашумів Калиновий гай

На честь двадятиріччя українського руху в місті Сургуті та краї та за ініціативою Національно-культурної автономії «Українська родина», українські громадські організації закликали своїх земляків, українські родини, разом посадити Калиновий гай. Як символ рідної землі, як своєрідна ідентифікація себе з Україною, котра живе у серці кожного з нас, де б хто не проживав. Калина - це той образ, що пам'ять людську береже, нагадуючи про рідні краї. Це - символ безсмертя.

Кущі калини були висаджені біля історичного культурного центру «Старий Сургут», що вже символізує збереження пам'яті. На цю акцію прийшли батьки з дітьми, подружжя. І кожен взяв кущ калини, з трепетом і любов'ю посадив у сургутську землю, яка стала для нас другою батьківщиною. Оскільки живемо у цьому краї хто - двадцять, а хто вже й більше тридцяти років. Та увесь цей час пам'ятаємо про «вишневу й калинову» Україну, у своєму серці несемо пам'ять роду: національну культуру, звичаї й традиції.

Юні прихильники Сургутського фестивалю Сибірські барви України
Юні прихильники Сургутського фестивалю Сибірські барви України

Фестиваль української культури народився вісімнадцять років тому

Фестиваль української культури «Сибірські барви України» у місті Сургуті (Уральський федеральний округ Росії) проводиться з 1993-ого року. Цьогорічний - присвячено двадцятилітньому ювілею громадської організації «Українська родина», що став однім із перших українських громадських організацій Югри-Ханти-Мансійського автономного округу.

У фестивалі взяли участь колективи художньої самодіяльності із восьми міст Ямало-Ненецького та Ханти-Мансійського автономних округів. На загал сто тридцять артистів - учасників фестивалю дарували глядачеві свою творчу енергію та й самі із величезним задоволенням слухали один одного. Це був, свого роду, і майстер клас, і обмін мистецьким досвідом та репертуаром.

Голова журі - пані Наталя Романенко на фестиваль приїхала аж із Хабаровського краю, саме на запрошення «Української родини». Варто зауважити, що шанована гостя єактивною діячкою української діаспори Далекого Сходу та керівником тамтешнього ансамблю «Криниця».

Урочистий настрій фестивалю задавали ведучі: голова Національно-культурної автономії «Українська родина» Микола Ганущак та заслужена артистка України Богдана Павлишин.

Фестивальне дійство запам'яталось розмаїттям творчих уподобань колективів. Найбільше були представлені хори, ансамблі та солісти. Виконувані ними твори - українська народна та естрадна класика.

Володимир Халімончук
Володимир Халімончук

Сучасний стан та проблеми взаємодії із офіційними органами

Активний розвиток освіти в Сибіру розпочався після 1702 року, з обранням митрополитом Тобольським Сибірським нашого великого земляка Філофея (Лещинського), згодом по праву названого Апостолом Сибіру. Із Києво-Могилянської академії (колегіуму) він викликав вчених, були завезені книги, розпочалося будівництво шкіл, а згодом семінарій . Розвиток освіти "по образу и подобию" шкіл київських серед населення Сибіру дав поштовх для створення театру, бібліотеки, розвитку культури.

Митрополит Павел (Конюскевич), також представник київського духовенства, розпорядився відкрити по всьому Сибіру початкові класи при монастирях та церквах. Представники київської науки зробили неоцінимий внесок в розвиток тогочасної освіти в Сибіру.

Різдво Христове» у Сургуті

Фестиваль «Різдво Христове» відбувся у Сургуті

В Сургуте уже стало доброй традицией ежегодно проводить детские рождественские праздники. В этом году гала-концерт четвертого городского фестиваля детского и юношеского творчества «Рождество Христово» состоялся в театре Сургутского государственного университета. Здесь собрались дети, родители, деятели культуры, священнослужители.

С приветственным словом к собравшимся обратился настоятель храма Преображения Господня протоирей Петр Егоров. Он сказал, что фестиваль проводится по благословлению архиепископа Тобольского и Тюменского Димитрия.

Заслужена артистка України Богдана Павлишин

Сургут давно не бачив таких українських вечорниць

Как упоителен, как морозен и тих был январский вечер в Сургуте! Как томительно долги те минуты, когда в Городской культурный центр (ДК «Строитель») соберутся украинцы совсем не для балу. Да что балы – только повертеть ногами и позевать в руку! Другое дело, когда веретена шумят, льются песни, девчата не смеют поднять глаз в сторону, пока не нагрянули парубки со скрипками и дудками – тут поднялся шум, затеялась шаль, пошли такие танцы и завелись такие разговоры, что и описать нельзя.

Что были за пироги!

Так начались Рождественские вечерницы, организованные общественной организацией «Национально-культурная автономия «Украинская родына». Мы, можно сказать, пожаловали в гости и убедились в подчеркнутом чувстве национального достоинства второго по численности народа России. Да что за украинец, если хоть на краю земли не отметит этот день богатым, хлебосольным застольем.

Сергій Мойсеєнко

Міська національно-культурна автономія за консолідацію української роботи

Національно-культурна автономія (НКА) "Українська родина" у місті Сургуті відзначила свою чергову річницю. Як повідомив на прес-конференції в УКРІНФОРМі голова Ради Національно-культурної автономії Сергій Мойсеєнко, українська діаспора в Сургуті та області нараховує близько 60 тис. осіб. Вихідці з України живуть і працюють в Ханти-Мансійському, Ямало-Ненецькому автономних округах, у Тюмені, Омську, Томську, Кемерово, Новосибірську, Кургані, Єкатеринбурзі.

Редактор видання Микола ГанущакПро друкований орган міської Національно-культурної автономії "Українська родина"

“Українська родина” - додаток до обласного щотижневика “В центре событий” (“В центрі подій”). Українська діаспора міста Сургута налічує вже більше 17 років своєї активної діяльності. Спочатку це було культурно-просвітнє товариство “Українська родина” (з 1992 р.), з 1997 року утворено українську національно-культурну автономію. В 2002 році відбулося злиття цих організацій в одну - національно-культурну автономію “Українська родина” міста Сургут, крім того у 2001 році було відкрито Український культурний центр. Пріоритетним напрямом роботи, звичайно, є культурно-просвітня діяльність.

Заслужена артистка України Богдана Павлишин з міста Сургуту виступає на Фестивалі. Про солістку Українського культурного центру Сургуту заслужену артистку України Богдану Павлишин

У столицi Росiї з 18 по 20 вересня 2009 року пройшов Пеший фестиваль української культури «Сорочинський ярмарок у Москвi». Його дипломанткою і водночас членом журi стала наша надзвичайно талановита співачка, лауреат міжнародних конкурсів, заслужена артистка України Богдана Павлишин. Вона проникливо виконала пісню-пам'ять про Україну: «Мене забула, мабуть, Україна, яка живе, живе в моїй душi...».

Учениця школи № 5 міста Сургуту Мариночка Рибальченко. Її до 40-річчя з дня народження і 10-річчя трагічної смерті геніальної народної співачки сургутянки Марини Крапостіної (Рибальченко) заказав відомий меценат з міста Сургуту українець Володимир Самборський

8 березня на сайті «Кобза-Українці Росії» було опубліковано велику добірку текстових, фото і аудіоматеріалів: «Остановись, мгновение: Марина Крапостина! К 10-летию ухода в вечность этой навеки 30-летней, необыкновенно талантливой и обаятельнейшей певицы от Бога (дивіться - http://kobza.com.ua/content/view/2689/36). Редакція сайту продовжує збирати і публікувати матеріали про коротке і яскраве життя навічно 30-літньої солістки Кубанського козачого хору Заслуженої артистки України Марини Юріївни Крапостіної (Рибальченко), яку російські і зарубіжні фахівці-мистецтвознавці найвищого рівня відповідально назвали «геніальною співачкою», «співачкою, які народжуються раз на тисячу літ», порівнювали її з великим Федором Шаляпіним.

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка


Уфимський філіал МДГУ ім. М.О. Шолохова

Уфимський  філіал МДГУ ім. М.О. Шолохова