lessphp error: variable @inputHeight is undefined: failed at ` margin-bottom: 10px;` /home/kobzaua/kobza.com.ua/www/templates/kobza/less/template.less on line 132 «То поляки прийдуть, то німаки, то австріяки, то москалі – і всі топчуть мою землю...»

Володимир Павук із Новосибірська ділиться короткими спогадами про своїх рідних, доля яких тісно переплелася з історією України

Коли я вчився у п’ятому класі − розпитував свого дідуся Михайла Пронишина (по маминій лінії) про його біографію, про те як австріяки забрали його у 1914 році на Першу світову війну, як у 1916 році він потрапив у полон до "москалів" і опинився аж у Туркестані… І лише в 1918 році через Червоний Хрест повернувся додому...

А другий дідусь, Іван Павук, мобілізований австріяками теж у 1914 році, опинився у полоні аж в Італії. І лише в 1920 році повернувся додому...

Мого батька Федора Павука німаки схопили в 1942 році і відправили до Баварії на роботу –  до фермера (бауера). І лише в 1945-му його звільнили американські війска і сказали: їдь куди хочеш – в Америку, Канаду, Австралію або додому. І він поїхав (пішов) додому.

Бауер виявився людяним і дав батькові на дорогу якийсь одяг, продуктів, і досить багато тютюну (тютюн − це була валюта на той час). Доки пробирався через американську зону на схід - ніхто його не чіпав, а коли дістався до рядянської зони то все у нього відібрали, і додому повернувся голий-босий… А коли дістався додому (с. Пельня, Сянок), то вже не знайшов ні батьків, ні рідних, бо нова польська влада всіх українців вислала зі своїх земель до України. Але то вже інша історія...

Важко собі зараз уявити, скільки життєвих випробувань випало на долу цього покоління наших батьків-дідів.

Повернусь до свого дідуся Михайла. Він простий селянин. Мав семеро дітей, але від хвороб, на війні та в сталінських таборах згинуло п’ятеро. Вижило лише двоє, в тім числі моя мама.

Мав дід якусь свою землю, власне поле. Мені з дитинства закарбувалися в пам’яті його слова: «Навесні я сію своє поле, але не впевнений, що буду збирати свій урожай, бо то поляки прийдуть, то німаки, то австріяки, то москалі і всі топчуть мою землю...

Тоді малолітнім я не зміг збагнути, що мій дідусь, кажучи про своє поле, розповідав мені про історію всієї України, історію її багатьох століть і поколінь…

Володимир Павук, м. Новосибірськ

На світлинах:

  1. Володимир Павук із дружиною, яка рівно рік тому залишила цей світ..
  2. Дідусь Пронишин Міхал Тимкович (в селі його звали Міхал Мудрий), (1887-1973).
  3. Дідусь Павук Іван Дмитрович, під час служби в австрійській армії (1891-1956).
  4. Батько Павук Федір Іванович (1923-2000).

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка