Україністика

У вересні нинішнього року в Ніжині відбудуться наукові читання, присвячені 100-річчю з дня народження відомого поета, письменника і літературознавця Ігоря Качуровського

Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя, Центр гуманітарної співпраці з українською діаспорою, кафедра української літератури та журналістики, Бібліотека імені академіка М.О. Лавровського запрошують взяти участь у наукових читаннях до 100-річчя з дня народження І.В. Качуровського: «Творча спадщина Ігоря Качуровського та її місце в історії української літератури».

Відомий поет, прозаїк, перекладач, теоретик літератури, педагог радіожурналіст Ігор Васильович Качуровський народився в Ніжині 1 вересня 1918 року. Він лишив по собі унікальний доробок, який належить до найвищого духовно-інтелектуального поверху української літератури. Глибока трагедія його життя – відірваність від України, добровільне вигнанництво, яке було єдиним порятунком від репресій у 1930-х роках, – не зламала його духу. Літературна спадщина Качуровського, створена за межами Батьківщини – в Аргентині і в Німеччині, стала національним культурним надбанням.

Ігор Роздобудько

2016-й рік: Крим. 

В серпні цього року мені довелося побувати в Криму. Звичайно з порушенням українського законодавства, літаком з Москви в Сімферополь, але якщо трапилася раптом така нагода, хотілося вже побачити на власні очі, як змінилася там ситуація у порівнянні з 2013-м роком, коли я був у Криму в перший, і як виявилося, в останній за української влади раз.

Перше що кидається в очі – пропаганда. В Сімферополі та на виїзді з нього на автошляхах, майже через кожні сто метрів, на великих рекламних щитах, там де раніш була різна реклама, тепер портрети Путіна з цитатами із нього – про те, як гарно житиме Крим всього через кілька років. Якщо нема на портреті Путіна, значить замість нього Аксьонов (але в значно меншій кількості), або ще менший керівник районного масштабу. Як розумієте, звичайна реклама трапляється узбіч дороги тепер не так часто, для неї просто не вистачає місця.

Ігор Роздобудько

2014-й рік: Кубань 

Цього літа я поїхав з сім’єю на Кубань. Дочці корисно було побувати на морі, і минулого року я возив її в Крим, тоді ще фактично український. Пригадую, як радів тоді з того, що майже на кожному кроці відчував український дух Криму. Для корінних українців, що приїжджають на півострів з «материка», мабуть українського в Криму завжди було замало, але ми, російські українці, могли тільки заздрити та мріяти, щоб і у нас в Росії, було хоча б стільки українського, скільки було його в українському Криму ще минулого року. В Євпаторії, серед російського багатоголосся, я постійно ловив співуче українське слово, читав українські вивіски на багатьох магазинах і на товарах в них, зупинявся біля пам’ятника Тарасу Шевченку. «От би у нас, в Москві, мати хоч крихточку українського, як є тут, в Криму», - думалося мені тоді. Цього року, у «російський Крим», я вже не поїду, бо боюся побачити те, як свідомо нищиться те українське, що тут все-таки було, і що так гріло теплом мою душу.

Розпочинається Великий Піст.
Розпочинається Великий Піст.

Народний календар.

3 березня - перший понеділок Великого Посту.

Перший день Великого посту називається «жилавий» понеділок, бо в цей день господині печуть житні коржі - «жиляники». Крім цих коржів, ніякої страви не готують, а їдять лише тертий хрін з буряковим квасом та редьку.

«Моя мати, було, як почують дзвін у цей понеділок, тричі перехрестяться і скажуть: «Хрін та редька!» Це значило, що вони не забули, а добре пам'ятають про піст» (з оповідань Свирида Галушки).

Хоч і пісна страва в цей день була, проте їли її, запиваючи горілкою. «Це, - казали колись люди, - ми зуби полощемо після Масляної, щоб - борони Боже - не залишилося поміж зубами чого-небудь скоромного!» А тому цей понеділок ще називався «полоскозуб».

Млинці - символ сонця.
Млинці - символ сонця.

Народний календар.

24 лютого-2 березня - Масниці.

Масляна складається з трьох частин: зустріч у понеділок, кульмінаційна точка або «перелом» у «широкий» четвер і «прощальна неділя».

«Не завжди котові масляна!»

МАСЛЯНА.

Масляна - це останній тиждень перед Великим постом. На перший день масляної, в «м'ясопустну» неділю, за стародавнім звичаєм готувався холодець з свинячих ніжок; тому цей день ще називався «ніжкові заговини».

Святий Власій - покровитель тварин.
Святий Власій - покровитель тварин.

Народний календар.

24 лютого - День святого Власа.

В кінці лютого місяця, 24-го за новим стилем, селяни колись святкували день святого мученика Власа. В народніх віруваннях святий Влас - покровитель худоби, а особливо корів. В цей день селяни служили по дворах молебні, вносили образ святого мученика в стайню або загороду, де стояв скот, кропили худобу

свяченою водою та обкурювали ладаном - «щоб скот добре плодився та не хорів».

Як перший раз на весні вигонили худобу в поле пастися, то служили молебень не тільки святому Юрієві, але й святому Власові.

Олександр Мурашко. "В гості (Зима)", 1905 рік.
Олександр Мурашко. "В гості (Зима)", 1905 рік.

Народний календар.

17-23 лютого - Всеїдний тиждень.

Тиждень перед Масницею називається в народі «всеїдним», оскільки це останній перед постом тиждень, коли дозволялося їсти м'ясо.

Уже з наступного понеділка, за церковними канонами, слід переходити на молочні продукти.

За українською традицією, протягом тижня родичі, сусіди, свати та куми ходили один до одного в гості, ситно частувалися, смажили на рожнах ягнят, кабанів та іншу дичину. Люди співали пісень, танцювали посеред вулиці та влаштовували різні забави.

Стрітення Господнє.
Стрітення Господнє.

Народний календар.

15 лютого - Свято Стрітення Господнього.

Дочекалися люди Стрітення Господнього - «Стрічань». В цей день зима, кажуть, іде туди, де було літо, а літо - де була зима. По дорозі вони зустрічаються і говорять між собою:

- Боже, поможи тобі, зимо! - каже літо.

- Дай, Боже, здоров'я! - відповідає зима.

- Бач, зимо, - дорікає літо, - що я наробило і напрацювало, ти поїла і попила!

За народнім віруванням літо зустрічається з зимою двічі на рік: на Стрітення - 15-го лютого та в день святої Анни - 3-го грудня восени.

Лютий-місяць.
Лютий-місяць.

Народний календар.

Ще лютує зима хуртовинами, ще стоять тріскучі морози і лежать великі сніги, а в повітрі вже пахне весною. Здається, що зима хоче надолужити прогаяний час, а тому й лютує; але дарма, бо вже йде не до Різдва, а до Великодня ...

- Лютий - це той місяць, що каже до людей: «Ех, якби я такий дужий, як мій батько, то я б бику-третяку роги скрутив!»

- А хто ж місяця лютого батько?

- Січень! - той був ще в повній силі; крутив, кріпив морозами, як хотів, а цей пнеться, дметься; а пройде «Громиця», - водою розіллється... (Записано на Уманщині).

«Як, лютий, не лютий, а на весну брів не хмар!»

«Вночі тріщить, а вдень плющить».

Вісім із десяти найвидатніших українців представлені на грошових купюрах
Вісім із десяти найвидатніших українців представлені на грошових купюрах

Найвидатнішими українцями всіх часів вважаються Тарас Шевченко, Леся Українка та Богдан Хмельницький. Також у першій десятці - Грушевський, Франко, Мазепа та інші портрети з гривневих купюр. Компанію їм складають Бандера і Кличко. Про це повідомляє соціологічна група "Рейтинг".

Соціологи представили спеціальний проект "Народний ТОП", який складатиметься з серії досліджень визначення кращих з кращих.

У травні група провела дослідження "Видатні українці всіх часів".

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка


Пора выбирать — Алексей Навальный

8BE508A2-8376-44DC-A4EC-E84056BEDDB8 w1597 n r0 s