lessphp error: variable @inputHeight is undefined: failed at ` margin-bottom: 10px;` /home/kobzaua/kobza.com.ua/www/templates/kobza/less/template.less on line 132 Закони РФ про «небажані організації» – новий крок до обмеження людських та громадянських прав українців Росії
Друк
Розділ: Українці в Росії

Виступ члена Правління УВКР Віктора Гіржова на IX Міжнародній науковій конференції «Українська діаспора: проблеми дослідження» (21-22 жовтня, Острозька академія)

У жовтні 2016 року я мав честь брати участь у VII Міжнародній науковій конференції «Українська діаспора: проблеми дослідження» і тоді говорив про кричущі порушення прав української громади в Російській Федерації. Минуло п’ять років, але ситуація не лише не поліпшилась, а значно погіршилась.

За даними Перепису населення 2010 року, українців у Росії налічувалося близько 2 млн осіб. У 2002 році – було 3 млн., у 1989 – трохи більше 4 млн. Спостерігається істотне скорочення українського населення Росії під впливом різних причин, серед яких основними є еміграція та асиміляція. Діти українців нерідко записують себе як росіяни чи представники інших національностей, ховаючи своє українське етнічне коріння. Але й на сьогодні це найбільша у світі українська спільнота за межами своєї країни. Разом з тим, на українців Росії чиниться шалений тиск з боку Кремля, якого не зазнає жодна меншина світу.

З 15 жовтня по 14 листопада 2021 року в Росії проходить новий перепис населення. Це знакова подія, адже перепис вважається єдиним всеосяжним джерелом інформації, з якого держава отримує дані про наявне населення, зокрема, й про національну структуру, володіння мовами, користування мовами в побуті тощо. Українці повинні скористатися цією можливістю і заявити про свою приналежність до українського етносу.

Про планомірне знищення російською владою українського громадського руху свідчать ліквідація в 2010 році Федеральної національно-культурної автономії українців Росії, у 2012 році – Об’єднання українців Росії, яке було центральною координаційною українською організацією та членом СКУ, а згодом – регіональних організацій – «Українського земляцтва «Криниця» Хабаровського краю» (м. Хабаровськ) та Сибірського центру української культури “Сірий Клин” (м. Омськ), а також внесення у 2019 року СКУ до списку небажаних організацій у РФ.

Раніше, як відомо, була ліквідована єдина в Росії Бібліотека української літератури в Москві, а мені, як одному з провідних керівників діаспори, шість років тому (14 жовтня 2015 року) ФСБ заборонило в’їзд на територію Російської Федерації.

І ось зовсім свіжий факт: російською владою ліквідовано Далекосхідний український духовний культурно-просвітницький центр “Просвіта” (м. Владивосток). У відповідь на звернення Головного управління Міністерства юстиції Російської Федерації по Приморському краю 19 липня 2021 року було прийнято, а 28 серпня вступило в силу рішення Артемівського міського суду Приморського краю про ліквідацію цього громадського об’єднання. Скорий на розправу російський суд навіть не повідомив відповідачів про відкриття судової справи – жоден із засновників чи членів організації не був присутній на засіданнях Артемівського міського суду.

Світовий Конґрес Українців (СКУ), складовою частиною якого донедавна був центр «Просвіта», рішуче засудив це рішення суду як черговий прояв системної політики утисків української громади Російської Федерації з метою знищення українського громадського життя на її терені.

Аргументи суду (як і в інших подібних випадках) не витримують жодної критики: вони надумані, беззмістовні, упереджені. Кожен, хто мінімально обізнаний з функціонуванням некомерційних, неприбуткових громадських організацій зрозуміє, що висунуті претензії і звинувачення не тягнуть за собою навіть адміністративних наслідків, не говорячи вже про закриття громадського об’єднання. Висновок лежить на поверхні: суд виконує замовлення російської влади щодо зачистки українського руху в Російській Федерації, в якій до сьогодні немає жодної української школи (навіть класу з викладання предметів українознавчого циклу), жодного медіа, жодної бібліотеки, які б фінансувалися з російського держбюджету, як це має місце в Україні.

На цьому тлі як знущання над здоровим глуздом лунають звинувачення України в «утисках» російської мови, культури, церкви. Але варто згадати, що всі три лаври в Україні – Києво-Печерська, Почаївська і Святогірська належать російській церкві, а добра половина олігархічних каналів послуговуються російською мовою і продукують проросійський контент.

Нинішнього року Президент Росії Владімір Путін увів у дію нові репресивні закони, які запроваджують кримінальну відповідальність для російських громадян за зв’язки з так званими “небажаними” організаціями, включно зі Світовим Конгресом Українців. Зокрема:

У липні 2021 року українські громадські організації Росії, включно й Далекосхідний український духовного культурно-просвітницький центр “Просвіта” (м. Владивосток), повідомили СКУ про їхнє вимушене рішення призупинити своє членство в СКУ. Щоб захистити українську національну меншину в РФ від репресій, 10 липня 2021 року СКУ прийняв та оприлюднив своє рішення про призупинення зі свого боку співпраці з українцями Росії.

Для мільйонів етнічних українців, які мешкають на території РФ та є російськими громадянами, такі дії Кремля матимуть наслідком подальше обмеження їх людських та громадянських прав.

“Повторюючи радянську практику, Путін закриває свою країну від зовнішнього світу. Він також відправляє мільйони українців, які мешкають в Росії, у примусову ізоляцію. В кращих традиціях сталінізму, за допомогою державної пропаганди він розпалює ненависть до українців. А після того, як Путін дав чітко зрозуміти, що справді вважає українців та росіян “одним народом”, ідентифікувати себе українцем у Росії стало просто небезпечно”, - йдеться у заяві СКУ, опублікованій на офіційному сайті організації 1 жовтня ц.р.

Причини таких утисків цілком зрозумілі: Росія веде проти України широкомасштабну гібридну війну, де поряд із військовою, економічною, інформаційною та ін. складовими велике значення має психологічний і правовий тиск на проукраїнські сили. Кремлю потрібна т. зв. «шароварщина», коли етнічні українці мають розважати росіян на різного роду «етнічних фестивалях» і не повинні висловлювати жодного слова підтримки Україні в її законному прагненні стати незалежною державою.

Проте, український рух в Росії продовжує жити – регіональні громадські організації та окремі активісти проводять заходи, спрямовані на збереження української національної ідентичності, культури, мови, влаштовують одиночні пікети із засудженням російської агресії.

Хочеться вірити, що період путінського середньовічного мракобісся рано чи пізно завершиться і права українців на збереження своєї етнічної ідентичності в РФ будуть визнані і вшановані належним чином. Але за це потрібно боротись, як українцям Росії, так і українській владі, яка покликана у відповідності з існуючим законодавством підтримувати своїх співвітчизників, котрі в силу різних життєвих обставин опинились за межами своєї історичної Батьківщини, але не втратили духовного й культурного зв’язку з її народом.

Віктор Гіржов, член Президії Української Всесвітньої Координаційної Ради, колишній перший заступник голови Об’єднання українців Росії та співголова РГО «Українці Москви»

На світлині:

Учасник IX Міжнародної наукової конференції «Українська діаспора: проблеми дослідження» Віктор Гіржов.