9 березня біля пам'ятника Тарасу Шевченку, що стоїть на березі Москви-ріки, поруч з готелем "Украина" та недалеко від Київського вокзалу, українці-москвичі зустрілись з приводу дня народження нашого геніального поета і пророка.

9 березня біля пам'ятника Тарасу Шевченку, що стоїть на березі Москви-ріки, поруч з готелем “Украина” та недалеко від Київського вокзалу, українці-москвичі зустрілись з приводу дня народження нашого геніального поета і пророка.

 

Як виявляється, святкування залежить від соціального розвитку наших земляків та усвідомлення ними політики керівників Росії і України. Хоч збір шанувальників Кобзаря був оголошений на 11 годину, посольські працівники поклали квіти вже в 10.30 хвилин, і десь через 15 хвилин вже стояли біля готелю Україна. Пояснювали таку поспішність небажанням зустрітись з Віктором Януковичем, який також мав сюди приїхати. Прихильники Януковича таки чекали його більше години віддалік від пам'ятника.

Діючий Посол України в Росії пан Микола Білоблоцький, як і його попередник, українську громаду Москви взагалі тримає на надто “дипломатичній” відстані (мовляв багато провокаторів не розуміють “політику можливого”). Посольство “покладає квіти”, після критики може зробити доповідь, якось тихо підтримує Український культурний центр в Москві... А ось нормальної української школи в Москві нема,  і як її організувати тонкі дипломати не знають.

А біля підніжжя пам’ятника Кобзарю гомоніли радикальні патріоти, співали пісні на слова Тараса Григоровича. Дочекались поки гінці принесли з базару біля Київського вокзалу "рідного" сала. Щоб пом'янути традиційно, майже по-християнськи. Добрі люди, але в більшості вже в солідному віці. В цьому році їх було ще менше, ніж в минулі роки. Одягнені скромно, обличчя відображають проблеми життя…

Вони хотіли б, та навряд чи зможуть кристалізувати усіх українців Москви, розрізнених духом…Один статечний почав було радитись, чому в заповіті не співають один куплет (нівже розумніші за автора?), Але другий дуже скептично і впевнено перебив його: мовляв, Тарас Шевченко знав “великого Бога”, а значить, був православним християнином... Проте згадаємо: “А ви в ярмі падаєте, та якогось раю на тім світі благаєте! Немає! Немає!”

До цього гурту підійшли два міліціонери з ще проблемнішими обличчями. Дивлячись на пляшечки горілки, хліб та огірочки, запитали: "А что это? Зачем? Разве так это надо?" Мовляв, чи не готується распітіє в общественном мєстє". Їм пояснили, що Дума ще не прийняла закон, який забороняє вшановувати пам'ять таким чином. Тоді старший наряду запитав старшого шанувальника: "С какого вы года?" і, дивлячись з докором, добавив: "Отец мой с 22 года и все мне рассказал". По його обличчю видно було, що батько розказував, як "бындери стреляли в спину, а детей в колодец сбрасывали…"

Міліція пішла собі. І тут чималою колоною (чоловік так 60) до пам'ятника пішли, модно, навіть по-європейськи вишукано одягнені, добре вгодовані послідовники Януковича на чолі з самим Віктором Федоровичем . Поставили кошик з квітами (яскравіший, чим посольський). Були не багатослівними. Навіть, немовби, не звертали увагу на те, що в цей час якийсь пенсіонер зі стрічкою на кашкеті "Так! Ющенко!" виліз аж на цокіль пам'ятника, щоб посольські та громадські квіти переставити вище, до самих ніг Тараса Григоровича (бо в минулі роки через пару годин квіти зникали).

Віктор Федорович попозував операторам телебачення. Обличчя його було урочистим і навіть лагідним. Уявляю скільки жінок віддали йому свій голос! От тільки радникам та політтехнологам трохи не хватило розуму (так нагло отруїти конкурента?!). Ой Боже, твоя воля!

Ось тут - в колонному залі ресторану  при готелю "Україна" - наші пани-діячі разом з
своїм другом Сергієм Бабуріним відмічали день народження великого селянського
сина українського народу

Також організовано колона відійшла від пам'ятника. І внизу Янукович пояснив кореспондентам (росіянам на російській, українцям на українській мові), що в Москву його запросили організатори Собору православних слов'ян( під покровом Московського Патріарха), Міжнародна громадська організація "Київська Русь" та Луганське земляцтво Москви.

Навколо Януковича були і російські політичні діячі. Один з московських українських громадських лідерів потім розповідав, як президент Московського земляцтва донбасівців Микола Луньов розпорядився: «Бабурина тоже пригласите в ресторан»...

Ото ж господа пішли в ресторан готелю «Україна». Можливо радились «з панами, як миром править», та кого поставити новим Надзвичайним і Повноважним. А бідні патріоти домовились зустрітись на присвяченому Тарасу Шевченку концерті, що відбудеться в Українському культурному центрі Москви аж 16 березня 2005 року. Що ж, у всякого своя доля…

На фото:

- Ось тут - в колонному залі ресторану  при готелю “Україна” - наші пани-діячі разом з своїм другом Сергієм Бабуріним відмічали день народження великого селянського сина українського народу.

- “А квіти у кошику у панів-діячів дійсно гарні!”

Іван ОЛЕКСАНДРОВИЧ.

10.03.05

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка