Кримський політв’язень Володимир Балух, так само як і Роман Сущенко, перед етапуванням до колонії звернувся до українців з листом

Після винесення несправедливого вироку «суду», перед етапом до колонії, український бранець кримчанин Володимир Балух звернувся до українців.

Балух народився в 1971 році, був фермером. Після анексії українського Криму відмовився від зміни громадянства, свою вулицю назвав «вулицею Героїв Небесної Сотні» та вивішував прапори України.

«Шановне українство!

Я звертаюсь до Вас в останні дні свого перебування в полоні в Сімферопольському СІЗО.

Далі – колонія…

Протягом останніх 22-х місяців моє фізичне і психічне виживання було неможливе без Вас, вашої щирої дієвої участі в моїй долі і долі моєї родини (Балух провадив тривале голодування).

Щиро дякую Всім за шалену підтримку!

Використавши останній шанс віднайти в каральній системі окупанта бодай шпарину, де б жевріли паростки здорового глузду або натяку на честь, я вирішив припинити режим голодування. Намагатимусь зберегти себе в цьому оксюмороні, але в жодному разі не робитиму це за будь яку ціну. Честь і гідність мого Народу, відстояні на Майдані ціною життів Героїв Небесної Сотні, вартують і більше, ніж життя окремо взятого мене. Саме тому я не дозволю собі вживати їжу з рук окупанта і вдягнути його тюремну робу.

Розуміючи наслідки дієвого дотримання мною тексту цієї заяви, звертаюсь до Вас і прошу виконати свою останню волю: в разі фізичної або психічної смерті не залишати моє тіло на окупованій території. Місце перебування тіла лишаю обрати своїй родині, – я б волів, щоб це була сільська місцина на березі Дніпра, неподалік Києва…

З непереборною вірою в щасливу долю України вручаю долю свою до рук Всевишнього.

Низький уклін всім, хто любить Українство, дбає про його збереження і розвиток!

…На чотири боки поклонюся
Складовим збору власної крові.
І з туманом на землю встелюся
Ефіром щастя синов’їй любові!

Слава Україні!

Щиро Ваш!»

Звернення політичного в’язня Володимира Балуха особливо актуальне сьогодні – в час моменту істини, при значному розшаруванні української діаспори Росії, яке можна визначити наступним чином:

1. Наявність запроданців – на кшталт Безпалька, Ляха та ін. Щоправда і раніше такі особи з «гідністю» несли свої звання.

2. Існування «нібито раніше активістів», котрі під тягарем подій і завдяки легкості своїх принципів опинилися поруч із першими – Любченко з Казані…

3. Наявність показних активістів Скопенко з Москви,Ткаченко з Владивостока… Вишиванками, шароварами, ярмарками за крихти з владного столу підтримують тезу про міжнаціональну гармонію, «создание многонациональной… благоприятной атмосферы для созидания и творческого сотрудничества, а также положительного имиджа России во всем мире» (з програми Центру міжнародних культурних програм «Москва – город мира», яким керує Скопенко).

Це ще півбіди, а подекуди такі активісти в тих же вишиванках, шароварах беруть участь у сумнівних заходах, мітингах типу «кримнаш». При цьому виникає питання: хто більше завдає шкоди українському рухові в Росії, самій Україні?..

Семен Погорілий


На світлинах: Український політв’язень в РФ Володимир Балух, засуджений окупантами за свою проукраїнську позицію. «Українка» Вікторія Скопенко оспівує «миролюбну» політику Москви. Тетяна Ткаченко у Владивостоці підтримує окупацію українського Криму.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка


Пора выбирать — Алексей Навальный

8BE508A2-8376-44DC-A4EC-E84056BEDDB8 w1597 n r0 s