Петро Коваленко
Петро Коваленко

У палаці «Праці і Злагоди» міста Красноярськ відбувся величний святковий концерт, присвячений 200-річчю з Дня народження Великого Кобзаря і Пророка українців усього світу Тараса Григоровича Шевченка

Захід проходив у рамках відзначення 200-річчя від дня народження геніального поета під гаслом «Шевченко був! Шевченко є! І Шевченко буде!». Перед початком концерту у вестибюлі палацу був показаний художній фільм «Тарас Шевченко» (у головній ролі Сергій Бондарчук), організовані різноманітні виставки, розпродажі.

Василиса Денисенко представила репродукції автопортретів, картин Т.Г. Шевченка, його соратників, друзів і художню літературу Тараса Шевченка та Івана Франка, їхні вишиті портрети.

Станіслава Гаврилюк - свої роботи: ювелірні вироби із різноманітних сибірських каменів.

Вишивальниця Марія Харченкодемонструвала вишиванки власного виготовлення. Гості й артисти з районів і сіл краю організували українські «столи-подвір'я» з різноманітними українськими смачними стравами -варениками, бутербродами й іншою смакотою, якою пригощали всіх бажаючих.

Почесними гостями свята стали керівники «Палацу Праці і Злагоди», представники міської і крайової адміністрацій міста Красноярськ і глави українських, національно - культурних автономій Красноярська й Абакану, Хакасія.

Коли артисти, гості і глядачі пройшли до великої зали палацу, розпочався святковий концерт.

Пролунав голос за кадром: «200-річчю з Дня народження Великого Кобзаря, Тараса Григоровича Шевченка присвячується ...»

Завіса відкрилась, і на другій, великій суперзавісі, в глибині сцени, глядачі побачили на екрані великий портрет Тараса Шевченка. На сцені стояв молодіжний ансамбль «Водограй». Зазвучала пісня «Моя Україна», написана автором Іваном Тарановичем.

Ведучими святкового концерту, режисерами та авторами сценарію були Іван та Галина Тарановичі. Вони розповіли наступне. 9 березня 2014 все прогресивне людство відзначило знаменну дату - 200-річний ювілей видатного українського поета і художника, прозаїка й етнографа Тараса Григоровича Шевченка. До цього свята встановлювалися нові пам'ятники, розбивалися сквери, було завершено видання дванадцятитомного повного зібрання його творів і вперше видано "Кобзар", ілюстрований дитячими малюнками.

Щорічно в день народження поета вся прогресивна громадськість України і світу схиляє голову в глибокій повазі до пам'яті великого художника слова. Серед безлічі авторів, що увійшли в історію світової літератури, виділяються тільки ті, хто увібрав у свою творчість науку століть і передали народу безцінну спадщину.

Літературна спадщина Тараса Шевченка, центральну роль в якій відіграє поезія, зокрема, збірка «Кобзар», вважається основою сучасної української літератури і багато в чому - літературної української мови.

Шевченко вважав, що поки жива мова в устах народу, живий і народ-носій.

Про великого українського поета Тараса Григоровича Шевченка написано чимало. До постаті Шевченка зверталися і звертаються українські письменники та поети, такі, як Павло Тичина, Максим Рильський, Володимир Сосюра, Іван Кочерга та інші.

Усе життя і творчість Великого Кобзаря були присвячені українському народу. У віршах і піснях Шевченка - душа української землі. Свого часу, в епоху царизму, його твори піддавалися цензурі, з них викреслювалися життєво важливі рядки, які були об'єднані темою любові до Батьківщини, занепокоєнням про її долю і про долю її народу.

Виходець з кріпацької родини, Тарас Шевченко ніколи не розривав зв'язку зі своїм народом і до кінця життя залишався йому вірним. Він з гордістю писав: "... Я по плоті і духу син і рідний брат нашого народу".

А Франко сказав: "Він був сином мужика - і став володарем у царстві духа. Він був кріпаком - і став велетнем у царстві людської культури".

Історія свідчить, що розвиток національних культур може відбуватися лише за умови їх тісної взаємодії з іншими культурами, з яких вони черпають сили, як з джерела. Згадаймо відомий заклик Великого Кобзаря: "Вчіться, читайте, чужому научайтесь, й свого не цурайтесь". Тарас Шевченко був за рівноправність російського і українського народів у сфері мови та літератури. Сам він писав однаково багато як українською, так і російською мовами. Скажімо, «Кобзар» був написаний українською. А от художня проза - російською. Листи він теж писав обома мовами - залежно від адресата.

За межами України проживають понад 20 мільйонів українців-діаспорян . І скрізь, де вони живуть, українські діаспори ставлять пам'ятники на честь Тараса Григоровича Шевченка. Дуже важко перелічити усі міста світу, де встановлено пам'ятники Шевченку - перелік буде довгим. Є вони і в Бразилії, і в Аргентині, і в США, і в Канаді, на острові Мальта тощо.

«А зараз ми пропонуємо Вам невеликий екскурс в історію встановлення пам'ятників Тарасу Григоровичу Шевченку в різних містах і країнах», - повідомили ведучі. На екрані суперзавіси почалася демонстрація слайдів із зображенням пам'ятників поету з коментаріями ведучих для глядачів. Як це не дивно, але перший пам'ятник Кобзарю було відкрито не в Україні, а в Казахстані, він тоді територіально належав до Російської імперії. На півострові Мангишлак, де поет відбував заслання, у 1881 році на півкруглому постаменті було встановлено бюст Тараса Шевченка. У 1920 році пам'ятник був зруйнований, але через сім років знову відновлений.

Перший бюст поетові, виконаний з мармуру, з'явився в садибі меценатки Х. Алчевської у Харкові ще в 1889 році.

Найдавніший з існуючих донині пам'ятників стоїть у селі Лисиничі біля Львова. Його встановили в 1911 році. На фрагменті цього пам'ятника-книги викарбувано напис: «Боже великий, єдиний, Русь-Україну храни».

У 1913 році в Винниках встановили ще один скульптурний монумент Великому Кобзареві.

Перший великий пам'ятник Шевченку з'явився в Україні в 1918 р. у місті Ромни Сумської області. Але він був виготовлений поспіхом з неміцних матеріалів, тому проіснував не дуже довго. Бронзовий пам'ятник у Ромнах було відновлено лише в1981 році.

На Михайлівській площі міста Києва в 1919 році з'явився перший фанерний пам'ятник Шевченку. У сучасному Києві великий пам'ятник українському Кобзареві встановлено навпроти головного корпусу Національного університету ім.Т.Г.Шевченка. Саме в цьому університеті колись працював поет.

У 1935 році в Харкові з'явився один з найкрасивіших пам'ятників великому Кобзареві. Висота цього пам'ятника сягає 16,5 м. Разом з постаттю Шевченка, в комплексі кілька скульптурних композицій за мотивами творів Кобзаря.

Пам'ятник українському поетові встановлено і в Кабардино-Балкарії, на висоті 4200 метрів над рівнем моря на піку Шевченка. Оригінальністю трактування образу Кобзаря виділяється також пам'ятник у Римі. Тут Шевченко постає в образі античного філософа з піднятою у вітанні правою рукою. Підноситься пам'ятник Т.Г. Шевченка й у м. Львів, по центру, на проспекті Свободи.

Пам'ятник Кобзарю, відкритий у Ковелі Волинської області, заввишки 7 метрів, а вага його становить 20 тонн.

Композиційно цікавий пам'ятник Шевченку в місті Дубно.

На Монастирському острові, в Дніпропетровську, встановлено найбільший в Україні пам'ятник Кобзарю, висота фігури понад 8 метрів, а разом з постаментом вона підноситься над гранітною кручею на 22 метра.

Практично у всіх великих і малих містах України стоять пам'ятники Шевченку - їх налічується 1256!

Тарас Григорович Шевченко займає друге місце за кількістю поставлених йому пам'ятників у світі.

Його пам'ятники з'явилися в містах і столицях багатьох держав.

7 березня цього року в Москві після реставрації знову відкрився монумент Т.Г.Шевченку, встановлений у 1964 році на території готельного комплексу «Україна»

Встановлюючи пам'ятники, люди виявляють свою пошану до Кобзаря, його творчості, що є надбанням не тільки України, але й усього прогресивного людства!

В історичному центрі міста Черкас зберігся один з небагатьох у місті старий будинок. Тут розташовано унікальний заклад - музей однієї книги, «Кобзаря» Т.Г.Шевченка, відкритий у травні 1989 року. У XIX столітті цей будинок належав знатній черкаській родині - купцям Цибульським, у ньому в 1859 році жив Тарас Григорович.

У музейній залі прижиттєвих його видань на першому місці знаходиться унікальна книга - «Кобзар» 1840 року, надрукований в Санкт-Петербурзі невеликим накладом. Книга настільки рідкісна, що навіть сам автор, повернувшись із заслання, не мав жодного його примірника, і не тільки через невеликий наклад, але й тому, що вона була під арештом, як і сам Шевченко, а отже, повсюдно вилучалася і знищувалася.

Під час Другої світової війни в Москві друкувалися книги Шевченка. Майже всі тиражі були відправлені на фронт.

А для окупованих українських територій вийшли друком шевченківські видання «Чернець», «Причинна», «Сон», в які були вмонтовані рядки віршів українських письменників, що закликали до боротьби проти гітлерівських загарбників і вселяли віру в перемогу. Такі книги розкидали з літаків і безпосередньо поширювали серед населення. За чотири роки війни твори Шевченка тільки окремими книгами випускалися 14 разів загальним накладом півмільйона примірників.

Неможливо також порахувати, скільки разів перевидавався «Кобзар»! Цей поетичний збірник український народ поставив на перше місце серед успадкованих з минулого національних духовних скарбів. Іван Франко писав про нього: "Маленька книжечка відразу відкрила немов новий світ поезії, вибухнула, як джерело чистої холодної води, засвітилася невідомою досі в українському письменстві ясністю, простотою і поетичною грацією вислову".

Все більше і більше людей у світі хочуть долучитися до самобутньої і глибинної поезії Тараса Шевченка.

І, як мовила відома московська шанувальниця творчості поета Юлія Тагалі: «Читайте Тараса Шевченка! І Вам відкриється сама душа України. За свято душі, в якому кожний відчуває безсмертну душу поета, чия книга «Кобзар» по праву називається «Біблією українського народу».

Сьогодні відомі переклади творів Шевченка більш ніж на 140 іноземних мов. І цей процес триває.

На сцену вийшли артисти в національних костюмах і прочитали уривки з Заповіту українською, російською, білоруською, німецькою, таджицькою, татарською, литовською і польською мовами.

Літературна спадщина, залишена нам Тарасом Шевченком, - це безцінний скарб української культури.

Сьогодні, вшановуючи пам'ять Тараса Григоровича Шевченка, не слід забувати його наказ про єднання слов'янських народів, як було написано в передмові до поеми "Гайдамаки" (1841): "Нехай пшеницею, житом - як покрита золотом, нерозмежнованою залишиться навіки від моря і до моря слов'янська земля".

На сцені вишикувалися всі хори-учасники, ансамблі й окремі солісти святкового концерту кількістю до 100 осіб.

Зазвучала пісня-гімн українців світу «Реве та стогне Дніпр широкий», і глядачі в залі піднялися, вони стоячи співали цю пісню.

На цьому величному святковому концерті прозвучали пісні, написані на слова Тараса Шевченка, а також пісні сучасних авторів на вірші українських поетів - учнів і послідовників Великого Кобзаря! Відкрив концерт Народний хор «Барвінок» з міста Красноярськ (керівник Олександр Іванов).

Учасниками святкового концерту були також: Засл. Арт. Росії В.Савченко; Засл. Арт Росії Г.Концур; ансамбль української естрадної пісні «Водограй»; соліст М.Кузьмінчук; ансамбль «Вечорниці» (с. Єлисеївка); поетеса, лауреат кр. конкурсів Лариса Кондрашова (Ірбейський р-н); сестри Мазуренко (Партизанський р-н); О.Опарко (Партизанський р-н); танцювальна група (Партизанський р-н); народний ансамбл пісні і танцю «Криниченька» (с. Переяслівка); танцювальний колектив «Сибірінка» (с. Переяслівка); Народний хор Красноярського коледжу мистецтв ім. Іванова-Радченко (кер. Світлана Майзінгер).

Ведучі концерту розповіли: «Всі українці, які проживають за межами своєї історичної Батьківщини-України, вшановують пам'ять Великого Кобзаря і молять Господа повернути країну в мирне русло, памятаючи слова-наказ Тараса Григоровича Шевченка, які той написав ще в 1845 році до поеми "Єретик ": « ... щоб усі слов'яни стали добрими братами і синами сонця правди ... ". Зазвучала мелодія пісні: «Сродні нас, Сібірь» (автори Галина та Іван Тарановичі ). І під супровід музики пролунали слова: «Тут на цій благодатній сибірській землі, під чистим сибірським небом живуть у мирі, дружбі й злагоді не лише слов'яни, а й люди різних національностей і віросповідань. І для всіх Сибір стала другою Батьківщиною.

Адже ще колись Тарас Григорович Шевченко висловлював головну ідею, якою пронизана вся його творчість: Братолюбіє, благодєнствіє людей, їх розуміння і примирення. І тут, в Сибіру, ми живемо за цими заповідями Великого Кобзаря.

Усі разом заспівали третій куплет пісні «Сродні нас, Сібірь»:

І в мирі тут живуть таджик, якут, прибалт,

І німець, і поляк, чуваш і грек,

Єврей і вірменин, і білорус, і фінн,

Татарин, росіянин, українець і узбек!

У цей час із-за куліс на сцену вийшла група артистів у різних національних костюмах. Пролунав приспів: «Ах, Сибір, моя Сибір! Край снігів, буйних лісів! І по рідній стороні в серці пам'ять зберігаючи, Всією душею закохані ми в тебе!

На сцену вийшли всі учасники святкового концерту. Після завершення для артистів був організований бенкет в українському ресторані «Гуляй поле» з різноманітними стравами, напоями, музикою, піснями і танцями. А потім усі щасливі й радісні роз'їхалися по своїх домівках.

Петро Коваленко, голова КРВ «Український Конгрес Росії».

Росія. Сибір. Красноярськ.

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

На святі було представлено багато експозицій з виробами в народному стилі
На святі було представлено багато експозицій з виробами в народному стилі
Експозиція української вишивки
Експозиція української вишивки
Виставка літератури, пов'язаної з творчістю Кобзаря
Виставка літератури, пов'язаної з творчістю Кобзаря
У фойє палацу жваве спілкування
У фойє палацу жваве спілкування
Українці завжди були й залишаються талановитими
Українці завжди були й залишаються талановитими
Святковий концерт
Святковий концерт

На світлинах: Петро Коваленко. На святі було представлено багато експозицій з виробами в народному стилі. Експозиція української вишивки. Виставка літератури, пов'язаної з творчістю Кобзаря. У фойє палацу жваве спілкування. Українці завжди були й залишаються талановитими. Святковий концерт.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка