Друк
Розділ: Українці в Росії

Про життєве кредо подвижниці українського руху в Санкт-Петербурзі пані Тетяни Лебединської

Якщо і горить ще полум'я українського руху в Росії, то лише завдяки окремим ентузіастам, які своєю невтомною працею розпалюють вогонь в серцях колег, товаришів, доброчинців. Кожна українська громада пишається своїми "охоронцями вогню". Без сумніву, українське багаття Санкт-Петербургу якщо б не погасло, то, напевно, ледь би животіло без іскор, які випромінює полум'яне серце члена Спілки письменників України, кандидата філософських наук Тетяни Миколаївни Лебединської.

За цими пишними фразами - десятки років наполегливої праці, безліч реалізованих ідей та проектів і, само собою, опіки власної душі від розуміння того, що мало хто з колег може так само віддано і безоплатно горіти на жертовнику української справи.

Дочку київського письменника Миколи Шпака, що загинув в роки Другої Світової війни, доля ще в 1958 році закинула в Ленінград. Транзитом через Львівський університет, де процвітало засилля ідеології соціалістичних колонізаторів на "нових радянських землях", попала на історичний факультет Ленінградського державного університету.

Ленінградська атмосфера, яка навіть в ті часи дозволяла дихати широкими грудьми, назавжди зачарувала дівчину. Не дивлячись на те, що не раз приходилось міняти наукові пріоритети, в них від самого початку чітко проявилась українознавча тема. Ще в аспірантурі на філософському факультеті,  досліджуючи народницький рух XIX ст. в Росії, примітила, який великий процент становили серед цих випереджуючих свій час романтиків вихідці з України. На цьому і розставила акценти у своїй роботі. Потім працюючи на сходознавчому факультеті, робила переклади арабських письменників на українську ("Сини Харуна ар-Рашида", "Полум'я", "Вогненні вітри", "Арабські прислів'я" тощо), досліджувала східні мотиви і впливи у творчості українських митців, і, особливо, Тараса Григоровича Шевченка.

З початком перебудови в Радянському Союзі Тетяна Миколаївна активно включилась в роботу українських організацій Санкт-Петербургу. Була одним з ініціаторів закладення пам'ятного каменя на місці першого поховання Т.Г. Шевченка, поставлення в Санкт-Петербурзі пам'ятника Кобзарю роботи канадського скульптора Лео Мола (Леоніда Молодожанина). Декілька років в 90-х очолювала Товариство української мови ім. Т.Г. Шевченка в Санкт-Петербурзі.

Та основною завжди залишалась науково-дослідна робота. З уст Тетяни Миколаївни часто можна почути слова: "Треба жити і працювати для України, а не за рахунок України". І підкоряючись цьому девізу вона бачить своє покликання в тому, щоби підняти з-під пилюки архівів та популяризувати імена видатних українців, які зробили неоціненний вклад в розвиток Санкт-Петербургу, всієї російської культури, науки та державності. Результати цієї насправді титанічної роботи знаходять своє втілення в статтях, книгах, наукових проектах.

Дослідження Т.М.Лебединської часто можна зустріти на шпальтах журналу "Українська культура" - культурно-освітнього та літературно-мистецького щомісячника Міністерства культури і мистецтв України.

У 2002 році вийшла з друку і зразу ж стала раритетом книга "Санкт-Петербург и Украина" (XVIII-XX вв. Историко-биографический словарь), в якій вміщено понад тисячу імен, знаних та давно і незаслужено забутих. З останніх наведемо, наприклад, імена Миколи Павловича Гребінки, відомого архітектора, брата Євгена Гребінки, чи Миколи Івановича Хмельницького, державного діяча, Смоленського губернатора та письменника.

Популяризації великого вкладу українців в російську культуру та науку служать і міжнародні наукові семінари, які організує Тетяна Миколаївна в Санкт-Петербурзі. Тендітні плечі цієї жінки винесли тягар проведення вже п'яти семінарів, участь в яких беруть десятки науковців з Росії, України, Польщі, Канади, США. Ось теми трьох останніх заходів:

2003 р.- "Культурні взаємозв'язки України і Санкт-Петербургу",

2004 р. - "Шевченківський Петербург",

2005 р. - "Вплив українців на російську культуру".

А в планах Тетяни Миколаївни організація шостого - на тему "Шевченко і світова культура".

Взагалі тема "Шевченко і Петербург" займає особливе місце в дослідженнях Т.М.Лебединської. Тому і щемить її серце, коли бачить, як святе для українців місце - будинок Ширяєва, де багато років жив Великий Кобзар, і на якому висить присвячена цьому меморіальна дошка, арендується різними розважальними закладами. Старається привернути увагу до цього будинку державних діячів України та й просто небайдужих українців цілого світу - за її думкою, немає кращого місця для створення українського культурного та Шевченківського центру в Санкт-Петербурзі.

Знає Тетяна Миколаївна кожну стежину, кожен будинок, де бував Шевченко в нашому місті. Та і не тільки Шевченко. Прогулюючись з Тетяною Миколаївною по вулицях Санкт-Петербургу, ви зустрінете місця, зв'язані з життям Симона Петлюри, Михайла Грушевського і ще безлічі видатних українських діячів. Тетяна Миколаївна - справжній Клондайк для туристичних фірм Санкт-Петербургу і України! Агов, де ви - організатори надзвичайно цікавих і змістовних екскурсій вулицями Північної Пальміри?

Зараз Т.М.Лебединська працює ще над одним велетенським проектом - опрацьовує Український некрополь Санкт-Петербургу. В планах видання присвяченого цій темі ілюстрованого довідника, організація виставки в Національному музеї Тараса Шевченка в Києві. Допомагає їй в цьому фотохудожник, художник-марініст Петро Тарасенко. В дуеті з Тетяною Миколаївною вони вже двічі представляли свої роботи в Національному музеї Тараса Шевченка: в 2002 році - "Шевченківські місця в Санкт-Петербурзі" і в 2003 році - "300 років українському Санкт-Петербургу". В їх спільному активі і видані в 2004 році в місті над Невою фотоальбом "Пам'ятні місця Шевченка в Санкт-Петербурзі" та інформаційно-довідковий календар "Т.Г.Шевченко в Санкт-Петербурзі".

"Український некрополь Санкт-Петербургу" - проект грандіозний, але водночас і надзвичайно важкий. Адже, окрім науково-дослідної і творчої роботи включає в себе і такий аспект, як придання надмогильним пам'ятникам, до яких вже сотню років не торкалась людська рука, належного вигляду. І знову ж таки, завдячуючи запальній енергії та щирому серцю Тетяни Миколаївни Лебединської, знаходяться добрі люди з "Роменського земляцтва", "Ділового клубу "Україна - Санкт-Петербург" (www.ukr-club.ru), які коштами підтримують це її починання, як і всі інші.

Але творчого запалу Тетяни Миколаївни хватить ще на багатьох доброчинців. Тому побажаємо їй міцного здоров'я і якомога більше знайомств із щиро люблячими свою Вітчизну багатими українцями. А  з їх допомогою Тетяна Миколївна Лебединська ще багато зробить для прослави українського народу й українська ватра яскраво горітиме на холодних берегах Фінської затоки.

Василь СОХА,

Санкт-Петербург

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.">Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

На світлинах: Тетяна Лебединська; в центрі - з учасниками V Міжнародного семінару "Вплив українців на російську культуру".