Українці в Росії

Цьогоріч виповнюється 135 років від початку масового переселення українців на Далекий Схід. Цей регіон отримав назву – Зелений Клин. Публікуємо нотатки про життя української діаспори на цій території в 80-90-х роках минулого сторіччя

Українці на теренах Зеленого  Клину (РФ) існували здавна. Тому й не дивно, що осередки українських громад гуртувалися навколо досить відомих і авторитетних постатей у діаспорі. Українці Зеленого Клину не відчували себе забутими.

На початку 90-х років, завдяки старанням п. А. Попка у Владивостоці було відроджено українське товариство «Просвіта». За сприяння місцевих українців проводилася велика робота, здійснювалась і видавнича діяльність. На той час були серед місцевих українців відомі люди і тому була допомога. Зокрема, дружина директора місцевого видавництва п. О. Бондаренко все друкувала безкоштовно...

27 жовтня 2018 року відійшов у вічність Микола Васильович Жигло науковець, почесний академік, поет, колишній керівник Національно-культурної автономії українців Санкт-Петербурга

Збирай своїх дітей родино, хто не забув козацький край.
Їх хлібом-сіллю, Україно, і рушниками зустрічай.
Як правда на усіх єдина, і рідний батьківський поріг,
Соборна наша Україна, одна на всіх, як Оберіг!
(Микола Жигло. «Соборна Україна).

З глибоким сумом повідомляємо про відхід у вічність відомого українського громадського діяча Росії Миколи Васильовича Жигла

Кримський політв’язень Володимир Балух, так само як і Роман Сущенко, перед етапуванням до колонії звернувся до українців з листом

Після винесення несправедливого вироку «суду», перед етапом до колонії, український бранець кримчанин Володимир Балух звернувся до українців.

Балух народився в 1971 році, був фермером. Після анексії українського Криму відмовився від зміни громадянства, свою вулицю назвав «вулицею Героїв Небесної Сотні» та вивішував прапори України.

Про стан справ в українському русі РФ розмірковує керівник Товариства  «Просвіта» (м. Владивосток) В’ячеслав Бубнюк

Йдучи назустріч звітам і виборам у Світовому Конгресі Українців, що відбудеться в листопаду у Києві, редакція «Кобзи» вирішила опублікувати інтерв’ю керівників українських громадських організацій РФ, так би мовити, зробити «перекличку» про те, з чим підходять українські громади Росії до цієї події, а також з’ясувати, як змінилася діаспора з початком російської агресії проти України. Ми будемо задавати їм, практично, одні і ті ж питання. Почнемо з регіону, де сходить сонце. Владивостоцька «Просвіта» − одна з п’яти регіональних організацій, що входять до структури СКУ, тож їм перше слово. Сподіваємось, на ці публікації відгукнуться «рядові» члени українських громад, яким не байдужа тема збереження національної ідентичності на теренах Російської Федерації.

Пане В’ячеславе, розкажіть, будь ласка, про свою громадську організацію: історію її створення, основні віхи діяльності, назвіть кращих активістів.

Українці Росії щиро вітають заступника голови Української національно-культурної автономії Санкт-Петербурга, голову Полтавського земляцтва Санкт-Петербурга Михайла Волика з ювілеєм

Дорогий друже Михайле!

Ти, як один із найактивніших російських українців, зробив вагомий внесок у справу становлення українства в Росії, в другій її столиці − Санкт-Петербурзі. Українська національно-культурна автономія Санкт-Петербурга, одним із творців якої ти був, і керівником якої ти є, сьогодні продовжує активну діяльність, спрямовану на збереження культури материнської землі, прекрасної української мови та пісні. Твоя любов до української культури, рідної мови, твоя невтомна енергія є вагомим внеском у діяльність українців Санкт-Петербурга.

Керівник української організації й хору з Хабаровська Наталя Романенко знайшла себе в новій іпостасі

Багатьом відома історія про переслідування владою і спецслужбами РФ керівника української громадської організації «Українське земляцтво Хабаровського краю» та керівника хору «Батьківська криниця» Наталі Романенко. Шалений тиск, що чинився на українську активістку, був пов’язаний з її проукраїнською позицією, зокрема, позитивним ставленням до подій на Євромайдані.

Наталя у всій повноті відчула, що таке «права людини і громадянина» в Росії: за нелояльність до існуючої влади доводиться дорого платити. І вона заплатила сповна: її звільнили з роботи, забрали приміщення для репетицій хорового колективу, погрожували забрати службову квартиру тощо.

Але Наталя Романенко не здалася, не зламалася, не сіла, склавши руки і проклинаючи гірку долю, а почала боротися за свою гідність і щастя своїх дітей, шукати вихід із скрутної ситуації. І це принесло свої плоди.

У Кабардино-Балкарії до 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка відбулося сходження на гірський пік, що носить ім’я поета. Книгу про цю визначну подію написав український автор Володимир Платонов

Ккабардино-балкарське українське товариство «Дніпро» було втішене тим, що  українська спільнота в  Росії, у світі, в Україні схвально поставилися до їхньої діяльності із вшанування пам’яті класика української літератури Марка Вовчка («Кобза» про це писала 12 серпня ц.р.).

Активісти української громадської організації «Дніпро» (м. Нальчик, Кабардино-Балкарія) вшанували пам’ять української письменниці російського походження Марка Вовчка

Дніпро – велична ріка України. Коли лунають слова про Дніпро – відразу в уяві зринає образ України. Дніпро і Україна – невіддільні поняття. Можливо, саме цей факт cпричинив до того, що назву «Дніпро» прибрало багато  художніх колективів, чимало українських організацій Російської Федерації: «Дніпро» в Тольятті, «Дніпро» в Іркутську, «Дніпро» на Ставропіллі, «Дніпро» в Нальчику (просимо вибачення, якщо когось забули)...

Прикметою громадського «Дніпра» є те, що більшість організацій очолюють наші славні щирі українки. У Тольятті – Тетяна Андреєва, в Іркутську – Наталя Вітт, у Нальчику – Світлана Харенко.

Незважаючи на сьогоднішні складні обставини, українські організації Росії продовжують свою діяльність, проводять заходи із вшанування видатних українців, відзначають пам’ятні дати, українські свята.

Відійшов у вічність активний учасник українського руху в Москві Олег Храбан

21 липня у Москві на 95-му році життя одійшов у вічність Олег Григорович Храбан — активний діяч української громади в російській столиці, ветеран Великої  Вітчизняної, бойові заслуги якого в боротьбі з німецьким фашизмом відзначені орденами, медалями «За відвагу”, «Учаснику битви за Ленінград» та іншими нагородами.

Народжений 14 травня 1923 року в місті Новограді-Волинському, О.Г. Храбан з  1939 року пов`язав своє життя з Росією: навчався в Ленінградському електро-технічному інституті зв’язку, а згодом  служив радистом на Волховському фронті, брав участь в обороні Ленінграда. Протягом 1943-1947 років студіював інженерну справу в  Московському енергетичному інституті, отримав спеціальність інженера-електрика, затим плідно працював у Всесоюзному науково-дослідному кіно-фотоінституті (завідувачем лабораторії, старшим інженером, старшим науковим співробітником).

 

Українські організації Росії щиро вітають ювіляра зі знаменною датою в його житті

Юрія Кононенка серед активістів українського руху в Росії можна без перебільшення поставити на одне з чільних місць. 

Від самого дитинства він жив у Москві. В умовах радянської системи зробив непогану кар’єру комсомольського функціонера (в 1990-1992 рр. − інструктор, завідувач сектору ЦК ВЛКСМ). 
В той же час, Юрко вважав себе і був українцем, і мабуть природні гени спонукали його стати одним із очільників українського руху в Москві, Росії.

Він був членом Товариства української культури «Славутич», координатором Українського молодіжного клубу в Москві в 1988-1993 рр., членом ради Регіональної громадської організації «Об’єднання українців Москви» з 1992 р., членом ради Об’єднання українців Росії з 1992 р., головою Товариства шанувальників української книги з 2002 р., секретарем Об’єднання українців Росії у 1992-1993 рр., заступником голови Об’єднання українців Росії у 2002-2005 рр., першим заступником голови Об’єднання українців Росії з 2005 р.

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка


Пора выбирать — Алексей Навальный

8BE508A2-8376-44DC-A4EC-E84056BEDDB8 w1597 n r0 s