Українці в Росії

Українці Росії збирають кошти для підтримки українських моряків, захоплених в полон у Керченській протоці

Українські моряки, захоплені в полон росіянами внаслідок агресії у Керченській протоці, залишаються в московських застінках. Тривають дії з їх підтримки, як продовження «морського бою».

Ініціативна група, створена українцями Москви, на прохання родичів налагоджує отримання моряками листів від рідних і близьких. Також велике значення має зворотній зв'язок між ними. Учасники групи сподіваються отримувати від моряків звістки.

Із виступу на Радіо-ФМ м. Богуслава (травень, 2018 р.) в програмі «Територія митців»

Ім’я пітерського активіста, автора і виконавця пісень, художнього керівника ансамблю «Рось» Валентина Іващенка відоме кожному українцеві Росії. Про нього «Кобза» писала неодноразово (зокрема, і зовсім недавно), пан Валентин теж інколи надсилає до редакції замітки про українське культурно-мистецьке життя на берегах Неви. Але в його серці навічно поселилися його рідна річка Рось і місто дитинства та юності – Богуслав, що на Київщині, які  постійно кличуть до себе. На малій батьківщині він отримує черговий заряд бадьорості, черпає сили й натхнення до нової творчості. В один із таких приїздів, пана Валентина запросили на місцеве радіо, де не лише розпитували про життя-буття на чужині, але й просили щось заспівати, прочитати власні вірші. Публікуємо текстову версію радіопередачі, що вийшла в ефір у травні нинішнього року.

Редакція «Кобзи»

Цьогоріч виповнюється 135 років від початку масового переселення українців на Далекий Схід. Цей регіон отримав назву – Зелений Клин. Публікуємо нотатки про життя української діаспори на цій території в 80-90-х роках минулого сторіччя

Українці на теренах Зеленого  Клину (РФ) існували здавна. Тому й не дивно, що осередки українських громад гуртувалися навколо досить відомих і авторитетних постатей у діаспорі. Українці Зеленого Клину не відчували себе забутими.

На початку 90-х років, завдяки старанням п. А. Попка у Владивостоці було відроджено українське товариство «Просвіта». За сприяння місцевих українців проводилася велика робота, здійснювалась і видавнича діяльність. На той час були серед місцевих українців відомі люди і тому була допомога. Зокрема, дружина директора місцевого видавництва п. О. Бондаренко все друкувала безкоштовно...

27 жовтня 2018 року відійшов у вічність Микола Васильович Жигло науковець, почесний академік, поет, колишній керівник Національно-культурної автономії українців Санкт-Петербурга

Збирай своїх дітей родино, хто не забув козацький край.
Їх хлібом-сіллю, Україно, і рушниками зустрічай.
Як правда на усіх єдина, і рідний батьківський поріг,
Соборна наша Україна, одна на всіх, як Оберіг!
(Микола Жигло. «Соборна Україна).

З глибоким сумом повідомляємо про відхід у вічність відомого українського громадського діяча Росії Миколи Васильовича Жигла

Кримський політв’язень Володимир Балух, так само як і Роман Сущенко, перед етапуванням до колонії звернувся до українців з листом

Після винесення несправедливого вироку «суду», перед етапом до колонії, український бранець кримчанин Володимир Балух звернувся до українців.

Балух народився в 1971 році, був фермером. Після анексії українського Криму відмовився від зміни громадянства, свою вулицю назвав «вулицею Героїв Небесної Сотні» та вивішував прапори України.

Про стан справ в українському русі РФ розмірковує керівник Товариства  «Просвіта» (м. Владивосток) В’ячеслав Бубнюк

Йдучи назустріч звітам і виборам у Світовому Конгресі Українців, що відбудеться в листопаду у Києві, редакція «Кобзи» вирішила опублікувати інтерв’ю керівників українських громадських організацій РФ, так би мовити, зробити «перекличку» про те, з чим підходять українські громади Росії до цієї події, а також з’ясувати, як змінилася діаспора з початком російської агресії проти України. Ми будемо задавати їм, практично, одні і ті ж питання. Почнемо з регіону, де сходить сонце. Владивостоцька «Просвіта» − одна з п’яти регіональних організацій, що входять до структури СКУ, тож їм перше слово. Сподіваємось, на ці публікації відгукнуться «рядові» члени українських громад, яким не байдужа тема збереження національної ідентичності на теренах Російської Федерації.

Пане В’ячеславе, розкажіть, будь ласка, про свою громадську організацію: історію її створення, основні віхи діяльності, назвіть кращих активістів.

Українці Росії щиро вітають заступника голови Української національно-культурної автономії Санкт-Петербурга, голову Полтавського земляцтва Санкт-Петербурга Михайла Волика з ювілеєм

Дорогий друже Михайле!

Ти, як один із найактивніших російських українців, зробив вагомий внесок у справу становлення українства в Росії, в другій її столиці − Санкт-Петербурзі. Українська національно-культурна автономія Санкт-Петербурга, одним із творців якої ти був, і керівником якої ти є, сьогодні продовжує активну діяльність, спрямовану на збереження культури материнської землі, прекрасної української мови та пісні. Твоя любов до української культури, рідної мови, твоя невтомна енергія є вагомим внеском у діяльність українців Санкт-Петербурга.

Керівник української організації й хору з Хабаровська Наталя Романенко знайшла себе в новій іпостасі

Багатьом відома історія про переслідування владою і спецслужбами РФ керівника української громадської організації «Українське земляцтво Хабаровського краю» та керівника хору «Батьківська криниця» Наталі Романенко. Шалений тиск, що чинився на українську активістку, був пов’язаний з її проукраїнською позицією, зокрема, позитивним ставленням до подій на Євромайдані.

Наталя у всій повноті відчула, що таке «права людини і громадянина» в Росії: за нелояльність до існуючої влади доводиться дорого платити. І вона заплатила сповна: її звільнили з роботи, забрали приміщення для репетицій хорового колективу, погрожували забрати службову квартиру тощо.

Але Наталя Романенко не здалася, не зламалася, не сіла, склавши руки і проклинаючи гірку долю, а почала боротися за свою гідність і щастя своїх дітей, шукати вихід із скрутної ситуації. І це принесло свої плоди.

У Кабардино-Балкарії до 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка відбулося сходження на гірський пік, що носить ім’я поета. Книгу про цю визначну подію написав український автор Володимир Платонов

Ккабардино-балкарське українське товариство «Дніпро» було втішене тим, що  українська спільнота в  Росії, у світі, в Україні схвально поставилися до їхньої діяльності із вшанування пам’яті класика української літератури Марка Вовчка («Кобза» про це писала 12 серпня ц.р.).

Активісти української громадської організації «Дніпро» (м. Нальчик, Кабардино-Балкарія) вшанували пам’ять української письменниці російського походження Марка Вовчка

Дніпро – велична ріка України. Коли лунають слова про Дніпро – відразу в уяві зринає образ України. Дніпро і Україна – невіддільні поняття. Можливо, саме цей факт cпричинив до того, що назву «Дніпро» прибрало багато  художніх колективів, чимало українських організацій Російської Федерації: «Дніпро» в Тольятті, «Дніпро» в Іркутську, «Дніпро» на Ставропіллі, «Дніпро» в Нальчику (просимо вибачення, якщо когось забули)...

Прикметою громадського «Дніпра» є те, що більшість організацій очолюють наші славні щирі українки. У Тольятті – Тетяна Андреєва, в Іркутську – Наталя Вітт, у Нальчику – Світлана Харенко.

Незважаючи на сьогоднішні складні обставини, українські організації Росії продовжують свою діяльність, проводять заходи із вшанування видатних українців, відзначають пам’ятні дати, українські свята.

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка


Пора выбирать — Алексей Навальный

8BE508A2-8376-44DC-A4EC-E84056BEDDB8 w1597 n r0 s