Українці в Росії

Українці Росії щиро вітають заступника голови Української національно-культурної автономії Санкт-Петербурга, голову Полтавського земляцтва Санкт-Петербурга Михайла Волика з ювілеєм

Дорогий друже Михайле!

Ти, як один із найактивніших російських українців, зробив вагомий внесок у справу становлення українства в Росії, в другій її столиці − Санкт-Петербурзі. Українська національно-культурна автономія Санкт-Петербурга, одним із творців якої ти був, і керівником якої ти є, сьогодні продовжує активну діяльність, спрямовану на збереження культури материнської землі, прекрасної української мови та пісні. Твоя любов до української культури, рідної мови, твоя невтомна енергія є вагомим внеском у діяльність українців Санкт-Петербурга.

Керівник української організації й хору з Хабаровська Наталя Романенко знайшла себе в новій іпостасі

Багатьом відома історія про переслідування владою і спецслужбами РФ керівника української громадської організації «Українське земляцтво Хабаровського краю» та керівника хору «Батьківська криниця» Наталі Романенко. Шалений тиск, що чинився на українську активістку, був пов’язаний з її проукраїнською позицією, зокрема, позитивним ставленням до подій на Євромайдані.

Наталя у всій повноті відчула, що таке «права людини і громадянина» в Росії: за нелояльність до існуючої влади доводиться дорого платити. І вона заплатила сповна: її звільнили з роботи, забрали приміщення для репетицій хорового колективу, погрожували забрати службову квартиру тощо.

Але Наталя Романенко не здалася, не зламалася, не сіла, склавши руки і проклинаючи гірку долю, а почала боротися за свою гідність і щастя своїх дітей, шукати вихід із скрутної ситуації. І це принесло свої плоди.

У Кабардино-Балкарії до 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка відбулося сходження на гірський пік, що носить ім’я поета. Книгу про цю визначну подію написав український автор Володимир Платонов

Ккабардино-балкарське українське товариство «Дніпро» було втішене тим, що  українська спільнота в  Росії, у світі, в Україні схвально поставилися до їхньої діяльності із вшанування пам’яті класика української літератури Марка Вовчка («Кобза» про це писала 12 серпня ц.р.).

Активісти української громадської організації «Дніпро» (м. Нальчик, Кабардино-Балкарія) вшанували пам’ять української письменниці російського походження Марка Вовчка

Дніпро – велична ріка України. Коли лунають слова про Дніпро – відразу в уяві зринає образ України. Дніпро і Україна – невіддільні поняття. Можливо, саме цей факт cпричинив до того, що назву «Дніпро» прибрало багато  художніх колективів, чимало українських організацій Російської Федерації: «Дніпро» в Тольятті, «Дніпро» в Іркутську, «Дніпро» на Ставропіллі, «Дніпро» в Нальчику (просимо вибачення, якщо когось забули)...

Прикметою громадського «Дніпра» є те, що більшість організацій очолюють наші славні щирі українки. У Тольятті – Тетяна Андреєва, в Іркутську – Наталя Вітт, у Нальчику – Світлана Харенко.

Незважаючи на сьогоднішні складні обставини, українські організації Росії продовжують свою діяльність, проводять заходи із вшанування видатних українців, відзначають пам’ятні дати, українські свята.

Відійшов у вічність активний учасник українського руху в Москві Олег Храбан

21 липня у Москві на 95-му році життя одійшов у вічність Олег Григорович Храбан — активний діяч української громади в російській столиці, ветеран Великої  Вітчизняної, бойові заслуги якого в боротьбі з німецьким фашизмом відзначені орденами, медалями «За відвагу”, «Учаснику битви за Ленінград» та іншими нагородами.

Народжений 14 травня 1923 року в місті Новограді-Волинському, О.Г. Храбан з  1939 року пов`язав своє життя з Росією: навчався в Ленінградському електро-технічному інституті зв’язку, а згодом  служив радистом на Волховському фронті, брав участь в обороні Ленінграда. Протягом 1943-1947 років студіював інженерну справу в  Московському енергетичному інституті, отримав спеціальність інженера-електрика, затим плідно працював у Всесоюзному науково-дослідному кіно-фотоінституті (завідувачем лабораторії, старшим інженером, старшим науковим співробітником).

 

Українські організації Росії щиро вітають ювіляра зі знаменною датою в його житті

Юрія Кононенка серед активістів українського руху в Росії можна без перебільшення поставити на одне з чільних місць. 

Від самого дитинства він жив у Москві. В умовах радянської системи зробив непогану кар’єру комсомольського функціонера (в 1990-1992 рр. − інструктор, завідувач сектору ЦК ВЛКСМ). 
В той же час, Юрко вважав себе і був українцем, і мабуть природні гени спонукали його стати одним із очільників українського руху в Москві, Росії.

Він був членом Товариства української культури «Славутич», координатором Українського молодіжного клубу в Москві в 1988-1993 рр., членом ради Регіональної громадської організації «Об’єднання українців Москви» з 1992 р., членом ради Об’єднання українців Росії з 1992 р., головою Товариства шанувальників української книги з 2002 р., секретарем Об’єднання українців Росії у 1992-1993 рр., заступником голови Об’єднання українців Росії у 2002-2005 рр., першим заступником голови Об’єднання українців Росії з 2005 р.

Підтримувати агресію проти свого народу і одночасно називатись українцем – це фарисейство і зрада своєї історичної Батьківщини

Часто можна почути таку фразу: «Культура і спорт – поза політикою!» Ті, хто її розділяють чи поширюють: або не розуміють, що це далеко не так, або свідомо каламутять воду, намагаючись виловити в ній свою рибку…

На жаль, саме виходячи з такого постулату, в Росії були влаштовані спортивні ігри на крові – Чемпіонат світу з футболу 2018 р. А в цей час на Донбасі російська зброя продовжувала вбивати і калічити українських воїнів, які захищають рідну землю від зайд, та мирних жителів Донбасу. Водночас, у російських в’язницях та слідчих ізоляторах перебувають понад шість десятків українських політв’язнів, деякі з них – справжні патріоти України, як Сенцов і Балух, вже довгий час голодують на знак протесту проти свавілля російських карально-саджальних органів (термін належить Андрію Макаревичу) та проти порушення прав людини в РФ. А як же фраза засновника сучасних Олімпійських ігор П’єра де Кубертена: «О, спорт, ти – мир!» («Ода спорту»)? На час проведення у давній Греції Олімпіад, припинялись навіть війни. Але то були інші часи…


У Москві відбувся вечір на честь Галини Черноби

Галина Черноба, знана у світі солістка Большого театру, заслужена артистка України та Росії, приймала вітання з нагоди Дня народження та ювілею багаторічної творчої діяльності і від друзів, і колег, і шанувальників її таланту як з України, так і з багатьох інших країн світу на вечорі в її честь, що відбувся у національному культурному центрі України в Москві

Галина Йосипівна, дякуючи всім за привітання, згадала передусім своїх батьків і духовну маму – викладача вокального мистецтва Львівської державної консерваторії ім. М. В. Лисенка, народну артистку України Марію Яківну Байко. Саме вони відкрили їй шлях до світу високого мистецтва.

Українську справу на омській землі розвивають пані Лідія та її онук Гриць

Відома українська активістка із Омська Лідія Близнова разом зі своїм вірним супутником і помічником у громадських справах – Грицем взяли участь у Форумі «Россия – это мы», присвяченому Дню Росії, що відзначається в РФ щорічно 12 червня.

Зокрема, пані Лідія створювала ляльок-мотанок в локації «Россия – это дружба!» (яке гасло для країни-агресора!) і з задоволенням навчала цьому дивовижному мистецтву омських дівчаток на відкритому майстер-класі. Дітвора залюбки опановувала секрети одного з найцікавіших видів народно-прикладного мистецтва, адже народження ляльки-мотанки, що була поширена поміж деяких народів як своєрідний сакральний оберег, можна порівняти з чарівним дійством − таїнством  народження людини.

Як пройшов Всесвітній день вишиванки в Росії: розповідають  учасники акції

Міжнародне свято української вишиванки з кожним роком стає все популярнішим. Про те, як відзначили цей день українці Росії – розповідають самі учасники культурної акції.

Валерій Семененко, Москва

19 травня у центрі Москви з’явилась українська вишиванка. Громадські активісти у вишиванках пройшли вулицею Арбат. Перехожі, іноземні туристи з цікавістю роздивлялися і схвально ставилися до українського національного одягу, в якому закодовано багато символів сили, добра,краси та оберегів.

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка


Пора выбирать — Алексей Навальный

8BE508A2-8376-44DC-A4EC-E84056BEDDB8 w1597 n r0 s