Українці в Росії

Українську справу на омській землі розвивають пані Лідія та її онук Гриць

Відома українська активістка із Омська Лідія Близнова разом зі своїм вірним супутником і помічником у громадських справах – Грицем взяли участь у Форумі «Россия – это мы», присвяченому Дню Росії, що відзначається в РФ щорічно 12 червня.

Зокрема, пані Лідія створювала ляльок-мотанок в локації «Россия – это дружба!» (яке гасло для країни-агресора!) і з задоволенням навчала цьому дивовижному мистецтву омських дівчаток на відкритому майстер-класі. Дітвора залюбки опановувала секрети одного з найцікавіших видів народно-прикладного мистецтва, адже народження ляльки-мотанки, що була поширена поміж деяких народів як своєрідний сакральний оберег, можна порівняти з чарівним дійством − таїнством  народження людини.

Як пройшов Всесвітній день вишиванки в Росії: розповідають  учасники акції

Міжнародне свято української вишиванки з кожним роком стає все популярнішим. Про те, як відзначили цей день українці Росії – розповідають самі учасники культурної акції.

Валерій Семененко, Москва

19 травня у центрі Москви з’явилась українська вишиванка. Громадські активісти у вишиванках пройшли вулицею Арбат. Перехожі, іноземні туристи з цікавістю роздивлялися і схвально ставилися до українського національного одягу, в якому закодовано багато символів сили, добра,краси та оберегів.

Вітання іменинникам від редакції сайту «Кобза»

Редакція сайту «Кобза – Українці Росії» щиро вітає сьогоднішніх іменинників – Руслана Нестеренка і Василя Вексея з Днем народження!

Два українці в Росії, дві різні долі. Вони мешкають у різних регіонах Російської Федерації: пан Руслан у Москві, а пан Василь – у Челябінську. Але їх обох об’єднує щира любов до України, що живе в їхніх серцях.

Та вони не просто люблять свою історичну Батьківщину, як мільйони інших українців: своїм життям і громадською активністю вони всіляко сприяють її розвитку і процвітанню.

Огляд про те, як готувалися до свята Воскресіння Христового та відзначали його українці Російської Федерації

День світлого Христового Воскресіння – одне з найбільш улюблених свят українців. І де б не жили наші співвітчизники – вони завжди намагаються оберігати народні традиції, урочисто відзначати релігійні свята. Маючи лише одну українську церкву на всю велику Російську Федерацію, люди, звичайно, вимушені йти до храмів Московського патріархату… Але не всі і не всюди – завжди є вибір.

Сьогодні ми публікуємо невелику добірку новин про те, як українці РФ готувалися до Великодня та відзначали це величне і світле свято. Москва, Новосибірськ, Омськ, Львівщина… Розкидані по великих просторах Росії українці, пам’ятають про своє коріння і ми віримо в те, що колись кривавий путінський режим впаде і росіяни повернуться обличчям до українців, завдяки яким вони отримали християнство, що взяло свій початок з Дніпрової купелі.


В’ячеслав Бубнюк вперше на «Кобзі» розповідає про свою організацію «Просвіта» та про нещодавній захід, який вони провели

На сторінках «Кобзи» хочу коротко розповісти про наш осередок і наше українське Товариство «Просвіта», а також поділитися останніми новинами з нашого життя

Заснували ми Товариство «Просвіта» у Владивостоці в 2010 році. До нас приєднались люди, котрим небайдужа Україна. На відміну від інших існуючих українських громад, ми не танцюємо і не співаємо на різних заходах, які організовує влада. Наша головна мета -- це духовність, а при тому, що ми є людьми. котрим не байдуже ставлення до всіх подій, то у нас і був заснований осередок ОУН.

Головою осередку став світлої пам’яті п. Василь Світальський -- людина бездоганної честі, вірний патріот. Він мав спілкування з багатьма людьми діаспори, зокрема, з Йосипом Терелею. А з Павлом-Богданом Дорожинським вони співпрацювали ще з далеких 90-х років. Свого часу п. Павло бував у Владивостоці у складі великої делегації. В ті часи багато хто з наших українців мав спілкування, але з часом -- хтось відійшов по своїй волі, хтось через те, щоб не мати перешкод на своєму кар’єрному шляху. А у зв’язку з останніми подіями в російсько-українських відносинах, нас і взагалі залишилось мало.

Місцева українська автономія столиці Карелії провела в лютому низку цікавих заходів

Українці Карелії, зокрема, столиці Республіки – міста Петрозаводська минулого місяця провели низку цікавих заходів. Так, я особисто, 25 лютого влаштував одиночний пікет на честь пам’яті Бориса Нємцова. Звичайно, я не прихильник Нємцова. Але справа в тому, що політичні вбивства взагалі неприйнятні. Політичне вбивство − це не тільки вбивство конкретної людини. Це удар по всіх інших людях, їх свободах. Це просто неприпустимо! Майбутнього у країни немає, якщо йти шляхом політичних убивств...

А 27 лютого я знову підтримував політв’язня, правозахисника Юрія Дмитрієва на засіданні суду.

Цього ж дня, у Agriculture_club автономія організувала Музично-літературний вечір української культури "Шевченківські читання". Перед тим − була влаштована невелика виставка.

У житті відомої активістки українського руху в Росії Наталі Романенко з’являються нові кольори

Редакція «Кобзи» уважно слідкує за життям Наталі Романенко – голови громадської організації «Українське земляцтво Хабаровського краю» та керівника місцевого українського хору «Батьківська криниця» і намагається всіляко її підтримувати, усвідомлюючи, яким нелегким може бути життя українського патріота під тиском російських спецслужб.

Після того, як редакція в листопаді минулого року розмістила на сайті вітання пані Наталі з днем народження, вона прислала у відповідь короткого листа, в якому, зокрема, містились такі рядки: «В Хабаровську ц.р. дуже холодна зима. До -25-30* С. Ще раз хочу вам подякувати за увагу до мене!

Я дуже сумую за Україною та почала малювати грубку в будинку у своїх друзів в українському стилі. Надсилаю світлини. Ще раз дякую вам!»

Андрій Литвин

Громадський діяч з Карелії Андрій Литвин про актуальні аспекти суспільного життя українців в Росії та в Україні

– Пане Андрію, у серпні нинішнього року Ви були делегатом VIВсесвітнього форуму українців, що проходив у Києві. Поділіться, будь ласка, Вашими враженнями.

– Мої враження від Всесвітнього форуму українців (Форуму) не дуже-то легко відокремити від загальних вражень від поїздки на свою історичну Батьківщину. Адже перенесення з минулого (2015-го) на нинішній (2016-ий) рік цього форуму, відмова від фінансування форуму з боку української влади (вперше за всю історію Всесвітніх форумів українців), ігнорування більшістю засобів масової інформації, депутатів та інших можновладців в Україні такої важливої для українців всього світу події значною мірою відображають ситуацію в країні. Анексія Росією Криму, війна на Донбасі, олігархічне і чиновницьке свавілля й корупція, слабка громадянська активність та інші пережитки минулого не дозволяють громадянам України втілити в життя надії та сподівання борців за незалежність країни, ідеали Майдану і Революції Гідності.

Людмила Мельник

В атмосфері радості й тепла пройшло свято Миколая в Українській недільній школі ім. П. Поповича

Уже багато років поспіль в Українській недільній школі ім. П. Поповича Культурного центру України в Москві відбувається найбільше і найрадісніше для дітвори свято Миколая. Це свято нагадування про Батьківщину, про свою рідну українську землю, про українські звичаї, традиції. Це свято милосердя й доброти. Діти завжди з нетерпінням чекають на свого Небесного покровителя, щоб зануритися в атмосферу радості і веселощів. Хлопчики і дівчатка, щоб отримати гарного подарунка, підготували вірші, пісні, танці, малюнки. За це в нагороду діти отримали подарунки. У наш час всім дуже необхідний промінчик доброти. А прикладом безкорисливості, щирості і щастя для нас давно є святий Миколай.

Андрій Литвин

Патріот України з Петрозаводська, друг «Кобзи» Андрій Литвин 18 грудня відсвяткував свій день народження

Перше враження від знайомства з Андрієм Литвином.

«Ну от ми стоїмо з ним – я і він. Я, котра може сміливо говорити в Україні про те, що думаю, і – він, для якого залишатися Українцем у тій країні, у тому середовищі, де він живе (у Російській Федерації), це вже подвиг. Це вже героїзм. Не високопарні це слова. Я говорю про Голову НКА українцівПетрозаводська Андрія Литвина. Людину, яка неодноразово виходила з одиночними пікетами в підтримку України. Людину, яка сильна не своїми м’язами, а сильна своїм духом. Мабуть, на таких і тримається Україна. Адже набагато простіше і легше бути патріотом на «материковій» Україні. Неважко говорити вголос про свою позицію мені, яка живе тут. А як йому?

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка


Пора выбирать — Алексей Навальный

8BE508A2-8376-44DC-A4EC-E84056BEDDB8 w1597 n r0 s