Українці в Росії

Родинний гурт Лідії Близнової  з Омська до Дня Незалежності України отримав заслужені нагороди

Напередодні 30-ої річниці з Дня Незалежності України Лідія Близнова і Григорій  Кука з родинного  гуртку по плеканню української культури і мови «Збіжжя» (м.Омськ) отримали  Подяку від Товариства підтримки України у Латвії «за активну громадянську позицію, патріотизм та плідну співпрацю задля розбудови Української Держави на благо майбутнього Української Нації»  та відзнаку «За плідну співпрацю» Всеукраїнського об’єднання «КРАЇНА».

12 червня день пам'яті відомого українського активіста із Санкт-Петербурга Валентина Іващенка

12 червня ц.р. виповнилася перша річниця, коли Валентина Іващенка немає з нами. У зв’язку з цим, до Петербурга надійшла газета з рідних місць пана Валентина ― "Вiстi Богуславщини" (# 10 (11601), від 11 березня 2021 р.), де про нього опублікована стаття "15 березня зустрів би своє 70-річчя". Її автор ― київський поет Анатолій Самойленко.

Матеріал починається такими словами: «Минулого літа не лише Богуславщина втратила свого видатного земляка ― Іващенка Валентина Володимировича, а й уся українська громада Росії та світу попрощалася із засновником української національно-культурної автономії в Санкт-Петербурзі, де проживав Валентин Володимирович, прославляючи свою рідну Україну».

Один із найвідоміших діячів на ниві українського слова в Росії Віталій Крикуненко відзначає свій 70-річний ювілей

9 травня 2021 року виповнилося 70 років відомому українському громадському діячеві Росії, поету, перекладачеві, літературознавцю  Віталію Григоровичу Крикуненку.

Народився Віталій Крикуненко на Сумщині, в с. Косівщина. Вчився на філології в Сумському педагогічному інституті. Замолоду пов’язав свою долю з літературою, журналістикою, працював у редакціях обласної молодіжної газети «Червоний промінь», бюлетеня «Юношеская печать», журналу «Сту­денческий меридиан», викладачем художнього перекладу в Літературному інституті. У 1992-1997 рр.. працював радником із питань культури та освіти в Посольстві України в Росії. В той час доклав чимало зусиль для організації української освіти в Москві, створення української недільної школи, Українського освітнього центру в школі № 124 (центр ліквідований владою у 2008 р.).

9 травня виповнюється 70 років відомій українській громадській діячці в Росії Наталі Литвиненко-Орловій

9 травня 2021 року відомій діячці українського руху в Росії, правозахисниці Наталії Литвиненко-Орловій виповнюється 70 років.

Наталя Литвиненко народилася в Харкові, жила на Сумщині, закінчила школу в Макіївці. З 1977 року мешкала в Мурманську, де на початку 1990-х рр.. активно включилась в український громадський рух. У 1998 році очолила національно-культурну автономію українців Мурманської області, була однією із засновниць українського музичного етнографічного ансамблю «Лелеки», який завоював визнання мешканців Мурманська і став культурною візитівкою українців цього північного міста.

Пані Наталя завжди була активною дописувачкою великої кількості різнопланових видань, зокрема, діаспорних. Її публікації з’являлися в Україні, Росії та за кордоном. Вона неодноразово виступала на місцевому телебаченні й радіо. Збагатила власним коштом українську фонотеку Мурманського обласного радіо. Упродовж одинадцяти років Наталя Литвиненко була членом редакційної колегії сайту "Кобза - українці Росії". У 2008 році стала членом Національної спілки журналістів України.

Ретроспектива діяльності відомої активістки з Омська

Редакція «Кобзи» повертається до теми, анонсованої в одній із нещодавніх публікацій, де йшлося про українську активістку з Омська – Лідію Близнову. Справді, відомий вираз: «І один у полі воїнн» − саме про пану Лідію, адже іноді одна людина, глибоко вмотивована, патріотична, як щиро любить свою історичну Батьківщину, може зробити значно більше, ніж велика діаспорна організація, яка існує формально, переважно – на папері, і лише вряди-годи її члени збираються разом з нагоди якоїсь події, щоб нашвидкоруч провести захід, поставивши «галочку» у звіті і розійтися по домівках. Напевно, і це потрібно робити: хай росіяни знають, що українці, їхня культура ще живі на теренах РФ, що люди пам’ятають про своє коріння, всупереч державній політиці російської влади, мета якої – витравити цю історичну пам’ять. І все ж – захід, проведений з душею, відчутно відрізняється від заходу формального. Всі це відчувають. Отже й ефективність таких заходів різна.

Сьогодні, у день 70-річного ювілею Валентина Іващенка, публікуємо проникливе слово про нього від композитора Ігоря Мацієвського, написане одразу після смерті відомого діяча українського руху в РФ

Сумна подія відбулася на початку цього літа. Несподівано відійшов від нас, лише рік не дочекавшись до свого славного ювілею, справжній син українського народу, невтомний і натхненний його син Валентин Іващенко.

Непросто складалася його доля. Валентин − уродженець славетного історичного міста Богуслава, що − в самому серці України. Та й не просто розташованого, а й освітленого своїм внеском до нашої історії. І не тільки історії етнокультурної, але й художньої!.. Хто ж не знає чудової нашої пісні, що набрала визнання класичного зразку в українському етномузикознавстві, та й віддавна вже стала взірцем українського фольклору: і щодо музики, і щодо тексту:

"Ой, у місті Богуславі капелія грала.
Молодая Бондарівна цілу ніч гуляла"!..

Патріот України з Єкатеринбурга Стефан Паняк отримав багато вітань з нагоди свого дня народження 

Відомий український громадський діяч із Єкатеринбурга, професор  Стефан Паняк щойно відзначив свій черговий день народження. З цієї нагоди він отримав багато вітань від усіх, хто його знає, кому відома його активна проукраїнська позиція щодо відстоювання інтересів своєї історичної Батьківщини.

Редакція «Кобзи» приєднується до численних вітань Стефану Григоровичу, котрий стояв біля витоків нашого інтернет-видання, і публікує вітання імениннику від імені української активістки із Єкатеринбурга Лідії Ковалів під яким у Фейсбук підписалося багато українців Росії та України.

Так само, як і його дядько Олександр Довженко, Тарас Дудко в кінці свого життя пересвідчився: росіяни не дадуть українцям жити мирно поруч із собою

Минуло дев’ять днів з дня смерті останнього перед забороною російською владою голови Об’єднання українців Росії, небожа режисера Олександра Довженка доктора Тараса Дудка. Він належав до тих українців, які, переїхавши до Москви, не зрікалися свого українства, сподіваючись, що з демократизацією влади в СРСР, а потім у Росії, українська культура зможе отримати право на вільний розвиток, а Українська держава право на існування.

З приводу смерті поетеси і громадського діяча Софії Олександрівни Буняк

Рік 2020-й був, мабуть, одним з найсумніших для української діаспори в Росії. Відійшли у вічність – хто за віком, хто через ковід -  відразу кілька її визначних діячів. На жаль, в цьому чорному списку і ім’я однієї з засновників  Товариства української культури «Славутич» в Москві, поетеси, письменниці Софії Олександрівни Буняк. Про це ми дізналися з повідомлення у Фейсбуці  відомої авторки і виконавиці бардівського репертуару Лариси Новосельцевої, в альбомі українських пісень якої  чимало  віршів Софії Буняк.

У соцмережах з’явилася велика кількість сумних повідомлень, пов’язаних із смертю Тараса Миколайовича Дудка

Сьогодні, 8 січня, у Ритуальному комплексі Центральної клінічної лікарні м. Москви відбулося прощання і громадська панахида за Тарасом Миколайовичем Дудком, який відійшов у вічність 3 січня ц.р. Як повідомила редакції «Кобзи» українська активістка з Москви Зоряна Созанська, урна з прахом покійного буде перевезена до Києва і похована на Байковому кладовищі столиці, де покоїться цвіт української нації.

У соцмережах триває публікація співчуттів з приводу смерті відомого діяча українського руху в Росії, великого патріота України.

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка