Україна - Світ

Унікальне видання знаходиться в скрутному фінансовому становищі і потребує невідкладної державної підтримки

2 травня, 2018 р.

Торонто, Канада

Вельмишановний пане Президенте!

Ми, представники Західної діаспори, вважаємо необхідним привернути Вашу увагу до важливого питання. Розуміємо, що Ваш розклад перевантажений і в ньому немає дрібних справ. Однак, те становище, в якому нині перебуває газета «Наша Віра» − незалежний всеукраїнський православний культурологічний, історико-філософський часопис, потребує Вашої уваги.

Засноване на світанку державності молодими людьми, котрі прагнули заповнити духовну порожнечу у суспільстві, і підтримане авторитетними дисидентами, котрі самозречено її наповнювали впродовж всього життя, це унікальне видання протягом багатьох років було й енциклопедією відроджуваних культури та віри, й естетичним зразком, і порадником для багатьох заблуканих душ, і співрозмовником для тих небагатьох, котрі ніколи не сходили з вузької дороги.

Попри близькість Білорусі до Росії та України, нам мало що відомо про діяльність українських організацій у цій країні

Сьогодні українська діаспора світу налічує близько 20 млн осіб. Українські громадські організації діють у 53 країнах світу і процес їх створення триває. З’являються нові громади, зокрема, в таких нетрадиційних діаспорних країнах, як ПАР, Китай, Андорра та ін. Відомо також (і це логічно), що найтяжчі умови існування українських громад створені в Росії. Проте, чомусь осторонь стоять українці Білорусі: незважаючи на територіальну близькість цієї держави до України, нам мало що  відомо про наших співвітчизників у цій країні.

Перебуваючи в орбіті Росії, і навіть залишаючись (хоч номінально) частиною спільної союзної держави, Білорусь, в значній мірі, залишається такою собі «terra incognita» (невідома, незвідана земля). Знаємо лише, що там встановився режим незмінного президента Лукашенка, і що білоруські спецслужби можуть за надуманими звинуваченнями затримати будь-якого приїжджого українця і передати його спецслужбам Російської Федерації (як сталося з Павлом Грибом).

Щоб більше дізнатися про стан справ в українській громаді Білорусі, зокрема в одній із ключових організацій країни − Центрі української культури «Січ» (м. Мінськ), ми звернулися до її очільниці − Валентини Логвин. Наводимо її розповідь.


Дорогі Друзі!

Сьогодні линемо до Вас і Ваших родин з Різдвяним привітанням. Нехай Різдвяні свята зігрівають теплом Ваш дім, а ці дні будуть тільки початком щасливого Нового Року, який принесе здоров’я, добро, щастя, благополуччя та здійснення всіх заповітних мрій!

Радісну новину Різдва Христового ми завжди зустрічаємо з великою радістю, але вже понад три роки війна на території Української держави тривожить серця і душі наших людей.

Наші воїни святкують цей величний празник у холодних окопах та бліндажах на передовій і готові грудьми захистити свій народ. Зі святковим віншуванням добра і гаразду не забудьте і про тих, хто втратив свою домівку та тепло рідної сім’ї, хто сумує через втрату близьких, хто страждає від отриманих ран і тих, хто в полоні й ув’язненні.

Россиянин нашел украинцев в Бразилии

Бразильский штат Парана в конце XIX — начале XX веков стал домом для тысяч жителей Западной Украины. Корреспондент «Коммерсанта» Кирилл Кривошеев заехал к ним в гости, чтобы поговорить об их далекой родине, а потом рассказать об этом читателям «Ленты.ру».

Среди сосен и пальм

Бразильский город Куритиба находится между праздничным Рио-де-Жанейро и Фос-ду-Игуасу — местом, куда тысячи туристов едут, чтобы увидеть завораживающую гряду водопадов. Поэтому там иностранцы оказываются редко — только если кто-то решит путешествовать по стране на арендованной машине. Тем не менее, название города известно далеко за пределами Бразилии. В первую очередь — благодаря впечатляющим успехам во внедрении «зеленой энергетики» и переработке отходов, во вторую — из-за живущей здесь украинской общины. В одной только Куритибе на 1 850 000 жителей около 50 000 потомков украинских эмигрантов, а в штате Парана (столицей которого Куритиба и является) — все 400 000.

Голова Спілки українців Португалії Павло Садоха отримав із рук Президента України орден «За заслуги» II cтупеня

18 грудня ц.р. Президент України Петро Порошенко відвідав з коротким офіційним візитом Португалію, де відбулися його зустрічі з президентом Португалії Марселу Роберу ді Созою та представниками місцевої української діаспори.

Під час зустрічі з діаспорянами Порошенко вручив державні нагороди людям, які активно підтримують Україну в її боротьбі за реальну незалежність протии споконвічного ворога українського народу – Росії.

Зокрема, орден України «За заслуги» II ст. було вручено палкому патріотові України, голові Спілки українців Португалії Павлу Садосі.

У своєму зверненні до громади, опублікованому на персональній сторінці у Фейсбук, Павло Садоха зазначив: «Протягом 15-ти років наша організація послідовно відстоює українську справу в Португалії. Це не тільки збереження нашої тотожності закордоном, це, насамперед, велика політична та економічна допомога у державному будівництві України. Завдяки спільним зусиллям і жертовній праці спілчан, нам вдалося унеможливити вплив «русского міра» на українську громаду, подати правдиву інформацію про нашу історію та причини російської агресії, що спонукало Португалію однією з перших підтримати санкції проти Москви. Та найголовніше, що протягом багатьох років послідовної праці нам вдалося переконати португальський парламент визнати Голодомор – геноцидом українського народу. Велика і заслужена подяка всім спілчанам!».

Президент СКУ (1998 - 2008 рр.) Аскольд Лозинський

Нотатки Президента СКУ в 1998 – 2008 рр. Аскольда Лозинського з приводу нинішнього стану цієї організації та завдань, що стоять перед СКУ на наступне півстоліття

Відзначення відбулося у двох частинах: у Києві та Львові з 25 по 29 серпня ц.р. Спершу подаю світла: організаційна, технічна підготовка були майже взірцевими. Єдині мінуси −  такі несуттєві, як часті запізнення, винайм приміщення, не відповідного для виголошення промов, як у Мистецькому арсеналі в Києві, тощо. Але в загальному − технічна підготовка була більш ніж задовільною.

Діалог двох президентів – України і СКУ

У Києві відбулися річні збори Світового Конґресу Українців, присвячені 50-річчю створення цієї діаспорної організації

Президент Петро Порошенко разом з дружиною Мариною Порошенко привітали Світовий Конґрес Українців, усіх його керівників і учасників з 50-річчям з дня створення цієї організації. Під час урочистостей з нагоди ювілею СКУ, Глава держави зазначив, що учасники Річних загальних зборів Світового Конґресу Українців дуже вдало обрали дату його проведення. «У дні святкування 26 річниці Незалежності нашої держави, Київ, як батьківський дім, приймає дітей України з усього світу. Радий бути у вашому колі, наше дороге світове українство», − сказав Петро Порошенко.

Журналіст, політолог ВІктор Гіржов – частий гість українського та російського радіо

Віктор Гіржов взяв участь у передачі Українського радіо, присвяченій обговоренню його статті «Українська діаспора за кордоном: під тиском російської пропаганди та спецслужб»

Стаття відомого журналіста й політолога, редактора «Кобзи» Віктора Гіржова «Українська діаспора за кордоном: під тиском російської пропаганди та спецслужб», опублікована на популярному інтернет-сайті LB.ua, викликала широкий резонанс у ЗМІ та соцмережах – зокрема, на сторінках Facebook виникла гаряча дискусія за участі української діаспори в Португалії, де українці-патріоти відстоювали свої проукраїнські позиції перед прихильниками толерантного ставлення до російського агресора.

Любов до України починається з вивчення її мови, історії, культури

У Києві відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Система шкільництва української діаспори»

22 серпня ц.р. у Києві, в приміщенні засідань Вченої ради Національного університету ім. Т.Г. Шевченка відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Система шкільництва української діаспори».

В рамках конференції, яку провела Українська Всесвітня Координаційна Рала спільно з Міністерством освіти України, відбулося підбиття підсумків ІІІ Міжнародного конкурсу «Найкращий учитель української мови за кордоном у 2016/2017 навчальному році». Конкурс проводився за двома номінаціями: «Учитель початкової школи» та «Учитель загальної середньої школи».

Ніна Матвієнко

60-річчя організованої діяльності українців у Польщі. Фестивалі в Польщі і Україні (ФОТО)

У 1956 році, після закінчення епохи сталінізму, українці Польщі почали бурхливо розвивати свою культурну активність у рамках Українського суспільно-культурного товариства у Польщі (УСКТ).

Особливо важливим аспектом цієї діяльності були фестивалі, огляди та концерти.

У 80-ті роки ХХ століття фестивалі українців у Польщі стали особливо важливим аспектом української боротьби за незалежність, сюди приїжджали відомі діячі української культури та дисидентського руху: брати Горині, Василь Жданкін, Ніна Матвієнко та багато інших.

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка


Пора выбирать — Алексей Навальный

8BE508A2-8376-44DC-A4EC-E84056BEDDB8 w1597 n r0 s