lessphp error: variable @inputHeight is undefined: failed at ` margin-bottom: 10px;` /home/kobzaua/kobza.com.ua/www/templates/kobza/less/template.less on line 132 'Українська трудова міграція: стан, проблеми та шляхи їх вирішення'
Емблема УВКР
Емблема УВКР

Парламентські слухання відбудуться 03 липня 2013 року

Конституційною більшістю Верховна Рада України ухвалила рішення про проведення 03 липня 2013 року Парламентських слухань на тему«Українська трудова міграція: стан, проблеми та шляхи їх вирішення».

Обговорення даного питання викликало жваву дискусію в залі Верховної Ради України.

Попри виступи деяких депутатів провести відповідні слухання на рівні парламентського комітету, депутати всіх без винятку фракцій підтримали пропозицію доповідача, народного депутата України Богдана Бенюка провести слухання саме на рівні цілого Парламенту із запрошенням чільних членів уряду та самих трудових мігрантів, саме 03 липня 2013 року.

Ініціатива із проведення Парламентських слухань із цієї гострої соціальної й політичної проблематики вийшла від Української Всесвітньої Координаційної Ради під час зустрічі з Головою Верховної Ради В.Рибаком і делегацєю УВКР 03 квітня 2013 року.

Прес-служба УВКР

Додаток

Закон України

Про зовнішню трудову міграцію

Цей Закон визначає правові та організаційні засади державного регулювання зовнішньої трудової міграції громадян України, питання переміщення, працевлаштування та соціального захисту громадян України, які тимчасово здійснюють трудову діяльність за кордоном (трудових мігрантів) та членів їх сімей.

Розділ І

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів

1. У цьому Законі наведені терміни вживаються в такому значенні:

1) державний стандарт соціальної послуги - визначені нормативно-правовим актом центрального органу виконавчої влади у сфері соціальної політики зміст та обсяг, норми і нормативи, умови та порядок надання соціальної послуги, показники її якості;

2) зовнішня трудова міграція - переміщення громадян України, пов'язане з перетинанням державного кордону України з метою здійснення оплачуваної трудової діяльності в країні працевлаштування;

3) країна працевлаштування - країна, на території якої трудовий мігрант займався, займається або буде займатися оплачуваною трудовою діяльністю;

4) країни-партнери - Україна і країна працевлаштування трудових мігрантів;

5) реінтеграція - комплекс соціальних, правових та економічних заходів, що здійснює Україна по відношенню до трудових мігрантів та членів їх сімей, спрямованих на сприяння їх інтеграції і адаптації у суспільство при поверненні з країни працевлаштування;

6) трудовий мігрант - громадянин України, який займався, займається або збирається займатися оплачуваною трудовою діяльністю у країні працевлаштування;

7) член сім'ї трудового мігранта - особа, яка перебуває у шлюбі з трудовим мігрантом, а також діти, які перебувають на її утриманні, та інші особи, які визнаються членами сім'ї відповідно до законодавства країни працевлаштування.

Стаття 2. Сфера дії Закону

1. Дія цього Закону поширюється на трудових мігрантів та членів їх сімей.

2. Дія цього Закону не поширюється на:

1) біженців та осіб, які потребують додаткового захисту;

2) фізичних осіб - підприємців;

3) акторів, інших артистів естради, науковців та спортсменів, запрошених на короткий проміжок часу;

4) моряків;

5) осіб, що отримують професійну підготовку та підвищують кваліфікацію за кордоном;

6) осіб, які знаходяться за кордоном відповідно до діючих навчально-освітніх програм;

7) осіб, які працюють у закордонних дипломатичних установах України, у розташованих за межами України філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах підприємств та організацій, створених відповідно до законодавства України;

8) священиків, релігійних діячів або представників різних церков чи конфесій, визнаних належним чином у країні працевлаштування, які займаються виключно релігійною діяльністю;

9) осіб, які були відряджені підприємствами, установами та організаціями України для роботи в країні працевлаштування.

Стаття 3. Законодавство про зовнішню трудову міграцію

1. Законодавство про зовнішню трудову міграцію складається з Конституції України, цього Закону, інших законодавчих та нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері зовнішньої трудової міграції, а також міжнародних договорів України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.

2. У разі коли міжнародним договором України, згоду на обов'язковість якого надано Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України про зовнішню трудову міграцію, застосовуються правила міжнародного договору.

Розділ ІІ

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРІ ЗОВНІШНЬОЇ ТРУДОВОЇ МІГРАЦІЇ

Стаття 4. Засади державної політики України у сфері зовнішньої трудової міграції

1. Державна політика України у сфері зовнішньої трудової міграції базується на принципах забезпечення прав та законних інтересів трудових мігрантів та членів їх сімей і здійснюється на засадах ефективного державного управління процесами зовнішньої трудової міграції.

2. Держава забезпечує реалізацію передбачених в цьому Законі прав та законних інтересів трудових мігрантів і членів їх сімей, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Стаття 5. Реалізація державної політики України у сфері зовнішньої трудової міграції

Держава забезпечує реалізацію політики у сфері зовнішньої трудової міграції шляхом:

1) формування національного законодавства у сфері зовнішньої трудової міграції з урахуванням світових стандартів у цій сфері;

2) удосконалення механізмів державного регулювання зовнішньої трудової міграції;

3) забезпечення соціального та правового захисту трудових мігрантів і членів їх сімей;

4) посилення співробітництва з іноземними державними органами, міжнародними та громадськими організаціями, що опікуються питаннями трудової міграції;

5) створення умов для продуктивної зайнятості на національному ринку праці;

6) створення умов для добровільного повернення трудових мігрантів і членів їх сімей та реінтеграції їх у суспільство;

7) забезпечення інституційної спроможності закордонних дипломатичних установ України в частині ведення контролю за перебуванням трудових мігрантів і членів їх сімей на території країни працевлаштування;

8) інформаційного забезпечення у сфері зовнішньої трудової міграції.

Стаття 6. Органи, що забезпечують формування та реалізацію державної політики України у сфері зовнішньої трудової міграції

Формування та реалізацію державної політики України у сфері зовнішньої трудової міграції забезпечують у межах своїх повноважень Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади у сфері соціальної політики, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері зовнішніх зносин, інші центральні органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим та Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Стаття 7. Міжнародне співробітництво у сфері зовнішньої трудової міграції

Державні органи України, визначені у статті 6 цього Закону, в межах повноважень розвивають співробітництво у сфері зовнішньої трудової міграції з компетентними органами країн працевлаштування та міжнародними організаціями, що опікуються питаннями трудової міграції.

РОЗДІЛ ІІІ

ПРАВА ТА СОЦІАЛЬНІ ГАРАНТІЇ ТРУДОВИХ МІГРАНТІВ

Стаття 8. Захист прав трудових мігрантів та членів їх сімей

1. Трудові мігранти та члени їх сімей користуються правами і свободами відповідно до законодавства країни працевлаштування, міжнародних договорів, сторонами яких є країни-партнери.

2. Держава гарантує захист прав трудових мігрантів та членів їх сімей. У разі порушення прав трудових мігрантів та членів їх сімей центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері зовнішніх зносин України, несе зобов'язання щодо відстоювання їх прав. З цією метою можуть залучатися відповідні фахівці, зокрема юристи, в тому числі адвокати, представники правозахисних організацій тощо.

Стаття 9. Право трудових мігрантів на свободу пересування і вільно обрану зайнятість

Трудові мігранти та члени їх сімей мають право вільно виїжджати та повертатись в Україну, обирати місце та спосіб застосування праці, за винятком випадків, передбачених законодавством країн-партнерів.

Стаття 10. Право трудових мігрантів на соціальне страхування та пенсійне забезпечення

Трудові мігранти та члени їх сімей мають право на соціальне страхування та пенсійне забезпечення відповідно до законодавства України та міжнародних договорів (угод) в частині соціального (пенсійного) забезпечення, сторонами яких є країни-партнери.

Стаття 11. Право трудових мігрантів на возз'єднання сім'ї

1. Трудові мігранти мають право на возз'єднання сім'ї відповідно до законодавства країни працевлаштування та міжнародних договорів, укладених між країнами-партнерами.

2. Закордонні дипломатичні установи України сприяють возз'єднанню сімей трудових мігрантів у межах, передбачених законодавством.

Стаття 12. Виборчі права трудових мігрантів

1. Трудові мігранти та члени їх сімей, які знаходяться разом із трудовими мігрантами за кордоном, мають право брати участь у виборах до органів державної влади та місцевого самоврядування України і можуть реалізувати своє виборче право шляхом подання заяви до виборчої дільниці за кордоном про включення до списків виборців, голосуючи безпосередньо на виборчій дільниці.

2. У разі якщо трудові мігранти та члени їх сімей, які знаходяться разом із трудовими мігрантами за кордоном, прийняті на консульський облік у закордонній дипломатичній установі України і включені до списків виборців, вони можуть реалізувати своє виборче право відправив заповнений виборчий бюлетень поштою.

Стаття 13. Право трудових мігрантів та членів їх сімей на освіту та підтвердження неформальної освіти, здобутої за кордоном

1. Вища, середня та професійна освіта, набута трудовими мігрантами та членами їх сімей за кордоном, підтверджується в Україні за процедурою нострифікації, якщо інше не передбачено міжнародними угодами країн-партнерів.

2. Трудові мігранти мають право на підтвердження результатів неформального професійного навчання, здобутого за кордоном за направленням територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

3. Центральний орган виконавчої влади України у сфері освіти забезпечує міжнародне співробітництво з питань освіти трудових мігрантів та членів їх сімей, сприяє організації їх дистанційного навчання та здійснює навчально-методичне керівництво українських навчальних закладів за кордоном.

Стаття 14. Право трудових мігрантів на невтручання в особисте та сімейне життя

Трудові мігранти і члени їх сімей не можуть зазнавати безпідставного чи незаконного втручання в їх особисте і сімейне життя, чи таємницю їх листування.

Стаття 15. Право трудових мігрантів на володіння та захист прав власності

Трудові мігранти та члени їх сімей мають право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності, набутими як в України, так і за її межами.

Стаття 16. Гарантії щодо надання соціальних послуг трудовим мігрантам

1. Держава гарантує трудовим мігрантам надання комплексу соціальних послуг, спрямованих на створення сприятливих умов для унормованого працевлаштування за кордоном, їх повернення та реінтеграції у суспільство при поверненні трудового мігранта в Україну, згідно із Законом України "Про соціальні послуги".

2. З метою визначення норм, умов, порядку надання соціальної послуги та показників її якості центральний орган виконавчої влади у сфері соціальної політики розробляє Державний стандарт соціальної послуги у сфері зовнішньої трудової міграції.

3. Центральний орган виконавчої влади у сфері соціальної політики визначає органи, установи та організації з питань захисту прав трудових мігрантів, що здійснюватимуть свою діяльність відповідно до державного стандарту соціальної послуги у сфері зовнішньої трудової міграції.

Стаття 17. Гарантії щодо надання допомоги трудовим мігрантам та членам їх сімей закордонними дипломатичними установами України

Трудові мігранти та члени їх сімей мають право на отримання допомоги від дипломатичних установ України згідно із законодавством України. Прийняті на консульський облік дипломатичної установи України трудові мігранти та члени їх сімей матимуть гарантії отримання своєчасної допомоги в разі виникнення у країні працевлаштування загрози їх життю та інших загроз.

Стаття 18. Реінтеграція трудових мігрантів після повернення в Україну

1. Держава сприяє реінтеграції трудових мігрантів та членів їх сімей після повернення в Україну шляхом надання соціальних послуг, а у разі порушення їх прав та законних інтересів, гарантує відновлення громадянських прав та свобод згідно із законодавством України.

2. Перелік і порядок надання соціальних послуг щодо реінтеграції трудових мігрантів та членів їх сімей визначається державним стандартом соціальної послуги у сфері зовнішньої трудової міграції.

Стаття 19. Відшкодування шкоди, заподіяної під час трудової діяльності за кордоном та державна допомога в разі смерті трудового мігранта

1. Відшкодування трудовому мігранту шкоди, заподіяної каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров`ю, пов`язаним із виконанням ним трудових обов`язків, регулюється законодавством країни працевлаштування, якщо інше не передбачено міжнародними договорами.

2. У разі смерті трудового мігранта центральний орган виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері зовнішніх зносин зобов'язаний сприяти перевезенню на Батьківщину тіла і особистого майна померлого і відшкодуванню всіх, пов`язаних з цим витрат, інформувати про це відповідні органи державної влади, родину померлого з наданням відповідних матеріалів щодо факту смерті, якщо інше не передбачено міжнародними договорами між країнами-партнерами або умовами трудового договору.

Розділ ІV

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ЗДІЙСНЕННЯ ТРУДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗА КОРДОНОМ

Стаття 20. Правові засади щодо здійснення трудової діяльності в країні працевлаштування

1. Працевлаштування трудового мігранта здійснюється:

органами державної влади відповідно до міжнародних договорів (угод);

суб'єктами господарювання, які надають послуги із посередництва у працевлаштуванні за кордоном на підставі ліцензії, виданої органом державної влади відповідно до законодавства України;

самостійно трудовим мігрантом.

2. Працевлаштування трудових мігрантів у країні працевлаштування може здійснюватись на підставі трудового договору, який укладається між трудовим мігрантом і іноземним роботодавцем у письмовій формі мовою країни працевлаштування та українською мовою, якщо інше не передбачено законодавством країни походження або договорами (угодами) країн-партнерів.

3. У трудовому договорі обов'язково містяться: основні реквізити роботодавця, трудового мігранта, відомості про сутність роботи, умови праці та її оплати, тривалість робочого дня і відпочинку, умови проживання, термін дії трудового договору, умови його дострокового розірвання, умови відшкодування шкоди, порядок сплати транспортних витрат.

Стаття 21. Розповсюдження інформації про особливості працевлаштування за кордоном і пов'язаних з цим ризиків

Органи державної влади України, визначені у статті 6 цього Закону, в межах повноважень забезпечують проведення на постійній основі інформаційно-роз'яснювальної роботи серед населення щодо особливостей працевлаштування за кордоном, а також правових, ментальних, етнічних та релігійних особливостей країни працевлаштування, роз'яснення переваг врегульованого працевлаштування та можливих негативних наслідків від незаконної трудової діяльності за кордоном.

Стаття 22. Обмін інформацією з країнами працевлаштування щодо зовнішньої трудової міграції

Органи державної влади України, визначені у статті 6 цього Закону, в межах повноважень здійснюють обмін інформацією з питань зовнішньої трудової міграції з країнами працевлаштування щодо:

національного законодавства у сфері трудової міграції;

напрямків, динаміки та тенденцій трудових міграцій;

стану ринків праці та наявних пропозицій щодо можливостей залучення та використання праці трудових мігрантів - громадян України;

зразків документів, що засвідчують особу, надають їй право на перетинання державного кордону, в`їзду, перебування, здійснення трудової діяльності та виїзду з території країни працевлаштування;

виявлення каналів незаконної трудової міграції.

РОЗДІЛ V

РЕГУЛЮВАННЯ ОКРЕМИХ ПИТАНЬ, ПОВ`ЯЗАНИХ З ТРУДОВОЮ МІГРАЦІЄЮ

Стаття 23. Грошові перекази трудових мігрантів

1. Перекази коштів трудових мігрантів здійснюються відповідно до законодавства країни працевлаштування та законодавства України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами.

2. Держава сприяє у створенні трудовим мігрантам оптимальних умов для здійснення грошових переказів в Україну, зокрема в частині відкриття кореспондентських рахунків банків України в іноземних банках та проведення консультацій з основними міжнародними системами грошових переказів щодо зменшення комісійної винагороди за здійснення переказу.

Стаття 24. Запобігання подвійному оподаткуванню доходів трудових мігрантів

1. Оподаткування доходів трудових мігрантів та членів їх сімей у країні працевлаштування здійснюється в порядку та розмірах, встановлених законодавством країни працевлаштування.

2. Україна забезпечує уникнення подвійного оподаткування зароблених трудовими мігрантами коштів. Не допускається обкладання доходів трудових мігрантів тим самим (чи аналогічним) податком за один податковий період, якщо він був сплачений за кордоном відповідно до законодавства країни працевлаштування.

РОЗДІЛ VI

ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНУ

Стаття 25. Проведення державного контролю за зовнішньою трудовою міграцією

Україна забезпечує державний контроль за зовнішньою трудовою міграцією та ефективне управління трудовими ресурсами, пов'язане з їх розподілом, перерозподілом і раціональним використанням.

Стаття 26. Запобігання незаконній трудовій міграції

Органи державної влади України, визначені у статті 6 цього Закону, в межах повноважень вживають заходів для запобігання незаконної трудової міграції.

Стаття 27. Заходи, спрямовані на запобігання розповсюдженню недостовірної інформації

1. Центральний орган виконавчої влади із реалізації державної політики у сферах міграції спільно з іншими органами державної влади і недержавними організаціями вживає заходів для запобігання поширенню недостовірної інформації щодо трудової міграції, що призводить до негативних наслідків.

2. Суб'єкти господарської діяльності, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні на роботу за кордоном, засоби масової інформації, або інші суб'єкти, причетні до розповсюдження недостовірної інформації, пов'язаної із зовнішньою трудовою міграцією можуть бути притягнуті до відповідальності згідно із законодавством.

Стаття 28. Відповідальність за порушення Закону

Посадові особи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, а також суб'єкти господарської діяльності, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні на роботу за кордоном, у разі порушення цього Закону несуть відповідальність згідно із законодавством.

РОЗДІЛ VIІ

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

Цей Закон набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

2. Кабінету Міністрів України до набрання чинності цим Законом:

внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів України у відповідність із цим Законом;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Голова Верховної Ради України

Передрук: Сайт УВКР http://www.uvkr.com.ua/news/4759 та сайт Міністерства соціальної політики України http://mlsp.kmu.gov.ua/labour/control/uk/publish/article?art_id=147993&cat_id=34946

Голова Спілки українців Португалії Павло Садоха
Голова Спілки українців Португалії Павло Садоха
Маріанна Сороневич, головний редактор щомісячника 'Українська газета в Італії', редактор Незалежного сайту українців в Італії 'Лелеки'
Маріанна Сороневич, головний редактор щомісячника 'Українська газета в Італії', редактор Незалежного сайту українців в Італії 'Лелеки'
Юрій Чопик, голова асоціації 'Українська Громада Іспанії за права, честь і гідність українців'
Юрій Чопик, голова асоціації 'Українська Громада Іспанії за права, честь і гідність українців'

На світлинах: Емблема УВКР. Голова Спілки українців Португалії Павло Садоха. Голова 'Української громади в Іспанії за права і честь України' Юрій Чопик, голова Християнського товариства українців в Італії Олесь Городецький, та голова Спілки українців у Португалії Павло Садоха. Маріанна Сороневич, головний редактор щомісячника 'Українська газета в Італії', редактор Незалежного сайту українців в Італії 'Лелеки'. Юрій Чопик, голова асоціації 'Українська Громада Іспанії за права, честь і гідність українців'.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка