lessphp error: variable @inputHeight is undefined: failed at ` margin-bottom: 10px;` /home/kobzaua/kobza.com.ua/www/templates/kobza/less/template.less on line 132 Слобожан зiбрав «франковий» вечiр

На пам’ятному вечорi Івана Франка доповідає професор Микола БiрюкСпогади про організований Воронезьким товариством «Перевесло» лiтературно-музичний захід, присвячений 150-річчю Великого Каменяра

«Дуже важко в рамках короткої розповiдi дати достатню уяву про таку величезну особистість, якою  був письменник, вчений, перекладач, журналіст, історик літератури, критик і суспільний діяч Іван Якович Франко», - такими словами голова правлiння ВРГО «Воронезьке українське товариство «Перевесло» професор Микола Бірюк, розпочав лiтературно-музичний вечiр в Воронезькій зональнiй науковiй бiблiотецi iменi I.C. Нiкiтiна, присвячений 150-річчю Великого Каменяра.

Іван Якович Франко народився в 1856 році в Дрогобицькому повіті Галичини, що тоді входила в Австро-Угорську монархію. Батько його був сільським ковалем, і самі яскраві дитячі спогади майбутнього письменника зв'язані з полум'ям ковальського горна. І яких би висот слави він не досягав, образ вогню завжди нагадував йому, що він – син селянина, вигодований мужицьким чорним хлібом…

Кiлька українських романсiв, що виконувалися на вечорi, допомогли слухачам поринути в атмосферу кiнця XIX- початку XX столiття… А Микола Бірюк продовжував: виняткові здібності допомогли Франко закінчити гімназію і вступити на філософський факультет Львівського університету. Вчився він легко, та захопився «крамольними» ідеями і був арештований. Завершити навчання вдалось лише в 1891 році. Незабаром блискуче захистив докторську дисертацію по давньоруській літературі. Незважаючи на кількаразові арешти, Франко до самої смерті не розставався з суспільною діяльністю, що сполучив із заняттями літературою, журналістикою і наукою.

Його перу належать багато робіт із проблем української, російської і західних літератур, а також величезна кількість романів, повістей, розповідей, драм і поетичних добутків. За заслуги в області дослідження літератур Харківський університет присудив йому почесний ступінь доктора словесності. Франко реформував і обновив західно-українську літературу, рішуче відмовившись від застарілих канонів, що базуються на естетичних поняттях другої половини ХVIII століття. Розуміючи, що Галичина в культурних відносинах значно відстає від культури Лівобережної України, Франко багато зробив для розвитку театрального мистецтва, створивши ряд чудових п'єс. У художній прозі він встановив принципи психологічного реалізму...

Творчо розвиваючи традиції Тараса Шевченка, Іван Франко вступив у коло українських художників слова: Панаса Мирного, Михайла Коцюбинського, Лесі Українки. Взаємодіючи з ними, він став загальноукраїнським письменником, критиком і теоретиком, збагативши літературу своїми талановитими здобутками. Письменник піклувався про те, щоб його творчість, правдиво відбиваючи протиріччя сучасного йому життя, була зрозуміла всім прошаркам суспільства. Він пише про життя кріпаків, про переживання «вільних» селян, позбавлених власної землі і змушених піти на нафтопромисли, про пробудження свідомості в робітників-нафтовиків, про буржуа, що втратили людський образ у погоні за надприбутком, про інтелігенцію, про життя дітей і підлітків.

Треба сказати, що в Галичині не було ні одного стану життя, якому не знайшлося б відображення в прозі Франко. Його творчість по праву можна назвати енциклопедією життя Західної України другої половини XIX століття. І все-таки при величезному різноманітті прозаїчних сюжетів і мотивів головне місце в художній спадщині письменника займає лірика, у якій, говорячи словами Михайла Коцюбинського «трагізм особистого життя…вплітається в терновий вінок життя народного»...

На вечорi в бiблiотецi, що пройшов 24 грудня 2006 року, не тiльки спiвали вокалісти i хор, читалися вiршi, виконувалися танцi, а й звучала скрипка. А крiм того «перевесляни» вiтали громадськiсть з наступаючим Рiздвом Христовим та Новим 2007 роком. Визначились i з скликанням щорiчних загальних зборiв товариства - їх вирiшено провести 27 сiчня 2007 року.

Також, напередоднi зустрiчi, до 150-рiччя  Iвана Франка в однiй з провiдних та високотиражних газет Воронежчини – «Коммуна», вийшла велика стаття з розповiддю про життя та творчiсть Iвана Франка, що пiдготовула викладач фiлологiчного факультету Воронезького державного унiверситету Полiна Бороздiна.

На сценi – юна скрипалька Людмила Ляшкевич

Виступає  танцювальний колектив «Надiя»

На світлинах: На пам’ятному вечорi Івана Франка доповідає професор Микола Бiрюк. На сценi – юна скрипалька Людмила Ляшкевич. Виступає танцювальний колектив «Надiя». 

Дмитро ДЕНИСЕНКО,

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка