Віночок для КсеніСвято прикрасила презентація альманаху нашого Українського клубу „Червона Калина”

Це свято пройшло в Центральній міській бібліотеці якраз на Великдень. Там ми влаштували велику виставку з рушників, була ікона під рушником, крашанки, паска, глечик з соняшниками... Людей з півсотні було, ми в костюмах вийшли з паскою, вітали всіх: «Христос воскрес!» - а тоді паску пустили по рядах:

- Пригощайтеся, розговляйтеся, люди добрі! Щиро дякуємо, що прийшли до нас у такий Великий День на  свято Паски, яке в Україні так і називають: «ВЕЛИКДЕНЬ»! Бо це дійсно найбільше, найрадісніше свято – свято воскресіння Христа і всього живого на землі та в душі, це свято наших надій та  любові, яка живить усе на світі.

- Нам дуже приємно, радісно бачити вас, бо то значить, що у ваших серцях не згасли добрі почуття до України, що у вас є інтерес і повага до всього українського, що вам дорога культура нашого народу! - Українці приходили цілими сім’ями, в національних костюмах.

Виступали різні гості, автори статей в альманасі Данилевський Микола – автор трьох статей, журналістка Інна Філіпова. Гості з музею (Трифонова Наталя) та з національних центрів (Загидуліна Валя) згадували наші спільні заходи. Наш давній друг художниця Любов Суєвалова знову прийшла з подарунком – гарною картиною. А запальна солістка російського народного ансамблю „Калинушка” Людмила Чумак виконала дві українські пісні, які викликали бурю овацій.

Наші українці читали немало поезій з альманаху, співали українських народних пісень під баян нашого Андрія Беркити, який прийшов з 7-річним сином Степанком. Наша шанована 86-річна пані Ольга Карімова знову на гаряче запрошення залу прочитала байки Павла Глазового, вміщені в альманасі.  Ведуча Галина Членова, методист бібліотеки, говорила про значення розділів „З історії українців у Росії”, „Звичаї нашого народу”, „Наша слава”, „Народна криниця”, зачитувала відгуки на альманах, що надійшли з Камчатки, Мурманська, Челябінська, Самари, Донецька, Харківської області. Добрим словом згадували і нашу шановану майстриню - 77-літню Любов Павлівну Лапіну, яка через хворобу не виходить з дому. Та і як не згадати, коли половина наших жінок виступають в її вишиванках, та кептарях, на виставці є її рушник, коли саме її паскою та крашанками розговлялись ми в це свято.

Було немало наших юних друзів, які прийшли з мамами, татками та меншими братиками й сестричками. Першокласники з гімназії № 10 Ксеня та Орися у віночках та гарних хвартушинах розказували українською мовою віршики, підспівували всі разом Іванкові Горбу із сопілкою. Учениця 4-го класу Лера Романець бездоганною українською мовою прочитала „Садок вишневий коло хати”, співала з нами пісень, вона майже щосуботи до нас приходить з бабусею Раїсою Павлівною, яка родом з Дніпропетровська. А на свято прийшли ще і її мама Ганна, (це вона зшила доньці гарний український костюм), татко Олег та дідусь Микола Степанович, який народився в селі Санжарівці, що в Башкортостані.

Свято традиційно закінчили духовним гімном українців „Реве та стогне Дніпр широкий”, який співав увесь зал! Але ще довго не розходились добрі друзі, ще багато велося розмов, співалося пісень…

Розговляйтеся

Гарна сопілка в Іванка.jpg

Лера Романець читає Шевченка

Співає Червона Калина

Наші друзі в залі

На світлинах: Віночок для Ксені. Розговляйтеся! Гарна сопілка в Іванка. Лера Романець читає Шевченка. Співає «Червона Калина». Наші друзі в залі.

Лідія КОБЗАР.

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. 

А це ще деякі відгуки на альманах:

З міста Донецька:

Шановна  Лідіє Іванівно, із задоволенням ознайомився з Вашою працею – альманахом  „Червона калина”. Вважаю, що Ваш альманах повинен бути в домашній бібліотеці кожного уральського українця, який би черпав з нього знання про свій народ, мав би гордитись із того, що він з роду  українців, які вклали в рідний сибірський край знання, силу й здоров’я, сприяли розвитку малої батьківщини від давнини до сучасності. Цікавою є інформація про історію стосунків між Україною і Златоустом і для жителів України, бо історичні корені їх обох щільно перепліталися протягом сотень років.

Відзначу, що Вам вдалося мудро поєднати в альманасі любов українців до своєї історичної колиски  України з повагою і любов’ю до Росії – батьківщини дітей і онуків багатьох українців, які оселились на Уралі. Корисним є також дублювання текстів українською і російською мовами: як українці, так і росіяни зможуть вільно ознайомитись із змістом альманаху. Скажу також про Ваше, Лідіє Іванівно, поетичне слово, представлене в альманасі. Воно сповнене душевного тепла і незатухаючої любові до України-неньки.

Доречною є розповідь про діяльність вашого українського клубу «Червона калина», що є переконливим прикладом того, як можна об’єднатись  для спільної культурологічної діяльності і для збереження національної культури і національної свідомості розпорошених у світі українців. Цікавою є і розповідь про  „сусідів” – українців Уфи та Троїцька. Приклад того, як українці можуть плідно об’єднуватись не лише у межах одного міста, але й у віддалених регіонах однієї держави. Одне зауваження: дуже низька якість фотографій. І причина тут, здається, одна - професійне невміння веб-майстра, що готував альманах.

Доповнюють вчасно альманах розповіді про українство і хрестоматійні твори провідних геніїв українського слова Тараса Шевченка, Лесі Українки, Івана Франка, а також сучасної видатної української майстрині слова - Ліни Костенко.

Цінною є розповідь про сучасну Україну, про збереження в українській духовній колисці звичаїв і традицій нашого народу. Цей матеріал доповнює провідну концепцію альманаху - донести до української діаспори дух українськості, що є душею і символом народу. Якраз на висвітлення цієї концепції  працює  матеріал розділу  „Звичаї нашого народу”. Але знову таки зауваження видавцям: бляклі малюнки і фотоілюстрації заважають адекватному сприйманню різноманітних ознак культури українського народу, а, можливо, можуть викликати в декого і відразу.

В цілому ж варто високо оцінити спробу  укладача збірника власними силами, далеко від українських науково-культурних і видавничих  центрів, без належної фінансової підтримки створити в основному на місцевому українському матеріалі пахучу гілку українського культурного духу.

Авторові вважаю потрібним побажати нових ідей у створенні аналогічних видань із залученням, по-можливості, вагомої допомоги і місцевих нових українців і, що особливо важливо сьогодні,  української держави, яка, очевидно, повинна радикально подумати про духовну і матеріальну підтримку української діаспори в Росії. Варто також міркувати про українську школу, яка б могла бути активним джерелом пробудження національної свідомості українців Урало-Сибірського регіону, пропагандистом тут рідної мови і культури. Адже очевидно, що у цьому напрямку дещо робиться  і в Златоусті, і в регіоні.

Вадим ОЛІФІРЕНКО,

кандидат педагогічних наук,

член Національної Спілки письменників України. м. Донецьк

Из Челябинска:

 «Мне передали украинский альманах, я восхитилась: это громадный труд и очень интересная подборка материалов. Конечно, теперь очень важно, чтобы те считанные экземпляры, которые удалось издать, попали в те точки культурного поля, где они будут работать в полную меру. И мне думается, должны откликнуться те, кто может издать большой тираж и в цвете. Альманах, совершенно очевидно, этого достоин....»

Нина ЯГОДИНЦЕВА,

Член Союза писателей России, доцент, кандидат культурологии:

Из села Великий Бурлук Харьковской области:

Добрый день, Лидия Ивановна. Получила ваш Альманах, восхищена. Рада за вас безмерно, желаю дальнейших успехов. Открыла для себя много интересного и неизвестного.

Раиса БАШТАН, 

учитель-словесник, журналист, поэтесса.

Из Златоуста:

«Славянское родство сближает души»

Повод для встречи интересных друг другу людей найдется всегда. А если он действительно появился – будет праздник. Вот такой праздник  состоялся недавно в украинском клубе, проходивший в Центральной библиотеке.

Презентация

Был первый день Пасхи, которую в Украине называли Великдень и праздновали всегда, даже в советские времена, а ещё вышел в челябинском издательстве альманах – заветная мечта создателя и председателя украинского клуба – Лидии Кобзарь-Шалдуги.

Альманах получился солидный – 172 страницы формата А-4, на украинском и русском языках, с фотографиями. Он посвящен «всем землякам, которые не забывают своих корней». В нем 12 разделов, вместивших историю украинцев в России и на Урале, жизнь клуба и аналогичных объединений в Троицке и Башкирии, обычаи украинцев, их достижения, украинский фольклор.

Издан альманах на грант главы администрации Златоустовского городского округа, полученный на конкурсе проектов, который был организован городским комитетом культуры. Среди авторов статей – имена известных златоустовцев. Это Надежда Глыбовская, Валентина Гарус, Николай Данилевский, Юрий Окунцов, Владимир Чабаненко, Светлана Соложенкина и другие, а также классики и современные литераторы Украины. Автор-составитель Лидия Шалдуга проделала огромную работу, собрав в единое целое большой и разнообразный материал, скрепив его собственными раздумьями, стихами, очерками. Получилась книга, одинаково интересная и для украинцев, и для любого другого народа.

На праздник презентации новой книги члены клуба пришли целыми семьями, с детьми малыми и постарше. Например, школьница Лера Романец была вместе с мамой и папой, бабушкой и дедушкой. Женщины надели вышитые украинские кофточки и фартуки, украсили зал расшитыми рушниками, и получилась настоящая выставка рушников, сделанных мастерицами. Был тут и пасхальный уголок с набором писаных яиц, с иконой Христа, также украшенной рушником. А венки из цветов с многоцветными лентами в течение праздника обрели хозяек: их подарили девочкам-первоклассницам: Арише Колесник и Ксюше Бирюковой.

Украинский венок – не просто  женское украшение. Это и оберег, и полная глубокого смысла, вплоть до цвета каждой ленточки, часть национального костюма. А ещё невозможно представить украинцев без песни. Так что эта встреча началась с песен и песнями же и закончилась.

О новом сборнике говорила Галина Членова – сотрудник Центральной библиотеки, читали стихи разных авторов, выступали  авторы статей: Николай Данилевский, Наталья Трифонова и другие. Гости из татаро-башкирского клуба Валя Загидулина и Галлия Гильманова поздравили участников презентации и подарили им свою песню. А блокадница Лидия Симонова поблагодарила украинцев за интересную встречу, призналась в любви к украинской песне и попросила исполнить одну из них. Солистке русского ансамбля  «Калинушка» Людмила Чумак вызвала бурю оваций своим зажигательным исполнением украинской народной песни «Ой чорна я си, чорна».

Кстати, в альманахе можно найти теплые слова о дружбе двух славянских народов – украинского и русского. Да и сама действительность подтверждает их неразрывную связь. В зале присутствовали русские не только в качестве гостей. Душа клуба «Червона калина» - два замечательных певца – Андрей Беркита и Андрей Филонов, который пришел сюда, узнав о клубе из телепередачи. Наша поэтесса Светлана Соложенкина сделала немало переводов стихов с украинского на русский язык, примеры можно приводить бесконечно.

В маленькой газетной статье невозможно рассказать обо всем, что можно найти в изданном альманахе. Недаром же выступающие называли его малой украинской энциклопедией. И те, кому дороги и интересны обычаи украинцев, стихи и песни, в том числе и детские,  юмор, имена писателей, поэтов, переводчиков, ученых, кто хочет познакомиться с членами клуба «Червона калина», те могут найти всё это в новом альманахе украинкого клуба города Златоуста.

Благодаря Интернету многие издания сегодня моментально становятся достоянием людей из самых отдаленных уголков. Про украинский альманах, из сайта «Кобза - Украинцы России», уже узнали украинцы Самары, Челябинска, Мурманска, Камчатки и прислали свои приветствия, которые зачитывали на встрече.

Инна ФИЛИППОВА,

журналист газеты «Златоустовский рабочий»

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка