lessphp error: variable @inputHeight is undefined: failed at ` margin-bottom: 10px;` /home/kobzaua/kobza.com.ua/www/templates/kobza/less/template.less on line 132 Златоустівській Україні – п’ять років
Друк
Розділ: Рушники (Златоуст)

Логотип клубу Червона калинаПро ювілейне свято міського Українського клубу „Червона калина”

Напрочуд точно зазначила роль Лідії Шалдуги господиня „Союзу жінок”, де живе український клуб „Червона калина”, Наталя Княжук, назвавши її „людиною, котра п’ять років тому відкрила в Златоусті це українське джерело.

Не сумніваюсь: ті, хто знає Лідію Кобзар-Шалдугу, не завважать це лише високими словами. Вона дійсно зробила дуже багато. Про роботу клубу не раз писала наша міська газета. Визнання відчувалося й на ювілейному святі – „Червону калину” прийшло привітати багато гостей. Представники Управління Златоустівського округу з культури та мистецтва, німецького культурного центру, клубу „Гайдаровець”... Зворушливим було вітання учнів школи № 10 Іванка Горб та Орисі Колісникової разом з мамами, а також юних „гайдарівців” під керівництвом Людмили Данилевської.

Особливо тепло вітали ветерана Ольгу Борисівну Карімову, яка 5 років тому першою відгукнулась на запрошення й прийшла на організаційну зустріч. Зараз їй вже 86-й рік, але як вона читає байки, вірші! Ця красива, розумна жінка з Полтавщини у війну евакуювалась за Волгу... Високо оцінив діяльність клубу  гість з Челябінська Василь Вексей. Він вручив Лідії Іванівні Подяки від Генерального консула в Тюмені пана Євгена Левицького та від української громади, яку він очолює.

Сувенірні  емблеми клубу з уральського каменю виготовив та подарував Юрій Філонов. Він також чудово вітав „Червону калину”, членом якої нещодавно став, романсами та піснями. Для ювілярів і гостей співав також і Михайло Костін – учень відомого в історії Златоусту музиканта Сергія Леонтійовича Антропова. Акомпанував на фортепіано його син Сергій Сергійович Антропов.

Російський уклін та пісня були вітанням від росіян, її виконала керівник дитячих народних колективів Людмила Жолоб. Кілька пісень подарувала лауреат багатьох конкурсів російського та європейського рівня 12-літня Христина Худоян. Разом з мамою  вона вітала український клуб від імені вірменської діаспори. Члени клубу „Червона калина” підготували чудовий сценарій, де знайшлося місце українським пісням та іграм.

Ювілей відшумів, та життя українського клубу в Златоусті продовжується. Кожен може переконатися в тому, відкривши сайт „Кобза-Українці Росії”, де вже рік у „Червоної калини” є персональна сторінка „Рушники”.

-          Мріємо видати свій альманах, - ділиться планами Лідія Іванівна. - Він готовий. В нього увійшли статті з історії українців  на Уралі, розповіді про відомих в Златоусті українців, творчість українських авторів, гумор, тощо. Вийшла майже мала українська енциклопедія з дванадцяти розділів на 200 сторінок...

Якщо захочете прийти й заспівати разом з „Червоною калиною” – ласкаво просимо кожної суботи в „Союз жінок”.

Надія ГЛИБОВСЬКА,

газета „Златоустовский рабочий”,

январь 2008.

Про наш перший ювілей

Українським караваєм величаєм та вітаєм дорогих гостей! Низький вам уклін!

- Будь ласка, пригощайтеся, любі друзі! Нехай цей хліб-сіль додасть вам здоров"я і сил для роботи й творчости, для сім"ї та друзів, для доброго діла та гарної пісні! -  Ось так, величанням з караваєм та традиційним урочистим гімном "Реве та стогне Дніпр широкий" розпочалось наше свято – п’ята річниця українського клубу "Червона Калина". Далі - візитка клубу з трьох пісень: "Розпрягайте, хлопці, коні", "Варенички" та "Червона калина".

А потім - спогади про 2002-й рік, коли на пропозицію Лідії Кобзар-Шалдуги Надія Глибовська, методист Центральної міської бібліотеки, написала в міську газету "Златоустовский рабочий" статтю-запрошення до українців зустрітися, згуртуватись. Прийшло чоловік з двадцять. Та зустріч і стала днем народження нашого клубу, а сама Надія Глибовська - його хрещеною мамою. Тоді відбулася виставка, знайомство, спогади, плани: "Як давно ми цього чекали! У місті вже є кілька національних центрів, а тепер і в нас буде. Давайте щомісяця збиратися"... - А 80-літня Ольга Борисівна Карімова: "А ви пам’ятаєте, що в березні Шевченківські дні? Треба ж буде відзначити"...

Й тепер, через 5 років, у день першого ювілею,  Н.Ф. Глибовській та О.Б. Карімовій  як Почесним членам клубу ми вручили наші медалі-емблеми. Ольга Борисівна знову зворушила всіх декламацією віршів Тараса Шевченка і байок Павла Глазового. Для них співав "Очі волошкові" та "Ніч яка місячна" кращий вокаліст міста Михайло Костін, а за фортепіано був Сергій Антропов - директор музичної школи №1.

На першу зустріч приходила й відома златоустівська поетка Людмила Дугар, яка за ці п’ять років присвятила нам цілу добірку своїх віршів. А нова її посвята закінчувалась побажанням:

Пускай не умолкает песня Украины,

И нежная вишнёвая вуаль

Согреет серце молодой Калины.

Після тієї першої зустрічі почалося життя українського клубу: на наше запрошення приїхав з концертом ансамбль "Квітка", потім вечір українського та російського романсу з Тамарою Резепіною, щороку проводимо "Вінок Кобзареві", а вже з осені в такому  затишному домі "Союзу жінок", де нас завжди тепло вітають Непомняща Раїса Лазарівна та Княжук Наталя, почалися наші суботні зустрічі: Ніна Романуха, Людмила Яковлєва, Галина Лаврешова разом з музикантом Андрієм Беркитою. Андрій - то пісенна душа нашого колективу, без нього у нас і не співається! Зараз у нас серед постійних членів біля тридцяти чоловік, люди щосуботи приходять без нагадувань, - щоб побути в кімнаті, де портрет Шевченка увінчаний рушником, де стоять в глечику соняшники, приходять, щоб поговорити рідною мовою, поспівати наших пісень, обмінятись українськими книжками, дисками. Тамара Лемішко з сином вже нарізали лози для тиночка, всі самі шиють собі та внучатам національні костюми...

В клубі є кілька чоловік росіян, які ніколи не бували в Україні, але їм подобаються наші пісні, вони приходять, як самі кажуть -"для душі": "у вас такая теплая атмосфера..." Наприклад, Юрій Філонов - художник, сам до нас прийшов, має гарний сильний голос,  до ювілею виготовив емблему нашого клубу.

Головним напрямком  діяльності клубу "Червона Калина" став цикл зустрічей "Звичаї нашого народу": на вечорницях ми всі разом ліпили вареники, співали пісень; на Різдво ставили кутю перед снопом-дідухом, згадували щедрівки й колядки; на Великдень співали "Радуйся!", а на Івана Купала прикрашали берізку, пускали вінки по воді, шукали цвіт папороті...

Немало свят проводимо разом з краєзнавчим музеєм, де директором Надія Приходько, а завідуюча художнім відділом - мистецтвознавець Гарус Валентина; виступаємо перед ветеранами, на фестивалях національних культур. Постійно запрошуємо на свої зустрічі друзів  з інших національних центрів: Валя Загидуліна з татаро-башкирського клубу "Кетап" приносить нам чак-чак та книги українських і татарських авторів; керівник німецького центру, музикант Лариса Вайцель спеціально для нас вивчила  українські пісні "Віють вітри" та "Ґандзя", ми також буваємо на їх святах. Чим більше ми спілкуємось, глибше взнаємо про історію, культуру народів багатонаціонального Уралу, тим більше поважаємо одне одного, тісніше дружимо. Знову говорилось про необхідність Будинку Дружби в Златоусті, про нього мріють всі національні центри міста.

З теплими вітаннями приїхав голова Челябінської громади українців "Троянда" Вексей Василь Васильович, він також передав "Подяку" від українського консула в Тюмені пана Євгена Левицького. Від держадміністрації міста теплі слова вітання сказала Іванченко Оксана, а від імені росіян нас вітала піснею "А я чорнява, гарна, кучерява" Людмила Жолоб - завуч музичної школи №2.

Дуже тішить те, що останнім часом почали приходити до нас діти, студенти... На свято прийшли привітати нас першокласники з гімназії № 1 Орися Колісник та Ваня Горб зі своїми матусями, це з ними ми восени готували відео-проект про Україну для конкурсу в Германію. Після них дуже гарно виступили Данилевська Людмила Олексіївна зі своїми вихованцями з клубу "Гайдаровець": їх колядки і щедрівки викликали бурхливу овацію в залі. А 12-літня Христина Худоян з вірменської діаспори, лауреат кількох міжнародних конкурсів, спеціально до нашого свята разом з мамою приготувала дуже красивий концертний український костюм та вивчила пісню "Несе Галя воду". Всі діти отримали подарунки та солодкі "миколайчики", які їм передав з України сам святий Миколай.

Студент 2 курсу металургійного технікуму Олександр Аксьонов недавно приїхав від бабусі із міста Слов’янська, що на Донбасі, в Златоуст до батька. Великий патріот України, дуже нудьгує за нею, з нами говорить лише по-українськи, любить українські пісні, поезію, свої поетичні спроби приніс на наше свято.

Співай же, пташко, голосніше,

Нехай всі чують трепіт щастя,

І стукіт серць, що лине  звідусіль.

З усіх куточків віє світло та любов

Від наших  зустріч в теплім колі.

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Готуємось до ювілею

До ювілею - готові

З сиром пироги

Андрій Беркита та Людмила Жолоб

Лемішко Тамара

Олександр Аксьонов

Співає Юрій Філонов

На світлинах: Логотип клубу “Червона калина“, Готуємось до ювілею. До ювілею - готові. Андрій Беркита та Людмила Жолоб. І з сиром пироги. Лемішко Тамара. Олександр Аксьонов. Співає Юрій Філонов.