Рус (Самара)

Катерина Маклова (Ляска)
Катерина Маклова (Ляска)

До 199-ї річниці з дня народження. Т.Г. Шевченка

І знову над самарською землею звучали українські пісні. І те, що вони хвилюють душі багатьох самарців, підтвердив ХХ обласний фестиваль української культури «Шевченківська весна», присвячений 199-й річниці з дня народження. Т.Г. Шевченка, який пройшов 17 березня 2013 в Самарі, в Окружному будинку офіцерів. Поруч, на площі ім. Куйбишева, гуляла розвесела Масниця, але зал, в якому проходив фестиваль, був повний. Тут знову зібралися ті, кому дорогі українська музика і українська культура.

ХХ обласний фестиваль української культури «Шевченківські дні в Самарі» приурочений до 20-річчя Регіональної громадської організації «Український національно-культурний центр «Промінь». За ці роки організація домоглася багато чого, і перш за все того, що проведення цього фестивалю стало для самарців доброю традицією.

За традицією глядачі перед початком концерту з великою цікавістю знайомились з виставкою, що розповідає про традиції, декоративно-прикладне мистецтво самарських українців, про діяльність українських національно-культурних центрів в Самарській області. Як завжди багато глядачів зібралось біля експозицій УНКЦ «Промінь» і Українського земляцтва «Днiпро» м. Тольятті, де можна було бачити і українські вишиті рушники, і кераміку і вироби українських майстрів Самарської області.

Катерина Маклова (Ляска), член редакційної колегії Самарської обласної української газети 'Промінь'
Катерина Маклова (Ляска), член редакційної колегії Самарської обласної української газети 'Промінь'

Нерозривний зв'язок братерських народів - українців і росіян

Українські пісні - розлогі та надзвичайно ліричні, бо зачіпають найтонші сердечні струни. Вони завжди будуть близькими самарцям. І це яскраво підтвердив ХІХ обласний фестиваль української культури "Шевченківські дні у Самарі", присвячений 198-ій річниці з дня народження Тараса Григоровича Шевченка. Урочистості, сповнені українським національним духом, відбулись 17 березня 2012 року в Самарі, у Окружному будинку офіцерів. І це не дивно: адже в культурному просторі багатонаціональної Самарської області українці від
До слова. Перші українські села почали з'являтися на самарській землі ще в XVII столітті. Легенди переповідають, як після поразки отамана Степана Разіна під Симбирском у 1670 році, півсотні українських козаків пішли на річку Великий Кинель, осаджували тамтешні землі й заснували перше українське поселення. Офіційною ж
Організатори фестивалю: уряд Самарської області, державна
Проведення Шевченківського фестивалю стало для самарців доброю традицією. І глядачі, які зібралися у фойє задовго до початку концерту, зазначали, що з нетерпінням чекають на зустріч із українською піснею. З величезною зацікавленістю писутні ознайомилися із виставкою, що розповідала про українські народні традиції, декоративно-прикладне мистецтво самарских українців, діяльність українських національно-культурних центрів Самарської області. Значну увагу публіки привернув стенд із роботами учнів української недільної школи "Світоч" (ліцею "Сузір'я" МОУ № 131). Власне, як і завжди, багато глядачів юрмились
Концертну програму вів заслужений артист України Н. А. Мороз 

Артем Пономарьов і Марiя Шапiлова побрались за українським звичаєм
Артем Пономарьов і Марiя Шапiлова побрались за українським звичаєм

Многая лiта молодiй українськiй ciм`ї!

Немає в життi години, радiснішої за ту, коли зустрiчаються двоє, щоб усе життя билися поруч їх серця i лунала чарiвна пiсня великого кохання, а щаслива доля була встелена калиновим цвiтом любовi i подружньої вiрностi.

9 вересня в Палацi одружень міста Тольяттi проходив фiнал «Фестивалю нацiональних весiль-2011», присвячений 160-рiччю Самарської губернiї. У фестивалi брали участь молодi пари - представники різних нацiональностей. Наш коллектив народного хору українського земляцтва «Днiпро» вiтав українську пару - киянина Артема Пономарьова і тольяттiнку Марiю Шапiлову.

Готуючись «грати» весілля, ми звернулись до першоджерел нашої нацiональної духовностi, адже в них - наше корiння, наша мiць i неповторнiсть. І, власне, молодь нині прагне відгуляти власне весiлля, дотримуючи старовинних народних традицiй.

В українській культурі стрижнем весiльного дiйства є рушник. Весiльний оберіг для наших молодих вишивала бабуся Артема. Жінка добре знає звичаї українського весілля, притаманні йому кольори і символіку. Відтак, - зазначає бабуся молодого, - квiти й вiзерунки на рушникові можуть вишиватись усіма кольорами райдуги, звісно, окрiм чорного.

З Новим Роком
З Новим Роком

Вітаємо Вас із Різдвом Христовим на Новим Роком!

Хай у Вашій родині, у всій українській громаді панує мир і злагода!

Нехай Ваші добрі справи будуть посіяні у щедрі душі як зарубіжного українства, так і в душі наших співвітчизників з рідної землі!

Хай міцніє та процвітає наша калинова Україна!

Щасливого Нового Року!

Радісної та щедрої Вам Коляди!

 

 

Ростислав КОЛЯДА

Петро ЛІСНИЧИЙ

Тольяттінське земляцтво "Дніпро"

 Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

 Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

 Іван КАПЛІЄНКО

Катерина МАКЛОВА (Ляска)

 Український самарський національний центр "Промінь"

Самара (Росія) Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Український весільний рушник
Український весільний рушник

На берегах Волги відгуляли українське весілля

Якраз у вересні 2011-ого року жителі Самари й області святкували поважний ювілей - сто шістдесят років від дня заснування Самарської губернії. Серед калейдоскопу врочистостей та народних свят місцевому люду своїм особливим колоритом запам'яталось гучне і справжнє (!) українське весілля, що проходило під егідою фестивалю національних весільних обрядів.

Статистична довідка. Населення Самари - 1 млн. 165 тис. людей. І це шосте місце за кількістю населення у Російській Федерації, після Москви, С-Петербургу, Новосибірська, Єкатеринбургу та Нижнього Новгороду). Національний склад: росіяни - 1 млн. 036 тис. 857 людей; татари - 40 тис. 327; українці - 19 тис. 178; мордва - 17 тис 861; чуваши- 15 тис. 252; інші національності - 12 тис. 362. (За даними Всеросійського перепису населення 2002 року).

Відтак 9 вересня на весільний рушник стало подружжя: Марина Євграфова та Юрій Вервечко, обоє - знані самарські художники. Того незабутнього дня інтер'єр РАГСу Самарського району було не впізнати: залу прикрашали квіткові композиції, де і соняшники, і кетяги калини та колоски пшениці, перевиті барвистими стрічками.

Спершу, наречену й нареченого, ошатно вбраних в українське національне, народними весільними піснями віншували майстри автентичного співу, хор українців Самари «Промінь» (у складі:

Р. Довгих, І. Сурай, Т. Желтякової, В.Семененко, Е. Іржавського, Е. Царьова, А. Скворцова, Н. Кротова, під керівництвом В. Писарєва).

Видатний українець з Тольятті Григорій Яковенко
Видатний українець з Тольятті Григорій Яковенко

Пішов у вічність гідний син українського народу, український поет і громадський діяч Росії Григорій Михайлович Яковенко

На 75-му році життя у ясний весняний раптово закінчив свій земний шлях талановитий український літератор та журналіст, організатор першого українського громадського осередку в російському місті автобудівників і хіміків Тольятті Григорій Михайлович Яковенко.

Перший співголова правління створеного ним та його однодумцями українського земляцтва "Дніпро", український письменник-гуморист і сатирик, а в минулому - інженер-технолог, начальник відділу ТОВ «Тольяттікаучук» народився 1 вересня 1936 року в селі Ямне Охтирського району Сумської області. Більшу частина життя прожив в Росії. Проте, на відміну від більшості своїх земляків він свято беріг рідну мову, культуру, шанував українську минувшину і уболівав за долю України. Про неньку-батьківщину він написав такі хвилюючі поетичні рядки:

Гість з Італії Ігор Паулетті українцям Тольятті – «Будьмо!»
Гість з Італії Ігор Паулетті українцям Тольятті – «Будьмо!»

Президент українського хору з Італії Ігор Паулетті та голова українського земляцтва «Дніпро» в Тольятті Ростислав Коляда домовилися дружити хорами

Кожного року 7 січня  тольяттінські українці збираються разом за великим дружнім столом. Різдвяні зустрічі земляцтва «Дніпро» - уже міцна багаторічна традиція. Практично така ж, як щорічний новорічний показ на російських телеканалах «Иронии судьбы или С легким паром!».

Хтось приносить на спільний стіл галушки, хтось вареники. Обов’язково сало: у кожної хазяйки воно в засоленому та копченому стані набуває особливого смаку. В проходах або на сцені (коли приміщення зі сценою) традиційно розгортається святкове дійство: йде показ гумористичних сценок за участю гоголівських персонажів: Солохи, біса, пана Голови, диякона, звучать пісні – різдвяні і просто улюблені.

Герб Лутугінського району Луганськоі області
Герб Лутугінського району Луганськоі області

Самарський і луганський береги однієї любові на «вишневому фестивалі»

«Два берега одной любви» - это название моей последней (из серии многих) книги, подготовленной мной к изданию, но пока еще не вышедшей из печати. И поэтому особенно приятно писать и чувствовать, что мои слова из этой книги –

…Нам милы Россия с Украиной,

Сердца подвиг Волги и Днепра.

И народам жить семьей единой

По законам дружбы и добра!

нашли свое подтверждение на VIII-м Поволжском фестивале русского песенного творчества «Расцвела под окошком белоснежная вишня», гала-концерт которого состоялся 16 октября 2010 года в Культурном центре Главного управления внутренних дел Самарской области «Дзержинка».

Днепр вечерний
Днепр вечерний

Посещение столицы Украины подарило немало сюрпризов - августовская десятидневка вместила городские будни и праздники.

По нынешним временам добраться по железной дороге из Самары до столицы Украины не так-то просто. Прямого поезда по существу нет. При любом раскладе на все про все уходит примерно двое суток.

Контрасты большого города

Приехав в Киев ранним утром, в полной мере ощутил «прелести» просыпающегося огромного мегаполиса с бомжами, продирающими глаза после ночевки прямо на асфальте, с запущенными, источающими специфические ароматы привокзальными кварталами.

К пункту назначения на центральном городском бульваре Шевченко решил идти пешком и сразу обратил внимание на то, что связывающая его с вокзалом улица Коминтерна все еще носит данное ей бывшим президентом Украины и отмененное его преемником имя Петлюры.

Почетный гражданин Похвистневского района поэт-фронтовик Павел Руденко

Член Земляцтва донбасівців міста Самари «Рус» поет-фронтовик Павло Іванович Руденко до 80-ліття з дня народження був відмічений званням Почесного громадянина району

На сайте «Кобза - Украинцы России» за последние 7 лет неоднократно были помещены публикации, посвященные известному самарскому сыну Украины, ветерану Великой Отечественной войны поэту Павлу Ивановичу Руденко. Смотрите, например, такие наши публикации: «Вечно здравствуй, Киев!» - к 60-летию освобождения столицы Украины http://kobza.com.ua/content/view/291/49, «Слово фронтовиків – школярам» - http://kobza.com.ua/content/view/296/49, «Сквозь годы и расстояния» - http://kobza.com.ua/content/view/1034/49, «Берега любові фронтового юнги» - http://kobza.com.ua/content/view/1051/49. Сегодня мы рассказываем о творческом вечере «Поэтом по жизни!», посвященном празднованию его 80-летия со дня рождения и 65-летия поэтического творчества.

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка