Друк
Розділ: Російсько-українські відносини

Діяльність пропутінської «Української громади Криму» обурює українців Росії

Від редакції. Протягом жовтня сайт «Кобза» опублікував декілька матеріалів, що викривають бурхливу антиукраїнську діяльність так званої РГО «Українська громада Криму». Її поява та її заяви  викликали обурення не тільки в Україні, а й в українських діаспорах за кордоном, від імені яких нібито приймаються резолюції  до світової спільноти із закликом визнати півострів Крим російським. Нещодавно ми отримала листа з цього приводу і від етнічного українця з Росії, який доповнює вже опубліковане новими деталями:

«На початку 90-х років минулого століття мені довелося слухати лекції професора Віктора Максимовича Іскри. Вже не знаю які  мотиви спонукали колишнього викладача кафедри історії КПРС перетворювати свої лекції в розповідь  очевидця багатьох подій з особистої (вже не партійної!) точки зору, але, скажу вам, кожна  лекція була свого роду відкриттям.

А згадав я про нього ось з якого приводу. Віктор Максимович з 1947 по 1952 роки був другим секретарем Ужгородського міськкому комунiстичної партії і, як кажуть, зсередини знав, як працювали радянські органи на Західній Україні. Одна з його розповідей стосувалася відносин з греко-католицьким духовенством. Приміром, саме від нього я вперше  дізнався, що Мукачівський єпископ Теодор Ромжа загинув внаслідок замаху, а не оголошеного офіційно «нещасного випадку». У той час авторитет священика будь-якого чину серед місцевого населення був високий, а співпрацювати з новою владою хотіли далеко не всі. В таких умовах відкрито застосовувати прямі репресії навіть радянські органи не ризикували. І ось одним з методів «витіснення неблагонадійних» став план заміщення вибулих з тієї чи іншої причини священиків спеціально підготовленими людьми за «партійною путівкою». Професор згадав як зустрівся з одним з таких служителiв церкви, який отримав прихід в Ужгороді. Після бесіди за «протоколом», вони усамітнилися в кабiнеті, де служитель церкви раптом став розповідати, що «скучив за справжньою роботою». А був він раніше інструктором райкому КПРС десь на Полтавщині. Там, в обласному МДБ примітили: мову українську знає добре, ідеологічно і політично грамотний, вища педагогічна освіта, ну і направили на відповідні курси. Пробував відмовитися, так «партія сказала: треба!». У підсумку – церква у людей залишилася, священик говорив тією ж мовою, тільки сенс промов i дій його тепер був «потрібний владi».

Історія іноді повторюється. Не можу бути достеменно впевненим, що цей випадок – саме такий, але все якось так складається. У російських ЗМІ – не тільки політично ангажованих, але і великих московських стала з'являтися інформація про бурхливу діяльність... українського громадського об'єднання. Ось лише заголовки: «В Крыму ждут большую делегацию украинцев из Европы и СНГ», «В Крым приедут представители украинской диаспоры со всего мира» (ого!), «Члены украинской диаспоры констатировали провал изоляции Крыма»… А ось вже конкретніше (РИА «Новости»): «Жители Донбасса прибыли в Крым в составе делегации украинской диаспоры» (виявляється, що в самопроголошених республіках Донбасу українці вже стали «діаспорою» (?!) А чому б i не розгорнутися кримськiй «альтернативi»? Мабуть, випадково спiвпало, що на початку лiта генеральна прокуратура Росiї визнала СКУ (Свiтовий Конгрес Українцiв) «небажаною» органiзацiєю на території Росiйської Федерацiї, що фактично є забороною дiяльностi.

На з'їзд до Криму «близько 15» делегатів прибули на запрошення РГО «Українська громада Криму», яке очолює Анастасія Грідчина. Судячи з відкритих джерел, громадська організація складається з голови Ради в єдиній особі. В усякому разі ніяких імен і прізвищ, пов'язаних з публічною діяльністю організації, я більше не виявив. Можливо,  дівчині із зовнішністю кінозірки більше ніхто і не потрібен?

Хто ж така Анастасія Гридчина? В допомогу взяв Інтернет, і ось що виявилося. Після так званої «Російської весни» в Криму дівчина стала робити швидку політичну кар'єру і цілком могла б стати «Поклонською №2» (Наталія Поклонська, депутат Держдуми РФ, у 2014-2016 рр. - прокурор анексованого Криму, ініціатор заборони діяльності Меджелісу кримськотатарського народу в Росії – Ред.)  Вона стояла біля витоків кримського осередку «Молодої гвардії «Єдиної Росії» - молодіжного крила правлячої в Росії партії. Пошук в Інтернеті іноді видає її як «керівника апарату» організації. Взагалі, саме участь в роботі молодіжної організації, як і партії «Єдина Росія», у мене не викликає ніяких негативних емоцій: в їх статутах немає якихось антиукраїнських цілей і завдань. Більш того, члени партії і їх молоді прихильники ніколи не ставили під сумнів важливість міжнаціонального миру і злагоди в Росії. Але Крим - особливий випадок. Тут на ретельно зачищеному від  української спадщини політичному полі тепер дозволено жити лише тим, хто невпинно доводить лояльність московській  владi i вірність Росії. Розлученою недавно з українським громадянством Анастасії  Грiдчинiй було доручено справу забезпечення роботи «передового загону російської молоді» і, в тому числі, захисту цього «загону» від проникнення неблагонадійного елемента. «Порой мне кажется, что в ее огромном сердце можно поместить весь мир! Но, если того требует ситуация, она бывает «железной леди», которых мир не видал», - характеризує її кримська журналістка Ані Григорян.

Як і чому дівчина перервала успішну політичну кар'єру і очолила громадське об'єднання, у рядках фінансового звіту якого два роки утримувалась цифра «0» - такої довідки Інтернет не видав. Заглянув на сторінки Анастасії Грiдчиної в соціальних мережах. Так і не знайшов жодної фотографії у вишиванці, або з українським національним прапором або, хоча б, синьо-жовтою стрічкою. А ось з георгіївською стрічкою – багато і в різні роки.

Які ж люди для неї «справжні герої»? Ось на фото вона разом з головою Чеченської Республіки Рамзаном Кадировим. «Общение с таким человеком бесценно! Ахмат-сила!», - пише вона.

Ще цікавіше ситуація з засновниками РГО «Українська громада Криму» – їх четверо, в числі яких Анастасії Грiдчиної не виявилося. Натомість є Роман Володимирович Чегринець. Людина з точно таким же ім'ям, по батькові та прізвищем очолює... республіканську національно-культурну організацію «Білоруси Криму». Його замісник по білоруським справам – Олександр Осмоловський, також в співзасновниках обох громад. Судячи з сайтів новин, влітку Анастасія Грiдчина і Роман Чегринець були запрошені на робочу зустріч з призначеним Росією головою Криму Сергiєм Аксьоновим, а у вересні разом побували у Варшаві на нараді ОБСЄ з прав національних меншин.

У Криму існувала ще одна громадська організація українців з точно такою ж назвою, яку очолював Олег Усик. Вiн навіть планував видавати газету українською мовою, але в 2017 році раптово припинив діяльність і ліквідував організацію. А ось Анастасія Грiдчина цього року розпочала реалізацію масштабного інформаційного проекту. Вона є головним редактором інтернет-ресурсу «Переяславська рада 2.0» (ні багато-ні мало!). Судячи з наповнення і активної стрічки новин, створюють сайт явно не на громадських засадах. Анастасія якось подякувала за допомогу в реалізації проекту голову та уряд російського Криму. Про що ж пише там головний редактор. Ось заголовки двох її матеріалів з рубрики «Особиста думка»: «Крим був і буде невід'ємною частиною Росії», «Фаріон доводила дітей до істерик своїми гестапівськими методами примусу щодо вивчення української мови!».

А ось «думка» інших авторів: «День захисника України – це фактично день народження українських націоналістів», «В Україні нікого не хвилюють ані права людини, ані норми міжнародного права», «У Криму до української мови та української культури дуже дбайливе ставлення», «Те, що в Україні роблять із психікою дітей - неприпустимо». i т.д.

Ось ви мене запитаєте: ну що тобі ця Анастасія Грiдчина здалася? Очі мулить? Так, мулить. Як мулять очі щодня Вадим Трюхан і В'ячеслав Ковтун, які беруть участь в політичних ток-шоу на російському телебаченні. Якби вони представляли себе особисто і свою особисту позицію, але вони прагнуть говорити від імені мого народу, а значить  – і від мого імені теж. І тут вже не до «приколів»!

В кінці серпня на сайті «Вєстi-Крим» вийшов матеріал під заголовком «Украинцы  Крыма призвали Киев стать частью России». Так розмірковує Анастасія Грiдчина: «Даже готовый хештег есть «УкраинаПораДомой» - предлагаем его использовать для обращения к украинским институциям. Настало время стать на путь интеграции с Россией, только в таком случае Украина сможет вернуть себе положение развивающейся и цивилизованной страны». 

Ось так, любі друзі з Батьківщини! Чуєте, що сказала Анастасія Грiдчина! Пора злазити з дерев, одягати штани і просити вибачення. А то так i залишитесь по той бік «цивілізованого світу». Невже українці Криму і справді тепер так думають?»

Максим Крем’янець

Додатково:

«Ретранслятори пропаганди»

Отаман, листоноша та «інші офіційні особи». Хто замовив візит «української діаспори» до Криму

Кремль проводить політику виправдання окупації Криму за допомогою псевдоукраїнської діаспори

На світлинах:

1. Круглий стіл «української діаспори» в Криму російські ЗМІ проілюстрували єдиним фото – фрагментом радянської мозаїки на ст. метро «Київська» у Москві

2. Світлина-анонс зібрання фейкових діаспор в Криму. Третя зліва-направо – Анастасія Грідчина

3. Учасники «з'їзду українців» у Сімферополі, 14 жовтня 2019 р.