Регіональні видання

Украинский язык утверждается в Иркутске

В рамках #Неделя2018 неформального образования в городе Иркутске, которая проходит с 1 по 6 марта 2018 года, Украинский культурный центр "Днипро" 4 и 6 марта проведет урок украинского языка для начинающих.

Все желающие смогут ознайомиться с украинским алфавитом, узнать о произношении звуков в украинском языке, изучить некоторые слова базовой лексики, попробуют составить элементарный диалог, а также узнают, как пишутся их имена и фамилии по-украински и потренируются в скороговорках. 

Занятия состоятся 4 марта в 11:30 и 6 марта в 18:30 в офисе Украинского культурного центра "Днипро" по адресу: г. Иркутск, ул. Литвинова, д. 16-В, офис 309 (ТЦ "Пассаж", 3 этаж). При себе иметь ручку. 

 

Українське прикладне мистецтво було представлено на виставці-продажу «Дихання весни»

З 16 по 27 лютого 2018 року у залі виставок Спiлки художників у Воронежі проходила щорічна  виставка-продаж «Дихання весни». Майстри декоративно-прикладного мистецтва показали свої твори в різній техніці: кераміка, розпис і різьблення по дереву, сувенірна лялька, бісероплетіння, валяння, в’язання та багато іншого. Творчі доробки несли в собі характерні для Воронезької області мотиви, зокрема, українського культурного впливу.

На виставці, яка на цей раз виявилася ювілейною – десятою, вiдбулися і традиційні майстер-класи та лекції.

Так, в один із днів пройшов майстер-клас з ручного ткацтва від народного майстра Воронезької області Ганни Каракуц. Ткацькому мистецтву вона вчилася у Воронезькому художньому училищі, а нині активно переймає досвід у народних майстрів ручного ткацтва з Воронезької області.

В гости к украинцам Коми заглянули коми-ижемцы

15 февраля с.г. в Доме дружбы народов Республики Коми представители национально-культурной автономии украинцев встретились с активистами ижемского землячества. В гости в украинский офис пришли руководитель землячества Алексей Чупров, и активисты – народный артист Республики Коми Василий Рочев, специалист Дома дружбы народов Василина Чупрова и солистка ансамбля «Изьва» Екатерина Немчинова

Украинцам хотелось побольше узнать об особенностях ижемского национального костюма. Его и продемонстрировали Василина и Екатерина. На Василине был наряд со столетней историей. Ткани старинные, костюм долгое время хранился в сундуках её бабушек. И вот пришло время – и готов национальный наряд для внучки. Совершенно изумил всех старинный рапсовый платок. Василина продемонстрировала размеры платка. Его неописуемая красота привела всех в восторг. Специалист нашего учреждения рассказала, что чем длиннее кисти на платке, тем богаче считалась невеста. О богатстве девушки говорил и широта рукавов наряда. 

В Воронежском госуниверситете прошла научная конференция, в которой большое внимание было уделено истории украинцев, проживаючих в Центральном Черноземье России

Тематика, связанная с историей проживания украинцев в Центральном Черноземье России, а также научные исследования о современном положении украинского населения края, миграционных процессах, отношениях России и Украины – всё это присутствовало среди докладов, заявленных в рамках 12-й региональной научной конференции «Личность, общество, власть: прошлое и современность»,

Конференция, в которой приняли участие около 90 человек, проходила 2 февраля 2018 года на историческом факультете Воронежского государственного университета (ВГУ) и была посвящена 100-летию вуза. В её рамках было заслушано более 150 докладов по всеобщей истории, истории России, политологии, социологии, востоковедению. Участники форума представляли вузы Воронежа, Ельца, Липецка, Курска, Белгорода, Орла, Москвы и других российских городов.

Попри всі негаразди останнього часу, українознавча науково-дослідна діяльність в Республіці Башкортостан триває

Редакція «Кобзи» звернулася до науковця Дениса Чернієнка, котрий давно і плідно займається українознавством на теренах Росії, з проханням розповісти про стан справ у цій важливій гуманітарній галузі та творчі доробки останнього часу.

Наукові досягнення й активне просвітництво українознавців з Уфи (Башкортостан), що добре відомі далеко за межами свого регіону, протягом кількох останніх років зазнали значних змін. На поточну ситуацію вплинули два головних фактори. По-перше, початок російсько-українського конфлікту наприкінці 2013 – початку 2014 років. Від цього моменту суттєво змінився загальний інформаційний контекст, суспільне ставлення до нашої роботи, а також особливо пильна увага з боку відповідних державних структур (здається, не треба додатково пояснювати, яких саме). Неодноразова вимушеність пояснювати свої дії, віддавати на перевірки тексти праць тощо призвели до необхідності переосмислити напрями і форми роботи, більш уважно ставитись до формулювання думок, знизилась активність співпраці із Україною.

Український Конгрес Росії та громадська організація «Українці Москви» вітають головного редактора «Кобзи» Василя Коломацького з Днем народження

Шановний пане Василю!

Упродовж 17 років, створений Вами незалежний сайт «Кобза» − Українці Росії» залишається не лише важливим джерелом актуальної інформації про життя українців Російської Федерації, але й потужним правозахисним ресурсом, що привертає увагу громадськості до проблем порушення прав людей і громадян на теренах Росії. Ця діяльність дорогого коштує, адже кількамільйонна українська громада РФ майже позбавлена засобів масової інформації, а тиск на неї з боку Кремля завжди був потужним і системним. Крім того, після знищення російською владою Об’єднання українців Росії та Федеральної національно-культурної автономії українців Росії, «Кобза» виконує роль своєрідного координуючого центру для великої кількості українських громадських регіональних організацій РФ.

В северном Вуктыле состоялся праздник, посвященный знакомству с  украинскими этническими нарядами

Третий год подряд украинцы Вуктыла (Республика Коми, РФ) встречают горожан в исторической гостиной. Они уже рассказывали вуктыльцам о традициях своей родины, о ярких представителях своего народа, а 27 января 2017 года гостям поведали о национальном украинском костюме.

На празднике присутствовали учащиеся школ, члены землячеств, люди, интересующиеся народной культурой. 

Гостей удивила богатая выставка украинской национальной одежды. Возраст некоторых экспонатов превышал сотню лет, а качество их изготовление ничем не уступало современной одежде, а если учесть, что весь процесс изготовления был ручной, то эти экспонаты можно считать бесценными.  

Члены украинского землячества “Пiвнiчна мрiя” тщательно подготовились к встрече: гости с неподдельным интересом слушали о  многообразии украинских национальных одеяний,  и о том, что костюм во многом зависел от области или района Украины, от местных традиций, от бытовавшего в той или иной местности стиля и климата, от рода деятельности населения.

Український самодіяльний театр антрепризи «Еней» представив свою програму на стародавній вулиці Арбат − поруч із Культурним центром України в Москві

Сценою для виступу театру «Еней» на чолі з арт-директором колективу Ларисою Білан цього разу стала бруківка стародавньої вулиці Арбат перед приміщенням Національного культурного центру України, адже НКЦУ та Державне управління справами, якому підпорядковується Центр, український московський театр на свою територію не допускають...

Посольство України в Росії, яке нібито повинно курирувати діяльність Культурного центру, теж  самоусунулось від цього процесу.

Ситуація зі ставленням державних органів до української культури в Росії нагадує українську ситуацію: суспільство, громадськість повинні брати все до своїх рук.

Ушел из жизни Стефан Бондарук – солист Сыктывкарского народного хора «Украина» (Республика Коми, РФ)

29 января 2018 года угасла яркая звезда украинской песенной культуры в Республике Коми в  Российской Федерации. Ушел из жизни Стефан Бондарук – солист Сыктывкарского народного хора «Украина». Ушел на взлете, в расцвете своего творческого таланта – болезнь не пощадила. Стефану было 57 лет (14.08.1960 – 29.01.2018гг.).

Стефан с детских лет с сестрами Любой и Верой уже пел в семейном ансамбле украинской песни вместе с другой украинской семьей Ковальчуков. Он один из основателей Коми республиканского общества украинцев и Сыктывкарского народного хора «Украина».

Враження Володимира Павука після відвідання місць компактного проживання українців у США й Канаді

Автор цих рядків неодноразово побував у США й Канаді, у великих містах (Нью-Йорк, Нью-Джерсі, Вашингтон, Клівленд, Детройт, Чикаго, Торонто, Саскатун, Рейджана, Калгарі та інших) і багатьох малих поселеннях, куди в різний час прибули українські переселенці, де вони влаштувалися і пустили нове коріння, і для яких ця земля стала другою батьківщиною...

Ще в п'ятому класі, коли я почав складати своє родовідне дерево, розпитуючи свого дідуся, я дізнався, що багато моїх родичів поїхали в США і Канаду. Хто в роки першої світової війни, хто в 1929-32 роки великого економічної кризи, багатьох закинула туди доля в лихоліття Другої світової війни. Особливими подробицями обросли розповіді про тих, хто в зимову холоднечу 1929-1930 років з малолітніми дітьми, рушили в довгу, нелегку і далеку дорогу, в невідомий край у пошуках кращого життя. Ще тоді дитячим розумом я намагався собі уявити всю картину невідомої дороги, митарства цих людей на чужині, устрій нового життя. Потім, через багато років, продовжуючи роботу над складанням свого родовідного дерева, в пошуках родичів по всьому світу, працюючи в архівах Польщі, Австрії, Нью-Йорка, я знову зіткнувся з темою української імміграції, знову і знову у мене перед очима поставала картина, як мої земляки і родичі, незважаючи на труднощі, зривалися з рідних місць і різними шляхами рушали за океан у пошуках кращого життя.

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка


Пора выбирать — Алексей Навальный

8BE508A2-8376-44DC-A4EC-E84056BEDDB8 w1597 n r0 s