Про молодь хочеться написати окремо. Бо то є наша радість і гордість. Діти нашої недільної школи мали запрошення від пана Зеновія Квіта з Філадельфії на літні вакації в український мовний табір до Львова. Давно ми мріяли про те, щоб дати змогу нашим дітям, народженим переважно в Росії чи Татарстані, побувати на історичній Батьківщині. Можно багато і цікаво розповідати дітям на уроках яка вона чудова й мальовнича наша Україна, але побачити її на власні очі, це порівняти не можливо. Стільки й досі бурхливих хвилювань! Ми навіть не думали, що подорож матиме такі наслідки.
18 жовтня молодь провела великий збір гутрка з нагоди 5-річного ювілею. Головою "Лелек" знову перебрали Сергія Качуровського, у допомогу йому обрали Раду гуртка з 5 осіб: скарбника, спортивний сектор, редколегію, прессекретаря, та заступника Голови Марійку Савєл'єву. Робота гуртка відразу пожвавішала, більше стало справ, відповідальності, свідомості.
Нещодавно до нас приходили репортери з телестудії, брали інтерв'ю. Діти з великим ентузіазмом розповідали про роботу гуртка, а Марійка Савєл'єва, суто російська дівчинка, яка ходить до нас вже понад 4 роки, на всю республіку з такою гордістю заявила, що відчуває себе справжньою українкою! Це варте поваги!
Діти звернулися по інтернету з закликом єднатися до української молоді Росії. Нажаль відгуків прийшло дуже мало (чи нема молоді, чи така їх активність?). Реально відгукнувся тільки "Беркут" з Башкортостану, але у них зараз "не кращі часи", гурток не збирається, ніяких заходів не проводиться.
Наші діти вирішили у лютому 2004 року провести ІІІ міжнаціональний молодіжний спортивно-фольклорний фестиваль, щоб молодь мала змогу поспілкуватися. Два таких фестивалі ми вже проводили у Казані. Перший раз змагалися з командою німецької общини імені Карла Фукса, а на другому вже було 4 команди: німці, грузини, українці Казані, українці Нижнєкамську. Емоції вирували через край! І досі все у пам'яті! Але перемога кожного разу була за нами.
Зараз діти самостійно працюють над програмою змагань, культурною програмою і т.д. За дорослими лише оргпитання.
Дитяча робота не лишається непоміченою нещодавно від місцевої татарстанської адміністрації їм було виділено два власних приміщення для українського класу і українського молодіжного центру (у школі, поруч з Українським культурним центром). Минулої неділі всім гуртком ті приміщення обладнали. Це було щось незвичайне! 20 дітей різного віку у вихідний день зібралися з ганчірочками, з щіточками, порошком, відерцями, молотками, пилками, гвинтиками і відвертками… робота просто кипіла! Мили, чистили, фарбували меблі, розставляли тумбочки, парти, шафи, вішали плакати, портрет Шевченка і ікону у рушничку, обереги, книжки, підручники, і ще багато чого! Всім знайшлося що робити! Ніхто нікого не заставляв! І все це з радістю. Раділи діти, а ще більше раділи ми за них. З дорослих був лише я і наша вчителька Людмила Валентинівна Найденко. Потім всі радісно сіли пити чай. (За гарний виступ на фестивалі Дружби народів адміністрація міста подарувала дітям електричний чайник). Так що тепер наша молодь і зовсім набува самостійності. Я певен, таких дітей більш ніде нема! Дай Боже їм в житті успіхів!
Нема сумніву, що ці діти Україні будуть у пригоді, що вони продовжать український рух після нас. Піклуємося про це вже зараз, бо час минає швидко. Щирим і свідомим українцям, я певен, це не байдуже.
Євген САВЕНКО,
Голова товариства "Вербиченька".