Держдума не місце, де думають, а тому там без обговорення проголосували за довічне правління Путіна – до смерті

З легкої руки депутатки від «Єдиної Росії» Валентини Терешкової, Держдума РФ «на ура» схвалила поправки до Конституції РФ, які «обнуляють» всі президентські терміни Путіна і дозволяють йому в 2024 році (у 72-річному віці) знову балотуватися на два шестирічних терміни поспіль. В третьому, остаточному, читанні за поправки проголосували 383 депутата, проти — жодного, утрималось 43 парламентарі (КПРФ). Це свідчить про те, що Путін у своєму нехтуванні Конституцією намагається опертися на образ радянського минулого та асоціює себе з генсеком Леонідом Брежнєвим.

Фактично, за останні 30 років свого існування, Росія не народила жодної особистості, яка могла б символізувати собою нову державу. Саме при Путіні Росія програла усі можливі ідеї та ринки – від смартфонів і штучного інтелекту, до запусків супутників і зеленої енергетики. В майбутньому завершиться доба вуглеводнів, а з нею закінчиться й російська економіка. Росія нині не має союзників у світі: вона веде дві війни на чужих територіях, самостійно збила ціни на нафту, шість років живе під санкціями і очікує вердикту за збитий малайзійський Боїнг. Після двадцяти років правління Путіну зовсім нічого пред’явити громадянам, окрім свого власного довгожительства у Кремлі.

Саме тому з імперських політичних «закромів» (обо «сусєков») знову витягають імперську ідею, яку поєднують із монархією і «особим путьом». Для ХХІ століття це повний анахронізм і шлях країни до екзистенційної кризи, а можливо - й розпаду...

Із Думи ми часто чули фрази на кшалт – Путін це Росія. Але ми в редакції не думали, що це означає правління Путіна до смерті, і що разом із ним помре й сама країна. Останнім європейським диктатором, який так пов’язував себе і долю своєї країни, напевно, був Адольф Гітлер (відома його фраза: «Я заручений із долею Німеччини»). Доля тієї Німеччини, як відомо, була  сумною... В Росії править не фюрер, а, швидше, єлбаси (зважаючи на глибинні азійські традиції росіян). Відомо, що з казахського єлбаси означає "Лідер нації". Цим титулом з 2010 року володіє вже колишній президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв, який стояв біля керма влади 30 років. Але суть від того не змінюється. Як не змінюються пожиттєві диктатори в деяких пострадянських країнах. Отже, Путін – єлбаси всія Руси. Царська рима!

Редакція «Кобзи», як мабуть і більшість українців Росії, виступає за правову державу, за оновлення еліт, за принцип зміни влади, за права національних меншин, а також – проти раптових змін до Конституції. Не можна змінювати Конституцію під зручну гарантовану пенсію одного політика. Це неспівставні речі: вищий Закон і приватні обставини. Якщо ти гарний політик – йди на пенсію і подивися людям – своїм громадянам і співвітчизникам - у очі. В Україні так зробили президенти: Кравчук, Кучма, Ющенко і Порошенко. Це нормальний процес у цивілізованій країні.

Особливим цинізмом виглядає той факт, що внесення правки про «обнулення» та її схвалення Путіним безпосередньо перед депутатами відбулися 10 березня – наступного дня після того, як українці світу відзначили день народження Тараса Шевченка – борця за свободу всіх народів.

Вводити у країні царизм у Шевченків день і затверджувати його на всенародному  голосуванні у день народження більшовицького тирана Леніна – це явна зневага до української діаспори Росії. Ще один знущальний «подарунок» Путіна українцям Росії, в якому він виявив свою сутність середньо-статистичного кагебіста. Єдине, що лишається українцям – чекати смерті Путіна, оскільки до цього моменту жодних реформ у країні не відбудеться. Насправді, це досить нудне заняття в стилі Євгенія Онєгіна («Вздыхать и думать про себя: Когда же черт возьмет тебя!» О.Пушкін).

Що трохи радує, але нічого не змінює в політичному плані, це обличчя депутатів Держдуми в момент, коли вони почули пропозицію пані Терешкової. Була явна розгубленість, депутати дивилися один на одного і не знали, як реагувати. Адже їх холопство у цій ситуації було очевидним – їм навіть не повідомили, що просто зараз буде затверджене царство у Конституції і вони будуть голосувати за нього без обговорення. Як кажуть, повії не відмовляються, але більш того, за їх репутацію кремлівський господар зовсім не дбає.  Все, на що спромоглися комуністи, це утриматися від голосування. Ніхто із депутатів не був проти.

 А може й справді, вийти на вулиці Росії із плакатом «Когда же черт возьмет тебя!» А.Пушкин»? Гумор Пушкіна знову актуальний. А царизм тисне Росію, як ніколи, своєю нудотною масою мастодонта.

Василь Коломацький

 

Відомий російський юрист, політичний і громадський діяч Марк Фейгін, визнаний «Кобзою» переможцем у номінації «Друг України в Росії» за 2017 рік, назвав Путіна пожиттєвим узурпатором ще 15 січня ц.р., коли очільник Кремля звернувся зі своїм щорічним посланням до Федеральних зборів РФ. Вже тоді став зрозумілим намір нинішнього господаря Росії правити цією країною до свого скону. І зміни до Конституції – це така дрібничка, що навіть говорити про неї смішно. Хтось скаже: а народ? А що народ – ми вже бачили його під час окупації Криму. Який цар – такий і народ. І навпаки.

Будь-яке незаконне рішення московського царя-самодержця, генсека чи президента без найменшого обговорення і в найкоротші терміни освячуються народом, видресируваним владою за допомогою «батога і пряника». Так вже повелося в Московському царстві-імперії-союзі з давніх-давен. Така політична традиція. Такий у росіянців менталітет. І нічого з цим не зробиш. А якщо узурпатор своїм підлеглим принесе якусь несподівану радість (наприклад, у вигляді окупації Криму), то це насєлєніє стрибає від радості, мов мале дитя.

Так званий «референдум» зі змін російської Конституції пропонується провести… 22 квітня, тобто, у день народження Ульянова-Лєніна, який поставив над Росією нечуваний експеримент з багатомільйонними жертвами, розрухою, голодом. Але так само, як і Сталін, цей вождь з легкої руки Путіна, знову входить у моду. І неважливо, що день плебісциту припадає на робочий день: Путін любить символи – і це головне. А календар і виборчі традиції можна засунути якнайдалі, що, власне, Путін давно зробив у Росії.

Росія, Білорусь, Північна Корея, Венесуела – це країни, де у ХХІ сторіччі правлять диктатори. В Росії всі гілки влади засохли – на них немає жодного листочка, навіть фігового. Все відкрито, зрозуміло і вкрай автократично. Барин сказав – холопи мовчки виконали.

Те, що Путін продовжить традицію своїх попередників і буде правити на Росії вічно – не було найменших сумнівів. Всі чекали лише нюансів і деталей, тобто, в яку форму все це виллється. Рішення не змусило себе чекати: у Кремлі подумали і згадали про першу жінку-космонавта Валентину Терешкову. Мовляв, нагороди і почесті, які впали на цю громадянку після космічного тріумфу, необхідно відпрацьовувати. Пропозиція «обнулити» президентський термін Путіна – саме та послуга, яку чекали від старої гвардії. І вона її виконала.

Але нас більше цікавлять справи діаспорні. І тут теж знайшовся один цінний кадр, якого Путін приблизив до себе, зробивши його видатним українцем Росії, а за сумісництвом – членом Ради з міжнаціональних питань при президентові РФ. Байдуже, що Богдан Безпалько – відвертий українофоб і жодного дня не працював в українському русі РФ. Саме такі яничари Путіну й потрібні. Тобто, україноненависники з числа етнічних українців. І саме цей діяч запропонував внести до основного закону РФ (назвати його Конституцією язик не повертається), положення про можливість приєднання до РФ інших країн: зокрема, України й Білорусі. З такими кадрами, як мовиться, можна гори перевернути – гори беззаконня, авторитаризму, попрання всіх законів і прав людини. Чим Кремль і займається впродовж багатьох останніх років.

Богдан Безпалько, який очолює прокремлівську громадську організацію – «Національно-культурна автономія українців Росії», увійшов  до складу комісії зі змін Конституції РФ (заслужив!). Він кілька тижнів тому озвучив тезу про те, що в основному законі буде закріплено право на ірреденту – возз’єднання всього російського світу.

Безпалько зазначив, що він сподівається на внесення до Конституції певних норм, які повинні полегшити українцям і білорусам вступ у російське підданство. За його словами, такі поправки до Конституції дозволять поліпшити демографічну ситуацію в Росії. «Мені б дуже хотілося, щоб право на ірреденту — возз’єднання всього Російського світу — було закріплено у законодавстві – в Конституції Росії», – заявив цей псевдогромадський діяч. Він зазначив, що в цьому випадку будь-який регіон Білорусі або України міг би приєднатися до Росії на підставі поточного положення Конституції.

Сказано – зроблено (хоч ми розуміємо, що ця ідея народилася в Кремлі). Відтепер Конституція РФ наголошує на єдності трьох «братніх» народів на тій підставі, що вони… спілкуються російською мовою. І Путіну байдуже, що за даними цілком об’єктивних соцдосліджень, 69% українців вважають єдиною державною мовою в Україні саме українську.

Але це означає лише одне: кривавий путінський режим не залишить українців у спокої. Він буде робити все можливе — в інформаційному, дипломатичному, економічному і військовому напрямках, аби не дозволити Україні вирватися з російської орбіти. Врятувати ситуацію може лише об’єднана українська нація, потужна армія, оновлена економіка та сприятливі зовнішньополітичні й економічні фактори. Такі, як продовження санкцій проти країни-агресора і нинішній обвал цін на нафту, чому посприяла Саудівська Аравія у відповідь на відмову Росії знизити квоти на видобуток нафти. Лише один цей фактор може стати повторенням історії з розпадом Радянського Союзу…

Віктор Гіржов

На світлинах: Самовдоволений правитель Росії Володимир Путін на трибуні Держдуми РФ. Валентина Терешкова внесла пропозицію про «обнулення» президентських термінів Путіна. Таким бачать Путіна росіяни у 2036-му році – після двох наступних президентських термінів.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка