Друк
Розділ: Полеміка

 

Відомий український журналіст і політичний оглядач Віталій Портніков розмірковує над питанням важливості національної ідентичності для будь-якого народу

Представники української еліти не розуміють історичних процесів, коли говорять про другорядність питань мови та ідентичності в порівнянні з економікою. Таку думку висловив журналіст і політичний оглядач Віталій Портніков у Telegram.

Коли люди, які вважають себе представниками української національної еліти, всерйоз говорять про те, що всі проблеми країни вирішить виключно економіка, що «торпедування» питань мови та ідентичності, історії та культури «роз'єднує» країну, мені залишається тільки дивуватися тому, наскільки вони далекі від реальності, історичних процесів, від самого відчуття майбутнього.

 

Я хочу пояснити цим людям, чим «маленький українець» і «маленький білорус» відрізняються від «маленького росіянина» і «маленького поляка». В загальному й цілому − нічим. І ті, й інші хочуть менше платити за тепло і квартири, за машини і продукти. І більше отримувати. При цьому «маленькому поляку» і «маленькому українцю» мила свобода, а «маленький росіянин» і «маленький білорус» готові жити за царя, але це не фундаментальна різниця.

Фундаментальна різниця в тому, що «маленький росіянин» хоче дешевизни в Росії, а «маленький поляк» − у Польщі. Якщо стан справ їх не влаштовує, вони виїздять. Але вони не хочуть, щоб їх власна країна стала Китаєм чи Німеччиною. Це і є ідентичність.

Величезній кількості «маленьких українців» і «маленьких білорусів» абсолютно все одно, де їх будуть годувати. Аби дешево. Я не звинувачую їх, ні − це природна спадщина колоніальних часів. Я лише нагадую, що таке світовідчуття вже перетворило Білорусь в російський придаток, позбавивши білорусів всіх шансів, наданих їм незалежністю.

І Україна у 2013 році була як ніколи близька до аналогічного розвитку подій: від перетворення в російський протекторат її врятували тільки Майдан, дурість Януковича і безумство Путіна. Але при цьому байдужість величезного числа жителів до країни, в якій вони живуть, зумовили анексію Криму і окупацію частини Донбасу. Бо жодні активісти, ніякі добровольці і ніяка армія вас не врятують, якщо вам наплювати.

Формування української ідентичності − головне завдання Української держави, суспільства, нації. Це завдання не підмінять ніякі економічні реформи, ніяка боротьба з корупцією, ніякі соціальні протести. Більш того, в українській формулі майбутнього відсутність української ідентичності означатиме ще й відсутність свободи. Тому що Україна буде поглинута Росією, якій свобода не потрібна. Ми все це вже проходили в ХХ столітті.

Можемо повторити?..

Джерело

(Переклад з російської: «Кобза)

На світлині: Журналіст Віталій Портніков.