Путін позбавив Росію демократичного шляху і підштовхує події до катастрофи
18 вересня відбулися вибори в Державну Думу VI скликання. Результати: Єдіная Росія - 54%, КПРФ – 13%, ЛДПР – 13%, Справєдлівая Росія – 6%. Інші партії не подолали 5% бар’єр. Демокати набрали: Яблоло – 1.99%, ПАРНАС – 0.73%. Жодний опозиціонер-демократ не потрапив до новообраної Державної Думи. Такого в історії Росії ще не було.
Фальсифікації були помітними в певних районах: Чечня, Адигея, Кемерово. Скоріше всього, 5-7 мільйонів голосів було вкинуто за Єдіную Росію (з 28.5 мільйонів голосів офіційно отриманих нею). В результаті, Єдіная Росія матиме конституційну більшість в Державній Думі і зможе змінювати Конституцію за своїм бажанням.
Причини успіху Єдіної Росії.
1) Наявність у країні масового заляканого пропагандою виборця, залежного від влади в усьому, без відчуття власної гідності, якому влада змогла довести, що Росія йде шляхом «великої держави», яку бояться у світі. Цей виборець вже відчув кризу, але ще готовий терпіти негаразди за імперські ідеї на кшалт окупаційного #кримнаш і «даешь Трампа!». В Росії з початку «нульових» невпинно відроджується радянський тип людини, яка бачить приоритет у відродженні держави як основного гравця у всіх сферах – економічній, ідеологічній, соціальній і культурній. При цьому роль громадянина зводиться до ролі гвинтика у системі, а право заміняється правом держави і її чиновників вирішувати усі питання. Гідність, права і свобода людини замінюється на псевдо-комплекси і фантомний патріотизм, на штучну єдність і примітивізацію особистості, яка взагалі не повинна думати за себе, а натомість повинна пасивно пристосовуватися до влади і до обставин. Наявність такої нео-радянської людини в масовому масштабі - головна причина перемоги Кремля. Русь совєтизується і кінця цьому процесу не видно.
2) Демократи не змогли об’єднатися в один передвиборний блок. Політична культура цього табору не дуже висока, а обставини країни і економіки ще не зовсім критичні, щоб демократи змогли відкинути суперечки і амбіції. Тому демократи дозволили собі програти чергові вибори ще до початку голосування. Печальний факт безвідповідальності, недалекоглядності і відсутності політичного компромісу в досить критичній ситуації для країни.
3) Бізнес у Росії повністю підконтрольний владі, тому демократи не мали достатньо фінансових ресурсів для агітації. ЗМІ у Росії також контролюються державою. Тому опозиція мала проблеми донести свої ідеї до виборця. Але це було очікувано в країні, де провить КДБ.
4) Недалекоглядність Путіна. Через пару років в Росії розпочнуться бунти і протести, в цих обставинах наявність опозиції в Думі могла б стати резервом нових кадрів та ідей. Власне, Круглий стіл про передачу влади можна було провести саме в Думі. Путін же в критичний момент поклав всю відповідальність на Єдіную Росію, яка може цей тягар і не витримати. Для прикладу, згадаємо як самовпевнено поводилася Партія регіонів десь у 2010-2012 роках, а це було всього за два роки до Майдану, який повністю зніс цю партію із політичної арени в Україні. Ставки Путіна на монополію на владу ЄР виглядають в нинішніх умовах як блеф. Янукович і Путін – блізнєци-братья.
5) Роль впливового опозиціонера Олексія Навального у цій кампанії була негативною. Не отримавши для своєї партії реєстрації (а значить й права прийняти участь у виборах), цей популярний політик агітував виборця не ходити на вибори, чим сильно підіграв владі, яка зробила усе, щоб явка була низькою (адже консервативні пенсіонери прийшли б на вибори все одно). Приблизно 1% голосів Навальний у опозиції «відкусив» без всякої видимої на те причини.
Окрім того, стало відомо (хоча про це офіційно ще не повідомлено), що вибори Президента відбудуться на рік раніше – у 2017 році. Офіційні строки довелося змінити через вкрай негативні очікування в економіці та очікувані бунти-революції в 2018 році. Це говорить про те, що влада усвідомлює критичність моменту, і знову ж піднімає ставки на утримання влади вузькою групою чекістів, відрізаючи від влади всі інші політичні сили. При майбутній протестній ситуації - це шлях Партії регіонів до повної поразки, але здається Кремль цього не усвідомлює і готується придушувати протести силовими методами (генерал Золотов і компанія). Це дуже небезпечна тенденція, яка може привести Росію до національної катастрофи. Подивимося на Лівію, Сирію і Єгипет, а також на Україну пізнього Януковича і Азірова. Ось що може чекати Росію, якщо не буде опозиції в Думі, демократії і швидкої зміни політичного курсу, який виправить грубі політичні прорахунки останніх 10-15 років.
Що робити українцям Росії? Читайте сайт «Кобза – українці Росії», де ви завжди знайдете свіжий аналіз і вірні прогнози. Підтримуйте тих російських керівників і політиків, що виступають проти анексії і війни на Донбасі. Не визнавайте партію війни, імперії, шовінізму, корупції, ненависті до України, агресивного #кримнашу справжніми правителями Росії. Як українці в Україні не визнали ніби то «законно обраного» Януковича, так і українці Росії можуть чекати на зміни у своїй країні і можуть вірити у краще майбутнє. Потрібно запастися терпінням і спокійно стежити за ситуацією. Час працює проти нинішньої влади. Колись бард Булат Окуджава так сказав у пісні про часи подібні нинішнім: «Нам не нужно этой темени бояться, Но счастливыми не будем притворяться». Справді, чому вже радіти у нинішній Росії...
Моральним керівником діаспори був і лишається академік Тарас Миколайович Дудко. Чекаємо від нього більш конкретного плану дій для громади.
Василь Коломацький
«Кобза – українці Росії»
https://kobza.com.ua/polemika/5380-no-otvetyl-liudoed-net.html#sigProGalleria0bd9e209c0
На світлині: Василь Коломацький. Академік Тарас Дудко із Москви і професор Стефан Паняк із Єкатеринбургу.