Ігор Роздобудько

Погляд історика на політиків: сучасних та не дуже.

Частина І. Трамп як Янукович.

Чи не нагадує вам передвиборна ситуація у Сполучених Штатах президентські вибори на Україні 2010-го року, а саме їх другий тур?

Так само в рішучому двобої зійшлися чоловік і жінка. Чоловік – явний популіст, але простому виборцю так до вподоби оця солодка омана. Йому так хочеться вірити, що до владного Олімпу нарешті видереться людина, що кардинально зможе змінити стару набридлу систему. Людина, що верзе у своїх промовах несусвітню нісенітницю, але за спиною якої великі гроші, за допомогою яких можна, як в казці, зробити «покращення вже сьогодні».

Люди більш розумні, що не вірять у казки, ліберали й справжні демократи, починають відчувати, що політичні терези можуть схилитися на небажаний для них бік. Вони б мали згуртуватися навколо супротивника цього чоловіка. Але ця жінка також викликає в їхній громаді дуже суперечні відчуття. Багато хто не вірить в її щиросердість, в їхній уяві вона уособлює собою всі хиби сучасної влади, а разом з тим здається, що в політиці вона переслідує виключно особисті цілі, а всі слова про демократію та ліберальні цінності лише гучні гасла в її вустах.

В результаті цього – розбрід серед інтелігенції, бажання багатьох взагалі відсунутися від виборів, відпустити ситуацію на волю випадку. Виникає небезпека того, що популіст і демагог скористається цим випадком і таки вдереться до владного крісла. Таким чином Дональд Трамп стає американським Януковичем 2016-го року, який з нахабством ламає політичну систему, що була налагоджена десятиліттями. Але на відміну від Януковича, який при всьому бажанні, міг спричинити кризу лише регіонального масштабу, Трамп може порушити усю світову систему. Зрада своїх союзників по НАТО, визнання права сильніших держав порушувати територіальну цілісність слабкіших, нехтування головними принципами ООН щодо цієї територіальної цілісності, призведе весь світ до тієї самої прірви, до якої привів Україну Янукович своєю безглуздою популістською політикою. Досвід України з 2010-го року повинен стати наукою і для Сполучених Штатів, якщо Америка не хоче породити важку хвилю, яка в змозі захлиснути увесь демократичний світ, на радість авторитарним режимам в Росії, Китаї та інших КНДР.

Ігор РОЗДОБУДЬКО

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Перша публікація:

Газета «День». №143-144, 12 серпня  2016 р.

http://day.kyiv.ua/uk/article/poshta-dnya/tramp-yak-yanukovych

Далі буде.

 

Від головного редактора:

Вітаємо нашого колегу Ігоря Роздобудька із публікацієюв престижному українському виданні.

Хочеться додати до теми виборів у США, за якими я слідкую із Канади, і маю змогу слухати промови Трампа в оригіналі. Кілька зауважень.

1) Америка в кризі, і вже давно. Мабуть з 70-х років, коли президент Рональд Рейган розпочав нарощувати дефіцит федерального бюджету, який нині сягнув астрономічної цифри в 16 трільйонів доларів. Борг абсолютно невиплатний, враховуючи ще й додаткові борги штатів, муніципалітетів, компаній, та сімейні борги громадян.

2) В останні десятиліття США підписали кілька торговельних угод про створення зон вільної торгівлі із сусідніми країнами, а пізніше – й майже з усім світом. Першу угоду підписав президент Клінтон – НАФТА (між США, Канадою і Мексикою). Пізніше була угода з країнами Карибського басейну. Нині була підписана угода з Європейським Союзом. Нині в останній фазі готовності перебуває угода з країнами Азії. В результаті цих угод коло 30% виробництва товарів, що вироблялися у США, «переїхали» в інші країни світу, а торговельний дефіцит США  становить 800 млрд. дол. на рік. Фінансується він із різних боргів, які нинішнє покоління американців залишає своїм дітям.

3) Основа американської нації – середній клас, який виник приблизно у 50-х роках, і став чисельним і впливовим в кінці ХХ століття, в результаті зазначених змін стає все менш чисельним і менш впливовим. «Нижній середній клас» тисне неконтрольована міграція із Мексики, втрата робочих місць через «від’їзд» промисловості у Китай, а також помітна інфляція. «Верхній середній клас»  втрачає позиції через відсутність робочих місць в креативній сфері – культура, кіно, медіа, дизайн, мода, політика, університети, туризм. А також через велику кількість емігрантів IT-профілю (буквально з усього світу).

Колись в США диплом університету гарантував гарну роботу до пенсії. Нині за освіту в університеті студент має заплатити 200 тис. ам. дол., після чого з великою вирогідністю залишитися без роботи за фахом.

4) Криза середнього класу породила протестний рух молоді «Оккупай Уолл Стріт» (Нью Йорк). Це була цікава інтелектуальна ініціатива молоді, яка могла стати майданчиком для дискусії про шляхи розвитку Америки (восновному, про еліту і корупцію у верхах). На жаль, естеблішмент злякався цієї ініціативи, і швидко її «прикрив». Демонстрантам дозволили перебувати на вулиці лише два місяці. Заборона «Оккупай» породила фрустрацію і недовіру до всієї політичної системи. (Аналогічна ініціатива Канади «Оккупай Торонто» протрималася лише місяць і була заборонена властями Торонто).

Щоб підсумувати, в США також є корупція, яка призвела до того, що еліта вільно перевела американську індустрію у Китай, лишивши американців змоги мати достойну роботу. Інтереси 1% громадян перемогли інтереси 99% відсотків. Це не є демократія. І громадяни США починають це усвідомлювати. Відчувалося, що має прийти людина, яка скаже: «Я зміню систему, у мене шкіра товста». (Аналог Бориса Єльцина у Росії). Історія свідчить, якщо є бар’єр – має бути й трактор щоб його розчистити.

Ось на цьому грунті і зявився на політичній арені мільярдер Дональд Трамп. Мабіть його риторику можна охаректиризувати як націоналістичну. «Нам потрібні робочі місця для американців!», - каже Дональд Трамп, із наголосом на слові «американці». Натовп аплодує.

Я особисто не вірю в те, що Трамп є реформатором політичної системи. Зовні він нагадує популіста, про що свідчать виразно жіночі жести його рук під час виступів. Це самозакохана людина, нарцисс, а не патріот, що йде на рішучий бій за права народу. Свого часу американський  журналіст Вільям Ширер в своєму «Берлінському щоденнику» відзначав жіночість жестів Адольфа Гітлера під час виступів. Я б відзначив це як наслідок нарциссизму обох політиків. Тому й Трамп може виявитися великим руйнівником, а не порятунком Америки. «Я йду по світу із впевненістю лунактика», - сказав про себе Гітлер. Щось подібне може сказати про себе й Трамп. З великою вирогідністю, це є небезпечний спокусник нації, якого еліта допустила до виборів лише з метою дискредитації самої ідеї реформ. Самі ж реформи в США - давно назріли. Так, Трамп вміє робити діло – він самостійно заробив мільярди доларів. Але в політиці він наламає дрів. Так це виглядає нині.

Важливо зрозуміти, що Трамп має шанси перемогти на цих виборах. Відставання від Клінтон у 2% не є вирішальним на цьому етапі кампанії. Аналітики твердять, що перемога Трампа буде гарантована у випадку потужного теракту в США.

Тому питання виборів США зводиться до простої інтриги – чи зможе Володя *уйло допомогти своєму кудлатому партнеру-нарциссу стати президентом? Чи, як кажуть,  «кішка тонка», а руки короткі?

Побачити виступи Трампа можна за лінком: https://theconservativetreehouse.com. Зверніть увагу на жести рук. Так виглядає спокусник.

Паралелі Яника і Трампа безпідставні. Яник міг лише красти, гвалтувати, зраджувати і брехати. А в кінці – вантажити добро і тікати. Від Яника відреклися всі його соратники. Трам же самостійно заробив мільярди, а нині він яскраво веде передвиборчу кампанію. Це постаті абсолютно несумісного масштабу.

В.К.

vassilik@sympatico.ca


На світлинах: Ігор Роздобудько. Дональд Трамп. Віктор Янукович.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка