Друк
Розділ: Полеміка
Академік Андрій Сахаров, мислитель і дисидент

Лист від небайдужого

Від редакції: Нещодавно «Кобза» отримала цікавого листа від одного нашого читача, українця за походженням, що мешкає у Росії. Редакція, з дозволу автора, вирішила ознайомити читачів «Кобзи» з деякими постулатами цього повідомлення.

“... Я багато спілкуюся з російськими громадянами, і скажу вам, що з цими людьми стало можливо розмовляти, вони нарешті починають прислуховуватися до чужої думки, а не дивитися на вас скляними очима, як це було півроку тому.

Треба ж спробувати зрозуміти цих людей, зрозуміти логіку їхньої поведінки. Вони стали жертвами грандіозної пропагандистської кампанії, яка не снилася навіть Геббельсу. Люди жили собі роками, і не думали ні про яку Україну, а якщо телебачення їм щось розповідало колись, то про те, які «хохли» бідні, і як газ у них «тирять», більш нічого. (Навіть я, наприклад, довідався про те, що космонавт з незалежної України побував у космосі у складі американської космічної місії, цілком випадково, через багато років після того, з книги Кучми «Україна не Росія», адже російське телебачення, російські газети не повідомляли про це, а інтернету в нас тоді ще не було).

І от по розуму цих людей, починаючи з весни 2014 року, наноситься масований інформаційний удар. Цілий рік, з дня на день, щогодини, по всіх каналах російського телебачення суцільним потоком іде брехня про Україну. Програму телевізійних передач цього року можна було не читати. Діти не могли подивитися «Спокойнойночималыши». Телефільми, культурні програми без попередження знімалися з ефіру, замість них щохвилини, по  всіх каналах одне і теж: «київська хунта», «українські фашисти», «розіп'яті хлопчики», «російська мова», «2 травня в Одесі». Програма «Воскресныйвечер с Владимиром Соловьёвым» йшла увесь тиждень без перепину - у понеділок, вівторок, середу і далі у нас був «воскресний вечір». Програма «Время» замість 40 хв. йшла кожного дня протягом двох годин і розповідала тільки про Україну, ані про Росію, ані про інший світ - ні слова. Причому йшла концентрованими кільцями – «малайзійський боїнг збили українськими ракетами», через кілька хвилин – «весь світ засуджує Україну за збиття малайзійського боїнга» і показують якогось невідомого експерта з іноземним прізвищем. Ще через кілька хвилин: «існує і протилежна думка – малайзійський боїнг збив не український бук, а український винищувач з повітря», і знов пика якогось нового експерта.

Звісна річ, що люди божеволіли від усього цього. Як там казав Геббельс: «маленькій брехні люди не повірять, але якщо брехати грандіозно, люди казатимуть – не може ж все бути брехнею – щось, мабуть, і правда в цьому».

Але ж і брехати вічно не можна. Люди втомлюються  від гір «розіп'ятих хлопчиків», а з іншого боку починають дивуватися і власному уряду – якщо Путін такий крутий, чому він не захопить Київ і не розбереться з «фашистами». Мізки починають крутитися. Люди починають задумуватися. Процес уже пішов. І я думаю, громада ще забажає почути щиру відповідь від тих, хто так натхненно брехав їм впродовж усього цього року.

Цікаво, що змінюється ставлення до Росії у кримчан, і змінюється дуже швидко. Кажуть, що з Росії наїхала до Криму така гопота, що просто страшно. Тепер згадують, як добре було за України – колезі по роботі розказує теща, що живе у Ялті: «українці були такими чемними, так добре себе поводили на відпочинку». Тобто уже «українці», а кілька місяців тому були «хохли». Якщо так далі буде, то через кілька років можна знову референдум проводити - 90 % кримчан проголосують за повернення до України. ;)

… Ну а я, друзі, вам все-таки скажу, згадавши Гегеля, що «славно риє старий кріт». Тут, в Росії, це чудово видно. Бог не микитка, і росіяни все ж не такі легковірні ідіоти, якими їх намагається сконструювати  путінська влада. Бродіння іде, і люди все більше відчувають, що влада маніпулює ними і тримає за дурнів. Це, мабуть, характерно для Росії, що процес бродіння проходить у глибині, не помітно для чужого ока, а потім раптово виривається назовні. Згадайте, як з «нічого» виникла революція лютого 1905 року і жовтня 1917-го. Та й пам'ятний нам процес громадянської активності 1985-1991 рр. вийшов, здавалося, з цілком мертвого болота пізньої брежнєвщини і андроповщини. Громадянська думка в Росії, вона як першоцвіт – непомітно визріває під глибокими снігами, але лише створюються відповідні умови – розвивається швидко і невпинно. Ну, ви ж пам'ятаєте поетове: «Чем гуще тьма, тем ближесолнце». Тому влада так і боїться таких неконтрольованих процесів, як «болотна площа». Ті ж сотні тисяч людей, що виходили на Болотку у 2011-му, вони нікуди не поділися, вони тут, серед нас. У них забрали право голосу, але душу-то не забрали. Та й у Києві в листопаді 2013-го звідки узялися ті мільйони, що в один день раптом вийшли на Майдан? Тоді теж сторонньому оку (нам у Москві), здавалося, що у Януковича все під контролем, але сірник запалився і бензин спалахнув від нього в одну мить.

Рейтинг Путіна надутий. Певна річ, що в той час, коли він починає падати, ЗМІ його залишатимуть на минулому рівні, так що, скільки народу насправді довіряє Путіну, ніхто не знає. Зрозуміло, що довіряють йому більш 50% на даний момент, але скільки конкретно? В моєму оточенні багато його супротивників, причому з різних причин. Хтось цілком за «кримнаш», але не може йому пробачити військову реформу Сердюкова (колишні офіцери, що змушені були тоді піти з армії), хтось ще з якихось причин, але тих 85% особисто я не бачу. До того ж, люди просто налякані – коли тебе невідомі на вулиці чи по телефону запитають, як ти ставишся до Путіна, мало хто наважиться піддати його критиці. Так що Путін потрапив в лабети власного культу особи, який активно насаджують останнім часом, а реальна ситуація думок людей у країні залишається нікому не відомою.

От зараз всі в Росії кричать – «українці фашисти!», а ті, хто за Путіна, навпаки – антифашисти. А в мене все навпаки. Я відчуваю себе якимось Ернстом Тельманом, німецьким антифашистом 30-х років минулого століття, який ходив вулицями німецького Берліну і з жахом дивився на своїх співвітчизників, добрих, гарних людей, які, наче зачаровані якимось злим чаклуном, в одну мить повірили в геній «великого фюрера», «рятівника Німеччини», і з ненавистю в очах, уже готові заради цього фюрера вбивати своїх сусідів і вірних друзів. Переконати їх, достукатися до їхніх сердець здається неможливим, але брати участь у їхніх вакханаліях бридко та огидно. Залишається тільки молитися і сподіватися на те, що Правда переможе. Бо Правда перемагала завжди.

Додаткова інформація:http://uk.wikipedia.org/wiki/

https://ru.wikipedia.org/wiki/

http://zn.ua/UKRAINE/agressiya-rf-v-donbasse-pochti-ne-povliyala-na-horoshee-otnoshenie-ukraincev-k-rossiyanam-155075_.html

На світлинах: Академік Андрій Сахаров, мислитель і дисидент.Сахаров протестував проти війни в Афганістані і придушення Чехословаччини радянськими військами.Пам'ятник Андрію Сахарову у Нижньому Новгороді. Ернст Тельман, німецький антифашист. Мирні протести у Криму. Мирні протести в Росії. Росіян вводить в оману пропаганда. Динаміка зміни ставлення росіян до українців і українців до росіян.