Полеміка
- Деталі
- Розділ: Полеміка
Всемирно известный кинорежиссер о невыученных уроках Второй мировой войны
Від редакції. Напередодні чергової річниці завершення у травні 1945 року на території Європи Другої світової війни в українському і російському суспільстві знову спалахнули суперечки щодо як її відзначення, так і загальної оцінки самої масштабної трагедії ХХ століття. Якою ціною далася людству перемога над нацизмом і чи варто, враховуючи це, відзначати 9 травня як свято? Чи варто зводити оцінку підсумків Другої світової до формули історика Марка Солоніна «ГУЛАГ переміг Освенцим», чи все ж пам’ятати, що для мільйонів людей день капітуляції гітлерівської Німеччини закарбувався в пам’яті як день закінчення їхніх страждань, смертей близьких і рідних, а тому і є святом? Наскільки засвоєні сучасним російським суспільством уроки Другої світової і чи достатні вони, щоб не допустити нової війни? З такими запитаннями журналістка «Радіо Свобода» Тетяна Вольтська звернулася до всесвітньо відомого, в т.ч. і своїми антивоєнними фільмами («Молох», «Сонце», «Олександра»), призера багатьох міжнародних фестивалів, російського кінорежисера Олександра Сокурова.
- Деталі
- Розділ: Полеміка
Як пан Андрій Горчаков намагається дискредитувати українську автокефальну церкву в Росії
«Не гневайся, боярин. Не признал я тебя. Аль ты князь?» – « Я? Пожалуй, князь. А что тут удивительного?» – «Да откуда ж ты взялся в палате царской? Ведь не было тебя. Батюшка-царь, да кто ж это такой?» Пам’ятаєте цей діалог з популярної кінокомедії «Іван Васильович змінює професію»? Жорж Милославський Булгакова, «сини» лейтенанта Шмідта Ільфа і Петрова, Хлєстаков Гоголя, Голохвостий Старицького… Людина, про яку маємо розповісти – з цієї ж галереї подібних персонажів, тільки наш «герой», який теж видає себе за князя, і не просто за князя, а за «нащадка роду Рюриковичів (!)» не літературний, а цілком реальний. Можливо, ми б ігнорували цього чергового самозванця (чи мало шахраїв у світі?), якби не його роль у дискредитацї єдиної української церкви, що залишалася на сьогодні на території Російської Федерації.
- Деталі
- Розділ: Полеміка
Председатель НКАУ г. Новосибирска Владимир Павук размышляет о нынешней национальной политике Кремля
Прошло немногим больше года, как в декабре 2018 года Владимир Путин издал указ о «… внесении изменений в Стратегию государственной национальной политики РФ на период до 2025 года...» На фоне бурлящего мира как-то не очень долго задержалась эта тема в российских СМИ (украинская тема и истерия вокруг нее для российских СМИ несравненно «интереснее»). И лишь осенью 2019 года сначала в правительстве Новосибирской области, а затем и в мэрии Новосибирска созвали совещание с участием руководителей национальных организаций для «обсуждения и утверждения» местной «Стратегии устойчивого этносоциального развития многонационального сообщества», разработанного на основе выше упомянутого указа президента.
- Деталі
- Розділ: Полеміка
Очікуємо від читачів наступних правок!
Дополнение к правке о Боге и предках.
1) На территории России, исходя из диалектики, действует не только Бог, но и черт − также завещанный нам предками. А также действуют: водяной, домовой и русалки (царь Додон исключается, так как царь в России в единственном числе).
2) Брак мужчины с русалкой, либо женщины с домовым возможен только в том случае, если русалка юридически будет признана женщиной, а домовой мужчиной. Данные определения выносятся органами местного самоуправления, на основании преданий предков и «Сказок» Пушкина, по месту жизни указанных мифических персонажей. Расторжение брака с русалкой или домовым не представляется возможным, в силу непредсказуемых духовных последствий, а также отсутствия юридического прецедента.
- Деталі
- Розділ: Полеміка
Держдума – не місце, де думають, а тому там без обговорення проголосували за довічне правління Путіна – до смерті
З легкої руки депутатки від «Єдиної Росії» Валентини Терешкової, Держдума РФ «на ура» схвалила поправки до Конституції РФ, які «обнуляють» всі президентські терміни Путіна і дозволяють йому в 2024 році (у 72-річному віці) знову балотуватися на два шестирічних терміни поспіль. В третьому, остаточному, читанні за поправки проголосували 383 депутата, проти — жодного, утрималось 43 парламентарі (КПРФ). Це свідчить про те, що Путін у своєму нехтуванні Конституцією намагається опертися на образ радянського минулого та асоціює себе з генсеком Леонідом Брежнєвим.
- Деталі
- Розділ: Полеміка
Як українці Росії відзначили Міжнародний день рідної мови
21 лютого в світі відзначали Міжнародний день рідної мови. Нагадаємо, що він заснований рішенням 30-ї сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО в листопаді 1999 року з метою захисту мовного і культурного різноманіття. Якими ж заходами зустріли цей день українці Росії цього року? «Кобза» проаналізувала великий обсяг видань російських регіонів на цю тему, а також сайтів і сторінок українських організацій та їхніх керівників і активістів в Фейсбуці. І ось що виявилося.
- Деталі
- Розділ: Полеміка
На прошлой неделе президент России выступил с очередным, 16-м по счету, посланием Федеральному собранию. Предложенные «реформы» ─ лиш новые, завуалированные шаги к сохранению и укреплению личной власти
Президент России Владимир Путин в послании Федеральному собранию в среду предложил ряд изменений в Конституцию. Радио Свобода приводит главные поправки, о которых говорил Путин.
Передать Госдуме часть полномочий президента
Парламент получит право утверждать кандидатуру главы правительства, его заместителей, а также федеральных министров. Президент будет обязан утвердить предложенные кандидатуры и не будет иметь права их отклонить. Путин подчеркнул, что за главой государства останется возможность отстранять премьер-министра и других чиновников в случае утраты доверия. За президентом также останется право руководить вооруженными силами, но руководителей силовых ведомств он должен будет назначать по согласованию с Советом Федерации.
- Деталі
- Розділ: Полеміка
Детальний аналіз Паризького саміту. «Плюси» і «мінуси» для України
9 грудня 2019 року в Парижі відбулася зустріч лідерів Франції, Німеччини, України та Росії в рамках так званого «Нормандського формату». Нічія – таку оцінку дають переважно усі політологи по результатах переговорів Володимира Зеленського і Володимира Путіна щодо розв’язання конфлікту на Донбасі. На нашу думку, заслуговує на увагу більш тверезе бачення ситуації відомим російським опозиціонером, політиком і економістом, старшим науковим співробітником інституту Катона (Вашингтон, США) Андрієм Ілларіоновим, який «по кісточках» розібрав і прокоментував комюніке за підсумками зустрічі в Парижі.
- Деталі
- Розділ: Полеміка
Головний редактор «Кобзи» про парадигму Чингісхана та Париж
Напередодні зустрічі 9 грудня «нормандської четвірки» в Парижі, від якої одні з надією, інші з острахом і тривогою чекають рішень щодо подальшого розвитку подій на Донбасі, ми попрохали головного редактора сайту «Кобза - українці Росії», члена Філософського клубу Аврори Василя Коломацького поділитися своїм баченням ситуації в контексті історичних процесів і парадигми «Україна-Росія».
- Деталі
- Розділ: Полеміка
Российские эксперты оценивают «формулу Штайнмайера» как крайне вредную для Украины
Согласованный в Минске вариант проведения выборов на оккупированных территориях Донецкой и Луганской областей, именуемый «формулой Штайнмайера» (экс-министра иностранных дел, а сегодня президента Германии Вальтера Штайнмайера), вызвал одобрение в Кремле, но взорвал украинское общество. Во многих городах Украины прошли митинги протеста против разрешения конфликта по московскому сценарию. Все чаще на митингах и в СМИ звучит слово «капитуляция». Негативно оценили данный сценарий для Киева и независимые от Кремля российские эксперты. Сегодня мы публикуем мнения двух из них – политолога Валерия Соловья и экономиста Андрея Илларионова.