Полеміка

«Кобза» фіксує рівень російсько-українського діалогу – ненависть, зневага, матюки. Хто винен?

«Кобза» всі ці роки слідувала етиці журналістики, публікувала перевірену інформацію, не використовувала сайт як заборонену зброю проти ідейних ворогів і трималася в рамках нормативної лексики. Ми висловлювали незгоду із опонентами, але не «мочили» їх. Ми поважали як окрему особистіть, так і гідність цілого народу. І ми намагалися висловлювати думки діаспори – як ми їх розуміли. Томі були удвічі обережні.

Нещодавно ми отримали від автора-читача «Кобзи»,  який мешкає на Сумщині, вірш, що не вписується в нашу попередню (до війни) редакційну політику. Нагадаємо, що Сумська область, прикордонна з Росією,  ще й досі частково окупована російськими військами. Обласний центр Суми заблокований, його райцентри Охтирка і Тростянець розбомблені. Є випадки насильства щодо жінок, сотні людей загинули, сотні тисяч стали біженцями (тільки м. Суми покинула третина його населення), зруйновані сотні будинків. Саме із району  цих екстремальних умов (коли під прицілом окупантів життя кожного мирного мешканця) ми і отримали цей вірш – фактично прокльон Путіну, російській армії і росіянам.

Чи «запалить іскру» у роботі міжнародних інституцій рішення Суду ООН в Гаазі?

Йде вже другий місяць епічного, справді народного  протистояння України безпрецедентно жорстокій агресії Росії. Сьогодні вже стало очевидним, що весь цивілізований світ на боці нашої країни. Їй надається гуманітарна і військова допомога, за кордоном приймають мільйони українських біженців. Для міст Європи, США, Канади, Японії стали звичайним явищем багатотисячні мітинги на підтримку України.

Втім, світ, на жаль, все ще  перебуває в полоні стереотипів сприйняття того, що відбувається  у мирний час. Реальним, адекватним і ефективним діям, які мають зупинити агресора, перешкоджає багаторазове перестрахування, зайва ретельність, схильність до дотримання формальних консервативних норм і процедур. Те, що у мирний час є запорукою успішного вирішення проблем, в умовах війни навпаки породжує нові проблеми.

Чи розуміють країни Європи, що завтра у їхні  столиці можуть увійти російські танки?

Спочатку невеличкий екскурс в історію, хоча скептики і говорять, що історія вчить нас тому тільки тому, що нічому не може нас навчити. У 1938 році Гітлер здійснив так званий «Аншлюс», включивши до складу Німеччини свою батьківщину - Австрію. Незабаром він погрожував вторгненням Чехословаччині, нібито, перейнявшись проблемою дискримінації судетських німців. Британські та французькі політики боялися війни, яка може охопити всю Європу, і намагалися проводити політику умиротворення, сподіваючись, що Гітлер заспокоїться, отримавши частину території Чехословаччини. 1 вересня 1939 р. з вторгнення Німеччини у Польщу розпочалася Друга світова війна, що забрала життя понад 60 мільйонів людей, 90 мільйонів стали інвалідами.

 

Нотатки на полях промови президента Росії на концерті у Лужниках 18 березня

Із самого початку вторгнення Росії в Україну пропагандистська машина Кремля працює на повну потужність, щоб «легалізувати» це вторгнення і переконати як міжнародну, так і власну російську аудиторію у необхідності військових дій. З поширенням, незважаючи на штрафи і арешти, протестів громадян РФ проти війни в Україні, на 23-й день «спецоперації» виникла серйозна потреба , по-перше, продемонструвати росіянам і всьому світу всенародну єдність та підтримку кривавої авантюри Путіна. По друге, нав’язати російському суспільству  колективну відповідальність за війну в Україні.

Саме це і було, на нашу думку,  метою виступу 18 березня президента Володимира Путіна на концерті-мітингу, присвяченому  восьмій річниці возз'єднання Криму з Росією, на стадіоні «Лужники», який вміщує 90 тис. глядачів. Очевидно, багато хто з наших читачів бачив цей виступ, а якщо ні, то відсилаємо до репортажу «Митинг лучше, чем жизнь» спеціального кореспондента газети «Коммерсантъ» Андрія Колеснікова, який влучно охарактеризував промову Путіна як  «проповідь». І дійсно, за своєю риторикою і цитатами з Священного Писання вона дуже скидалася на улесливу проповідь священика-шахрая і мимоволі виникала перед очима  зловісна фігура оракула-«старця» Григорія Распутіна.

Правозащитник Александр Подрабинек – о законе насилия

Когда гремят пушки, не время сожалеть о музах. Когда бомбят жилые кварталы, поздно обсуждать борьбу за мир. Всему своё время, и сожалениями делу не поможешь. Однако подумать о том, что было сделано неправильно, никогда не поздно.

Львиная доля ответственности за агрессию против Украины лежит, разумеется, на российском обществе, которое своей политической пассивностью, безразличием к собственной свободе и своей же безопасности довело страну до такого состояния, при котором власть может безнаказанно творить всё, что угодно. Как мы до этого дошли и почему не оказали авторитарной диктатуре Владимира Путина должного сопротивления – отдельный вопрос. Когда-нибудь нам придется объяснить это самим себе, если, разумеется, мы захотим жить в нормальном цивилизованном государстве.

Пропаганда,  в умовах коли захлиснувся путінський бліц-криг,  зараз головна зброя Кремля

Перше, що зробив загін Гіркіна у 2014 році на захопленій території у Слов'янську – відключив українські телеканали та включив мовлення російських каналів (фактично каналів  спецпропаганди, розрахованих на «промивання мозку»).  Гіркін залишив Слов'янськ на четверту добу після падіння вежі телеретранслятора на горі Карачун. Але ця тактика продовжується і сьогодні, у 2022 році.

Новий тренд - на біженцях наживаються шахраї

Отримав прохання з Сум допомогти родині біженців (мама і малолітня донька) влаштуватися у Канаді на перші два тижні. Виявляється у Львові знайшлися волонтери, які гарантували «пакет»: переїзд до Польщі, візу в Канаду і літак до Канади, і все це за 500 ам. дол. з особи, оскільки решту платить уряд Канади. Волонтери обіцяли включити у програму.  Почав гуглити «допомога біженцям в Канаді», надсилати емейли, телефонувати. В результаті зателефонував в офіс Україно-Канадської імміграційної служби (CUIAS), що знаходиться у Торонто на вулиці Блур. З’ясувалося, що безвізу Канади і України не існує, безплатних квитків також. Лагерів для біженців Канада не створює, за все перебування біженці мають платити самостійно. І далі я отримав головну інформацію – на біженцях в Україні наживаються шахраї. «Біженці чують те, що хочуть почути, і цим користуються шахраї». Відразу перетелефонував у Суми і повідомив щоб не платили. Зробив це вчасно, шахраї грошей не отримали. Зберіг сумчанам 1000 ам. дол. за чотири години пошуку в інтернеті.

Аналіз інформаційного простору Білорусі у контексті російського вторгнення в Україну

Вже більш, ніж два тижні продовжується російське вторгнення в Україну. З обох боків гинуть тисячі людей. У Харкові, Чернігові, Херсоні, Маріуполі та інших містах безліч будівель та об'єктів інфраструктури зруйновано, деякі міста перебувають у стані гуманітарної катастрофи, порівнянної з жахами  часів Другої світової. При цьому російська сторона продовжує називати свої дії в Україні «спеціальною військовою операцією» і вимагає того ж від своїх  ЗМІ, забороняючи використовувати терміни «війна», «вторгнення» та «напад». В даному випадку надзвичайний інтерес представляє аналіз результатів зустрічі у Москві 11 березня Олександра Лукашенка з Володимиром  Путіним.

В основі нинішньої російсько-української війни лежить кремлівська брехня і пропаганда

У юні роки одним із есеїв, що сформували мене, був "Жити не по брехні" Солженіцина. 

Головним моральним викликом цієї статті було – не живи у брехні! Не бери участі у брехні! Не приєднуй свій голос до хору брехні. Боїшся сказати? Мовчи! Ухиляйся! Але не бреши сам.

Всі, хто знайомий зі Святим Письмом, пам'ятають, що батько брехні – Диявол. І, на жаль, цей батько геть не бездітний.

 

«Мабуть, ми біженці... Але ми обов’язково повернемося додому!»

Останні два тижні я слухаю багато підкастів, читаю репортажі, спілкуюся з людьми на мітингах, слухаю промовців, розмовляю по телефону із Сумами, Черніговом, слухаю новини радіо, і просто відповідаю телефоном на питання колег, з якими я колись давно працював разом і які вирішили спитати про Україну. Якось раптово я став оточений голосами, які розповідають одну історію, але з різних боків. І питаннями, які ніби одне

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка