Друк
Розділ: Об’єднання українців Росії
Василь Коломацький.
Василь Коломацький.

Коментар до інтерв'ю Митрополита Богородського і Московського Адріана сайту УКРРОСІНФО

Щойно прочитав інтерв'ю Митрополита Богородського і Московського Адріана сайту УКРРОСІНФО. http://www.ukrros.info/aktual/news_detail.php?ID=3997

Цікавий змістовний матеріал, який мав би з'явитися на сторінках «Кобзи», адже Владика є членом нашої редакції. Згадалася історія ногінських парафій, до якої я мав пряме відношення, вказані в тексті імена - моє і Віктора Гуменюка. Коли стався Ногінський погром у 1997 році, Віктор Гуменюк виступив першим у Росії на захист українських парафій. Я у Канаді приєднався до захисту вже на початку 1998 року, оскільки лише тоді виникла КЛГП і розпочалася наша робота. Віктор і я були першими захистниками парафій. І захищали їх більше десяти років.

Гарне грунтовне інтерв'ю... Але, читаючи його, вже як головний редактор, який знається на тонкощах діаспорної політики, можу відзначити деталі, які, можливо, непомітні загальному читачу. Зверну увагу на два питання.

По-перше, чому це інтерв'ю з'явилося саме нині, адже УКРРОСІНФО існує близько чотирьох років і жодного разу сайт не писав ні про УПЦ КП, ні тим більше про ногінські парафії?

По-друге, чому у відповіді на питання про допомогу СКУ ногінським парафіянам ні словом не згадано про багаторічну правозахисну роботу КЛГП на захист ногінських парафій?

Спробую дати відповіді на обидва питання.

Заглибимося у недавню історію. В той момент, коли власті Росії у жовтні 1997 року вчинили погром Богоявленського собору у Ногінську, відібрали Собор, викинули на вулицю священників і їхні сім'ї, ніхто в українському офіційному русі Росії не став на захист покривджених парафіян. Цього не зробив ні покійний Голова ОУР Олександр Руденко-Десняк, ні Секретар ОУР Валерій Семененко (сподіваюся, я називаю по пам'яті посаду останнього вірно). Руденко-Десняк жодного разу не відвідав ногінські парафії, а в перші найважчі п'ять років узагалі відмовлявся спілкуватися із Владикою. Юрій Кононенко (один із засновників ОУР, а пізніше - заступник Глови ОУР) на той час працював у Консульстві України у Москві. Після погрому парафіяни на чолі із Владикою Адріаном вирішили звернутися у Посольство України за захистом своїх прав (уточню, що Консульство і Посольство розміщуються практично в одній будівлі). Українські дипломати кучмівської доби відмовилися прийняти потерпілих. У відповідь парафіяни влаштували пікет протесту проти несправедливого ставлення Посольства до покривджених прав громадян України і до знущання над Українською Павославною Церквою у Росії. Парафіяни стояли більше години під проливним дощем, так і не добившись зустрічі із дипломатами. В цей час Юрій Кононенко перебував на своїй роботі, напевне, знав про пікет, але не вийшов до парафіян.

Валерій Семененко «не чув» і «не бачив» ногінських парафій десь до 2003 року (тобто шість років після погрому), і з'явився у Ногінську лише після того, як місцева влада у 2002 році зняла блокаду храму, і стало зрозуміло, що криза минула і Свято-Троїцькій парафії УПЦ КП тимчасово дадуть спокій. У цей час Валерій Фокович прорапортував про проведений у Ногінську суботник.

Таким було ставлення офіційного керівництва ОУР до ногінських парафій у 1997-2002 рр. - байдуже, очікувальне, підле. Поводили себе, як московські васали. В телефонній розмові тих часів Юрій Кононенко переконував мене: «Владика бігає із церкви в церкву. Українцям Росії це все не потрібно». І категорично відмовлявся співпрацювати з КЛГП у справі захисту парафій.

Тепер звернемо погляд на сайт УКРРОСІНФО. Не знайдемо жодного матеріалу про УПЦ КП на ньому. Причина проста: Головний редактор УКРРОСІНФО пан Віктор Гіржов (громадянин України) працює редактором на офіційному сайті РПЦ http://www.patriarchia.ru/ua/, де поливається брудом УПЦ КП. Зрозуміло, що рекламувати УПЦ КП на УКРРОСІНФО йому не дозволяє прямий контроль з боку Московської єпархії. Чому ж раптом виникло нинішнє інтерв'ю з Митрополитом Адріаном про Свято-Троїцьку парафію?

Тому, що напередодні X Світового Конгресу у російській громаді розгорнулася дискусія про шляхи розвитку громади і про стиль керівництва. Зокрема, обговорювалося, що ж було зроблено Валерієм Семененком як членом Ради Директорів СКУ за п'ять минулих років на посаді? Де звіт за роботу? Також розгорнулася дискусія про списки делегації на Світовий Конгрес, виникли питання, як формувалася делегація і чому в ній присутні промосковські путіно-кирілівських агенти впливу, в той час, як багато визнаних діаспорних діячів опинилися в гостьовій частині списку (тобто, були автоматично позбавлені права голосу). Важливим є і третє питання - доля Комісії Людських і Громадянських Прав СКУ. Про останнє питання не пишуть на УКРРОСІНФО, але не маю сумнівів, що панове Семененко, Гіржов, Шелест і Винник намагатимуться на Конгресі змінити склад Комісії на свою користь, зайнявши місця своїми перевіреними людьми. Можу собі уявити і подальші дії московських властей по нищенню нашого українського руху в умовах, коли нова підконтрольна КЛГП не буде захищати потерпілих у Росії. Ще 8 років тому у Росії убивали українських активістів, і вдалося припинити вбивства і напади саме публікацією КЛГП «Ні - убивствам і розправам!» http://maidanua.org/static/mai/1170833383.html і подальшим передруком цього матеріалу в українських ЗМІ http://kobza.com.ua/content/view/1774/. Що чекає на громаду у випадку можливого майбутнього мовчання КЛГП?

Отже, відповідь на перше питання проста. УКРРОСІНФО робить вдалий, гарно розрахований піар крок, який вводить в оману читачів стосовно багаторічних позицій офіційних українських чинників (Семененка, Гіржова, Шелеста і Винника) щодо захисту прав ногінських парафіян. З інтерв'ю виглядає, що, мовляв, завжди була повна згода в усьому, що керівники ОУР, мовляв, завжди були на стороні покривджених парафіян. Що насправді невірно. Таким чином, через публікацію Головний редактор Віктор Гіржов намагається подати удавану єдність делегації на Конгресі, мовляв, і делегати (серед яких ідейно домінують представники «Единой России» і РПЦ), і гостьова частина списку (представлена чесними діаспорними активістами-демократами), всі, мовляв, єдині, навіть і в питанні захисту УПЦ КП у нас повна згода! При цьому справжнє ставлення Віктора Гіржова до демократичної фракції і діяльності сайту «Кобза» чудово відображено в його недавній публікації http://ukrros.info/aktual/news_detail.php?ID=3973. Зрозуміло, що насправді до ідейної згоди досить далеко.

З моєї точки зору весь інтерес УКРРОСІНФО до ногінських парафій закінчиться саме цим матеріалом. Далі на Конгресі буде переобрано в Раду Директорів Валерія Семененка (адже делегатська частина формувалася саме ним), путіно-кирилівцями буде зроблена спроба зайняти позиції в КЛГП. І далі після Конгресу тема УПЦ КП у Росії, без сумніву, надовго зникне зі сторінок УКРРОСІНФО. «Обіцянки-цяцянки» - ось жанр матеріалу, спритно підготованого колишнім комуністичним апаратчиком, випускником Київської вищої партійної школи Віктором Гіржовим. Як казали в часи СРСР, кадри вирішують усе!

Відповідь на друге питання - у двох площинах. З одного боку, Митрополит не звернув увагу у своїй відповіді на правозахисний аспект і роботу КЛГП. Прикра деталь, але все буває. З іншого боку, відповідь на питання зрозуміла - замовчуючи роль КЛГП в захисті ногінських парафій, УКРРОСІНФО готує інформаційний плацдарм для атаки на КЛГП на Світовому Конгресі і просуненню своїх перевірених кадрів в її структрури. У випадку, якби московські люди ішли реально працювати над правозахистом, це можна було б лише вітати. Але як правозахисник із двадцятирічним стажем, можу стверджувати, що в сучасній Росії не існує українського правозахисного руху. Тому за моїм переконанням, планована атака на КЛГП матиме єдину мету - нейтралізацію її діяльності. З великою вирогідністю можу стверджувати, що саме таку мету переслідують лідери московської делегації на Світовому Конгресі Українців. Не дай Боже, щоб ці плани було реалізовано.

До слова, у вівторок розмовляв із Віталієм Зоричем, москвичем, добре обізнаним із роботою українських організацій у Москві. Зокрема, він працює із Валерієм Семененком над проектом розповсюдження українських книг у Росії. Характерно, що лише після недавньої дискусії на «Кобзі» пан Віталій довідався про те, що Валерій Семененко п'ять років обіймав посаду в Раді Директорів СКУ. Навіть свої статті у пресі Валерій Фокович підписував як «колишній спів-голова ОУР» і ніколи - як член Ради Директорів. Чим же він займався всі ці п'ять років на посаді? - запитав мене пан Віталій. На що я не зміг дати відповіді, оскільки мені про цю роботу також не відомо. Про роботу Віктора Гіржова на сайті РПЦ пан Віталій також довідався після недавньої дискусії на сайті «Кобза». Це для роздумів читачів і учасників Світового Конгресу.

Василь КОЛОМАЦЬКИЙ,

головний редактор

«КОБЗА»

На світлині: Василь Коломацький.