(Інтерв'ю Стефана Паняка (Єкатеринбург) сайту "Кобза" від 22 травня 2002 р)

Кор.: Пане Стефане, місяць тому Ви прийняли участь у ІІІ Конгресі українців Росії. Які Ваші враження від події? Чи відповів Конгрес на основні питання російського українства?
Стефан Паняк: Враження від ІІІ Конгресу неоднозначні. Хоч, на перший погляд, там виявилось досить багато негативних явищ (криза в ОУР, патова ситуація з обранням керівництва), але я виніс би на перший план дуже важливу, на мій погляд, деталь - українство Росії стало зрілим, в політичному відношенні піднялося на значно вищий, ніж на перших форумах, рівень, стало більш консолідованим. І якби не деструктивні дії керівництва ОУР і "московської групи підтримки" Конгрес міг би прийняти зважені і принципові рішення. Приємно було спостерігати як виросли керівники наших громад, фактично між "ветеранами" українського руху не було ніяких розбіжностей, а саме вони презентують найбільші громади (починаючи від Санкт-Петербургу і закінчуючи Камчаткою). Сюди можна віднести керівників найбільш "представницької" Тюменської області, Республіки Комі, Башкірії, Татарстану, областей Поволжжя, Уралу, Сибіру, Далекого Сходу). Відношу сюди і керівника великої громади Кубані М. Сергієнка, якого, на жаль, не було на форумі. І Ольгу Шевчук із Республіки Комі. Всі вони сьогодні виступають єдиною командою і всі в опозиції до колишнього керівництва.
Але, як виявилося, для успіху і перемоги цього було замало. Ніхто ж не міг подумати, що колишний Голова може, наплювавши на статутні норми, переобиратися на третій термін. Та ще й зі словами "Я знімаю свою кандидатуру". Все нагадувало комедію.
Конгрес навіть не торнувся нагальних проблем українства Росії. В представлених керівництвом резолюціях було, як в старі радянські часи, про все, крім реальних проблем. Ми подали свої резолюції, але вони були проігноровані старим керівництвом. Але ми вважаємо наші резлюції дійсними резолюціями Конгресу і будемо розповсюджувати їх як документи Конгресу.
Кор.: Як конкретно проходив Конгрес, що було в перший день, що в другий?
С.П.: Конгрес проходив в формальному руслі. В перший день були привітання від президентів України і Росії, виступи урядових осіб від обох держав, а потім почалося пленарне засідання. Запам'ятався виступ віце-прем'єра України В.Семиноженка, який розповів про ситуацію в Україні після виборів і зробив акцент на стабільності в суспільстві, якої раніше ніколи не було. Відмітив перемогу Віктора Ющенка і неочікувану поразку комуністів. Згадаймо, про що в цей час писала російська преса. Достатньо привести назву статті Г.Павловского "Германия и Россия должны спасать Украину от югославского образца развития". А кому бажала успіху на виборах Москва? Тим самим комуністам, які програли …і які готові в любий момент "здати" українську державність. Роблю на цьому акцент, щоб підкреслити - російська еліта все ще не змирилась з незалежністю України. Але чи знайдете про це в документах Конгресу? А як би було важливо заявити, що нам, російським українцям, це не байдуже.
На другий день Конгресу основні події розвернулися навколо "виборів", про які не можу згадувати без сорому…Ніяких демократичних процедур, програм кандидатів, лише шум і гвалт… А це було потрібно, щоб, як кажуть, в мутній воді ловити рибу, а точніше - голоси… Кілька разів ставилась на голосування кандидатура Руденка-Десняка і отримувала 5-7 голосів із 34. Почали збирати мандати, і знову голосів не вистачило. Другого кандидата (космонавта Павла Поповича) "московська група підтримки" на голосування послідовно відмовлялася ставити. Це треба вміти! А час йшов, люди почали помалу розходитися (у багатьох були квитки на зворотну дорогу). Нарешті "московська група" об'явила про свою перемогу…Так Руденко-Десняк, який весь час твердив, що зняв свою кандидатуру, переобрався на третій термін(?) і зайняв місце в президії… А як же збираються міняти статут, якщо тут потрібно 2/3 голосів делегатів Конгресу? Це юридично здійснити неможливо.
Кор.: Після Конгресу було багато розмов про фальсифікацію при підрахунку голосів на виборах, як в Автоноиії, так і в ОУР. Що Ви можете сказати з цього приводу? Як конкретно проходило голосування? Чи було дотримано норм Статуту?
С.П.: Скажу коротко, ні деморатичних виборів, ні очевидної перемоги Руденко-Десняка на Конгресі не було. Це переконання більшості, гадаю, що такої ж думки і "переможці". Сьогодні, таким чином, легітимних керівних органів в ОУР немає.
Кор.: Розкажіть про ініціативне засідання АУГР. Хто є засновником АУГР, чи планує організація офіційно реєструватися? Які стосунки матиме ця організація з ОУР?
С.П.: Створення АУГР (Асоціації українських громад Росії) не планувалось. Це рішення визріло на тих самих парадоксальних "виборах" голови ОУР 20 квітня. На збори був запрошений Павло Романович Попович, який дав згоду очолити АУГР. В процесі зборів були затверджені основні напрямки роботи і керівні органи. Замісниками обрали мене, В.Дорошенка (Уфа) і П.Яремчука (Сургут). Мені доручили написати звернення до українців Росії (воно готове, узгоджене з усіма делегатами і буде передане ЗМІ ). Статут організації пишеться в Москві, там же має бути зареєстрований. Ініціаторами заснування АУГР виступили керівники регіональних організацій, які були за реформування ОУР. Всі вони поважні люди, що представляють найбільші громади в Росії. І, головне, націлені на згуртування наших сил, а не на роз'єднання.
Крім того зауважу, що напевне, що хтось із регіональних керівників не прийшов на організаційні збори АУГР, бо не мав інформації про них. Так що список наших регіонів розшириться.
Кор.: На Конгресі наш сайт розповсюдив Другий бюлетень, в якому було опубліковано "Аналіз ситуації в ОУР" та "Проект реформи ОУР". Якою була реакція делегатів на ці документи та ідеї?
С.П.: Реакція була дуже позитивною. Єдиний негативний відгук довелося почути від Юрія Кононенка, одного із самих агресивних адептів Руденка-Десняка, члена "московської групи", тому я не здивувався.
Кор.: На Конгресі були представники різних країн і різних організацій: представники уряду України, Росії, УВКР, СКУ, "вихідці депутата Ігрунова" і т.д. Розкажіть якою була реакція на дискусію на Конгресі, на той факт, що фактично конкурували протилежні ідеї і рух врешті розпався на 2 табори. Яку реакцію усіх названих сил Ви передбачаєте на появу АУГР?
С.П.: Виборча дискусія велася на зборах у вузькому колі, на яких посторонніх не було.
З української сторони реакція була дипломатично стриманою, що зрозуміло. Не знаю реакції з російської сторони, але впевнений, що "московська група" подасть все як внутрішню боротьбу за "булаву", що ніяк не може характеризувати цей політичний і світоглядний конфлікт. Якраз напаки, інтелігентна стриманість В.Бабенка (головного претендента на лідерство) в значній мірі дозволила агресивній меншості перетягувати канат в свою сторону. На цьому Конгресі, як і на попередніх, не рвався за булавою і я. Знаю свої можливості і готовий працювати для консолідації українства без посад. Готовий працювати з кожним, хто заявить виважену і принципову позицію.
Кор.: Як Ви можете оцінити на нинішньому етапі роль Олександра Руденка-Десняка в українському русі? Які офінійні громадські посади нині він займає (я маю на увазі не з його, Руденка-Десняка, точки зору, а з точки зору членів АУГР)?
С.П.: Сьогоднішню роль Руденка-Десняка мені важко оцінити. Він людина з досвідом і, гадаю, розуміє, що в умовах явного демаршу найбільш поважних керівників громад і тупикової ситуації з статутом (не зібрати 2/3 голосів для його зміни), вважати себе головою на третій термін не доцільно. Світ буде сміятися. Будуть судові засідання, кореспонденти, вимоги фінансового звіту і т.д. А можливість виходу із неприємності у нього є, він же твердив весь час, що зняв свою кандидатуру з голосування… Нехай це ще раз підтвердить. При нагоді, підкреслю своє неоднозначне ставлення до цієї людини. Маючи певні плюси, він, на жаль, не зумів консолідувати російське українство, не зміг відмовитись від авторитарного стилю кеівництва. Але головним його недоліком вважаю відсутність принципової позиції і повну лояльність до влади в усьому без вибору. Це його глибинна психологічна риса, він з цим прийшов у наш рух і з цим відійде. Ми не змогли допомогти йому подолати цей страх минулої епохи.
Кор.: Поясніть появу у АУГР Павла Поповича (Москва). На якому етапі він приєднався до організованої опозиції старому керівництву ОУР? Якою буде його роль в АУГР?
С.П.: З Павлом Романовичем давно велися розмови, зокрема і мною, про майбутнього лідера організації. Раніше він м"ягко відмовлявся. Врешті він прийняв рішення, мабуть, з врахуванням ситуації що склалася і це логічно. Пригадую його виступ на першому Конгресі (1993 рік), він був вище всяких похвал… Політично зрілий, зважений, принциповий. Ми готові його підтримати як лідера Діаспори.
Кор.: Чи Ви можете пояснити чому трійка кандидатів на керівництво ОУР так і не заявила себе як єдина команда у Москві? Адже саме криза лідерства в опозиції була причиною того, що Руденко-Десняк не був відправлений на пенсію вже на цьому Конгресі.
С.П.: Трійка не розпалася, ми всі єдині, може, як ніколи. Правда, що ніхто не рвався за булавою. Правда, що саме через це Руденко-Десняк не пішов на пенсію. Найбільші шанси бути обраним головою ОУР мав, на мій погляд, В. Бабенко. Я не став би конкурувати з ним, глибоко поважаю його, тому був налаштований на цю кандидатуру. Але в останній день перед виборами виникла ідея створення Координаційної Ради і Василь Якович погодився ввійти в цю структуру. Мабуть саме тому в останній момент він відмовився балотуватися на посаду голови ОУР. У мене мало інформації, треба його запитати, чому вранці 20 квітня він відступив від попередніх домовленостей опозиції і пішов назустріч Руденко-Десняку, коли той заявляв, що покидає Конгрес.
Кор.: Дайте будь-ласка короткий прогноз ситуації в українському русі на найближчі пів-року.
С.П.: Сьогодні йдуть інтенсивні переговори і якщо "потусторонні" сили не вмішаються - все буде гаразд. Українці Росії матимуть свою організацію. Адже криза - не лише негатив, вона завжди несе паростки нового, того що іде на зміну… І люди міняються.
Кор.: Якою Ви, як Головний редактор нашого сайту, бачите роль "Кобзи" у процесах, що ідуть в українському русі Росії? Чи залишиться тема ОУР-АУГР на сайті, чи сайт після Конгресу повернеться до чисто правозахисної тематики?
С.П.: Роль "Кобзи" стає сьогодні дуже важливою, бо це оперативна правдива інформація з перших рук. Це можливість широкої дискусії, пошуку ідей. Тема ОУР-АУГР на якийсь час виступає на перший план, стає найбільш актуальною.
Правозахисна тематика - головна для нашого сайту, тому буде в центрі нашої уваги завжди.
Кор.: Дякуємо за інтерв'ю. Бажаємо успіхів.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка