lessphp error: variable @inputHeight is undefined: failed at ` margin-bottom: 10px;` /home/kobzaua/kobza.com.ua/www/templates/kobza/less/template.less on line 132 Пішов з життя відомий радянський дисидент Сергій Ковальов
Друк
Розділ: Новини

У Москві 9 серпня на 92-му  році життя помер відомий учасник радянського дисидентського руху, українець Сергій Адамович Ковальов.  

Народився Сергій Адамович Ковальов 2 березня 1930 року в Україні, в невеличкому місті  Середина-Буда в тодішній Чернігівській, а нині Сумській області, в сім'ї залізничника.  У 1932 році його сім'я переїхала в селище Підлипки під Москвою. У 1954 році закінчив біологічний факультет МДУ імені М. В. Ломоносова. Біофізик, займався вивченням клітинних мембран, фахівець в області нейронних мереж,  опублікував понад 60 наукових робіт, отримав ступінь кандидата біологічних наук. Почав займатися громадською діяльністю з середини 1950-х років з участі у  боротьбі проти визнаного згодом антинаукового «вчення Лисенка», виступаючи на захист генетики.

Вперше став відомий широкій громадськості тим, що  у 1966 році, працюючи в Інституті біофізики, організував збір підписів під зверненням до Президії Верховної Ради СРСР на захист письменників-дисидентів Андрія Синявського і Юрія Даніеля, які були засуджені за ст. 70 ( «антирадянська пропаганда») за публікацію своїх художніх творів за кордоном. За це був  звільнений з посади завідувача відділом математичних методів в біології лабораторії Московського державного університету.

 Із  1968 року став активним учасником руху на захист прав людини в СРСР. У травні 1969 року увійшов до складу «Ініціативної групи захисту прав людини в СРСР» - першої незалежної правозахисної громадської асоціації в країні. Із  1971 року - один з провідних учасників видання «Хроніки поточних подій», інформаційного бюлетеня радянських правозахисників.

Наприкінці 1974 року Сергія Ковальова заарештували за звинуваченням в «антирадянській агітації і пропаганді» і засудили до семи років позбавлення волі і трьох років заслання (на суд приїжджав академік Андрій Сахаров). Термін відбував у колонії суворого режиму «Пермь-36», на заслання був відправлений до Магаданської області. До Москви повернувся в 1987 році. До 1990 року працював в Інституті проблем передачі інформації АН СРСР

У 1990 році Ковальов став народним депутатом Росії (за рекомендацією академіка А.Сахарова). З 1993 до 2003 року був депутатом Держдуми Росії. Комітет з прав людини під його головуванням провів закон «Про реабілітацію жертв політичних репресій» (1991). Брав участь у розробці російської Конституції. Один з авторів Російської  Декларації прав людини і громадянина і другої глави Першої  Конституції РФ - «Права і свободи людини і громадянина». Був першим у Росії уповноваженим з прав людини (1994—1995).] Також був головою правозахисного товариства «Меморіал» і президентом «Інституту прав людини» (1996—2021).

На президентських виборах в Росії 2000 року Сергій Ковальов заявив, що Володимир Путін - це вектор, який «спрямований на конструювання авторитарної поліцейської держави, де при владі в явному або, що ще гірше, в не цілком явному вигляді будуть присутні спецслужби».

У 2006 році  Сергій Ковальов був нагороджений орденом Почесного легіону. Вручаючи високу нагороду французької держави, посол Франції зазначив роль Ковальова у звільненні 1,5 тисячі заручників під час нападу загону терористів в Будьоновську в 1995 році, де Ковальов вів переговори і запропонував себе замість заручників.

10 серпня 2008 року Сергій Ковальов засудив позицію російського керівництва у грузино-південно-осетинському конфлікті, у  2010 році  підписав звернення російської опозиції «Путін повинен піти». У березні 2014 року підписав звернення проти політики російської влади в Криму.

Олександр Гвоздик за матеріалами мережі Internet

На світлині: Сергій Адамович Ковальов