lessphp error: variable @inputHeight is undefined: failed at ` margin-bottom: 10px;` /home/kobzaua/kobza.com.ua/www/templates/kobza/less/template.less on line 132 Мова

Мова

Звернення учасників «круглого столу» з актуальних  питань функціонування української мови

7 листопада, напередодні Дня української писемності та мови,  в обласному центрі України місті Суми відбувся круглий стіл за участю представників громадськості, громадських організацій культурно-просвітницького напрямку, міської влади, духовенства, під час якого обговорювалися актуальні питання функціонування української мови на теренах міста. Про це повідомив один з учасників «круглого столу», голова Сумської обласної організації Конгресу Української інтелігенції Віктор Казбан. Гадаємо, що інформація про стан вживання української мови в прикордонному з Російською Федерацією регіоні, буде цікавою для українців в Росії, а Звернення, що було прийняте за результатами  обговорення,  знайде  відгук і в їхніх серцях.

Верховна Рада України ухвалила в першому читанні законопроект #5670-д «Про забезпечення функціонування української мови як державної»

Документом пропонується створити Національну комісію зі стандартів державної мови та інститут Уповноваженого із захисту державної мови. 

Це рішення підтримав 261 депутат.

Представляючи законопроект, голова Комітету ВР з питань культури та духовності Микола Княжицький повідомив, що комітет на засіданні 3 жовтня привів документ у відповідність до прийнятих після його реєстрації законів, зокрема "Про освіту" та "Про телебачення і радіомовлення". Він зачитав під стенограму зміни до законопроекту, які були підтримані депутатами при голосуванні за законопроект. 

До широкого обговорення пропонується нова редакція Українського правопису

Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проект нової редакції Українського правопису. Правописна комісія виходила із розуміння того, що Український правопис, як правопис будь-якої іншої мови, не може бути вичерпним; він кодифікує засадничі, найбільш поширені або спірні орфографічні положення. Як заявила мовознавець, доктор філологічних наук, член політради ВО "Свобода" Ірина Фаріон: «Україна донині живе зі сталінським правописом. Його терміново треба дерадянізувати та декомунізувати».

До речі, вересень – «мовний» місць: 90 років тому (4 вересня 1928 р.) Наркомат освіти УСРР затвердив «Український правопис», в основу якого покладалися «найголовніші правила українського правопису», прийняті Всеукраїнською АН (17.05.1919 р. та 29.11.1920 р.). А 8 вересня відзначається Міжнародний день писемності.

Российская (недо)Федерация сеет рознь поправками к закону о национальных языках

Праздник 1 Сентября нынче по календарным причинам перенесся на 3 сентября. А у нас тем временем появилось время посмотреть на одно важное событие, происходящее сейчас не только в школьной, но и политической жизни нашего северо-восточного соседа - России. Что ж, «День знаний», так «День знаний». Давайте подробнее узнаем и об этом.

РЕЛИКТЫ «ИМПЕРИИ НАЦИОНАЛЬНОГО ВЫРАВНИВАНИЯ»

Перед тем, как говорить о ситуации по сути, нужно заняться матчастью.

Роздуми громадянина України, етнічного ерзя Сиреся Боляєня про мовну й національну політику Кремля стосовно поневолених народів

 «Немає страшнішого ворога для народу, аніж його інтелігенція, вихована окупантом»

25 липня Державна дума РФ ухвалила в третьому читанні закон, який обмежує вивчення національних мов на території Федерації. «Проти» проголосувало лише два депутати, «за» віддали голоси 388 парламентарів. Коли закон вступить в силу, батькам доведеться писати заяви з проханням, аби їхнім дітям дали можливість вивчати свою національну мову – татарську, ерзянську, мокшанську, чувашську, марійську та інші. І це тоді, коли національні мови закріплені як державні в конституціях національних республік. Але це не зупинило російських законодавців.

Громадянин України, етнічний ерзя Сиресь Боляєнь (рос. Олександр Болькін) очолює товариства ерзя в Україні «Ерзянь Вал» («Ерзянське слово») та є співзасновником громадського руху «Вільний Ідель-Урал». Він вважає, що цим законом Росія хоче остаточно знищити корінні народи. На думку громадського діяча, мета імперії - зберегтися, щоб всі були одним народом і розмовляли однією мовою. Українці у такій ситуацій мали б працювати над тим, щоб ця імперія розвалилася, зокрема підтримуючи національні рухи, які зароджуються в РФ.


«Грамматика малороссийского наречия…», що вийшла у Санкт-Петербурзі в 1818 році, була першим суттєвим кроком до формування сучасної української літературної мови

Про історію української мови, як і будь-якої іншої, говорити не так просто, бо мова не прив’язана до конкретної дати, вона не сконцентрована в якихось одномоментних подіях. Та все ж, інколи подібні події стаються. Зокрема, 200 років тому вийшла перша суто українська граматика. Про цю граматику і про те, наскільки вона відрізнялася від теперішньої, Радіо Свобода говорило з культурологом і філологом, співробітником Інституту українознавства Анатолієм Ціпком.

Пропонуємо увазі читачів три доповіді, які стосуються утисків української мови, правового забезпечення мовної політики в Україні у 20-х роках минулого століття та місця українського фольклору в сучасній культурі

Історія лінгвоциту: заборони та утиски української мови. Історичний аспект і сучасні наслідки

Мова формує інтелектуальний потенціал нації, робить його рушійною силою суспільного прогресу. Ступінь володіння рідною мовою є виміром духовності людини та суспільства. Сьогодні проблема мови постала як проблема збереження та розвитку нації та культури, бо  внаслідок агресивної мовної політики держав-поневолювачів (Росії, Польщі, Австро-Угорщини) склалося ставлення до української мови як до меншовартісної, вторинної, нерозвиненої.

Пропонуємо увазі читачів дві чергових доповіді, що стосуються молодіжного сленгу та мови соціальних мереж

Усне мовлення сучасної молоді України

Мова соціальних мереж

Культура мовлення людини відіграє важливу роль у забезпеченні ефективної мовної комунікації. Людина привертає до себе увагу, викликає симпатію й довіру, якщо грамотно і красиво говорить, чітко і зрозуміло висловлює свої думки . За культурою мовлення визначають рівень духовного та інтелектуального розвитку людини, її професійні здібності .

Українська державна мова все ще почувається падчерицею в українському суспільстві

21 лютого ц.р. у місті Суми відбувся цікавий і вкрай важливий для сучасної України захід: обласна науково-практична конференція «Мова – держави основа». Захід зібрав понад 100 учасників – представників освітнього, культурного, політичного середовища Сумщини, серед яких: перший заступник голови обласного депутатського корпусу Анатолій Річкаль, заступник голови облдержадміністрації Іван Боршош, народний депутат України Олег Медуниця, директор Департаменту освіти і науки ОДА Вікторія Гробова, голова обласного товариства «Просвіта» Олексій Шевченко, голова Конгресу Української інтелігенції Сумщини, заступник голови обласного товариства «Просвіта» Віктор Казбан, ректор КЗ «Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» Юрій Нікітін, науковці, викладачі, представники громадськості. На сайті «Кобза» цю подію анонсував Віктор Казбан в одному зі своїх  інтерв’ю. Досвід проведення мовних конференцій має бути розповсюджений на всі регіони країни, адже це сьогодні вкрай актуально: виборюючи на війні з окупантом свою Незалежність, український народ, водночас, бореться за власну національну ідентичність, головним компонентом якої, безперечно, є  мова. Попри те, що вона за Конституцією визнана як державна, де-факто такою поки що не стала. А це означає, що в українському мовному середовищі продовжують панувати або «русскій язик», або суржик, які не дозволяють успішно розвиватись рідній мові українців. Сьогодні ми розпочинаємо публікацію виступів окремих учасників конференції, які, на наш погляд, найбільш повно і всебічно охоплюють мовні аспекти розвитку українського суспільства.


 

Сегодня в России 136 языков находятся под угрозой исчезновения

В начале января с.г. ЮНЕСКО опубликовала обновленный атлас вымирающих языков. В России организация насчитала 136 языков, которые находятся в опасности. Исчезнувшими признаны 20 языков, еще 22 считаются находящимися в критическом состоянии. Из-за чего вымирают языки, что делают люди для их сохранения и какой должна быть государственная политика в этом направлении, выясняла корреспондент Радио Свобода.

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка