Мова

Татарський буквар

Путин решил заставить Татарстан и другие республики «прикусить свой язык»

Языковой вопрос в Российской империи (во всех ее формах и проявлених) всегда был чрезвычайно острым и касался, в первую очередь, давления на украинский язык и литературу. С обретением Украиной и другими бывшими советскими республиками независимости, Москва начала опасаться нового парада суверенитетов, но уже внутри самой Российской Федерации. Прежде всего, это касается Татарстана и Башкирии, которые, в  отличие от той же Чечни, кормящейся с руки Кремля, имеют довольно мощную экономическую составляющую, опирающуюся на добычу нефти и газа, и позволяет им иметь некоторую политическую независимость от центра. Чтобы усмирить непокорный нрав Казани и Уфы и не допустить «расползания сепаратизма» на другие территории, Путин решил использовать против этих республик языковой фактор: вытеснять из системы образования национальные языки и усиливать влияние русского. То, что подобная тактика имеет глубокий смысл, можно увидеть на примере Украины: туда, где вольготно себя чувствует русский язык, сначала приходит «русский мир», а за ним – российские танки и «Грады»… 

«Некорінні» етноси в Росії завжди піддавались утискам з боку «корінних» росіян

В Російській Федерації розпочався новий етап русифікації поневолених народів

У Росії починається новий етап русифікації населення: тепер школи в російських регіонах зачищаються від мов корінних жителів, скрізь проводиться зміна навчальних програм, від неурядових організацій вимагають вести роботу тільки російською мовою. Імперська політика отримує друге життя.

Якщо бути точнішим, то політика русифікації захоплених народів йшла безупинно, починаючи з 15-го століття, з першого «збирання земель» Іваном III, який воював із Казанським ханом і захопив Урал і частину Сибіру. Щоправда, тоді цей процес важко було назвати «русифікацією», оскільки жителі Московії говорили різними мовами та діалектами, часто ‒ штучною мовою, суржиком, зібраним з тюркських і слов'янських мов. За триста років у складі Золотої та Великої Орди лексикон корінних жителів території нинішньої Центральної Росії значно поповнився сторонніми словами, що добре помітно у топоніміці та кількості «російських» прізвищ тюркського походження.

Святослав Караванський
Святослав Караванський

До ювілею видатного земляка

24 грудня виповнилося 92 роки одному з найбільш непересічних мовознавців нашого часу. Святослав Йосипович Караванський є автором "Словника українських рим", "Практичного словника синонімів української мови", "Російсько-українського словника складної лексики" та багатьох інших мовознавчих, науково-популярних та публіцистичних праць. Серед улюблених письменників називає Володимира Винниченка та Докію Гуменну. Активно займається самвидавом, перекладом та журналістською діяльністю, живучи в Дентоні, США.

Історію його життя колись обов'язково екранізують: такою насиченою на події та важкі випробування була його доля. Два арешти батька, війна, на якій він встиг і повоювати, і потрапити в полон, і побути перекладачем з німецької, знайомство з учасниками "похідних груп" ОУН в Одесі, яке скінчилося для Караванського судом Одеського військового трибуналу й 25-літнім вироком у 1946 році. Усього в неволі він провів 31 рік.

Один з прикладів українськості Кубанського краю
Один з прикладів українськості Кубанського краю

Про лінгвоцид російської влади проти української мови

Якщо в Україні російську мову захищають навіть на рівні Президента, то в Росії з українською не панькаються. В деяких регіонах РФ ситуація з українською мовою носить всі ознаки лінгвоциду, інспірованого діями керівництва Кремля від радянських часів до наших днів.

Краснодарський край, Кубань. Саме на цих землях ще на початку 20 ст. українці складали більшість населення. Саме в цей край цариця Катерина ІІ переселила запорозьких козаків, що, осівши тут, організували Чорноморське, а потім Кубанське козаче військо. За переписом 1897 рідною мовою назвали українську 49% населення. 49,2% назвали себе українцями під час перепису вже за радянських часів - в 1926-тому. Ці цифри не остаточні, адже частину українців записували росіянами. Завдяки українізації на Кубані почали діяти українські школи і ВНЗ, з'являлися художні колективи, діяли книгарні, видавалися газети, лунала українська пісня й українське слово. Але колективізація, голодомори, примусові виселення, насильницька асиміляція зробили свою справу - частка людей, які назвали себе українцями під час всесоюзного перепису 1959 р., становила всього 2%. Більшість українців Кубані не наважилися зізнатися в тому, що вони українці і писались росіянами, навіть змінювали прізвища. Так, один з дядьків автора змінив у радянські часи своє прізвище з "Погорілий" на "Погорєлов".

Язык до Киева доведет...
Язык до Киева доведет...

Народна дипломатія у форматі сучасних ІТ-технологій

Учергове український світ сколихнуло «мовне питання». І проект «видатних законотворців», «державних мужів» Ківалова та Колесніченка став лишень детонатором у критичній масі старих образ. Втім люди, народ, не важить, українці вони чи росіяни, громадяни Незалежної України чи Російської Федерації, на відміну від цинічного прагматизму політиків, розмірковують мудро, говорять та діють як підказує серце. Наш постійний дописувач пан Валентин Іващенко із Санкт-Петербургу надіслав на адресу КОБЗИ ось ці «народні коменти» із Інтернет-спілкування. Нам вони також видалися цікавими. Пропонуємо вашій увазі. І нехай у стосунках між двома народами переможе шляхетність, щирість і здоровий глузд.

Оригінал можна побачити тут: http://ruda-pani.livejournal.com/292340.html#comments

Автор історії «Руда Пані (Ruda_Pani)».

Дело было в декабре прошлого года в Киеве, на Центральном железнодорожном вокзале. Если кто не местный: там сразу слева от входа, в главном зале, висит на стене огромное расписание движения поездов. Так вот, стою я возле этого самого расписания, ищу нужную мне информацию. Сзади подходят две какие-то дамочки средних лет, по выговору сразу слышно: "мааасквички". Да, и тональность привычна для "мааасквичей" (не путать с москвичами!) - повышенная,

Голова Ваад Йосиф Зисельс
Голова Ваад Йосиф Зисельс

Злочин проти української мови

Голосування у Верховній Раді законопроекту «Про засади державної мовної політики», на наше переконання, порушило громадський консенсус щодо мовного питання, призвело до суспільного протистояння і обумовлено передовсім намаганням залучити додаткові голоси виборців.

Ваад України вважає за потрібне заявити, що на наш погляд, законопроект не вирішує проблем з мовами національних меншин, натомість суперечить Конституції України та положенням Європейській хартії реґіональних та міноритарних мов та Рамковій конвенції стосовно національних меншин.

Стефанія ШЕВЦОВА (ЧОРНА), активістка українського руху в Іспанії
Стефанія ШЕВЦОВА (ЧОРНА), активістка українського руху в Іспанії

Про українську справу на Піренеях, веб-сайт та на захист рідної мови

Я вже більше 9 років читаю "Кобзу", захоплююсь натхненням її творців і директора Стефана Паняка, мого дорогого земляка, бо я теж родом із села Кам'яне, що на Львівщині.

А тепер дещо про життя української громади Іспанії. Нещодавно ми створили веб-сайт нашої Асоціації "Українська родина» (www.ur.vioks.es), на сторінках котрого намагаємось якнайповніше розповісти про нашу українську справу на іспанських теренах, конкретну роботу - заходи, урочистості, діяльність суботньої школи. А ще - і це не менш важливо - своєю діяльністю прагнемо підтримати-підбадьорити наших рідних і друзів в Україні, «пробудити» їх, дати сили й наснаги, бо так їх «затуркали» матеріальними проблемами, що можуть лишень "боронити картоплю від колорадського жука". Пишу це без іронії, із глибоким сумом у серці, бо відчувається: Україною вже повзе страх за майбуття і, навіть, життя...

Верховний комісар ОБСЄ у справах національних меншин Кнут Воллебек
Верховний комісар ОБСЄ у справах національних меншин Кнут Воллебек

Верховний комісар ОБСЄ у справах національних меншин негативно оцінив законопроект Єфремова-Симоненка-Гриневецького

Як повідомив у своєму блозі на "Українській правді" депутат від НУНС Борис Тарасюк, це випливає з листа верховного комісара ОБСЄ Кнута Волленбека, надісланого спікеру Володимиру Литвину. За інформацією депутата, Волленбек звернув увагу на те, що законопроект №1015-3 містить низку суттєвих недоліків. Зокрема, документ майже виключно зосереджується на захисті та просуванні російської мови та не передбачає належного захисту мов менш чисельних нацменшин.

"Такий підхід викривляє ціль і призначення міжнародних інструментів з питань прав людини та прав національних меншин, учасником яких є Україна, зокрема, Європейської хартії регіональних мов або мов меншин та Рамкової конвенції про захист національних меншин", - наголосив верховний комісар ОБСЄ.

Андрій Окара.
Андрій Окара.

«Табачукізм» — нинішня політика зі знищення української як «повнокомунікаційної» мови

Не так давно довелося побувати в двох країнах, у яких на державному рівні існує двомовність: у Татарстані і Білорусі. Дві країни — два вантажні вагони проблем, два варіанти маргіналізації і згасання «міноритарних» мов.

У Татарстані є республіканський закон про двомовність (татарська — друга державна), їй забезпечено державний захист — татаромовне видавництво, театр, FM-радіо, телебачення, де в основному співають, танцюють і розповідають про татарські звичаї.

Є певний формат лояльності Казанського Кремля Московському Кремлю — він полягає в тому, що татари змирилися з долею «молодших братів», але при цьому претендують на статус «найстаршого з молодших» і навіть «другого федерального етносу». У татарському середовищі постійно проголошується ідея про визнання татарської мови другою державною на всій території Російської Федерації (зрозуміло, що думають з цього приводу в Москві).

Здесь alma mater лучших лингвистов столицы России
Здесь alma mater лучших лингвистов столицы России

О Центре украинского языка и культуры (украинистики) в Московском государственном лингвистическом университете

Центр украинского языка и культуры (украинистики) в Московском государственном лингвистическом университете (МГЛУ) открылся 18 марта 2004 года. При создании Центра существенное содействие оказали Посольство Украины в Российской Федерации во главе с Чрезвычайным и Полномочным Послом Украины в Российской Федерации Николаем Петровичем Белоблоцким, Культурный центр Украины в Москве и Московский государственный лингвистический университет.

В церемонии открытия Центра украинистики приняли участие Чрезвычайный и Полномочный Посол Украины в Российской Федерации Николай Белоблоцкий, советник Посольства Украины в РФ Григорий Хоружий, секретарь Посольства Украины в РФ Мария Клепар, директор Культурного центра Украины в Москве Владимир Мельниченко, ректор Московского государственного лингвистического университета Ирина Халеева, проректор МГЛУ по международным связям Юрий Сухарев. Кстати, академик РАО Ирина Ивановна Халеева является национальным координатором Российской Федерации в Совете Европы по лингвистическим программам и языковой политике.

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка


Уфимський філіал МДГУ ім. М.О. Шолохова

Уфимський  філіал МДГУ ім. М.О. Шолохова