lessphp error: variable @inputHeight is undefined: failed at ` margin-bottom: 10px;` /home/kobzaua/kobza.com.ua/www/templates/kobza/less/template.less on line 132 Як у воронезькому селi вирiшили вiдновити традицiю килимоплетiння

В одному з сіл Воронезької області майстрині зв’язали чудо-килим

Співробітники культурно-дозвільного центру (КДЦ) села Кривоносове Розсошанського району Воронезької області – населеного пункту, що розташований біля кордону з Україною, за два місяці зв’язали зі старого одягу односельців круглий килим діаметром 448 сантиметрів (4,5 метра).

Ідея зробити незвичайного розмiру килим прийшла 12 червня 2019 року. Цього дня Олена Калтигiна, мешканка села Кривоносове і, одночасно, працiвник місцевого КДЦ, провела в Розсоші майстер-клас з майже забутої техніки килимоплетiння: дрантя нарізають вузькими смужками завширшки 1-3 сантиметри, змотують у клубки, і потім тканину нав’язують гачками по зовнішній стороні килимка, а кожен новий шар його розширює. Так можна створювати не тільки килими, але і, наприклад, серветки.

У створенні цього килима брали участь співробітниці КДЦ Віра Зуєва, Олена Калтигіна, Олена Чубова, Олена Семененко, Тетяна Дуднiкова та Наталія Ткачова.

– Ще півстоліття тому майже в кожнiй оселi нашого села були майстрині, які в’язали килими саме так. Сьогодні їх одиниці. Я взяла за зразок килим, який років десять тому зв’язала моя мама Галина Василівна, — розповіла Олена Калтигіна кореспонденту інформаційної агенцiї РІА «Воронеж».

 Майстрині кинули по селу клич про те, що збирають старі речі.

– Односельці принесли нам 15 старих суконь, 18 спідниць, 7 футболок, 4 сорочки, 5 кофт, 2 покривала, 6 сарафанів, 9 халатів, 5 пар штанів і навіть 4 штори. Всього 75 одиниць старого одягу – цілий секонд-хенд вийшов! Ми пообiцяли, що дамо нове життя старим речам! – додала Олена Чубова.

Під час роботи над килимом у дівчат був розподіл праці – більшість із них різали ганчір’я на смужки і змотували в клубки, а Олена Калтигіна в’язала тi смужки за допомогою дерев’яного гачка, що дістався їй ще від бабусі.

— Спочатку у всіх пальці боліли від ножиць, — згадала Олена Чубова. – Доводилось постійно підточувати ножицi за допомогою звичайних товстих голок. Це дуже просто — береш голку і як би намагаєшся розрізати її ножицями. Від цього тертя вони стають гострішими.

Найскладніший етап роботи, за словами майстринь, почався, коли діаметр килима перевалив за 300 сантиметрів. Його стало все важче повертати для в’язки, а поступово він взагалі перестав вміщатися в кабінеті директора Кривоносівського КДЦ. Тоді вироб довелося виносити в коридор.

— Всього в килимі присутні близько 30 різних кольорів, а важить він понад 12 кг, — каже Олена Калтигіна. — Ось ця частина зв’язана зі старих футболок мого чоловіка, лівіше — частина його старої сорочки. Трохи подалі – частини халата моєї сусідки. Килим – це розповiдь про наше село!

– Для нас важливий не «рекорд», а щоб техніка, якою володіли ще наші бабусі, не загубилася, а продовжилася нашими дітьми, – зазначила Олена Семененко.

Джерело


На світлинах: На чудо-килимі місця вистачить всім. Майстрині за роботою.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка