До редакції «Кобзи» надійшов лист від арт-директора театру «Еней» Лариси Білан – в ньому біль і розпач стосовно долі української культури в Москві та деградації Культурного центру на Арбаті

Не за горами вже відкриття 10-го сезону театру «Еней». 10 років — це багато чи мало? Для того, щоб об’єднати людей біля рідної культури, гадаю, немало. Після тяжкої психологічної боротьби з «керівниками» центру на Арбаті та «могутнім ДУСом» (Державне управління справами. – Ред.) прийшла мені така проста думка: «Щоб дарувати людям вистави й пісні рідною мовою, акторам непотрібно просити у «батюшки-царя» дозволу провести театральний захід. Бо людей у Національному культурному центрі України в Москві (НКЦУ) вже буває в залі менше двох-трьох десятків і керівникам та працівникам установи — краще одразу перейти до банкетної зали...

В добру годину так сталося, що зібралися ентузіасти та створили український театр у Москві, бо були люди, які розуміли, як потрібно та важливо, щоб був для українців свій, хай не «ВЕЛИКИЙ», але національний театр. Але коли зараз у Культурному центрі головне  — «оренда і гроші», то з такими «керівниками» центр вже не буде КУЛЬТУРНИМ!!!

Що сьогодні відбуваеться?! Сидять у кріслах люди, які взяли та поздавали в оренду кожен куточок під Чемпіонат світу з футболу і нічого не злякалися. «Не можна готель кому попало здавати? А ми спробуємо — може проскочимо. Вийшло!!! Грошей назбирали та повезли торбами в ДУС, а там і радіють: Росія погана, а гроші непогані, та, як кажуть, «не пахнуть».

Працівники промовчали — і добре: дивись, і премія за «мовчанку» буде! Але сидять три «грації» — «щирі українки» в кабінетах, та одна думка на трьох, як і пляшечка: «Тільки б так було завжди, тільки б ніхто не погнав з «роботи», де можна й не працювати». Так гарно! Сиди собі в кабінеті, «грайся» в патріотку, пий горілочку та ще й гроші за це «добрий дядечко» нарахує. Таке враження, що всі заходи вже не для людей, а для грошей — тільки кому потрібно, і хто вміє мовчати.

Багато людей вже бачить, що трапилося за два роки. Яких «керівників» вітром з ДУСу приносить. Все гірші і гірші, а краю не видно. Який був «теплий» Український дім для людей! Як багато бігало дітей у недільній школі… А на останньому дитячому конкурсі Великого Кобзаря вже і з дитячих премій гроші позабирали!!!

Як з нами все це сталося, люди добрі?! Чому активісти б’ються, щоб такої напасті не було, щоб приїхав директор в результаті конкурсу — людина духовна, статусна, щоб дбала про людей, а не про гроші та «пляшки». Хіба неможливо нічого змінити?!

Як тяжко бачити, що гине Український дім! Багато ночей я все думала: «Чи потрібен театр людям? Чи потрібно це мені?І Відповідала собі так: «Багато людей приходило до Центру, люди хотіли спілкуватися, тож яка сила їх приваблювала? І сказала я собі: «То не гроші! Ні! То тихе джерело у кожної людини, якій потрібно чути рідну мову, рідну пісню, і люди ті високодуховні, і багато їх у Москві. І мені також потрібно бачити, як радіють люди від рідної пісні та пишаються своєю культурою...

Шановні українці! 10-й сезон театру «Еней» відкриється! Запрошуємо 9 жовтня о 18 годині до Московського будинку  національностей! Ми будемо дарувати Вам українську пісню, театральні репризи та свої серця і душу. Бо це неможливо купити ні за які гроші!

Лариса Білан, арт-директор театру «Еней»

На світлинах: Лариса Білан. Вистави театру «Еней» у великій залі НКЦУ збирали аншлаги. «Еней» ставить різноманітні за тематикою та жанрами п’єси і антрепризи. Афіші театру «Еней».

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка


Пора выбирать — Алексей Навальный

8BE508A2-8376-44DC-A4EC-E84056BEDDB8 w1597 n r0 s