Віктор Грицай, автопортрет «Художник та його Муза»

У Сумах, на батьківщині відомого художника Віктора Грицая, представили його рідкісні картини

Пошановувачі творчості художника зійшлися на тому, що лейтмотив цієї експозиції - «Пам'ять. Відданість. Краса». У цьому переконуєшся, переступивши поріг виставкового залу. Перше, що відразу впадає в око: чудові українські пейзажі та різноманітні жіночі образи. А придивившись, раптом розумієш: це різні за сприйняттям митця образи однієї жінки, яка поєднала в собі для нього так багато – це його дружина, яка стала для нього Музою.

Мешканцям Сум та гостям міста пощастило побачити картини, які експонувалися далеко не на всіх виставках. Тим символічніше, що така експозиція, завдяки онуці художника Вікторії Нікітіній, відбулася на його батьківщині.

Адже про Віктора Грицая найбільше пам'ятають, мабуть, саме у Сумах, де він народився, навчався у шкільні роки і після навчання працював. На думку мистецтвознавця, кандидата філософських наук Віри Савченко, в Одесі про нього знають художники переважно старшого покоління. Так, наприклад, Тамара Єгорова згадує його як одного з найталановитіших своїх учнів у Греківському училищі, куди майбутній художник приїхав вступати і вчився після Сумської ізостудії. Взагалі на вчителів йому щастило у дитинстві в Сумах у відомій всьому місту своїм творчим духом студії Банчевского; і в юності в Одесі; і в молоді роки в Києві, коли йому довелося займатися під керівництвом самої Наталії Яблонської. З навчанням все складалося вдало, оскільки завжди він був одним з найкращих. При цьому творчості присвячував усього себе неподільно. І в любові йому безсумнівно пощастило. Бо ще в його рідному місті в ізостудії познайомився він з дивовижною красунею натурницею, на яку справив особливе враження своєю цілісністю, відданістю мистецтву. Через деякий час Раїса Іванівна стає його дружиною і улюбленою моделлю.

У живописі найяскравіше ця любов знайшла відображення в серії різноманітних портретів цієї молодої жінки. В. Грицай малював, писав дружину досить багато, незважаючи на короткі періоди їхніх зустрічей, недовгі моменти перебування у сімейному колі (через тривале навчання поза домом). Серед збережених робіт бачимо автопортрет з нею, портрети дочок, інші жіночі зображення. Але найбільше оспівувався і художньо продумувався образ коханої дружини, що мала дуже яскраву артистичну зовнішність і не менш дивовижні внутрішні якості. Вік героїні, її душевні стани на полотнах різняться. Але завжди незмінно красиві обличчя, фігура і статура сильної людини, передані впевненим, лаконічно узагальненим пензлем художника.

Віктор Грицай навчався протягом 5 років на монументальному відділенні, будучи відібраним серед інших кращих студентів 1-го курсу Київського художнього інституту до групи Тетяни Яблонської. Тетяна Нилівна і під час навчання виділяла спокійного, стриманого і дуже цілеспрямованого учня, довіряла йому роботу над складними замовленнями, і надалі стежила за його творчістю, приїжджала до Сум, зберігала з Віктором Грицаєм добрі дружні зв'язки.

Після Одеського училища і до вступу в київський інститут Віктор Грицай протягом двох років працює науковим співробітником Сумського художнього музею. За цей час у співавторстві з колегою видає об'ємний путівник по його експозиції, представляючи видатні твори минулих століть і сучасників, відточуючи своє власне бачення і розуміння Мистецтва. Жага вдосконалення і творчого зростання беруть гору, і отримавши самовіддану згоду молодої дружини, він прямує до Києва. За роки навчання Віктор виконує замовлення, робить проекти оформлення монументальних споруд, частина з яких була реалізована. Частина ж залишалася робочим матеріалом, хоча і цілком зрілим, і естетично потужним, формуючи майбутню стилістику автора.

Його творчий почерк складався з власного переосмислення і проживання існуючих, а  також тих,  які існували раніше, традицій монументального мистецтва. Це були і традиції, які прагнуть до максимального узагальнення та суворого стилю, і західно-європейське мистецтво старих майстрів. З іншого боку, це традиція українського мистецтва, народної творчості та релігійного мистецтва. У деяких роботах явно проглядаються алюзії і з народною іконою, і з картиною про козака Мамая, і дуже виразно з бароковим мистецтвом 18 століття.

Так чи інакше, художні задуми Віктора Грицая знайшли відгук і втілення в ряді монументальних об'єктів у Києві, Сумах, Сумської області. Після закінчення художнього інституту і по приїзді в рідні Суми йому незабаром було запропоновано очолити роботу художніх фондів. У цьому безперечно проявилося визнання таланту молодого автора. Грицай безперервно з величезною творчою жагою виконує різноманітні монументальні замовлення, розробляючи ескізи, освоюючи нові складні техніки і матеріали від розписів – до випалу і гобеленів. За ці 7 років йому вдалося зробити дивовижно багато.

У той же час він не залишає і занять живописом. Створює, крім портретів, складні фігурні композиції (наприклад, зі збережених – варіанти полотна «Дитинство», 1977), ліричні ландшафти. Особливо цей дар розкривається на пленерах, звідки він привозить безліч чудових полотен – свіжих, яскравих, дихаючих повітрям і настроєм.

Окраїни поселень, річка, ліс... Зими, весни, літо, осінь... Рожеві сніги – чисті, як душа художника. Річкові простори, сільські околиці, узлісся. Засніжена річка і ще різнокольоровий осінній ліс. Небо, сяюче синявою. І на передньому плані всього лише непоказний тин... Ці етюди прості за звучанням. Здавалося б, невигадливі за задумом. Їх сюжети гранично стислі і скромні. Але в цьому проявляється вміння бачити світ, чути його, бути відкритим до його сприйняття.

У 39 років Віктор Грицай отримує можливість переїхати до Одеси, куди кличуть його колеги, товариші і друзі по навчанню. На жаль, художник майже відразу ж після приїзду захворює на смертельну хворобу і згорає буквально за три місяці…

Майже через 30 років потому родичі Віктора Олексійовича зібрали і підготували роботи для експонування. І тепер ця виставка, подарована сьогоднішньому глядачеві, пов’язує  минуле в його маловідомих, але найдостойніших художніх і особистісних проявах, і наше сьогодення. Ця виставка – воскресіння імені чудового майстра, його робіт, що несуть, як сонячне світло, в наше життя Красу, Добро та Істину.

Щодня подивитися на чудові роботи великого майстра живопису приходило багато людей. Як наголосив голова Сумської організації НСХУ Іван Гапоченко, творча спадщина талановитого земляка затребувана і сьогодні. Тож велика робота здійснена його родичами, колегами, а насамперед внучкою Валерією Нікітіною, які підготували виставку разом із сумськими митцями.

За словами Валерії Нікітіної, майже всі представлені живописні роботи – з приватної колекції родини: «Близько 30 років картини зберігалися в будинку, але одного разу ми зібралися з силами і засобами, оформили роботи і вирішили в пам'ять про дідуся організувати виставку». Виявилося, це вже третя виставка – перша була в Одесі, потім у Києві, і тепер на батьківщині – в Сумах. Сумське відділення Спілки художників допомогло в організації вернісажу і люб'язно надало свій виставковий зал, але, на жаль, у ньому помістилася лише половина експозиції. На виставці представлено близько трьох десятків живописних робіт, виконаних на пленерах, і портрети. Особливе місце займає сімейний портрет і зображення дружини, яку він багато писав.

Внучка Вікторія теж стала художницею – закінчила Одеське художнє училище і вчилася у Сімферопольській філії Київської художньої академії. «Тепер можу оцінити свого дідуся не тільки як дідуся, але і як колегу, – жартує Вікторія. З дитинства чула від бабусі, що він був дуже щирою, світлою людиною, безмежно відданою своїй справі. Познайомившись з бабусею, він зізнався їй, що ніколи не одружиться, оскільки не може дозволити собі відволікатися на побутові проблеми. Проте незабаром вони одружилися, і всі шість років, які дід провів у Києві, бабуся чекала його в Сумах. Робота в столиці була дуже важлива для нього – він виконував монументальні замовлення, займався фрескою, випалюванням, карбуванням, словом, намагався реалізувати себе в різних жанрах».

Сумський скульптор Олег Прокопчук добре пам'ятає Віктора Грицая і зізнається, що саме завдяки йому він – випускник Строганівського училища – з Москви переїхав до Сум: «Художник Віктор Грицай має своє яскраве, самобутнє обличчя, його відрізняє особливе почуття композиції і кольору. Він був справжнім «шістдесятником», йому належать перші кроки відродження знаменитої школи Михайла Бойчука – школи українського монументалізму, яка була широко відомою в 20-х роках».

У книзі відгуків читаю безкінечні рядки вдячності від відвідувачів.

«Дякую за прекрасну виставку! У картинах дихає краса України. Мотиви прості, але в них особливе ставлення митця до обраного краєвиду. Спокій і душевність наповнили моє серце, а цього так бракує в наш буремний час. Ваша землячка Валентина».

«Спасибо за то, что сохранили творческое наследие Вашего деда, высокое искусство на уровне лучших представителей ХХ века. Особенно понравились «Дорога домой», «Розовые деревья», «Белая река».

«Восхищена работами В. Грицая, его искренностью и душевностью, любовью к жизни. Все чисто и прозрачно, и от этого светло и тепло на душе… Смирнова Лариса».

«Большое спасибо за выставку. Потрясающие пейзажи, впечатляет цвет. Приятно смотреть на снег в его картинах и вдыхать чистый морозный воздух, который исходит от них. Воробьева Александра».

І це лише невеличка частина відгуків. Повністю ж насолодитися мистецтвом можна лише переглядаючи чудові роботи Віктора Грицая особисто. На щастя, він залишив після себе для нас багату творчу спадщину, і сам залишається живим для нас через своє мистецтво.

Алла Акіменко, Суми.

На світлинах: Віктор Грицай, автопортрет «Художник та його Муза». Фрагмент експозиції у Сумах. «Веселка». «Родина». «Жінка в бежевому». «Жіночий портрет». «Яблучний оцет». «Бузковий ліс».  «Дорога додому». «Знання робить життя красним».

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка


Пора выбирать — Алексей Навальный

8BE508A2-8376-44DC-A4EC-E84056BEDDB8 w1597 n r0 s